Потужність вітроенергетичних станцій в Україні за 2022 рік може збільшитися приблизно на 1 ГВт, зазначив голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков.
“Ті компанії, які встигли домовитися з виробниками на постачання вітротурбін, планують до кінця 2022 року завершити свої проєкти. Отже, вітроенергетика України збільшиться приблизно на 1 ГВт нових потужностей”, – сказав він у коментарі інтернет-порталу “Енергореформа”.
Серед майбутніх проєктів, які можуть повністю або частково реалізуватися цього року, Конеченков назвав проєкт будівництва Тилігульської ВЕС компанії “ДТЕК ВДЕ” (перша черга – 126 МВт, загальна потужність проєкту 500 МВт), ВЕС “Каланчак” 300 МВт компанії Vindkraft (перша черга 100 МВт), Південно-Української ВЕС (загальна потужність 300 МВт, власник “Хіро Азія Інвестмент Лімітед”, Гонконг), другої черги Дністровської ВЕС 60 МВт (загальна потужність 100 МВт) компанії “Елементум Енерджі”. При цьому він зазначив, що на Південно-Українській ВЕС уперше в Україні буде використано вітротурбіни найбільшого китайського виробника Goldwind.
Крім цього, він також відзначив будівництво двох нових ВЕС на заході України у Львівській області: Сколівської ВЕС загальною потужністю 60 МВт компанії “Атлас Глобал Енерджі”, що належить до групи компаній Eksim Holding, і Орівської ВЕС загальною потужністю 54,6 МВт, яку в гірській місцевості будує компанія “Еко Оптима”.
Загалом, за даними голови правління асоціації, ще у 2019 році вітроенергетичні компанії отримали позитивні висновки в рамках проведення оцінки впливу на довкілля і дозвіл на будівництво для проєктів загальною потужністю близько 6,5 ГВт.
“Враховуючи всі політичні й економічні ризики, зокрема несплату за “зеленим” тарифом, звісно, всі ці проєкти не будуть реалізовані до кінця 2022 року (закінчився термін надання “зеленого” тарифу – ЕР). Але все одно позитивна тенденція щодо розвитку вітроенергетики зберігається”, – зазначив Конеченков.
Щодо перспектив розвитку вітрогенерації без “зеленого” тарифу голова правління УВЕА висловив переконання, що проєкти будівництва ВЕС мають багато передумов для цього.
“У будь-якому разі, ті проєкти, які отримали дозвіл на будівництво, мають технічні умови на підключення, в їх розробку вкладено досить великі гроші, й вони будуть далі впроваджуватися без “зеленого” тарифу, на ринкових умовах, і в рамках корпоративних PPA (прямих договорів зі споживачами – ЕР), і інших механізмів стимулювання”, – прогнозує він.
На його думку, в такому разі тариф буде менший за “зелений”, але, враховуючи ціну на природний газ і вугілля, вітроенергетика й надалі займатиме досить економічно привабливі позиції.
“Вітроенергетика має багато переваг. По-перше, 1 МВт вітрової електростанції генерує більше електроенергії, ніж аналогічні електростанції на інших видах ВДЕ, а іноді й на викопних джерелах енергії. По-друге, привабливий “зелений” тариф. По-третє, позитивний інвестиційний прогноз, адже якщо інвестор і заходить у вітровий сектор, то з довгостроковою перспективою”, – пояснив Конеченков.
Голова УВЕА також переконаний, що Україна має великі перспективи в розвитку офшорної вітроенергетики на Чорному морі.
“УВЕА разом із юридичною фірмою Asters та Українською водневою радою за підтримки Інституту відновлюваної енергетики розробили Білу книгу, в якій досліджуються перспективи розвитку офшорної енергетики та “зеленого” водню в Україні. Ця публікація стала першим кроком на шляху до початку формування ринку офшорної вітроенергетики в Україні й заклала основу для сьогоднішньої співпраці з Міністерством енергетики України, Дансько-Українським енергетичним партнерством і міжнародними профільними асоціаціями”, – сказав Конеченков.
За його словами, наразі УВЕА активно співпрацює з Турецькою асоціацією з офшорної вітроенергетики в питанні залучення колег із Болгарії, Румунії, Грузії, Норвегії в нещодавно створену Федерацію з розвитку офшорної вітроенергетики в Чорноморському регіоні.
За інформацією УВЕА, Міненерго також активно співпрацює зі Світовим банком щодо питання розробки техніко-економічного обґрунтування та здійснення вимірювання вітрового потенціалу в регіоні.
Також голова правління УВЕА зазначив, що за сприяння асоціації в Національний план з відновлюваних джерел енергії до 2030 року було внесено положення про перспективи розвитку офшорної вітроенергетики, що також вважається позитивним сигналом для створення нового ринку.
Він додав, що, згідно з даними Світового банку, технічний потенціал офшорної енергетики в Чорному морі для України оцінюється в 250 ГВт. Цей показник також підтвердив Інститут відновлюваної енергетики, який розрахував відповідний потенціал з урахуванням мілководдя України.
“Що буде далі, залежатиме від активності Міненерго, фінансування з боку Світового банку та від швидкості розробки дорожньої карти щодо офшорної вітроенергетики”, – пояснив Конеченков, додавши, що, за його інформацією, НАК “Нафтогаз” планував біля своїх платформ побудувати перші офшорні ВЕС і від цієї ідеї не відмовився.
За словами голови УВЕА, у випадку з офшорною вітроенергетикою не йдеться про продаж електроенергії на материкову частину України, а передбачається, зокрема, створення певного інтерконектора між європейськими країнами Чорноморського регіону для обміну електроенергією між ними, а також використання цієї електроенергії для виробництва “зеленого” водню.
Як повідомлялося, у 2021 році в Україні встановлено 731 МВт потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), які отримали “зелений” тариф (Feed-in tariff).
За даними Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сукупна встановлена потужність ВДЕ-об’єктів в Україні станом на кінець 2021 року сягнула 8451 МВт.
При цьому минулого року найбільше потужностей додалося у вітроенергетиці: було введено в експлуатацію 359 МВт вітроелектростанцій (ВЕС) – у 2,5 разу вище за показник 2020 року (144 МВт) і в 1,2 разу вище за показник введених в експлуатацію сонячних електростанцій (СЕС), які традиційно лідирують у галузі (286 МВт). Отже, на кінець 2021 року загальна потужність ВЕС становить 1673 МВт, промислових СЕС – 6226,9 МВт.
