Бухарест. На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» під час панельної дискусії експерти від бізнесу та фінансового сектору заявили, що до участі в масштабних проєктах з відбудови України наразі готові лише обмежене коло румунських компаній, тоді як доступ до фінансових інструментів і механізмів розподілу ризиків залишається ключовою передумовою їх активнішої залученості.
Панель модерувала президент Національної конфедерації жіночого підприємництва Румунії (CONAF) Крістіна Чіряк. У дискусії взяли участь директор із адміністрування європейських фондів Банку інвестицій і розвитку Румунії Теодора Преотяса, президент Торгово-промислової палати Румунії Міхай Дарабан та виконавчий директор Асоціації оборонної промисловості Румунії PATROMIL Віорел Маноле.
Учасники відзначили, що ринок проєктів із відбудови України нині значною мірою структурують міжнародні фінансові інституції, які висувають високі вимоги до корпоративного управління, комплаєнсу та управління ризиками. За їхніми словами, значна частина румунських компаній не має достатньої операційної спроможності для виступу головними підрядниками і вимушена обмежуватися роллю субпідрядників у ланцюгах постачання.
«Для участі у великих проєктах потрібен доступ до кредитних ліній, гарантій і механізмів розподілу ризиків, які здебільшого адмініструють міжнародні фінансові установи. Без цього багато наших компаній просто не можуть вийти на такі контракти напряму», – зазначила Преотяса під час дискусії.
Експерти наголосили на необхідності створення офіційної румуно-української інформаційної платформи, яка консолідуватиме дані про наявні тендери, вимоги донорів і можливості участі бізнесу. Вони також закликали до розроблення національної стратегії підтримки компаній, що працюють або планують працювати на українському ринку в умовах підвищених політичних та безпекових ризиків, включно з інструментами державних гарантій і страхування інвестицій.
Окремий блок обговорення стосувався можливості розміщення частини стратегічних виробничих потужностей в Румунії чи інших безпечних сусідніх державах для забезпечення безперервності виробництва і логістики. За словами Маноле, такий підхід може посилити внесок національної промисловості у відбудову України й водночас мінімізувати безпекові ризики для інвесторів. Раніше він уже публічно відзначав потенціал розміщення українських оборонних виробництв у Румунії як елемент двосторонньої кооперації.
За підсумками дискусії учасники дійшли висновку, що потенціал румунських компаній у проєктах відбудови України є значним, однак його реалізація залежить від координації дій державних інституцій, доступності фінансових інструментів, а також тісної співпраці з міжнародними партнерами та фінансовими організаціями.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» в Бухаресті учасники панельної дискусії, присвяченої ролі приватного сектору у відбудові України, наголосили, що залучення приватного капіталу є критично важливим для реалізації масштабних проєктів, але його участь неможлива без дієвих механізмів фінансування, страхування та зниження інвестиційних ризиків.
Панель «Private Sector – A Key Actor in the Reconstruction of Ukraine. Financing and Insurance Instruments» модерував керуючий партнер Otto Broker (Румунія) Віктор Сраєр. До дискусії долучилися секретар Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Володимир Цабаль, старша радниця з питань нових ринків – глобальних ризиків і стійкості (США) Сьюзан Е. Волтон, генеральний директор BCR – Romanian Commercial Bank Серджіу Манеа, директорка з юридичних та зовнішніх зв’язків Vodafone Romania Александра Олару та регіональний голова JBIC по EMEA, резидент-екзек’ютів офіцер Японського банку міжнародного співробітництва Такаюкі Сато.
Учасники відзначили, що приватний сектор – як український, так і іноземний – стикається з подвійним викликом. Українські компанії мають обмежений доступ до боргового фінансування через високі процентні ставки, воєнні ризики та обмеження внутрішнього ринку капіталу. Іноземні інвестори, своєю чергою, змушені враховувати політичні й воєнні ризики, а також нормативні особливості роботи в Україні.
Основними рішеннями назвали використання інструментів змішаного (blended) фінансування, залучення міжнародних фінансових організацій до покриття частини ризиків, а також створення державою та партнерами гарантованих рамок, які роблять проєкти «банкуємими» для комерційних структур. «Щоб приватний капітал заходив у відбудову, інвестору потрібно чітко бачити, які ризики бере на себе держава та міжнародні фінансові інституції, а які – він сам. Без цього проєкти або не стартують, або залишаються на рівні концепцій», – зазначив Манеа.
