Законодавство не передбачає відповідальності за відсутність в Україні жінки, яка має стати на військовий облік, постановка на облік на кордоні не провадиться, але юристи очікують змін у законодавстві для врегулювання питань, пов’язаних із постановкою на військовий облік та мобілізацією жінок, зазначають опитані агентством «Інтерфакс» -Україна» юристи.
«Постановка на військовий облік на кордоні не провадиться. Тому жінки, які повертатимуться з евакуації, не повинні проходити додаткові процедури під час в’їзду в Україну», – сказала радник київського офісу юридичної компанії Baker McKenzie Мар’яна Марчук.
Вона зазначила, що при цьому для в’їзду в країну громадянкам України не потрібно зазначати чи підтверджувати мету перебування за кордоном. Водночас після повернення з-за кордону до місця проживання в Україні жінки, які зобов’язані стати на військовий облік, повинні з’явитися для цього у відповідний територіальний центр комплектування (військкомат).
«Законодавство не передбачає можливість взяття на військовий облік громадянок під час їхнього перебування за кордоном, оскільки ця процедура здійснюється лише за особистої присутності жінки у відповідному територіальному центрі комплектування», – сказала вона.
Юрист зазначила, що «перебування за кордоном з якоюсь метою, в тому числі у довгостроковому відрядженні або з метою роботи в іноземного роботодавця, не звільняє від обов’язку стати на військовий облік».
«У такому разі може йтися лише про відстрочення явки у військкомат, що вирішується у спілкуванні, у тому числі з наданням відповідних документів. Єдиний виняток існує для осіб, які постійно проживають за кордоном і перебувають у цьому статусі на консульському обліку у відповідній країні», – сказала вона.
У свою чергу, старший юрист юридичної фірми ILF Олексій Головін зазначив, що останнім часом в інтернеті з’явилося багато суперечливих публікацій щодо військового обліку та мобілізації жінок, проте заступник міністра оборони Ганна Маляр «внесла певну ясність». Зокрема, вона заявила, що Україна не потребує додаткового залучення жінок на військовий облік, а правила, які мали запрацювати з 1 жовтня 2022 року, швидше за все, змінять.
Разом з тим він підкреслив, що згідно з чинними правилами, якщо після 1 жовтня 2022 року жінка тимчасово перебуває за кордоном, вона зобов’язана звернутися до дипломатичних установ України для взяття на тимчасовий консульський облік. Для таких жінок немає потреби терміново повертатися до України до 1 жовтня.
«Якщо після 1 жовтня 2022 року жінка, яка перебуває в Україні та підлягає постановці на облік, планує тимчасово виїхати за кордон, вона зобов’язана стати на військовий облік, і після цього протягом 7 днів прибути до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для зняття з військового обліку під час виїзду за межі України терміном понад три місяці», – сказав юрист.
Головін нагадав, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено штрафів для жінок, які вперше стають на облік як військовозобов’язані. Крім того, законодавством не передбачено граничного терміну постановки на військовий облік для жінок.
«Теоретично жінку за порушення правил військового обліку можуть оштрафувати, але як діятиме така норма на практиці, сказати важко», – сказав він.
При цьому Головін зазначив, що згідно з чинним законодавством, з 2023 року до адміністративної відповідальності можуть притягуватись і роботодавець, оскільки кожен роботодавець зобов’язаний вести військовий облік.
«Тому радимо роботодавцям направити своїх робітниць певних спеціальностей з 1 жовтня 2022 року до територіального центру комплектування», – сказав він.
Юрист зазначив, що передбачена чинним законодавством кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку не належить до жінок, які стають на військовий облік уперше, оскільки вони ще не мають статусу військовозобов’язаного.
Водночас Головін звернув увагу, що «військовозобов’язана жінка може отримати повістку, проте поки що жодних подібних випадків ще не траплялося».
«Законодавче регулювання взяття жінок на військовий облік може найближчим часом суттєво змінитись, тому тим, хто вже збирається ставати на військовий облік з 1 жовтня, радимо не поспішати, а дочекатися нових змін», – сказав він.
