Юридична компанія “Міллер”, що представляє інтереси ексгендиректора аеропорту “Бориспіль” Євгена Дихне, у четвер подає апеляційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), який визнав Дихне винним у зловживанні владою і призначив позбавлення волі.
“Сьогодні подається апеляція. Наполягатимемо на повному виправданні. Немає жодного доказу у справі, яка дозволить знайти у ньому склад злочину”, – сказав партнер, керівник кримінальної практики “Міллер” Олексій Носов на брифінгу в Києві за участю Дихне.
За словами Носова, під час процесу не було доведено наявність корупційної складової. “Вона навіть відсутня у матеріалах обвинувачення. Її навіть не намагалися приписати, що це робилося на користь…або Євген Григорович (Дихне) отримав відкат, наприклад. Не було такого, навіть не доводилося, навіть не розслідувалося”, – зазначив адвокат.
Дихне повідомив, що в період, коли він керував “Борисполем”, було визначено завдання терміново вирішити проблему відповідності аеропорту вимогам міжнародних правил щодо рівня сервісу та якості обслуговування. “У цих умовах, звичайно ж, ухвалювалися рішення, не пов’язані з можливими якимись обмеженнями”, – сказав ексгендиректор.
За його словами, обвинувачення, пред’явлені йому та керівнику служби орендних відносин аеропорту Олесі Левочко, визнаній його спільницею та засудженою судом до чотирьох років позбавлення волі, можуть впливати на рішення інших директорів державних підприємств.
“Як аеропорту в майбутньому конкурувати? Буде така ж картина, як у 2014 році. Скінчиться війна нашою перемогою, потрібно буде відновлювати роботу аеропорту, він буде ще пустішим. А де механізми?” – заявив ексдиректор.
Він зазначив, що за три роки обговорення проблеми у суді зміни до законодавства відсутні, і механізми управління держмайном залишилися незмінними.
Дихне повідомив, що йому було зроблено дві привабливі пропозиції щодо роботи на підприємствах держсектора, пов’язаних з інфраструктурою, але він не може ухвалити їх до виправдувального вироку суду.
Як повідомлялося, 1 березня ВАКС визнав Дихне винним у зловживанні владою та призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Також суд задовольнив цивільний позов Регіонального відділення Фонду держмайна (ФДМ) щодо відшкодування збитків на суму близько 10 млн грн. Дихне звинувачують у тому, що, перебуваючи на посаді в.о. гендиректора аеропорту “Бориспіль”, у квітні 2016 року він уклав попередні договори з ТОВ “Артерія груп” та ТОВ “Кава Бар Плюс” нібито за заниженою вартістю без погодження з органом управління аеропорту – Мінінфраструктури – та без проведення конкурсного відбору орендаря. Це нібито спричинило збитки на суму 15,7 млн грн: близько 10 млн грн орендодавцю ФДМ та близько 5 млн грн аеропорту “Бориспіль”.
Матеріали справи розміщено у відкритому доступі за посиланням.
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) на засіданні в п’ятницю задовольнила адміністративний позов Міністерства юстиції України до російського депутата Леоніда Бабашова про конфіскацію його активів на підставі п. 1-1 ч.1 ч.1 ст.4 закону України “Про санкції”.
Про це без зазначення прізвища російського парламентарія повідомляють на сайті ВАКС.
“Рішенням суду стягнуто в дохід держави активи, що належать відповідачу або щодо яких відповідач здійснював права, тотожні праву розпорядження ними. Йдеться про частину земельної ділянки; житловий будинок; нежитлові будівлі; транспортний засіб; корпоративні права. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційної палати ВАКС протягом 5 днів із дня проголошення рішення”, – йдеться в повідомленні суду.
Про те, що йдеться про Бабашова, повідомила голова департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України Інна Багатих.
“ВАКС сьогодні ж задовольнив позов Мін’юсту до Бабашова Л. І. – депутата державної думи РФ від політичної партії “Єдина Росія”, який підтримав закони про ратифікацію договорів про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу між РФ і так званими “лнр” і “днр”, а також низку законів, якими рф намагається легалізувати анексію окупованих територій України. Активно висловлює публічну підтримку путінському режиму. У дохід держави стягнуто нерухомість і земельні ділянки в Автономній Республіці Крим, корпоративні права, рухоме майно”, – написала Богатих у Facebook у п’ятницю пізно ввечері.
За її словами, це 17-й задоволений позов щодо конфіскації активів, однак три рішення ще не набули законної сили, оскільки не закінчився термін на подання апеляції. Одне з них – справа Бабашова, інше – за позовом Мін’юсту до Ротенбергів, Скоробогатьків і Пономаренка щодо стягнення в дохід держави частки контрольованих ними компаній, які володіють київським торговельним центром Ocean Plaza, та третє – щодо передання в державну власність підприємств, які належали російському олігарху Олегу Дерипасці.
Наступне засідання у справі Дерипаски, на якому буде розглянуто апеляцію, за словами глави департаменту санкційної політики Мін’юсту, призначено на 12 квітня.
“Не задоволена закінченням тижня, хоча об’єктивно розуміла, що апеляція у справі Дерипаски буде навіть складнішою, ніж перша інстанція, але ну дуже за термінами розтягнуто. Тримаємося і працюємо далі”, – написала Богатих.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відмовив прокурору в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 365 млн грн екс-главі НАК “Нафтогаз України” Андрію Коболєву.
Відповідне рішення суд ухвалив у понеділок увечері.
“Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного Коболєва залишити без задоволення… Ухвалу можна оскаржити в апеляційній палаті ВАКС протягом п’яти днів із моменту оголошення”, – оголосив суддя.
Як повідомлялося, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективи Національного антикорупційного бюро України минулого тижня повідомили про підозру екс-голові “Нафтогазу” Андрію Коболєву у зловживанні своїм службовим становищем під час забезпечення собі за перемогу компанії в Стокгольмському арбітражі з російським “Газпромом” виплати премій на 229 млн грн.
На думку слідства, ця сума суттєво перевищує нормативно визначені розміри таких виплат (37,48 млн грн).
Стокгольмський арбітраж у 2018-19 роках за результатами двох суперечок між компаніями на поставку і транзит газу ухвалив рішення, відповідно до яких “Газпром” мав доплатити НАК $2,56 млрд.
Водночас арбітраж повністю відхилив вимоги “Газпрому” до “Нафтогазу” за умовою “бери або плати” за період 2012-2017 рр. у розмірі $56 млрд.