Окрему увагу приділили ролі страхування політичних і воєнних ризиків, а також важливості прозорої інформації та локальних партнерських мереж. За словами спікерів, для успішної реалізації проєктів потрібна стратегічна координація між державними структурами, донорами та приватним бізнесом, зокрема у питаннях відбору пріоритетних проєктів, структурування угод і моніторингу їх виконання.
Учасники панелі також підкреслили, що відбудова неможлива без надійної цифрової та енергетичної інфраструктури. Досвід сусідніх країн, які проходили через масштабні інфраструктурні програми, може бути використаний для впровадження практичних рішень в Україні. «Приватний капітал у поєднанні з державною підтримкою та якісним врядуванням здатен суттєво прискорити повоєнне відновлення. Завдання держави – створити передбачувані правила гри й інституційне середовище, яке дозволить це зробити», – підсумувала Волтон.
За підсумками дискусії її учасники дійшли висновку, що потенціал приватного сектору у відбудові України є значним, однак реалізація цього потенціалу залежить від доступності фінансових інструментів, ефективних механізмів страхового захисту й узгоджених дій між публічними та приватними акторами..
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
У Бухаресті в четвер, 11 грудня, розпочав роботу міжнародний форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments», на відкритті якого президент аналітичного центру New Strategy Center Іонел Ніцу та голова Сенату Румунії Мірча Абрудян наголосили на готовності Румунії відігравати одну з ключових ролей у повоєнній відбудові України та стати основним логістичним вузлом для цього процесу.
За словами Ніцу, форум має на меті створити постійну платформу діалогу, орієнтовану саме на практичні аспекти відбудови України, із залученням представників центральних органів влади, бізнесу, міжнародних фінансових інституцій та місцевих адміністрацій прикордонних регіонів. Румунія як сусідня держава, підкреслив він, має безпосереднє розуміння потреб і викликів на місцях, що створює додаткові можливості для спільних інвестиційних і коопераційних проєктів у сфері інфраструктури, логістики та енергетики.
«Румунія як сусід України має практичне уявлення про те, що означає відбудова в умовах триваючої агресії, – наша мета полягає у тому, щоб звести за одним столом уряд, бізнес і місцеву владу та перевести дискусію в площину конкретних рішень і контрактів», – зазначив Ніцу, відкриваючи першу панель форуму.
Керівник New Strategy Center звернув увагу на концепцію «стратегічного трикутника сполучення» за участю Румунії, України та Республіки Молдова, який має спиратися на портову інфраструктуру Чорного моря і Дунаю, а також на залізничні й автомобільні коридори, що вже перебувають у фокусі Європейської комісії щодо розширення транспортних потужностей регіону. Він також наголосив на необхідності багатовимірного підходу до відбудови, що поєднує економічний, соціальний, гуманітарний і безпековий виміри, а також на потребі «прямого, чесного й орієнтованого на результат діалогу» між усіма учасниками процесу.
Першу панель форуму – «Важливість Румунії для відбудови України» – відкрив як ключовий спікер голова Сенату Румунії Мірча Абрудян. Він підтвердив політичну позицію офіційного Бухареста щодо підтримки України у протидії російській агресії та підкреслив, що участь Румунії у відбудові є не лише економічним пріоритетом, а й «політичним і безпековим імперативом для всієї Європи».
Абрудян відзначив стратегічне значення географічного розташування Румунії для логістики відбудови: через порт Констанца, дунайські порти й розвиток залізничної та автомобільної інфраструктури країна прагне стати центральним хабом для потоків вантажів, пов’язаних з інфраструктурними, енергетичними й промисловими проєктами в Україні. «Румунія має всі передумови, щоб стати логістичним центром відбудови – від портів на Дунаї та Чорному морі до транспортних коридорів, які поєднують ЄС з українською економікою», – заявив він під час виступу.
