Міністерство сільського господарства США (USDA) в серпневому прогнозі поліпшило прогноз врожаю пшениці в Україні в 2023/24 маркетинговому році (МР), який розпочався, з 17,5 млн тонн до 21 млн тонн, кукурудзи – з 25 млн тонн до 27,5 млн тонн у зв’язку з більшими, ніж очікувалося, посівними площами і другою в історії врожайністю.
Водночас, зазначається в документі, через припинення роботи “Чорноморської зернової ініціативи” прогноз експорту збережено незмінним – відповідно 10,5 млн тонн і 19,5 млн тонн.
У результаті USDA для пшениці підвищило прогноз внутрішнього споживання з 7,1 млн тонн до 8,1 млн тонн, а перехідні залишки на кінець МР – з 1,59 млн тонн до 4,13 млн тонн, тоді як для кукурудзи весь прогноз зростання врожаю збалансовано збільшенням очікуваних перехідних залишків – з,89 млн тонн до 3,89 млн тонн.
Загалом американське відомство збільшило прогноз урожаю фуражного зерна в Україні цьогоріч із 31,47 млн тонн до 33,97 млн тонн, оцінюючи їхній експорт у 21,37 млн тонн і підвищивши прогноз перехідних залишків із 2,27 млн тонн до 4,77 млн тонн.
В оновленому випуску врожай пшениці в минулому 2022/23 МР USDA, як і місяць тому, оцінило в 21,5 млн тонн проти 33,01 млн тонн роком раніше, а експорт – 16,8 млн тонн проти 18,84 млн тонн відповідно за скорочення перехідних залишків з 5,27 млн тонн до 1,65 млн тонн.
Урожай фуражного зерна, на думку Мінсільгоспу США, впав до 33,93 млн тонн із 53,51 млн тонн у 2021/22 МР, тоді як експорт – лише до 30,80 млн тонн із 32,93 млн тонн через скорочення перехідних залишків із 8,69 млн тонн до 2,15 млн тонн.
У тому числі врожай кукурудзи в минулому МР знизився до 27 млн тонн з 42,13 млн тонн роком раніше, при тому, що експорт зріс до 28 млн тонн з 26,98 млн тонн, зокрема за рахунок зниження перехідних залишків з 7,59 млн тонн до 1,39 млн тонн.
Згідно з новим прогнозом USDA, світовий врожай пшениці в 2023/24 МР досягне 793,4 млн тонн, що на 3,3 млн тонн менше за попередній прогноз. Загальний експорт пшениці прогнозується на рівні 209,4 млн тонн – на 2,23 млн тонн менше, ніж очікувалося раніше. Аналітики спрогнозували остаточні світові запаси пшениці на кінець МР у 265,6 млн тонн, що на 0,92 млн тонн менше за попередній прогноз.
Щодо кукурудзи оцінку врожаю у світі цього року знижено майже на 11 млн тонн – до 1 млрд 213,5 млн тонн, експорту – на 2,07 млн тонн, до 196,19 млн тонн.
Мінсільгосп США знизив прогноз виробництва пшениці в США на 0,13 млн тонн до 47,2 млн тонн. Експорт очікується на рівні 19,05 млн тонн (-0,68 млн тонн).
Урожай кукурудзи знижено на 5,71 млн тонн – до 398,82 млн тонн, а експорт – на 1,27 млн тонн, до 58,65 млн тонн.
У ЄС USDA погіршив оцінку врожаю пшениці на 3 млн тонн – до 135 млн тонн, зберігши експорт у 38,5 млн тонн.
Щодо фуражного зерна прогноз врожаю погіршено в ЄС на 6,85 млн тонн – до 136,45 млн тонн, експорту – на 2,21 млн тонн, до 10,59 млн тонн, зокрема, оціночний врожай кукурудзи тепер став меншим на 3,7 млн тонн – 59,7 млн тонн, а експорт – на 0,9 млн тонн, 4,1 млн тонн.
Для Росії прогноз експорту пшениці за тієї самої оцінки врожаю в 85 млн тонн збільшено на 0,5 млн тонн – до 48 млн тонн, а фуражного зерна збережено на рівні 8,91 млн тонн за зниження оцінки врожаю на 2,85 млн тонн – до 39,4 млн тонн. Зокрема, щодо кукурудзи експорт, як і раніше, очікується на рівні 4,2 млн тонн при зниженні врожаю на 1,7 млн тонн – до 14,6 млн тонн.
