На українському ринку вершкового масла погіршується ситуація після активного літнього експорту, склади підприємств почали заповнюватися, реалізація продукції всередині країни стає дедалі складнішою, а експорт стикається з додатковими труднощами, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро”.
“Зараз стабільно продавати продукцію можуть переважно ті виробники, які готові йти на суттєве зниження цін. Зазвичай це компанії, яким бракує оборотних коштів. Проте поточний рівень цін є збитковим для більшості виробників, що працюють у сегменті масла разом із сухим знежиреним молоком або казеїном”, – пояснили аналітики.
Вони привернули увагу, що через подорожчання сировини виробництво стає менш рентабельним: закупівельні ціни на молоко, необхідні для беззбитковості, залишаються недосяжними для більшості підприємств.
Водночас наприкінці жовтня спостерігалося помітне здешевлення блочного масла, тоді як виробники фасованої продукції утримують дещо кращі позиції, проте конкуренція на цьому ринку посилюється. Для збільшення продажів компанії вимушені проводити акційні знижки, що негативно впливає на прибутковість.
“Ситуація з експортом також складна. Частина підприємств знижує ціни, щоб утриматися на зовнішніх ринках, зокрема в Молдові. Попит на українське масло на Кавказі зберігається, однак обсяги реалізації там обмежені”, – зауважили експерти.
За їх інформацією, очікування щодо додаткових можливостей після запровадження нових безмитних квот до ЄС не виправдалися – попит європейських трейдерів супроводжується нижчими ціновими пропозиціями, які не покривають собівартість виробництва.
Через збитковість виробництва деякі заводи вже скоротили або тимчасово припинили випуск масла. В результаті обсяги виробництва в жовтні стали нижчими, ніж у минулому році, що є першим таким випадком за останній період, резюмували в “Інфагро”.
В Україні слідом за Європейським Союзом продовжує дорожчати вершкове масло, в Європі ціни на нього досягли рекордного рівня, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро”.
“Можливістю добре заробити на експорті масла, як це було 2022 року, скористатися можуть далеко не всі українські маслороби. Для виробництва великих обсягів зараз фізично не вистачає сировини”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, через зростання цін, а також через низку інших чинників, у серпні випуск масла скоротився несуттєво. Далі відбудеться скорочення виробництва цього товару – не вистачає сировини за прийнятними цінами.
Вони зазначили, що слідом за експортними зростають і внутрішні ціни на масло, хоч і з певним відставанням. Ціни на масло й далі зростатимуть, принаймні внутрішні. У зовнішній торгівлі в середині осені може статися ціновий обвал, прогнозують аналітики.
В “Інфагро” зазначили, що випуск спредів і рослинно-вершкових сумішей наразі стабільний, але має зрости найближчим часом. Попит на альтернативні молочні жири збільшуватиметься з огляду на нинішню вартість масла.
Україна в жовтні 2023 року наростила імпорт сиру на 70% і вершкового масла на 14% у грошовому вираженні, повідомила пресслужба Союзу молочних підприємств України.
Згідно з повідомленням, у жовтні поточного року сиру ввезли 27 тис. тонн проти 28,6 тис. тонн за аналогічний період минулого року, проте грошей на його імпорт витратили більше – $160 млн проти $150 млн.
“Відчутно, на 62% за вагою, збільшився імпорт вершкового масла, а частка витрат на це зросла в 10 разів порівняно з минулим роком”, – констатували аналітики.
Вони зазначили, що в динаміці імпорту сиру в останні три місяці спостерігається помірне зростання, що свідчить про загострення конкуренції на вітчизняному ринку сиру. Зростання імпорту масла за ці ж три місяці в 14 разів призвело до негативного сальдо в міжнародній торгівлі.
Експорт вершкового масла з України зріс на 50,8% – до 2,568 тис. тонн, у грошовому виразі – на 44,4%, до $13,891 млн. Імпорт цієї продукції впав у 3,8 раза – до 182 тонн, у грошовому виразі – в 3,3 раза, до $1,362 млн.
Основний експорт вершкового масла здійснювався до Молдови (27,97% поставок у грошовому вираженні), Азербайджану (19,10%) та Ізраїлю (13,55%), імпорт – з Німеччини (48,94%), Франції (17,09%) і Польщі (12,84%).
