Група компаній ОККО, в яку входить оператор однойменної мережі АЗК “Концерн “Галнафтогаз”, планує здати в експлуатацію свою першу ВЕС Іваничі 147 МВт у Волинській області до кінця 2025-першому кварталі 2026рр., повідомив СЕО холдингу OKKO GROUP, співзасновник GORO Mountain Resort Василь Даниляк.
“Сподіваюся, до кінця цього року, а можливо перейде на перший квартал наступного, здамо в експлуатацію вітрокомплекс на 147 МВт, який ми будуємо спільно з ЄБРР, МФК і ЧБТР”, – сказав Даниляк під час Київського міжнародного економічного форуму в Києві у четвер.
За його словами, Група вже “стартувала” з новим вітроенергетичним проєктом по сусідству з першим – ВЕС Затуринці 192 МВт.
Крім того, Даниляк зазначив, що ОККО закінчила будувати першу чергу свого біоетанольного заводу і “хорошими темпами” будує готельний комплекс GORO Mountain Resort.
“Ми збудували силосну частину і зробили будівельні роботи по самому приміщенню великого біоетанольного заводу, і плануємо здавати його в роботу наступного року. Наш готель вже рік як будується, дуже хороші темпи. Сподіваюся, найближчими роками поставимо жирну туристичну відмітку на карті не тільки України, а й Європи”, – поділився планами глава ОККО.
Він зазначив, що робити великі інвестиції Групу спонукають нові можливості, які відкрилися останнім часом.
“З одного боку, війна – це велика біда, яка оголила низку проблем в різних галузях, зокрема в енергетиці. Виявилося, що величезні об’єкти радянської енергетики виявилися вразливими. Тому уряд і Міненерго дали вектор розвитку в децентралізацію генерації Це дуже правильно. Ми ж на той момент мали паливний ринок, який скорочується, і вирішили працювати в дотичних до нас галузях”, – пояснив Даниляк.
Запорукою успішності ОККО та активної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями він назвав, зокрема, прозорість діяльності компанії, чітке виконання своїх зобов’язань та професійну мотивовану команду.
Як повідомлялося, за наступні п’ять років ОККО планує мати орієнтовно 600 МВт потужності у вітроенергетиці, 200 МВт – сонячній енергетиці та 150 МВт – в установках зберігання енергії (УЗЕ),
Зокрема, Група ОККО будує ВЕС Іваничі 147 МВт у Волинській області загальною вартістю EUR225 млн (без ПДВ) та шукає фінансування для свого другого вітроенергетичного проекту у цій області – ВЕС Затуринці 192 МВт, який оцінюється в EUR250 млн (без ПДВ).
Група також виграла п’ятирічний спецаукціон НЕК “Укренерго” з надання послуг балансування енергосистеми, на якому заявила установку зберігання енергії (УЗЕ) 20 МВт. Про введення в експлуатацію УЗЕ заявлялося у квітні.
Крім того, група планує відкрити новий елеватор на 60 тис. тонн до осені 2025 року та біоетанольний завод улітку 2026 року. Важливою складовою аграрного портфеля OККО є партнерство з підприємством “Гадз-агро” в Тернопільській області, до капіталу якого компанія увійшла в 2023 році. Підприємство обробляє 26 тис. га землі, має близько 10 тис. голів великої рогатої худоби, з яких 5 тис – дійні корови. Також це одне з найбільших садівницьких господарств України, проте частину бізнесу, пов’язану із садівництвом, OKKO вирішила не інтегрувати.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує майже 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Потужність вітроенергетичних станцій в Україні за 2022 рік може збільшитися приблизно на 1 ГВт, зазначив голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков.
“Ті компанії, які встигли домовитися з виробниками на постачання вітротурбін, планують до кінця 2022 року завершити свої проєкти. Отже, вітроенергетика України збільшиться приблизно на 1 ГВт нових потужностей”, – сказав він у коментарі інтернет-порталу “Енергореформа”.
Серед майбутніх проєктів, які можуть повністю або частково реалізуватися цього року, Конеченков назвав проєкт будівництва Тилігульської ВЕС компанії “ДТЕК ВДЕ” (перша черга – 126 МВт, загальна потужність проєкту 500 МВт), ВЕС “Каланчак” 300 МВт компанії Vindkraft (перша черга 100 МВт), Південно-Української ВЕС (загальна потужність 300 МВт, власник “Хіро Азія Інвестмент Лімітед”, Гонконг), другої черги Дністровської ВЕС 60 МВт (загальна потужність 100 МВт) компанії “Елементум Енерджі”. При цьому він зазначив, що на Південно-Українській ВЕС уперше в Україні буде використано вітротурбіни найбільшого китайського виробника Goldwind.
Крім цього, він також відзначив будівництво двох нових ВЕС на заході України у Львівській області: Сколівської ВЕС загальною потужністю 60 МВт компанії “Атлас Глобал Енерджі”, що належить до групи компаній Eksim Holding, і Орівської ВЕС загальною потужністю 54,6 МВт, яку в гірській місцевості будує компанія “Еко Оптима”.
