Українські аграрії станом на 28 липня обмолотили 2,6 млн га, або 22% прогнозованих площ, та намолотили 10,65 млн тонн зерна нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Пшениці обмолочено з 1 531,7 тис. га (30% площ), намолочено 6,61 млн тонн при середній урожайності 43,2 ц/га.
Ячменю обмолочено з 790,0 тис. га (53%), намолочено 3,49 млн тонн при урожайності 44,2 ц/га. Гороху – 279,5 тис. га (94,6%), намолочено 549,5 тис. тонн при урожайності 19,7 ц/га.
За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирує Одеська область, де намолочено 2 425,7 тис. тонн з площі 586,7 тис. га (пшениці – 1 252,1 тис. тонн, ячменю – 988,9 тис. тонн, гороху – 184,7 тис. тонн).
У Миколаївській області зібрано 1 797,8 тис. тонн з площі 514,1 тис. га (пшениці – 1 152,0 тис. тонн, ячменю – 539,0 тис. тонн, гороху – 106,8 тис. тонн). У Дніпропетровській – 1 493,0 тис. тонн з площі 376,4 тис. га (пшениці – 1 087,2 тис. тонн, ячменю – 379,0 тис. тонн, гороху – 26,8 тис. тонн).
Озимий ріпак вже обмолочено на 539,6 тис. га (41% площ), намолочено 1,31 млн тонн.
Українські аграрії станом на 7 липня намолотили 1,022 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
“Цьогоріч через погодні умови жнива розпочалися дещо пізніше. Але аграрії працюють максимально інтенсивно, і вже маємо перший мільйон тонн зерна – це хороший результат для цієї дати. Він став можливим завдяки злагодженій роботі виробників та ефективній організації польових робіт навіть в умовах безпекових і логістичних викликів”, – цитує пресслужба заступника міністра Тараса Висоцького.
За інформацією міністерства, жнива ранніх зернових та зернобобових культур тривають у 15 областях. Зернові вже обмолочено на площі 251,4 тис. га, що становить 3% від прогнозованої, середня врожайність становить 40,7 ц/га.
Аграрії вже зібрали 719,4 тис. тонн ячменю, 264,6 тис. тонн пшениці та 35,1 тис. тонн гороху.
У Херсонській та Івано-Франківській областях розпочалося збирання ріпаку, якого намолочено 2,68 тис. тонн.
Найбільші обсяги зерна нового врожаю намолотили аграрії Одеської (389 тис. тонн) та Миколаївської (347,2 тис. тонн) областей.
За інформацією Мінекономіки, українські аграрії засіяли понад 20 млн га озимими та ярими зерновими й олійними культурами у 2026 році. Зокрема 5,88 млн га ярими зерновими та зернобобовими і 7 млн га технічними культурами.
Україна за підсумками 2025/2026 маркетингового року експортувала 1,82 млн тонн ріпаку проти 3,2 млн тонн у попередньому сезоні, повідомила Українська зернова асоціація.
Основним ринком збуту українського ріпаку була Німеччина – 876 тис. тонн. Бельгія імпортувала 453 тис. тонн, Нідерланди – 247 тис. тонн, Чехія – 112 тис. тонн, Велика Британія – 109 тис. тонн.
За даними УЗА, скорочення експорту ріпаку зумовлене нижчим урожаєм та запровадженням експортного мита на цю культуру.
Агропромхолдинг “Астарта” за підсумками 2025 року отримав валовий збір зернових та олійних культур на рівні близько 0,6 млн тонн, що відповідає результату попереднього року, повідомила компанія в річному звіті.
“Кліматична нестабільність, логістичні обмеження та зростання витрат спонукали Компанію збільшити площі культур із прогнозованими продажами та стабільною економікою, таких як кукурудза та соняшник. Проте несприятлива погода чинила значний тиск на посіви, знижуючи продуктивність”, – зазначено у звіті компанії.
Холдинг переглянув структуру посівних площ під впливом кліматичних і логістичних факторів. Посіви кукурудзи зросли більш ніж удвічі – до 12 тис. га, що забезпечило збір 94 тис. тонн зерна (+134% до 2024 року), а виробництво соняшнику збільшилося на 32% – до 61 тис. тонн.
