СК «Експрес Страхування» у червні 2026 року виплатила клієнтам понад 11 млн грн за випадками, пов’язаними з військовими ризиками, що в 26 разів перевищує показник аналогічного періоду 2025 року.
Як повідомляється на сайті страховика, у червні поточного року компанія врегулювала 26 страхових випадків, що більш ніж у п’ять разів перевищує показник аналогічного періоду минулого року. При цьому середня сума виплати на один випадок також зросла більш ніж у п’ять разів – до 424,1 тис. грн.
Найбільша кількість страхових випадків, пов’язаних із військовими ризиками, у червні була врегульована в Києві, що корелює з посиленням інтенсивності повітряних атак на столицю протягом останніх місяців.
Найбільшою виплатою звітного періоду стало страхове відшкодування в розмірі понад 1,2 млн грн за пошкоджений внаслідок військових дій Mercedes-Benz 2024 року випуску.
Загалом за перше півріччя 2026 року СК «Експрес Страхування» врегулювала 50 страхових випадків, пов’язаних із військовими ризиками, на загальну суму 15,5 млн грн, що вдев’ятеро більше, ніж за аналогічний період 2025 року
«Динаміка виплат у цьому напрямку відображає реальну ситуацію, з якою стикаються українські автовласники. Пошкодження автомобілів у результаті військових дій – це вже не поодинокі випадки, а невід’ємна частина страхової практики. І якщо раніше покриття військових ризиків у договорі КАСКО багато водіїв сприймали як додаткову можливість, то сьогодні статистика страхових виплат переконливо свідчить про його практичну необхідність», – зазначається в повідомленні страховика.
ТОВ «Експрес Страхування» засновано у 2008 році за участю лідера українського автомобільного ринку – «Укравто Груп». Компанія спеціалізується на автомобільному страхуванні. Компанія має понад 300 страхових агентів по всій Україні та активно розширює мережу партнерських СТО. На сьогодні кількість СТО-партнерів становить понад 100.
Приватний страховий ринок у січні-березні 2026 року зібрав майже 1 млрд грн премій за продуктами, що покривають військові ризики, повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Миколачук на прес-брифінгу, присвяченому презентації Звіту про фінансову стабільність, у понеділок.
При цьому він наголосив, що більша частина з них припадає на КАСКО, але також є пропозиції для бізнесу, та й держава вже запустила механізм компенсації збитків на ризикових територіях та компенсації страхових премій на інших територіях.
Як зазначається у Звіті з посиланням на дані Національної асоціації страховиків України, у першому кварталі 2026 року обсяг зібраних премій за договорами ризикового страхування з покриттям військових ризиків становив 11% від усіх зібраних премій ризикового страхування та перевищив суму за весь минулий рік.
«Якщо раніше ми багато говорили про те, як створити систему страхування військових ризиків практично з нуля, то зараз фактично ми говоримо про розширення існуючих напрямків, існуючих проєктів, і в цьому звіті ми звертаємо увагу на те, що пропозиція продуктів військового страхування постійно зростає», — пояснив перший голова НБУ.
За його словами, НБУ вбачає значний потенціал у подальшому розвитку та розширенні співпраці з міжнародними перестраховиками, а також з міжнародними фінансовими інститутами, що працюють на цьому ринку.
Кабінет міністрів запровадив механізм страхування військових ризиків для аграріїв, який передбачає відшкодування з бюджету до 60% сплаченої страхової премії, повідомив перший заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тарас Висоцький.
“Доступ до агрострахування в умовах війни стає не просто фінансовим інструментом, а важливою умовою економічної стійкості. Саме тому уряд запровадив новий механізм: держава повертає до 60% страхової премії для аграріїв у прифронтових громадах і до 45% – для інших виробників», – написав він на своїй сторінці у Facebook за підсумками зустрічі з представниками агросектору.
Заступник міністра зазначив, що агропереробні компанії зараз стикаються не тільки з військовими загрозами, а й зі складними погодними умовами, наприклад посухою або весняними заморозками. Через таку сукупність факторів вартість страхових послуг у секторі залишається високою.
