Технічний потенціал утилізації метану в Україні складає 2,15-3,08 млрд куб. м на рік, що еквівалентно 10-15% загального споживання країною природного газу, йдеться у дослідженні “Викиди метану в енергетичному секторі України: недооцінені виклики та можливості” проєкту Green Deal Ukraïna (GDU), створеного Helmholtz-Zentrum Berlin (HZB).
Автори дослідження – спеціаліст GDU з питань енергетики та клімату Александр Зіхенедер, експерт GDU з питань енергетики та клімату Янез Копач, експерт GDU з енергетики Олег Савицький.
Як вони зазначили, за середніх європейських цін на газ (~EUR360/1 тис. куб м) цей обсяг коштує EUR750-1100 млн щорічно, в той час як інвестиції, необхідні для реалізації цього потенціалу, складають сукупно від EUR2,4 до EUR3,6 млрд за 10 років або EUR240-360 млн на рік.
“Якщо зіставити цифри, прослідковується очевидна економічна вигода: щорічно у скорочення викидів треба вкладати EUR240-360 млн, “уловлений” газ приноситиме EUR750-1100 млн”, – наголосили автори дослідження.
Вони звертають увагу, що тема утилізації метану набуває особливої ваги напередодні вступу України до ЄС та у контексті післявоєнної відбудови: гармонізація національного законодавства з вимогами Регламенту (ЄС) 2024/1787 про викиди метану в енергетичному секторі є обов’язковою для країни-кандидата та члена Енергетичного Співтовариства. Водночас скорочення викидів метану – один з найшвидших і найбільш економічно ефективних кліматичних заходів, доступних Україні у періоді 2026-2045 років, адже у 20-річній перспективі (GWP20) метан більш ніж у 80 разів потужніший за CO₂ як парниковий газ, а при консервативній оцінці у розрахунку на 100 років – у 30 разів (GWP100).
У дослідженні вказується, що на метан припадає приблизно 27% загальних викидів парникових газів України (63 млн т CO₂-екв. у 2023 році за GWP100), а за GWP20 – понад половину короткострокового кліматичного впливу країни. Майже 71% національних викидів метану формує енергетичний сектор.
Детальніше про дослідження та посилання на нього – у колонці для проєкту агентства “Інтерфакс-Україна” з енергетики “Енергореформа”.
У Києві з 4 до 31 січня включно працюватимуть 17 пунктів утилізації новорічних ялинок, повідомляє прес-служба КМДА в середу.
У різних районах столиці діятимуть 11 пунктів і ще 6 – на територіях лісництв КП “Дарницьке ЛПГ” і КП “ЛПГ “Конча-Заспа”, уточнила прес-служба.
У пунктах утилізації хвойні дерева подрібнюють на тріску, яку використовують для мульчування лунок вічнозелених рослин: взимку мульча допомагає захистити ґрунт від промерзання, а в теплу пору року – зберегти водний баланс.
У 2022 році кияни принесли на переробку 8,5 тисяч хвойних дерев.
Медичні заклади створюють величезну кількість відходів, котрі несуть ризики хімічних, токсичних, канцерогенних, мутагенних і радіаційних впливів на організм людини та його інфікування. Особливо їх кількість збільшилася через пандемію COVID-2019.
Деталі утилізації таких відходів і проблеми, з якими зіштовхуються підприємства-утилізатори – коментує В’ячеслав Сьомик, CEO компанії-члена Асоціації управління відходами (АУВ) DSL-2010.
“Сьогодні 40% медичних відходів – утилізують на сертифікованих підприємствах. Проте, куди потрапляють інші 60%?”, – це необхідно зрозуміти.
За словами В’ячеслава Сьомика, у питанні утилізації медичних відходів є ключовий фактор, що потребує вирішення – мікс з медичних відходів утворювачем, тобто медзакладом.
“До компаній-утилізаторів по всій країні надходять змішані, а не сортовані, медичні відходи – це шприци, крапельниці, білизна разом із продуктовими відходами та інше. І все в одній тарі. Така форма відходів надмірно перевантажує обладнання. Зараз це особливо гостра тема через їх збільшення, у зв’язку з коронавірусом”, – пояснив CEO DSL-2010.
Шляхом вирішення цього може стати:
– прийняття закону 2207-1-д про управління відходами та підзаконних нормативних актів;
– розробка та затвердження тарифної сітки щодо утилізації небезпечних відходів;
– перевірка лікарень на дотримання вимог екологічного законодавства;
– правильне поводження з відходами;
– якість роботи та прозорість підрядних організацій, що надають послуги медичному закладу.
“Медичним закладам слід приділяти більшу увагу саме підрядним організаціям, стежити за їх прозорістю та якістю надання послуг, а не «гнатися» за найнижчою ціною. Адже досвід свідчить, що демпінг на ринку – шлях до стихійного сміттєзвалища та забруднення навколишнього природного середовища”, – наголосив В’ячеслав Сьомик.
На його думку, більшість утилізаторів небезпечних відходів – є свідомими учасниками ринку та підстраховують один одного в роботі, адже періодично логістика з’їдає час та ресурси. Однак, відсутність тарифної сітки в рази ускладнює їх роботу.
Довідка:
Асоціація Управління Відходами (АУВ) – це консолідоване об’єднання однодумців, що впливає на створення та регулювання в Україні прозорого й ефективного ринкового механізму повного циклу управління відходами.
За детальною інформацією про діяльність АУВ Ви можете звернутися, написавши на електронну адресу: info@wma.org.ua
А також долучитися до Fb-сторінки АУВ:
https://www.facebook.com/WasteManagmentAssociation/