Аграрії всіх областей України провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 3782 тис. га, намолотивши 16 млн 574 тис. тонн зерна за врожайності 44 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за темпами обмолоту лідирують аграрії Миколаївської та Одеської областей, які намолотили 1772,2 тис. тонн і 2,009 млн тонн зерна відповідно. У цих областях зернові намолочено на 82% і 64% площах.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 939 тис. га, що становить 66% від планових, з них намолочено 3,755 млн тонн; пшениці з 2,698 млн га (60%) зібрано 12,513 млн тонн; гороху з 125,3 тис. га (87%) отримано 306,4 тис. тонн.
Крім того, на площі 1182,3 тис. га (86% від планових площ) зібрано 3319,8 тис. тонн озимого ріпаку.
Мінагрополітики щотижня змінює інформацію про врожайність зібраних культур і вказує про її зростання. Так, щодо ячменю поточного тижня вона становила 40 ц/га, а тижнем раніше 39,4%, пшениця з 44,4 ц/га сягнула 46,4 ц/га, озимий ріпак з 26,8 ц/га – до 28,1 ц/га. Лише горох незначно “здав позиції” з 24,7 ц/га до 24,5 ц/га.
Згідно з повідомленням, аграрії дев’яти областей завершили збирання гороху. У Дніпропетровській області приступили до збирання гречки.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Україна у 2022-2023 маркетинговому році (МР) зібрала 70 млн тонн зерна і змогла вивезти заплановані до експорту дві третини врожаю навіть з урахуванням рекордно високих перехідних залишків, міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський повідомив в ефірі марафону “Єдині новини”.
“Минулого року ми зібрали всього близько 70 млн тонн. Все, що планували вивезти, вивезли. Це приблизно дві третини. У нас перехідні залишки на початок липня – кілька мільйонів тонн. Якщо порівнювати з перехідними залишками торік, то це в кілька разів менше, – тоді було 22 млн тонн. Це пояснюється тим, що кілька місяців ми не їхали і мали величезний урожай 2021 року”, – пояснив він.
Сольський нагадав, що в травні в Мінагрополітики прогнозували, що врожай зернових цього року буде на 10% нижчим за минулорічний. Однак зараз очікування змінилися і в міністерстві очікують, що врожай зернових буде меншим приблизно на 6% у зв’язку зі сприятливими погодними умовами.
“Аграрії вирішили кукурудзу сіяти не в такому обсязі (як раніше – ІФ-У), а посіяти більше соняшнику та сої. Це в грошах може бути той самий дохід, але витрат на логістику менше, і займатися цим потрібно менше, тому що умовно врожайність кукурудзи на гектар удвічі-втричі більша, ніж у сої та соняшнику”, – пояснив міністр.
Сольський зазначив, що фермерам до труднощів не звикати, і висловив упевненість, що українські аграрії впораються з викликами, які постійно виникають перед ними.
Основною проблемою українських фермерів міністр назвав не складнощі з реалізацією виробленої продукції, а з ціною на неї.
“У найближчі місяці робота всіх, хто має відношення до державної влади, буде пов’язана з тим, щоб вони (аграрії – ІФ-У) змогли продавати дорого. Це пов’язано зі зменшенням логістичних витрат, з розширенням можливостей, куди це може їхати, в які країни продавати”, – резюмував він.
Аграрії 12 областей розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур та намолотили 1,24 млн тонн зерна за врожайності 33,2 ц/га з 308,2 тис. га (3%), повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за темпами збирання зернових лідирують аграрії Миколаївської області, які прибрали зернові зі 118 тис. га (19%), за Одеські аграрії намолотили 468,8 тис. тонн. Загалом в Україні ячмінь зібрано на 235 тис. га, що становить 16% від гривень, з яких намолочено 805,8 тис. тонн при врожайності 34,3 ц/га.
Пшеницю зібрано з 51,4 тис. га (1%). За врожайності 33,5 ц/га намолочено 172 тис. тонн.
Горох прибрано з 21,7 га (15%). За врожайності 21,1 ц/га намолочено 45,8 тис. тонн.
Аграрії п’яти регіонів також розпочали збирання озимого ріпаку: зібрано 86,2 тис. тонн насіння. Озимий ріпак: 86,2 тис. тонн насіння за врожайності 18,1 ц/га на площі 47,7 тис. га (3%).
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166
га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 45 тис. га (-255 тис. га).
тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Несприятливі погодні умови на півдні України можуть позначитися на врожайності ячменю, вплинуть на вал зібраного врожаю, а на тлі високих світових цін на культуру на ринок ячменю очікує період “цінових гойдалок”, повідомили експерти аналітичного центру кооперативу “Пуск”, створеного в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Через погодні умови на півдні фіксується зерно з низькою натурою, також є проблема вилягання ячменю, що негативно позначиться на врожайності культури. Така ситуація сприятиме зростанню цін на ячмінь, світовий ринок також входить у тренд зростання. Однак при розгортанні жнив можна очікувати тимчасового зниження попиту і цін на ячмінь”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, наразі індикативна ціна на ячмінь становить 130$/т, але найближчим часом вона може піднятися до 145$/т. З огляду на погодні фактори, пропозиція поточного тижня не зросте. Вал ячменю можна очікувати після 15 липня, а до цього брак пропозиції може штовхати ціни на ринку вгору.
“Липень буде вкрай нестабільним місяцем на ринку ячменю і найнесприятливішим для реалізації: незважаючи на те, що низький урожай підтримуватиме ціни, позначки ризикують опуститися до $125/т. Проте вже з серпня почнеться зростання цін на ринку, яке сягне щонайменше 190-200 $/т, максимальні позначки можемо побачити в грудні”, – прогнозують у “Пуску”, додаючи, що після нещодавнього заколоту в РФ світові ринки активізувалися і ціни на зерно зросли.
Експерти розповіли, що найбільшим покупцем ячменю зараз є Китай, який планує закупити 7 млн тонн ячменю. Він багато контрактує з Франції, яка не зможе самостійно закрити такий обсяг.
Український ячмінь користуватиметься попитом Китаю, проте логістика залишається проблемним місцем поставок з України, – резюмували в “ПУСК”.
Аграрії за підсумками весняної посівної-2023 в Україні збільшили посівні площі під зерновими культурами, зокрема кукурудзою, і скоротили під олійними, зокрема соняшником, і зможуть отримати 61,4 млн тонн валового врожаю цих культур, повідомляється на сайті Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) у вівторок.
При цьому уточнюється, що такі зміни фіксуються порівняно з попереднім прогнозом УКАБ, але не з попереднім роком. Також у прогнозі підвищено очікування врожайності для озимих культур.
Згідно з оцінками УКАБ, 2023 року посівні площі зернових культур становили 10,1 млн га (пшениця – 4,4 млн га, кукурудза – 3,8 млн га та ячмінь – 1,4 млн га). У результаті очікується зібрати 42,5 млн тонн зернових, з яких 16,3 млн тонн пшениці, 21,1 млн тонн кукурудзи, 4,2 млн тонн ячменю.
Посівні площі під олійними культурами експерти оцінили на рівні 8,9 млн га, з яких 5,7 млн га зайнято соняшником, 2 млн га соєю та 1,2 млн га ріпаком. Зазначається, що Україна може розраховувати на отримання валового збору олійних на рівні 18,9 млн тонн, з яких 12,2 млн тонн соняшнику, 3,8 млн тонн сої та 2,9 млн тонн ріпаку.
“За попередніми оцінками, такий врожай дасть змогу повністю задовольнити внутрішній попит та отримати експортний потенціал на рівні 43 млн тонн зернових та олійних культур”, – прогнозують в УКАБ.
До позитивних факторів поточного сезону аналітики віднесли реалізацію левової частки зібраного торішнього врожаю кукурудзи, на яку спостерігався високий попит. Розширенню площ під цією культурою посприяє світова тенденція зниження цін на добрива, яка буде відчутна і в Україні, що дасть змогу забезпечити, зокрема, кукурудзу їх достатньою кількістю.
Вони порадили пам’ятати, що введення у виробництво кукурудзи несе певні технологічні складнощі для аграріїв: поточна висока насиченість олійними культурами, можливий подальший тиск захворювань, збільшення навантаження на комбайни через збіг періодів збирання інших культур, дефіцит якісного насіння інших культур тощо.
В УКАБ також зазначили, що з початку війни основними споживачами олійних культур були країни ЄС, насамперед сусідні країни. Однак через тимчасові обмеження ними імпорту низки зернових культур подальше збільшення посівних площ під олійними виглядає ризикованим.
Як вважають аналітики, Україні вдалося пережити енергетичний терор з боку Росії та адаптуватися до нових реалій, що вселяє надію на здатність аграріїв витримати можливе повторення ситуації.