Висоцький зазначив, що стратегічною метою Мінекономіки є створення ринково орієнтованої системи, яка об’єднає приватне страхування, перестрахування та державну підтримку. Зараз міністерство проводить консультації з бізнесом для визначення прийнятних страхових ставок, усунення бар’єрів у доступі до фінансування та формування переліку ризиків, які все ще залишаються непокритими.
“Рішення та пропозиції, які напрацьовує бізнес, ми готові детально розглядати та поступово впроваджувати. Саме такий діалог дозволяє формувати державну політику на основі реальних потреб економіки», – підсумував заступник міністра.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів у березні 2026 року ухвалив постанову № 1541, яка розширила програму страхування військових ризиків. Граничний розмір компенсації страхової премії для бізнесу було збільшено з 1 млн грн до 3 млн грн, а термін подання заяви на виплату скорочено до 31 дня після укладення договору. Для підприємств, що працюють у прифронтових регіонах, передбачено можливість компенсації за пошкоджене майно в обсязі до 30 млн грн.
У держбюджеті на 2026 рік на підтримку агросектора та суміжні програми страхування передбачено понад 2 млрд грн, з яких 1,8 млрд грн спрямовано на компенсацію вартості сільгосптехніки українського виробництва в рамках політики «Зроблено в Україні», а також виділено окремі ліміти на часткову компенсацію страхових премій для виробників озимих культур та агропереробників.
Японське експортно-кредитне агентство (NEXI) готове розширити страхування військових ризиків в Україні, що є ключовим для залучення японських інвестицій і технологій до відновлення української промисловості та інфраструктури.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства, про це йшлося на робочій зустрічі української делегації на чолі з главою Мінекономіки Олексієм Соболєвим і президентом NEXI Ацуо Куроді 21 жовтня 2025 року в Токіо.
Під час зустрічі також зазначалося, що Україна готується до запровадження компенсацій для підприємств по всій території України, де працюють страхові компанії. Спеціальна складова прямих компенсацій діятиме для прифронтових регіонів. Це зробить страхування, зокрема NEXI, більш доступним. Україна зацікавлена у використанні інструментів NEXI для страхування поставок японського обладнання в рамках ініціативи «Промисловий Рамштайн».
Було досягнуто домовленості про розширення співпраці з іншими експортно-кредитними агентствами, зокрема польським KUKE та британським UKEF.
«Розширення співпраці з NEXI – це крок до розблокування японських інвестицій і підтримки промислового відновлення. Війна не скасовує розвиток, а навпаки. Ми активно шукаємо рішення, які дозволяють залучати фінансування і запускати проекти вже сьогодні», – зазначив Олексій Соболєв.
В інформації підкреслюється, що NEXI вже покриває близько половини обсягів японського експорту та інвестицій в Україну.
Обсяг приватного ринку вітчизняного приватного ринку для страхування військових ризиків орієнтовно становить 40-60 млн грн, що не відповідає масштабам наявних ризиків, йшлося на засіданні Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) щодо створення системи страхування військових ризиків.
Як зазначається на сайті ЛСОУ, страхові компанії зараз, на відміну від 2022 року, вже акумулювали статистику зі страхування військових ризиків, є досвід як укладення договорів страхування, так і врегулювання, здійснення виплат.
Страховики акцентували увагу, що навіть в умовах, коли значна частина міжнародних перестраховиків утримується від активної співпраці, чекаючи стабілізації ринку і гарантій безпеки, частина українських страховиків все ж отримали доступ до міжнародного перестрахування, що дозволило збільшити ліміти страхового покриття, перш за все для компаній малого та середнього бізнесу.
Однак із зростанням частоти та інтенсивності обстрілів страховики та перестраховики змушені постійно переглядати свої умови. Так, котирування перестраховиків (нетто-ставка) в певні періоди зростають з 4-5% до 8-10%. Це свідчить про те, що страхування від військових ризиків у країні, яка вже перебуває у стані війни, – надзвичайно складне завдання. Саме тому український ринок не цікавий для міжнародних перестраховиків, зазначається в прес-релізі.
Моделюючи різні варіанти створення системи страхування військових ризиків, страховики також відзначили важливість державно-приватного партнерства із залученням міжнародних інститутів до цього процесу.
