Законодавство дозволяє ставити жінок з медичною та фармацевтичною освітою на військовий облік без їх особистої присутності, втім механізми примусового призову таких жінок з-за кордону відсутні, пояснили опитані агентством «Інтерфакс-Україна» юристи.
“Обов’язок стати на військовий облік дійсно існує. Якщо людина фізично перебуває за межами України, вона повідомляє територіальний центр комплектування за місцем обліку, зокрема, електронною поштою, що тимчасово перебуває за кордоном. Але жодного інструменту, який дозволяв би державі примусово повернути громадянку для виконання цього обов’язку, не передбачено. Це стосується і тих, хто перебуває за кордоном в рамках механізму тимчасового захисту”, – сказала партнер Ario Law Firm, міністр охорони здоров’я в 2019-2020 роках Зоряна Скалецька.
Вона зазначила, що в контексті військового обліку жінок з медичною або фармацевтичною освітою, «важливо розмежовувати поняття »примусової« і “автоматичної” постановки».
«Примусова – це завжди про обмеження свободи, і таких механізмів у нас немає. А ось автоматична постановка дійсно передбачена. Постанова Кабміну від 30 липня 2025 року дозволяє ставити таких жінок на військовий облік без їх особистої присутності», – сказала вона.
Скалецька пояснила, що зараз фактично є три механізми, через які жінка з медичною або фармацевтичною освітою може бути внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів: через навчальний заклад, через особисте повідомлення і через роботодавця.
«Таким чином, »автоматична постановка« фактично відбувається через офіційне інформування навчального закладу або роботодавця, але не означає примусу або фізичного контролю з боку держави», – зазначила Скалецька.
Вона також підкреслила, що окремої відповідальності саме для жінок з медичною або фармацевтичною освітою, які не стали на військовий облік, законодавство не передбачає, адже зараз діють загальні норми про порушення законодавства про військовий обов’язок і військову службу, які передбачають штраф від 850 до 1,7 тис. гривень.
«Теоретично ця стаття може бути застосована і до жінок, які мають відповідну освіту, але не звернулися до ТЦК і СП, перш за все, якщо вони не працевлаштовані і отримали диплом багато років тому. Однак на практиці застосування цієї норми поки обмежене», – зазначила вона.
Скалецька звернула увагу, що ТЦК і СП зможуть автоматично виявляти таких осіб тільки тоді, коли Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів матиме технічний доступ до бази даних дипломів Міністерства освіти.
«Зараз така взаємодія між реєстрами не запроваджена, тому активного притягнення до відповідальності жінок-медиків, які не стали на облік, ми не спостерігаємо», – сказала вона.
Скалецька звернула увагу, що «практика подання інформації про випускниць медичних закладів до військкоматів існувала і до нинішніх змін, але зараз ми маємо іншу проблему: дані в реєстрах часто не оновлюються».
“Якщо ж говорити про практичний сенс цього контролю, то його мета – не покарання, а можливість оперативного залучення медичних фахівців у разі необхідності оборонного сектора. Але важливо розуміти, що навіть у цьому випадку жінка може бути залучена тільки після проходження військово-лікарської комісії (ВВК), і далеко не всі за її результатами визнаються придатними до служби”, – підкреслила юрист.
Вона також зазначила, що контроль військового обліку стосується всіх підприємств незалежно від форми власності, в тому числі в приватних клініках.
Зі свого боку, адвокат АТ «Barristers» Галина Чернякіна зазначила, що постановка на військовий облік жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту, є виключно реєстраційним заходом і не прирівнюється до мобілізації, тобто сама по собі не означає обов’язкового призову або проходження військової служби без відповідного рішення держави.
При цьому вона зазначила, що “обмеження на виїзд за кордон у період воєнного стану стосуються виключно чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років, які підлягають військовому обліку та мобілізації, а жінки, які мають медичну або фармацевтичну освіту і є військовозобов’язаними, не обмежені в праві виїзду за кордон, навіть у період загальної мобілізації”.
«Відповідно, жінки, які перебувають за кордоном за програмою тимчасового захисту або на інших підставах, не можуть бути примусово повернуті в Україну для постановки на військовий облік, мобілізації або проходження військової служби», – сказала вона.
Чернякіна зазначила, що основним видом відповідальності за порушення правил військового обліку є адміністративна, яка передбачає штрафи, а кримінальна відповідальність може настати тільки в разі фактичного ухилення від мобілізації після отримання повістки.