Окремо голова Сенату наголосив на необхідності проведення глибоких реформ в Україні паралельно з відбудовчими проєктами – насамперед у сферах енергетики, інфраструктури, публічної адміністрації та цифровізації. На його думку, інвестиції в реконструкцію мають розглядатися і як інструмент європейської інтеграції України, з урахуванням переговорів про вступ до ЄС. «Якщо ми говоримо про довгострокові інвестиції, нам потрібен справедливий і тривалий мир, а до його досягнення – передбачуване безпекове середовище, яке забезпечується, зокрема, військовою підтримкою України з боку союзників», – підкреслив Абрудян.
Він також нагадав, що питання «справедливого миру» та безпекових гарантій для України вже обговорювалися під час його недавньої зустрічі зі спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком у Стокгольмі, де сторони узгоджували спільні підходи до майбутніх мирних переговорів.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Цемент, як основний будівельний матеріал, буде ключовим для відновлення України. Найвірнішим способом вибрати якісний цемент – це обрати заводський цемент.
Запорука якості цементу згідно Регламенту ЄС 305 – це ретельний контроль на всіх етапах його виробництва.
23.06.2022 Україна офіційно отримала статус кандидата в члени ЄС.
Ми продовжуємо працювати над реалізацією поставленої мети -забезпечення будівельної галузі якісними та безпечними будівельними матеріалами, підвищення конкурентоспроможності української будівельної продукції, сприяння інноваційному розвитку промисловості.
Цементна галузь одна з перших, яка прийняла регламентні стандарти EN на цемент, навіть уже перекладені та прийняті українською мовою (наказ 391 від 27.12.2023 ДП “УкрНДНЦ”).
Сьогодні в Україні, на вибір виробника, цемент може випускатися за українським ДСТУ Б В. 2.7-46:2010 або європейським стандартом ДСТУ Б EN 197-1:2015.
Для інформування споживачів на сайті Асоціації “Укрцемент” — в розділі АСОРТИМЕНТ / СПОЖИВАЧУ розміщені матеріали про наявні цементи на ринку — картки цементів, що містять дані щодо складу, характеристик, властивостей цементу та його цільове застосування.
https://ukrcement.com.ua/2016-02-07-16-14-53/asortyment.html
Враховуючи, що найбільш популярні типи цементів, які випускали всі виробники у 2022-2023 роках – цементи зі шлаком: ПЦ ІІ/А-Ш 400, ПЦ ІІ/А-Ш 500, наводимо приклад однієї картки.
Портландцемент з шлаком ПЦ ІІ/А-Ш-400 за європейським стандартом називається Portlandslag cement CEM II/A-S 32,5.
У його складі містяться:
Клінкер: 80-94%
Гранульований доменний шлак Ш (S): 6-20%
Додаткові компоненти: 0-5%
ПЦ ІІ/А-Ш-400, згідно випробувань за ДСТУ Б В. 2.7-46:2010 має:
– 7 діб — рання міцність ≥ 20 МПа (Р* — доби ≥ 20 МПа);
– 28 діб — стандартна міцність ≥ 40 МПа;
CEM II/A-S 32,5 згідно випробувань за ДСТУ Б EN 197-1:2015:
– 7 діб — рання міцність ≥ 16 МПа (Р* — 2 доби ≥ 10 МПа);
– 28 діб — стандартна міцність ≥ 32,5 МПа ≥ 52,5 МПа.
Такий цемент може мати у своїй назві познаки Р-Н та R:
Н – на основі клінкеру нормованого складу
P – висока рання міцність цементу — 2 доби ≥ 20 МПа
R – клас з високою ранньою міцністю — 2 доби ≥ 10 МПа
Основні властивості цементу ПЦ ІІ/А-Ш-400 (CEM II/A-S 32,5) — висока рання міцність, рівномірний набір міцності, водонепроникність та морозостійкість.
Цемент такої марки (типу) використовується для робіт у житловому будівництві, також при зимовому бетонуванні та для виготовлення бетонів класу міцності В7,5 – В30, фундаментів, підлог, тротуарної плитки, будівництва монолітних конструкцій та гідротехнічних споруд.
З 2023 р. почав діяти ЗУ “Про надання будівельної продукції на ринку” (Регламент ЄС 305).
До 2025 року буде одночасна дія двох регламентів: ЗУ “Про надання будівельної продукції на ринку” (Регламент ЄС 305) та Технічний регламент (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 р. № 347).
Але вітчизняний виробник у неконкурентних умовах з імпортером.