Загалом, за даними голови правління асоціації, ще у 2019 році вітроенергетичні компанії отримали позитивні висновки в рамках проведення оцінки впливу на довкілля і дозвіл на будівництво для проєктів загальною потужністю близько 6,5 ГВт.
“Враховуючи всі політичні й економічні ризики, зокрема несплату за “зеленим” тарифом, звісно, всі ці проєкти не будуть реалізовані до кінця 2022 року (закінчився термін надання “зеленого” тарифу – ЕР). Але все одно позитивна тенденція щодо розвитку вітроенергетики зберігається”, – зазначив Конеченков.
Щодо перспектив розвитку вітрогенерації без “зеленого” тарифу голова правління УВЕА висловив переконання, що проєкти будівництва ВЕС мають багато передумов для цього.
“У будь-якому разі, ті проєкти, які отримали дозвіл на будівництво, мають технічні умови на підключення, в їх розробку вкладено досить великі гроші, й вони будуть далі впроваджуватися без “зеленого” тарифу, на ринкових умовах, і в рамках корпоративних PPA (прямих договорів зі споживачами – ЕР), і інших механізмів стимулювання”, – прогнозує він.
На його думку, в такому разі тариф буде менший за “зелений”, але, враховуючи ціну на природний газ і вугілля, вітроенергетика й надалі займатиме досить економічно привабливі позиції.
“Вітроенергетика має багато переваг. По-перше, 1 МВт вітрової електростанції генерує більше електроенергії, ніж аналогічні електростанції на інших видах ВДЕ, а іноді й на викопних джерелах енергії. По-друге, привабливий “зелений” тариф. По-третє, позитивний інвестиційний прогноз, адже якщо інвестор і заходить у вітровий сектор, то з довгостроковою перспективою”, – пояснив Конеченков.
Голова УВЕА також переконаний, що Україна має великі перспективи в розвитку офшорної вітроенергетики на Чорному морі.
“УВЕА разом із юридичною фірмою Asters та Українською водневою радою за підтримки Інституту відновлюваної енергетики розробили Білу книгу, в якій досліджуються перспективи розвитку офшорної енергетики та “зеленого” водню в Україні. Ця публікація стала першим кроком на шляху до початку формування ринку офшорної вітроенергетики в Україні й заклала основу для сьогоднішньої співпраці з Міністерством енергетики України, Дансько-Українським енергетичним партнерством і міжнародними профільними асоціаціями”, – сказав Конеченков.
За його словами, наразі УВЕА активно співпрацює з Турецькою асоціацією з офшорної вітроенергетики в питанні залучення колег із Болгарії, Румунії, Грузії, Норвегії в нещодавно створену Федерацію з розвитку офшорної вітроенергетики в Чорноморському регіоні.
За інформацією УВЕА, Міненерго також активно співпрацює зі Світовим банком щодо питання розробки техніко-економічного обґрунтування та здійснення вимірювання вітрового потенціалу в регіоні.
Також голова правління УВЕА зазначив, що за сприяння асоціації в Національний план з відновлюваних джерел енергії до 2030 року було внесено положення про перспективи розвитку офшорної вітроенергетики, що також вважається позитивним сигналом для створення нового ринку.
Він додав, що, згідно з даними Світового банку, технічний потенціал офшорної енергетики в Чорному морі для України оцінюється в 250 ГВт. Цей показник також підтвердив Інститут відновлюваної енергетики, який розрахував відповідний потенціал з урахуванням мілководдя України.
“Що буде далі, залежатиме від активності Міненерго, фінансування з боку Світового банку та від швидкості розробки дорожньої карти щодо офшорної вітроенергетики”, – пояснив Конеченков, додавши, що, за його інформацією, НАК “Нафтогаз” планував біля своїх платформ побудувати перші офшорні ВЕС і від цієї ідеї не відмовився.
За словами голови УВЕА, у випадку з офшорною вітроенергетикою не йдеться про продаж електроенергії на материкову частину України, а передбачається, зокрема, створення певного інтерконектора між європейськими країнами Чорноморського регіону для обміну електроенергією між ними, а також використання цієї електроенергії для виробництва “зеленого” водню.
Як повідомлялося, у 2021 році в Україні встановлено 731 МВт потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), які отримали “зелений” тариф (Feed-in tariff).
За даними Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сукупна встановлена потужність ВДЕ-об’єктів в Україні станом на кінець 2021 року сягнула 8451 МВт.
При цьому минулого року найбільше потужностей додалося у вітроенергетиці: було введено в експлуатацію 359 МВт вітроелектростанцій (ВЕС) – у 2,5 разу вище за показник 2020 року (144 МВт) і в 1,2 разу вище за показник введених в експлуатацію сонячних електростанцій (СЕС), які традиційно лідирують у галузі (286 МВт). Отже, на кінець 2021 року загальна потужність ВЕС становить 1673 МВт, промислових СЕС – 6226,9 МВт.