«Однак поки що практика притягнення жінок, які відповідно до законодавства підлягають постановці на військовий облік, до адміністративної або кримінальної відповідальності є поодинокою», – сказала вона.
Джерело: https://ru.interfax.com.ua/news/general/1114670.html
Barristers, АДВОКАТ, військовий облік, жінка, законодавство, фармосвіта, Чернякіна
Законодавство не передбачає відповідальності за відсутність в Україні жінки, яка має стати на військовий облік, постановка на облік на кордоні не провадиться, але юристи очікують змін у законодавстві для врегулювання питань, пов’язаних із постановкою на військовий облік та мобілізацією жінок, зазначають опитані агентством «Інтерфакс» -Україна» юристи.
«Постановка на військовий облік на кордоні не провадиться. Тому жінки, які повертатимуться з евакуації, не повинні проходити додаткові процедури під час в’їзду в Україну», – сказала радник київського офісу юридичної компанії Baker McKenzie Мар’яна Марчук.
Вона зазначила, що при цьому для в’їзду в країну громадянкам України не потрібно зазначати чи підтверджувати мету перебування за кордоном. Водночас після повернення з-за кордону до місця проживання в Україні жінки, які зобов’язані стати на військовий облік, повинні з’явитися для цього у відповідний територіальний центр комплектування (військкомат).
«Законодавство не передбачає можливість взяття на військовий облік громадянок під час їхнього перебування за кордоном, оскільки ця процедура здійснюється лише за особистої присутності жінки у відповідному територіальному центрі комплектування», – сказала вона.
Юрист зазначила, що «перебування за кордоном з якоюсь метою, в тому числі у довгостроковому відрядженні або з метою роботи в іноземного роботодавця, не звільняє від обов’язку стати на військовий облік».
«У такому разі може йтися лише про відстрочення явки у військкомат, що вирішується у спілкуванні, у тому числі з наданням відповідних документів. Єдиний виняток існує для осіб, які постійно проживають за кордоном і перебувають у цьому статусі на консульському обліку у відповідній країні», – сказала вона.
У свою чергу, старший юрист юридичної фірми ILF Олексій Головін зазначив, що останнім часом в інтернеті з’явилося багато суперечливих публікацій щодо військового обліку та мобілізації жінок, проте заступник міністра оборони Ганна Маляр «внесла певну ясність». Зокрема, вона заявила, що Україна не потребує додаткового залучення жінок на військовий облік, а правила, які мали запрацювати з 1 жовтня 2022 року, швидше за все, змінять.
Разом з тим він підкреслив, що згідно з чинними правилами, якщо після 1 жовтня 2022 року жінка тимчасово перебуває за кордоном, вона зобов’язана звернутися до дипломатичних установ України для взяття на тимчасовий консульський облік. Для таких жінок немає потреби терміново повертатися до України до 1 жовтня.
«Якщо після 1 жовтня 2022 року жінка, яка перебуває в Україні та підлягає постановці на облік, планує тимчасово виїхати за кордон, вона зобов’язана стати на військовий облік, і після цього протягом 7 днів прибути до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для зняття з військового обліку під час виїзду за межі України терміном понад три місяці», – сказав юрист.
Головін нагадав, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено штрафів для жінок, які вперше стають на облік як військовозобов’язані. Крім того, законодавством не передбачено граничного терміну постановки на військовий облік для жінок.
«Теоретично жінку за порушення правил військового обліку можуть оштрафувати, але як діятиме така норма на практиці, сказати важко», – сказав він.
При цьому Головін зазначив, що згідно з чинним законодавством, з 2023 року до адміністративної відповідальності можуть притягуватись і роботодавець, оскільки кожен роботодавець зобов’язаний вести військовий облік.
«Тому радимо роботодавцям направити своїх робітниць певних спеціальностей з 1 жовтня 2022 року до територіального центру комплектування», – сказав він.
Юрист зазначив, що передбачена чинним законодавством кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку не належить до жінок, які стають на військовий облік уперше, оскільки вони ще не мають статусу військовозобов’язаного.
Водночас Головін звернув увагу, що «військовозобов’язана жінка може отримати повістку, проте поки що жодних подібних випадків ще не траплялося».
