Несприятливі погодні умови на півдні України можуть позначитися на врожайності ячменю, вплинуть на вал зібраного врожаю, а на тлі високих світових цін на культуру на ринок ячменю очікує період “цінових гойдалок”, повідомили експерти аналітичного центру кооперативу “Пуск”, створеного в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Через погодні умови на півдні фіксується зерно з низькою натурою, також є проблема вилягання ячменю, що негативно позначиться на врожайності культури. Така ситуація сприятиме зростанню цін на ячмінь, світовий ринок також входить у тренд зростання. Однак при розгортанні жнив можна очікувати тимчасового зниження попиту і цін на ячмінь”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, наразі індикативна ціна на ячмінь становить 130$/т, але найближчим часом вона може піднятися до 145$/т. З огляду на погодні фактори, пропозиція поточного тижня не зросте. Вал ячменю можна очікувати після 15 липня, а до цього брак пропозиції може штовхати ціни на ринку вгору.
“Липень буде вкрай нестабільним місяцем на ринку ячменю і найнесприятливішим для реалізації: незважаючи на те, що низький урожай підтримуватиме ціни, позначки ризикують опуститися до $125/т. Проте вже з серпня почнеться зростання цін на ринку, яке сягне щонайменше 190-200 $/т, максимальні позначки можемо побачити в грудні”, – прогнозують у “Пуску”, додаючи, що після нещодавнього заколоту в РФ світові ринки активізувалися і ціни на зерно зросли.
Експерти розповіли, що найбільшим покупцем ячменю зараз є Китай, який планує закупити 7 млн тонн ячменю. Він багато контрактує з Франції, яка не зможе самостійно закрити такий обсяг.
Український ячмінь користуватиметься попитом Китаю, проте логістика залишається проблемним місцем поставок з України, – резюмували в “ПУСК”.
Аграрії за підсумками весняної посівної-2023 в Україні збільшили посівні площі під зерновими культурами, зокрема кукурудзою, і скоротили під олійними, зокрема соняшником, і зможуть отримати 61,4 млн тонн валового врожаю цих культур, повідомляється на сайті Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) у вівторок.
При цьому уточнюється, що такі зміни фіксуються порівняно з попереднім прогнозом УКАБ, але не з попереднім роком. Також у прогнозі підвищено очікування врожайності для озимих культур.
Згідно з оцінками УКАБ, 2023 року посівні площі зернових культур становили 10,1 млн га (пшениця – 4,4 млн га, кукурудза – 3,8 млн га та ячмінь – 1,4 млн га). У результаті очікується зібрати 42,5 млн тонн зернових, з яких 16,3 млн тонн пшениці, 21,1 млн тонн кукурудзи, 4,2 млн тонн ячменю.
Посівні площі під олійними культурами експерти оцінили на рівні 8,9 млн га, з яких 5,7 млн га зайнято соняшником, 2 млн га соєю та 1,2 млн га ріпаком. Зазначається, що Україна може розраховувати на отримання валового збору олійних на рівні 18,9 млн тонн, з яких 12,2 млн тонн соняшнику, 3,8 млн тонн сої та 2,9 млн тонн ріпаку.
“За попередніми оцінками, такий врожай дасть змогу повністю задовольнити внутрішній попит та отримати експортний потенціал на рівні 43 млн тонн зернових та олійних культур”, – прогнозують в УКАБ.
До позитивних факторів поточного сезону аналітики віднесли реалізацію левової частки зібраного торішнього врожаю кукурудзи, на яку спостерігався високий попит. Розширенню площ під цією культурою посприяє світова тенденція зниження цін на добрива, яка буде відчутна і в Україні, що дасть змогу забезпечити, зокрема, кукурудзу їх достатньою кількістю.
Вони порадили пам’ятати, що введення у виробництво кукурудзи несе певні технологічні складнощі для аграріїв: поточна висока насиченість олійними культурами, можливий подальший тиск захворювань, збільшення навантаження на комбайни через збіг періодів збирання інших культур, дефіцит якісного насіння інших культур тощо.
В УКАБ також зазначили, що з початку війни основними споживачами олійних культур були країни ЄС, насамперед сусідні країни. Однак через тимчасові обмеження ними імпорту низки зернових культур подальше збільшення посівних площ під олійними виглядає ризикованим.
Як вважають аналітики, Україні вдалося пережити енергетичний терор з боку Росії та адаптуватися до нових реалій, що вселяє надію на здатність аграріїв витримати можливе повторення ситуації.
Урожай зернових в Україні нинішнього року очікується на рівні близько 46 млн тонн, що на 5-7% менше, ніж торік, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
“Станом на сьогодні є прогноз середньозважений: очікується, що зернових буде зібрано близько 46 млн тонн. Це, на жаль, менше, ніж минулого року. Зменшення становить приблизно 5-7%”, – сказав він в ефірі національного телемарафону в понеділок.
Водночас Висоцький зазначив, що внутрішнє споживання зернових становить 18 млн тонн.
“Тому навіть збираючи 46 млн тонн, це все одно в 2,5 раза більше, ніж внутрішня необхідність, відповідно якийсь ризик для дефіциту зернових для внутрішніх цілей сьогодні відсутній”, – наголосив перший заступник міністра.