Зі свого боку член Національної асоціації адвокатів Дмитро Бакулін зазначив, що військовий облік для жінок не відрізняється від обліку чоловіків, оскільки наразі окремого порядку взяття жінок на військовий облік в Україні не встановлено.
«Все ще триває піврічний перехідний період для підготовки відповідних нормативно-правових документів щодо взяття жінок на військовий облік. При цьому українські жінки, які зараз перебувають за кордоном, не вважаються військовозобов’язаними, допоки вони не стали на військовий облік», – сказав він.
Коментуючи питання умисного ухилення від несення військової служби (мобілізації), що може спричинити притягнення жінки до кримінальної відповідальності, Бакулін зазначив, що з 24 лютого 2022 року не відомі випадки притягнення жінок до такої відповідальності.
«Постановка жінки на військовий облік не означає автоматичну мобілізацію, а є лише способом обліку військовозобов’язаних осіб, які раніше здійснювалися переважно щодо чоловіків», – сказав він.
У свою чергу, члени Робочої групи з питань мобілізації юридичної фірми Asters зазначили, що законодавець допускає мобілізацію жінок без їхньої згоди під час дії військового стану, проте наразі це стосується лише тих жінок, які вже перебувають на військовому обліку, зокрема, раніше проходили військову службу чи закінчували військову кафедру.
«Поки що не визначено порядок мобілізації жінок, адже вони, у розумінні законодавства, прирівняні у правах та обов’язках із військовозобов’язаними чоловіками. Отже, жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути мобілізовані за таким же порядком, як і чоловіки. Міноборони зазначає, що мобілізація жінок із початку війни здійснюється лише за добровільною згодою жінки, незважаючи на законодавчий дозвіл робити це примусово», – зазначають експерти робочої групи.
При цьому юристи-члени робочої групи з питань мобілізації зазначили, що «на сьогодні досить важко визначити якісь способи може застосувати держава, щоб включити у військовий облік якнайбільше жінок».
«Наразі відсутні якісь детальні роз’яснення щодо того, які саме жінки зобов’язані стати на військовий облік – працюючі за спеціальністю, визначеною у наказі Міноборони №313 від 11 жовтня 2021 року, або ті, які здобули відповідну освіту. Втім, складно припустити, що посадові особи Держприкордонслужби України під час перетину жінкою кордону перевірятимуть у неї документи про освіту чи посаду, адже такі документи не входять до переліку обов’язкових для в’їзду на територію держави», – зазначили експерти.
При цьому юристи наголосили, що військовий облік жінок здійснюється військкоматом за місцем проживання/знаходження жінки, проте не прикордонними органами чи поліцією.
«Законодавство не передбачає жодної відповідальності за неповернення жінки до України до 1 жовтня 2022 року чи відсутність у країні жінки, яка має стати на військовий облік. Аналогічно цьому не встановлено і обов’язок жінки повернутись на територію України, щоб стати на військовий облік. Відтак перебування жінки за кордоном, навіть після 1 жовтня 2022 року, не є порушенням», – підкреслили в юрфірмі.
Експерти робочої групи також наголосили, що поки що їм не відомі випадки притягнення жінок до відповідальності за ухилення від мобілізації з 24 лютого 2022 року.
Як повідомлялося, заступник міністра оборони Ганна Маляр заявила, що на сьогоднішній день у державі немає гострої необхідності суттєво збільшувати кількість жінок на військовому обліку.
При цьому вона зазначила, що у ЗСУ зберігається потреба у фахівцях у сфері медицини, радіотехніки та харчових технологій. У зв’язку з цим Генштаб ВСУ запропонував внести низку змін до відповідних законодавчих та нормативних актів, що регулюють постановку жінок на військовий облік.
Так, Генштаб пропонує скоротити перелік спеціальностей, що підлягають військовому обліку, передбачити добровільність постановки на військовий облік жінок, які отримали спеціальності з доопрацьованого переліку, та визначити, що організація постановки жінок на військовий облік в Україні розпочнеться не раніше ніж через місяць після завершення особливого періоду.