Сьогодні в Україні вітчизняний виробник не може пройти усю процедуру, згідно ЗУ “Про надання будівельної продукції на ринку” для цементу, виготовленого за європейськими стандартами, тому що в Україні відсутні органи з оцінки відповідності за вимогами 305 регламенту. Якщо український виробник проходить оцінку відповідності у країнах Європи та складає декларацію показників – ця декларація в Україні не дійсна, тому що у законі зазначено, що сертифікат для складання декларації, виробник повинен отримати у вітчизняного органу з оцінки відповідності. При тому що імпорт продукції за деклараціями ЄС, що мають СЄ маркування, дозволений за постановою КМУ 347 від 22.03.2022.
Українська цементна промисловість експортує продукцію до сусідніх країн, у тому числі країн ЄС. Це демонструє високі стандарти якості, сумісність зі стандартами ЄС та конкурентоспроможність.
Підприємства учасники Асоціації “Укрцемент” мають відділи технічного контролю та сучасні акредитовані лабораторії для усіх випробувань вхідної сировини та готової продукції.
Цементна промисловість, мабуть, єдина важка галузь промисловості в Україні, де гравці модернізували свої виробничі потужності, щоб відповідати за якістю, та кількісно забезпечувати необхідні обсяги продукції.
Цемент, як основний будівельний матеріал, буде ключовим для відновлення України.
Асоціація виробників цементу України “Укрцемент” включає 5 груп компаній – 9 цементних підприємств, 8 із 9 цементних заводів збережені та готові до роботи (ПрАТ “Балцем” – потрапив в зону бойових дій, зазнав руйнувань і зараз не працює), але виробництво залежить від потреб ринку. Нажаль, сьогодні ринок ще не працює на повну потужність.
У 2021 році виробництво цементу в Україні було 11,005 млн.т, споживання складало – 10,5 млн т. У 2022 році виробництво скоротилось на 51%, передусім через падіння попиту, споживання складало 4,3 млн.т. У 2023 році виробництво цементу склало – 7,43 млн.т, що на 37,5% більше ніж у 2022 р., але ми ще не вийшли на показники 2021 р., виробники цементу працювали тільки на 60% своєї реальної потужності, споживання цементу 2023 р. склало – 6,165 млн.т. Ми очікуємо, що програми відбудови та відновлення, які вже стартували в Україні сприятимуть стабільності динаміки росту.
Ми впевнені, що із закінченням війни ці програми запрацюють на повну потужність. Вихід на максимальне споживання не буде миттєвим. Ринок розігріватиметься 4-5 років. Попит на будівельні матеріали збільшиться на 30% за довоєнний.
Ми можемо сказати, що Україна має свою якісну цементну продукцію, яка відповідає європейським стандартам та вимогам якості. Заводи – виробники відповідають за кожну тонну випущеного цементу своєю репутацією. Постійно інвестують в обладнання, процеси, кадри та свій розвиток для того, щоб поставляти високоякісну продукцію та надавати бездоганний сервіс своїм клієнтам. Найвірнішим способом вибрати якісний цемент для відбудови України – це обрати заводський цемент*, виготовлений компаніями повного циклу – перевіреними виробниками, яким Ви можете довірити свою безпеку.
Оригінальна продукція підприємств учасників Асоціації “Укрцемент” фасується лише в мішки із рифленого, фактурного паперу під своїми брендами: IFCEM, CEMARK, KRYVYIRIGCEMENT, Dyckerhoff Cement Ukraine.
* Заводський цемент — цемент виготовлений компаніями повного циклу – IFCEM, Cemark, ПРАТ “Дікергофф Цемент Україна”, ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”!
Приєднуйтесь до II-го архітектурно-будівельного BUSINESS FORUM!
05-06 жовтня 2023 року у КВЦ «Парковий» у Києві, відбудеться Архітектурно-будівельний BUSINESS FORUM «Відбудова України. Трансформація та модернізація».
Організатори:
BUSINESS FORUM це: за 2 дні понад 8000 гостей та 120 стендів учасників. 100 спікерів у панельних дискусіях на двох поверхах КВЦ «Паркового».