«Законодавче регулювання взяття жінок на військовий облік може найближчим часом суттєво змінитись, тому тим, хто вже збирається ставати на військовий облік з 1 жовтня, радимо не поспішати, а дочекатися нових змін», – сказав він.
Зі свого боку член Національної асоціації адвокатів Дмитро Бакулін зазначив, що військовий облік для жінок не відрізняється від обліку чоловіків, оскільки наразі окремого порядку взяття жінок на військовий облік в Україні не встановлено.
«Все ще триває піврічний перехідний період для підготовки відповідних нормативно-правових документів щодо взяття жінок на військовий облік. При цьому українські жінки, які зараз перебувають за кордоном, не вважаються військовозобов’язаними, допоки вони не стали на військовий облік», – сказав він.
Коментуючи питання умисного ухилення від несення військової служби (мобілізації), що може спричинити притягнення жінки до кримінальної відповідальності, Бакулін зазначив, що з 24 лютого 2022 року не відомі випадки притягнення жінок до такої відповідальності.
«Постановка жінки на військовий облік не означає автоматичну мобілізацію, а є лише способом обліку військовозобов’язаних осіб, які раніше здійснювалися переважно щодо чоловіків», – сказав він.
У свою чергу, члени Робочої групи з питань мобілізації юридичної фірми Asters зазначили, що законодавець допускає мобілізацію жінок без їхньої згоди під час дії військового стану, проте наразі це стосується лише тих жінок, які вже перебувають на військовому обліку, зокрема, раніше проходили військову службу чи закінчували військову кафедру.
«Поки що не визначено порядок мобілізації жінок, адже вони, у розумінні законодавства, прирівняні у правах та обов’язках із військовозобов’язаними чоловіками. Отже, жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути мобілізовані за таким же порядком, як і чоловіки. Міноборони зазначає, що мобілізація жінок із початку війни здійснюється лише за добровільною згодою жінки, незважаючи на законодавчий дозвіл робити це примусово», – зазначають експерти робочої групи.
При цьому юристи-члени робочої групи з питань мобілізації зазначили, що «на сьогодні досить важко визначити якісь способи може застосувати держава, щоб включити у військовий облік якнайбільше жінок».
«Наразі відсутні якісь детальні роз’яснення щодо того, які саме жінки зобов’язані стати на військовий облік – працюючі за спеціальністю, визначеною у наказі Міноборони №313 від 11 жовтня 2021 року, або ті, які здобули відповідну освіту. Втім, складно припустити, що посадові особи Держприкордонслужби України під час перетину жінкою кордону перевірятимуть у неї документи про освіту чи посаду, адже такі документи не входять до переліку обов’язкових для в’їзду на територію держави», – зазначили експерти.
При цьому юристи наголосили, що військовий облік жінок здійснюється військкоматом за місцем проживання/знаходження жінки, проте не прикордонними органами чи поліцією.
«Законодавство не передбачає жодної відповідальності за неповернення жінки до України до 1 жовтня 2022 року чи відсутність у країні жінки, яка має стати на військовий облік. Аналогічно цьому не встановлено і обов’язок жінки повернутись на територію України, щоб стати на військовий облік. Відтак перебування жінки за кордоном, навіть після 1 жовтня 2022 року, не є порушенням», – підкреслили в юрфірмі.
Експерти робочої групи також наголосили, що поки що їм не відомі випадки притягнення жінок до відповідальності за ухилення від мобілізації з 24 лютого 2022 року.
Як повідомлялося, заступник міністра оборони Ганна Маляр заявила, що на сьогоднішній день у державі немає гострої необхідності суттєво збільшувати кількість жінок на військовому обліку.
При цьому вона зазначила, що у ЗСУ зберігається потреба у фахівцях у сфері медицини, радіотехніки та харчових технологій. У зв’язку з цим Генштаб ВСУ запропонував внести низку змін до відповідних законодавчих та нормативних актів, що регулюють постановку жінок на військовий облік.
Так, Генштаб пропонує скоротити перелік спеціальностей, що підлягають військовому обліку, передбачити добровільність постановки на військовий облік жінок, які отримали спеціальності з доопрацьованого переліку, та визначити, що організація постановки жінок на військовий облік в Україні розпочнеться не раніше ніж через місяць після завершення особливого періоду.
BAKER MCKENZIE, ILF, БАКУЛИН, військовий облік, ГОЛОВІН, законодавство, Марчук, юрист