Врожай сої скоротився на 27% – до 122 тис. тонн (з урахуванням зібраного у 2026 році), а ріпаку – на 23%, до 31 тис. тонн через погодні аномалії. Збір буряку в цукровому сегменті склав 1,8 млн тонн, що лише на 2% менше за попередній рік завдяки зростанню врожайності на 12,2%, яке майже повністю нівелювало скорочення площ на 13%. Виробництво пшениці впало на 9% – до 237 тис. тонн на тлі зменшення площ та незначного зниження продуктивності.
Врожайність основних культур холдингу переважно перевищувала середні показники по Україні. Показник по кукурудзі склав 7,6 т/га проти 7,2 т/га по країні, а по пшениці – 5,2 т/га проти 4,5 т/га. Відрив зафіксовано також по соняшнику – 2,1 т/га проти 1,9 т/га та ріпаку – 2,8 т/га проти 2,7 т/га, тоді як результати по цукровому буряку зупинилися на позначці 55 т/га.
“Астарта” у 2026 році планує розширити посіви кукурудзи на 66%, до 20 тис. га, та збільшити площі під озимим ріпаком на 36%, до 15 тис. га порівняно з минулим роком. Скорочення площ очікується під соняшником на 20% до 23 тис. га, пшеницею – на 15% до 39 тис. га та цукровим буряком – на 6% до 32 тис. га. Площі під соєю залишаться стабільними на рівні 56 тис. га, що у 1,7 раза менше за піковий показник 2024 року, який становив 70 тис. га.
“Стан озимих культур загалом задовільний, оскільки ізоляційний сніговий покрив захищає рослини від сильного холоду. Значні запаси вологи також створюють потенціал для вищої врожайності ярих культур”, – уточнили в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн. Показник EBITDA агрохолдингу знизився на 37% – до $100 млн при рентабельності 21%. Чистий борг компанії за минулий рік подвоївся і на кінець періоду становив $226 млн.
Експорт соняшникової олії з України у 2025/2026 маркетинговому році (МР) прогнозується на рівні 4,1 млн тонн. Це на 14% менше за показник попереднього сезону, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
За інформацією аналітиків, основною причиною падіння стало скорочення обсягів сировини. Зокрема, у поточному сезоні загальна площа під соняшником склала 5,2 млн га, що на 2,6% менше проти минулого МР. Складні погодні умови, зокрема дефіцит опадів, призвели до зниження врожайності до 2,0 т/га.
“Як наслідок, збір насіння очікується на рівні 10,1 млн тонн. Це на 10,6% менше, ніж у попередньому маркетинговому році, і на 13,5% нижче за середній показник за останні 5 років”, — прогнозують експерти.
Обсяги переробки через менший врожай в УКАБ оцінюють в 10,1 млн тонн, відтак виробництво олії скоротиться на 13,1% — до 4,3 млн тонн. При цьому внутрішній ринок споживе лише близько 240 тис. тонн продукції.
“Внутрішнє споживання в Україні продовжує знижуватись через часткову окупацію територій, вимушену міграцію населення та військові дії. Тож переважна більшість продукції піде на експорт”, — пояснили в УКАБ і нагадали, що у 2025 році саме соняшникова олія забезпечила найбільшу валютну виручку серед усього агросектору.
В асоціації висловили упевненість, що попри негативну динаміку виробництва, українська олія зберігає позиції ключового експортного товару на ринках ЄС, Близького Сходу та Азії.
Валовий збір зерна в Україні у 2026-2027 маркетинговому році (МР, липень-червень) прогнозується на рівні 58,7 млн тонн, що на 4% нижче за показники поточного сезону, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Згідно з березневою оцінкою аналітиків, врожай пшениці очікується на рівні майже 20 млн тонн, що на 14% менше порівняно з поточним сезоном. Збір ячменю може скласти 5,1 млн тонн (-5%), тоді як виробництво кукурудзи прогнозується на рівні 31,8 млн тонн, що на 3% перевищує показник попереднього року.
“Даний прогноз сформований з урахуванням скорочення посівної площі під озимими культурами на тлі засухи в осінній період та несприятливих погодних умов у лютому поточного року, що може призвести до часткової гибелі озимих в деяких регіонах, а також можливого незначного збільшення посівної площі під кукурудзою за рахунок пересіву озимих на тлі високого попиту на дану зернову”, — пояснюють в агентстві.
Водночас попри очікуване зниження валового збору експортний потенціал зернових у 2026/27 МР експерти оцінили у 42 млн тонн, що на 4% більше за показник 2025/26 МР. Зростанню постачань на зовнішні ринки сприятимуть високі перехідні залишки поточного сезону, які можуть становити 11,4 млн тонн, резюмували в “АПК-Інформ”.