Як повідомлялося, у середині березня Мінагрополітики спрогнозувало скорочення загального валового збору зернових і зернобобових культур у сезоні 2023 року до 44,3 млн тонн проти 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Загальний валовий збір зернових та олійних в Україні 2023 року очікується на рівні 68 млн тонн, що на 8,5% менше, ніж 2022 року, коли він становив 73,8 млн тонн, і на 36% менше, ніж 2021 року (106 млн тонн), такий прогноз оприлюднила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Значно менший обсяг майбутнього врожаю зумовлений як окупацією частини території України, мінуванням, веденням бойових дій, так і нестачею коштів та інших ресурсів для аграріїв для проведення повноцінної посівної кампанії та вирощування врожаю”, – йдеться в повідомленні УЗА.
За її оцінкою, загалом в Україні буде засіяно площ на 28,2% менше порівняно з попередніми роками – близько 19,5 млн га. “Звичайно, багато що залежить від того, як завершиться посівна, і від подальших погодних умов”, – зазначили в асоціації.
На думку її аналітиків, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 може скласти 43,9 млн тонн. У поточному сезоні (який завершиться 30 червня 2022 року) експорт може сягнути 56,4 млн тонн за збереження морського шляху експорту. При цьому перехідні залишки на початку нового сезону можуть скласти близько 11,9 млн тонн зернових і олійних, що втричі більше, ніж у попередні сезони, крім 2022/2023 МР, коли залишки були максимальними (близько 25 млн тонн).
“Характерною особливістю цього року буде падіння обсягів урожаю зернових через зменшення посівних площ під ними порівняно з минулим роком та одночасне збільшення прогнозу врожаю олійних культур за рахунок збільшення посівних площ під ними”, – підкреслили в УЗА.
Згідно з прогнозами аналітиків зернового ринку, урожай пшениці в Україні 2023 року може становити лише 17,9 млн тонн (2022 року – 20,2 млн тонн, а 2021-го – рекордні 33 млн тонн) за зменшення посівних площ під пшеницею на понад 2 млн га.
“Навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах, коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшить експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі”, – пояснили в асоціації.
За її даними, експорт пшениці у 2023/2024 МР з огляду на менший врожай може становити близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть 5,3 млн тонн.
В УЗА також прогнозують урожай ячменю 2023 року на рівні 4,4 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, 2022-го – 5,8 млн тонн) та очікують на експорт цієї культури 2023/2024 МР на рівні 2 млн тонн.
Урожай кукурудзи в новому сезоні в УЗА очікують на рівні 23,3 млн тонн, пов’язуючи цей показник зі скороченням посівних площ на 800 тис. га (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн). За оцінками експертів асоціації, експорт цієї культури може скласти близько 19 млн тонн з урахуванням перехідних запасів на початку нового сезону на рівні 2,3 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року аналітики УЗА прогнозують на рівні 12,7 млн тонн у зв’язку зі збільшенням посівних площ під ним також на 800 тис. га (2022 року – 11,1 млн тонн, 2021-го – 16,9 млн тонн). Експорт насіння соняшнику в УЗА очікують на рівні 1,2 млн тонн, а обсяг виробництва соняшникової олії може сягнути 11,5 млн тонн.
За попередніми прогнозами УЗА, врожай ріпаку 2023 року становитиме 3,8 млн тонн за експорту в 2023/2024 МР на рівні 3,5 млн тонн. Урожай сої – на рівні майже 4,4 млн тонн, а експорт 2023/2024 МР – 3 млн тонн.
На думку аналітиків, озвучений прогноз експорту зернових та олійних у 2023/2024 МР буде дійсним за умови збереження роботи українських чорноморських портів. “Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко й ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – наголосили в бізнес-асоціації.
В УЗА наголосили, що зменшення врожаю та експорту з України зернових негативно вплине на доступність зернових на світовому ринку та призведе до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі.
Згідно з прогнозом Мінагрополітики, озвученим наприкінці березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці становитимуть 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
Україна очікує 45 млн тонн урожаю зернових і зернобобових у 2023 році, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“В Україні триває друга посівна кампанія в умовах воєнного стану. Допомагаємо нашим аграріям знову успішно її провести. За попередніми оцінками, очікуємо 45 млн тонн урожаю зернових і зернобобових. Урожай пшениці очікується на рівні 16,6 млн тонн”, – сказав він на засіданні уряду в п’ятницю.
За словами прем’єра, за такого врожаю внутрішнє споживання українців становить близько 5 млн тонн.
“Тобто, як і торік, Україна буде повністю забезпечена зерном і продовольством”, – наголосив Шмигаль.
Національний банк України (НБУ) очікує, що врожай зернових у 2023 році скоротиться на 15% порівняно з 2022 роком і становитиме 46 млн тонн, повідомив заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук.
“На цей рік ми припускаємо, що врожай зернових буде близько 46 млн тонн і це, приблизно, на 15% менше, ніж минулого року. По інших культурах ситуація краща. Десь навіть більше, ніж торік ми допускаємо врожай, десь менше”, – сказав він під час прес-брифінгу в четвер.
Ніколайчук зазначив, що врожай – це один із чинників, який НБУ враховував під час перегляду прогнозу ВВП і під час прогнозування торговельного балансу та дефіциту поточного рахунку.
