У Китаї частина сміттєспалювальних електростанцій (waste-to-energy) відчуває нестачу відходів для завантаження потужностей на тлі швидкого розширення сектора і змін в поводженні з побутовим сміттям, повідомляють китайські ЗМІ.
У країні діє понад 1 тис. сміттєспалювальних ТЕЦ, при цьому вже в 2022 році їх сукупна потужність зі спалювання відходів перевищувала обсяг зібраного побутового сміття (333 млн тонн проти 311 млн тонн).
Експерти пов’язують проблему не з тим, що «сміття закінчилося», а з надлишком потужностей і дисбалансом між тим, де утворюються відходи, і тим, де побудовані об’єкти. Зокрема, в Китаї частка переробки міських побутових відходів шляхом спалювання зросла до 79% у 2024 році, а кількість сміттєспалювальних об’єктів, за даними Dialogue Earth, збільшилася приблизно з 104 у 2010 році до близько 1 тис. на даний час.
ЗМІ відзначають, що частина підприємств для підтримки роботи розширює «географію» підвезення сміття, переключається на промислові відходи і вдається до так званого landfill mining – виїмці «старих» відходів зі звалищ для подальшого спалювання.
Разом з тим заяви про можливий імпорт сміття для завантаження потужностей впираються в діючі обмеження: влада КНР раніше оголосила про повну заборону імпорту твердих відходів з 1 січня 2021 року.
Аналітики також вказують на ризик неправильних стимулів: дискусії про «нестачу сміття» можуть підштовхувати ринок до спроб наростити обсяги відходів, проте профільні автори підкреслюють, що пріоритетом повинні залишатися скорочення, повторне використання і переробка, а не зростання сміттєутворення заради завантаження печей.
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Хорватії затвердив закон, що відкриває шлях до будівництва центру з поводження з радіоактивними відходами на майданчику Черкізовац (Čerkezovac) на горі Трговска-гора в Сісаксько-Мославинській жупанії, менш ніж за кілометр від кордону з Боснією і Герцеговиною.
Згідно із законом, майданчик Черкізовац стане центральним об’єктом для зберігання низько- та середньоактивних відходів від словенсько-хорватської АЕС «Кршко», а також так званих «інституційних» радіоактивних відходів з хорватських лікарень та промисловості. Локація розташована приблизно в 800 м по прямій від кордону БіГ і близько 1 км від водозабору громади Нові-Град, звідки отримують питну воду близько 15 тис. осіб.
Прийнятий акт створює нормативну базу для проектування та будівництва об’єкта і закріплює Черкізовац як пріоритетну локацію центру з поводження з відходами. Раніше на майданчику вже проводилися геологічні дослідження, оцінка сейсмічних ризиків і вимірювання «нульового» радіаційного фону, про що хорватська сторона звітувала в документах, направлених до міжнародних структур.
Передбачається поверхневе сховище з експлуатацією до 2090-х років, після чого відходи повинні бути переведені в глибинне захоронення.
Різка реакція Боснії і Герцеговини
Рішення Загреба викликало різку критику політиків і екологічних активістів в Боснії і Герцеговині. Влада країни раніше створювала міжвідомчі експертні та юридичні групи для супроводу питання на міжнародних майданчиках і наполягає, що об’єкт становить ризик для річки Уна, прикордонних громад і питного водопостачання.
Політичні партії та органи влади БіГ розцінюють закон як порушення принципів добросусідства і вимагають від Хорватії переглянути рішення або шукати альтернативний майданчик, посилаючись, зокрема, на Конвенцію Еспо про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.
Хорватська сторона, у свою чергу, заявляє, що процедура оцінки впливу на навколишнє середовище включатиме участь громадськості та компетентних органів БіГ.
https://t.me/relocationrs/1977
Оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” у 2023 році переробили 3,5 тис. тонн різного роду відходів.
“В ОСР “ДТЕК Мережі” працює ефективна система поводження з відходами. Вона побудована на засадах циркулярної економіки і тільки торік допомогла передати на переробку для повторного використання понад 3,5 тис. тонн різного роду відходів”, – повідомляється в пресрелізі енергохолдингу у вівторок.
Як ідеться в документі, торік на підприємства ОСР “ДТЕК Мережі” в Дніпропетровській, Одеській, Донецькій та Київській областях і Києві відправили на переробку для повторного використання близько 25% загальної кількості відходів. Це, зокрема, будівельні матеріали, використані шини, макулатура, скло, оргтехніка, нафтопродукти.
“Наші підприємства незважаючи на війну, продовжують реалізовувати принципи циркулярної економіки, зокрема, в частині поводження з відходами. Збирають окремо, зберігають у спеціальних умовах і відправляють на переробку та використання. Завдяки цьому, за останні три роки друге життя отримали близько 20 тис. тонн виробничих відходів ВЗР “ДТЕК Мережі”, – зазначила процитована у пресрелізі керівниця відділу екологічної безпеки “ДТЕК Мережі” Олена Потапенко.
За її словами, наприклад, понад 15 тис. тонн залізобетонних опор було використано в будівництві та для виробництва вторинного щебеню.
Для роздільного збору відходів в ОСР компанії використовуються понад 2 тис. промаркованих ємностей (контейнерів).
“Усе організовано таким чином, щоб запобігти негативному впливу на навколишнє середовище і максимально спрямовувати відходи на переробку та повторне використання”, – додали в енергохолдингу.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес із розподілу електроенергії та експлуатації електромереж у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР енергохолдингу обслуговують 5,4 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) отримав від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України висновок щодо оцінки впливу на довкілля будівництва хвостосховища – “III карта” – спеціальної гідротехнічної споруди, що використовується для розміщення відходів збагачення.
“ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” інформує про те, що Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України зроблено висновок щодо оцінки впливу на навколишнє середовище планованої діяльності “Будівництво хвостосховища “ІІІ карта” шламове господарство рудо-збагачувальної фабрики району Дніпропетровської області АМКР №21/01-202361210773/1 від 27 лютого 2024 року та Звіт про громадське обговорення №21/01-202361210773/2 від 27 лютого 2024 року”, – констатується в інформації компанії, оприлюдненій управлінням екології на сайті Криворізького міськвиконкому в четвер.
При цьому уточнюється, що інформація про отримання підприємством висновку з оцінки впливу на навколишнє середовище оприлюднена в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на навколишнє середовище.
Як повідомлялося, “ArcelorMittal Кривий Ріг” кілька разів направляло до Мінприроди документи на узгодження будівництва хвостосховища для відходів “III карта”. У середині 2023 року АМКР знову надіслало Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України документи на погодження будівництва хвостосховища.
Згідно з документацією, наявною в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, планована діяльність полягає в новому будівництві хвостосховища “III карта” шламове господарство рудо-збагачувальної фабрики на території Гречаноподівської та Новолатівської сільських рад Широківського району Дніпропетровської області.
Раніше пояснювалося, що процедуру оцінки планованої діяльності проводять у межах розширення та змін, включно з переглядом або оновленням умов провадження планованої діяльності, встановлених рішенням про провадження планованої діяльності або продовження строків її провадження (…).
Інформацію про намір АМКР отримати оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВД) оприлюднено Мінприроди 15 червня 2023 року.
Раніше повідомлялося, що ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” має намір побудувати хвостосховище “III карта”. Будівництво хвостосховища для складування хвостів збагачення необхідне “у зв’язку з досягненням діючими хвостосховищами меж економічної доцільності їх нарощування”.
Водночас уточнювалося, що продуктивність підприємства за сирою рудою на 2021-2025 роки становить 24,4269 млн тонн на рік, річний вихід хвостів – 14,964 млн куб. м на рік. Проєктна відмітка огороджувальної дамби – 100 м. Загальна ємність хвостосховища – 34,8 млн куб. м, корисна ємність – 29,4 млн куб. м. Площа чаші хвостосховища – 382,95 га. Загальна довжина огороджувальних дамб – 5950 м, їхня максимальна висота – 12 м. Площа ділянки будівництва – 521,1245 га.
Таким чином, з урахуванням вимог Мінприроди, АМКР змушений уже вчетверте входити в процедури проведення оцінки впливу на довкілля.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” наразі експлуатує три хвостосховища, у два з яких – “Миролюбівка” та “Об’єднане. Четверта карта” – підприємство планувало інвестувати у 2020-2024 роках близько $50 млн. У третє хвостосховище “Центральне” компанія вже вклала понад $15 млн, завершивши у 2017 році будівництво до позначки +90 метрів (зараз +95 м). Ще стільки ж АМКР витратить на його розширення до позначки +115 м (ці роботи заплановані на найближчі сім років).
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
ARCELORMITTAL КРИВИЙ РІГ, БУДІВНИЦТВО, ВІДХОДИ, хвостосховище
Медичні заклади створюють величезну кількість відходів, котрі несуть ризики хімічних, токсичних, канцерогенних, мутагенних і радіаційних впливів на організм людини та його інфікування. Особливо їх кількість збільшилася через пандемію COVID-2019.
Деталі утилізації таких відходів і проблеми, з якими зіштовхуються підприємства-утилізатори – коментує В’ячеслав Сьомик, CEO компанії-члена Асоціації управління відходами (АУВ) DSL-2010.
“Сьогодні 40% медичних відходів – утилізують на сертифікованих підприємствах. Проте, куди потрапляють інші 60%?”, – це необхідно зрозуміти.
За словами В’ячеслава Сьомика, у питанні утилізації медичних відходів є ключовий фактор, що потребує вирішення – мікс з медичних відходів утворювачем, тобто медзакладом.
“До компаній-утилізаторів по всій країні надходять змішані, а не сортовані, медичні відходи – це шприци, крапельниці, білизна разом із продуктовими відходами та інше. І все в одній тарі. Така форма відходів надмірно перевантажує обладнання. Зараз це особливо гостра тема через їх збільшення, у зв’язку з коронавірусом”, – пояснив CEO DSL-2010.
Шляхом вирішення цього може стати:
– прийняття закону 2207-1-д про управління відходами та підзаконних нормативних актів;
– розробка та затвердження тарифної сітки щодо утилізації небезпечних відходів;
– перевірка лікарень на дотримання вимог екологічного законодавства;
– правильне поводження з відходами;
– якість роботи та прозорість підрядних організацій, що надають послуги медичному закладу.
“Медичним закладам слід приділяти більшу увагу саме підрядним організаціям, стежити за їх прозорістю та якістю надання послуг, а не «гнатися» за найнижчою ціною. Адже досвід свідчить, що демпінг на ринку – шлях до стихійного сміттєзвалища та забруднення навколишнього природного середовища”, – наголосив В’ячеслав Сьомик.
На його думку, більшість утилізаторів небезпечних відходів – є свідомими учасниками ринку та підстраховують один одного в роботі, адже періодично логістика з’їдає час та ресурси. Однак, відсутність тарифної сітки в рази ускладнює їх роботу.
Довідка:
Асоціація Управління Відходами (АУВ) – це консолідоване об’єднання однодумців, що впливає на створення та регулювання в Україні прозорого й ефективного ринкового механізму повного циклу управління відходами.
За детальною інформацією про діяльність АУВ Ви можете звернутися, написавши на електронну адресу: info@wma.org.ua
А також долучитися до Fb-сторінки АУВ:
https://www.facebook.com/WasteManagmentAssociation/