Формат зустрічі: жива зустріч та онлайн-трансляція
Дата: 05-06 жовтня 2023 (з 10:00 до 22:00)
Локація: КВЦ «Парковий» (вул. Паркова дорога, 16А, 1-3 й пов., м. Київ)
Мета форуму – це створити простір для експертної дискусії, де представники влади зможуть поділитись основними пріоритетами відновлення, а всі учасники висловити власне бачення та обговорити подальші кроки заради кращого майбутнього нашої країни.
До участі запрошені представники влади та керівники великих українських компаній, архітектори, урбаністи, девелопери та забудовники з метою об’єднати зусилля для якнайшвидшого відновлення України.
Важливо, організаторами BUSINESS FORUM за результатами проведення форуму традиційно будуть перераховані кошти United24 на напрямок “Відбудова України”, який створений за ініціативи Президента України Володимира Зеленського.
Про що буде BUSINESS FORUM?
Про відбудову, обмін досвідом, передові технології, актуальні теми і виклики у сфері архітектури та будівництва, державні та приватні програми фінансування будівельної галузі.
Про спільні зусилля у відновленні нашої держави!
Зокрема, програмою BUSINESS FORUM передбачені такі блоки*:
05 жовтня 2023 року:
1. Державна політика відбудови України
2. Модернізація України за принципом «Build back better»
3. Людський капітал майбутньої відбудови Україна
4. Форум з відновлення громад
06 жовтня 2023 року:
Про масштаби BUSINESS FORUM:
Загалом форумом передбачено близько 20 панелей протягом двох днів.
В основному залі проходитимуть три дискусійні панелі, а одночасно з ними у трьох додаткових залах будуть проведені фахові зустрічі з представниками територіальних громад, донорів тощо.
Зокрема, спікерами BUSINESS FORUM будуть:
*остаточна програма може коригуватися організаторами
Увага! Для членів КБУ передбачені знижки на вхідні квитки:
Для отримання знижки заповніть форму за посиланням та отримайте рахунок-фактуру: https://forms.gle/WLtoBsacVH5bHu319
❗У перший день BUSINESS FORUM для окремих категорій відвідувачів можлива безкоштовна участь за умови попередньої реєстрації та підтвердження організаторами❗
Детальніше про BUSINESS FORUM за посиланням: https://www.business-forum.info/
У разі виникнення додаткових питань:
Фінансовий партнер: Глобус Банк
Стратегічний партнер: ВЮРТ Україна, Caparol Україна
За підтримки: Фонд енергоефективності, Держмолодьжитло, Укрфінжитло
Партнери заходу: Інтергал-Буд, Креатор Буд, Antifire, Budova, Mehbud, Міжнародний завод бетонного устаткування, Cordivari, Galleria Porcellanato, Budzirka, Новые технологии/BLUM, ЛУН, Forbes, Нове століття, KyivBuild, Sensar, Міністерство дверей, VEKA, Leon Design, Алютал, Світлотек, Decomaster, Good 101, ВГО “Жива планета” – виконавець проекту GIZ, Bosphorus Development, Polimin, Barks, ISO Company, Penetron, The Capital, Budmall, Saint-Gobain Україна, Henkel, Premier Delevelopment, Завод теплоізоляційних матеріалів “ТЕХНО”
Галузеві партнери: Американська торговельна палата в Україні, Національне агентство кваліфікацій, Асоціація українського бізнесу в Польщі, ГО «Міждержавна гільдія інженерів консультантів», Асоціація малих міст України, Асоціація Інженерів-Консультантів України, HD Technopolygon, ICC Ukraine, Всеукраїнська Асоціація об’єднаних територіальних громад, Асоціація фахівців з нерухомості (ріелторів) України
Генеральний інформаційний партнер: Інтерфакс-Україна
Інформаційні партнери: Build Portal, ProfBuild, Українські Новини, Property Times, MIND, UkraineInvest, StroyObzor, Vidbudova, Commercial Property, Портал нерухомості Budynok, Marketer, Economist.com.ua, Address Group, zagorodna.com, ІА «Україна Комунальна», Ukrainian Association of Government Relations Professionals and Lobbyists, Margosha, ProfiDOM, Хмарочос, Аспекти Будівництва, Київ|Вайб, Coments.ua, The Page, Український центр сталевого будівництва, Ціна Держави, open4business
Деталі згодом.
ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