Разом з тим вони зазначили, що, на їхню думку, наявність державної субсидії не є гарантією отримання перестрахування і вирішення питання, а можливо, і навпаки – ускладнить його, оскільки на плечі держави лягає висока ймовірність 100%-ї збитковості, тобто таке страхування перестає мати ознаки страхового бізнесу і перетворюється на фінансування. Тому основним питанням залишається те, хто і як буде платити відшкодування, оскільки ні держава, ні українські страховики не мають можливості взяти на себе військові ризики країни під час війни, зазначає ЛСОУ.
На думку фахівців ринку, ризики, умови та визначення повинні бути зрозумілими і прийнятними для іноземних перестраховиків, модель повинна відповідати міжнародним аналогам (страхування від ризиків тероризму (диверсій). До того ж для опрацювання цих питань і представлення позиції ринку на зустрічі з міжнародними перестраховиками та іншими партнерами необхідно створити робочу групу за участю народних депутатів, представників Мінеконом, НБУ, міжнародних брокерів і страховиків, які здійснюють таке страхування. Такі пропозиції будуть передані парламентському комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
«Міжнародна практика страхування військових ризиків не має готового рішення для України, тому сформувати його – завдання насамперед для фахівців страхового та перестрахового ринків світу, і це справжній виклик», – підкреслив президент ЛСОУ Віктор Берлін, слова якого наведені в повідомленні.
Фермери з більш ніж 1500 га озимих культур до 15 грудня можуть застрахувати свій врожай від воєнних ризиків із лімітом відшкодування від 500 тис. грн до 2 млн грн у страховій компанії “ІНГО”, йдеться в повідомленні компанії.
“У світовій практиці воєнні ризики завжди перебувають у переліку стандартних винятків, а збитки за ними не відшкодовують”, – наводять слова директора департаменту корпоративного страхування “ІНГО” Сергія Кривошеєва у прес-релізі. – “Однак зараз в Україні склалася ситуація, коли ми готові переглядати правила, щоб створити для аграріїв більше можливостей. Адже розуміємо, що від їхньої успішності залежить не лише економічний стан аграрного сектору, а й багато інших”.
Таким чином СК “ІНГО” розширила стандартну програму страхування озимих посівів, що передбачає захист від негативних погодних чинників (надзвичайно низька температура, льодова кірка, випрівання, посуха тощо), включивши до неї покриття ризиків пошкодження посівів унаслідок подій, що стали прямим або непрямим наслідком воєнних дій.
Компанія припускає, що це “допоможе агропідприємствам зберегти фінансову стабільність”.
Зазначається, що застрахувати від військових ризиків можна лише озимі посіви понад 1500 га, які вирощують промисловим способом і які розташовані на неокупованій території або не ближче ніж за 50 км від зони бойових дій чи державного кордону з Білоруссю та РФ.
У разі настання страхового випадку “ІНГО” компенсує витрати на посів і вирощування врожаю, пошкодженого або знищеного внаслідок військових дій, зокрема маневрів, переміщення техніки, будівництва оборонних споруд, витрати на розмінування.
“Компанія бере на себе відшкодування таких витрат залежно від обсягу застрахованих посівів із лімітом від 500 до 2 млн грн”, – зазначається в повідомленні.
Згідно з ним, врегулювання страхових випадків для подальшого відшкодування шкоди здійснюється за стандартною процедурою протягом 15 днів з моменту подачі необхідних документів. Документ, що підтверджує факт настання такого випадку за військовими ризиками, слід отримати у військово-цивільної адміністрації, ДСНС або Національної Поліції.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має 30-річний досвід роботи на ринку. З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Компанія має 29 ліцензій на різні види обов’язкового і добровільного страхування, надає страхові послуги корпоративним і роздрібним клієнтам, є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
СК “ІНГО”, за даними Нацбанку, на середину цього року була восьмою на ринку за розміром активів (3,28 млрд грн). Її чистий зароблені страхові премії за перше півріччя становили 971,4 млн грн, страхові виплати та відшкодування – 545,6 млн грн, чистий прибуток – 152,0 млн грн.