BAKER MCKENZIE, ILF, БАКУЛИН, військовий облік, ГОЛОВІН, законодавство, Марчук, юрист
Якщо у суспільства не має мети, то це звичайний соціум, який живе за однаковими правилами чи має певні спільні ознаки – такий же соціум, як і стадо баранів.
Про громадянське суспільство говорять давно. Для пересічного громадянина, якщо він і чув про громадянське суспільство, це щось там у якихось експертів та у якихось вчених для їх експертно-наукової роботи, й до реального життя це не має ніякого стосунку.
Що ж таке громадянське суспільство? Це суспільство, яке має спільну мету й активно хоче її досягти. Це суспільство недержавного впливу. Воно може як підтримувати владу, так і протидіяти їй.
Розвинуте громадянське суспільство – необхідний елемент демократії й ознака державності. Розвинуте громадянське суспільство здатне реалізовувати суспільні інтереси й впливати на формування влади.
Розвиток в Україні громадянського суспільства – практичний шлях до європейської інтеграції.
Не дивно, що питанням розвитку громадянського суспільства в Україні опікуються Європейські країни.
Рівень розвиненості громадянського суспільства визначається рівнем мети, поставлених завдань, сформованих методів, механізмів та інструментів для досягнення мети.
Громадянське суспільство є сукупністю об’єднань громадян. Тому об’єднання громадян є первинною складовою громадянського суспільства.
Штучне створення об’єднань з громадян, які не мають спільної сталої мети чи створення штучних об’єднань, стало причиною відсутності відчуття чи сприйняття українцями громадянського суспільства, як чогось важливого у формуванні та розвитку суспільних процесів.
Для розвитку громадянського суспільства необхідні реальні об’єднання громадян, які мають суспільно важливу й корисну мету, поставлені завдання, сформовані методи, розроблені механізми та дієві інструменти для досягнення мети.
Спільнота власників землі сільськогосподарського призначення – потенційне об’єднання громадян – суспільство, яке відповідає всім критеріям та вимогам, які висуває розвиток громадянського суспільства.
Для спільноти власників землі легко визначити мету, відповідно до якої зробити постановку завдань, сформувати методи, розробити механізми та реалізувати їх у можливі засоби (інструменти).
Мета для будь-якого власника землі полягає в збільшенні доходу від землі та забезпечення дбайливого ставлення до землі – тобто дохід від землі має бути оптимально ефективним.
Серед завдань об’єднання власників землі є перехід до публічного організованого самостійного господарювання на землі, яке забезпечує будь-якому власнику землі незалежно від віку, фінансових, матеріальних чи організаційних можливостей здійснювати самостійне господарювання й отримувати максимально можливий прибуток від користування землею.
На сьогоднішній день реалізація самостійного господарювання й його розвиток може відбуватись без участі й допомоги держави.
Об’єднання власників землі для розвитку самостійного господарювання на землі найпотужніший крок до розвитку громадянського суспільства в Україні.
Для прискорення процесу переходу до самостійного господарювання на землі необхідні зміни законодавства, які полягатимуть в припиненні порушення прав власників землі, створення для власників землі сприятливих можливостей для самостійного господарювання, серед яких надання власникам землі права розривати договір оренди землі за власним волевиявленням. Зазначене прискорення – це теж завдання об’єднання власників землі.
Враховуючи те, що власників сільськогосподарської землі в Україні понад 5 мільйонів, то об’єднання власників землі є найбільш потужною спільнотою в Україні.
При цьому є дивним, що влада заглядає до рота кільком сотням орендарів й ублажає їх інтереси й забаганки, й робить це так само завзято, як і російські окупанти.
Можливо хоч представники європейської спільноти перестануть робити помилки влади й повернуться обличчям о мільйонів власників землі та членів їх родин.
Роман Головін, голова Всеукраїнського об`єднання власників землі
Концентрація землі в одних руках шляхом оренди земельних ділянок у їхніх власників за роки незалежності призвела до деградації української сільськогосподарської галузі, вирішити цю проблему можуть об’єднання землевласників, що легально працюють і консолідуються у питаннях вирощування та продажу врожаю, вважає голова громадської організації “Всеукраїнське товариство власників землі” (ГО ВТВЗ) Роман Головін.
На пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” він зазначив, що головною проблемою орендних земельних відносин в Україні є концентрація землі в одних руках. Так, у 10 найбільших українських орендарів сконцентровано 10% сільгоспземель країни.
Крім того, користувач землі, який не є її власником, не зацікавлений у капіталовкладеннях у земельний актив, а також у подальшій переробці сільгосппродукції, що виробляється, та в розвитку тваринництва, пояснює експерт.
Головін уточнив, що запуск ринку землі у 2021 році не змінив ситуацію на краще для власника землі, а продовжив концентрацію землі в руках орендарів. З його появою орендна плата за ділянки с/г призначення не зросла, власник землі не отримав права розпоряджатися землею без дозволу орендаря, а договір оренди практично неможливо розірвати. За словами Головіна, через відсутність перспектив та залякування орендарями власники землі дедалі частіше вирішують продати землю за безцінь.
“Україна опинилася в ситуації безвихідного напряму реалізації земельних відносин, які призвели до занепаду аграрної галузі, спричинили та спричиняють суспільно-економічні й суспільно-політичні протиріччя і конфлікти. Таких земельних відносин не існує в жодній цивілізованій країні”, – наголосив голова ГО під час пресконференції.
Головін зазначив, що вирішити це питання можуть об’єднання власників землі, які консолідують спільні зусилля для продажу свого врожаю за максимально високою ціною, вирішують питання виробничого сервісу та найму субпідрядників, бухгалтерського обліку й адміністрування податків. Таке публічне самостійне господарювання на землі через участь у створеному Товаристві власників землі (ТВЗ) уможливлює отримання прибутку від користування землею її власником у 2-2,5 раза більше непублічного (тіньового) сільського господарства, або господарювання через оформлення землевласника приватним підприємцем (ФОП).
ТВЗ – юрособа, створена шляхом об’єднання власників землі задля консолідації використання земельних ділянок у самостійній сільгоспдіяльності, водночас соціально значима для його учасників, нашого суспільства й держави загалом. Організація є платником єдиного податку четвертої групи та платником податку на додану вартість, що передбачає особливий режим оподаткування для об’єднання та власника землі, що вступає до нього.
“ТВЗ не сплачує податок на прибуток, а отже, його не сплачує і власник землі. Власник землі – учасник ОВЗ не сплачує мінімального податкового зобов’язання (1500-2000 грн з 1 га землі), земельного податку (300-600 грн з 1 га), податку з доходів фізичних осіб (2000-8000 грн з 1 га землі) у вигляді податкового зобов’язання та не сплачує ЄСВ (22% від отриманого доходу)”, – уточнив експерт.
При цьому він зазначив, що учасники об’єднання мають можливість продажу свого врожаю за ринковою вартістю з поверненням ПДВ, тоді як фермери-одноосібники, які вирощують сільгосппродукцію без держреєстрації, змушені продавати її на 40-50% дешевше через відсутність у них документів, що підтверджують їхнє право власності на врожай.
Також ТВЗ має право на повернення ПДВ при закупівлі товарів і послуг, сплачує єдиний податок розміром 0,95% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що обробляється. Крім того, в ТВЗ здійснюється персональний бухгалтерський облік за кожним учасником, що означає облік персональних витрат і персональний прибуток.
За словами Головіна, зазначені податкові й адміністративні преференції дають змогу власнику землі, який самостійно обробляє землю через участь у ТВЗ, мати значну перевагу порівняно з нелегалізованими власниками землі й орендодавцями. Такий спосіб господарювання дає йому змогу отримувати в середньому 12-20 тис. грн прибутку з гектара землі.
За розрахунками голови ВООЗ, за вартості врожаю в 28 тис. грн/га власник землі може отримати за рахунок оптимізації оподаткування та бухгалтерії 8-12 тис. грн прибутку з гектара, а за вартості врожаю 42 тис. грн/га він заробить 14-22 тис. грн/га.
“У системі самостійного господарювання значною мірою зростають доходи мільйонів власників землі, забезпечується контроль аграрної галузі та її централізована підтримка, а головне – гарантовано забезпечується продовольча безпека країни”, – підсумував Головін.
