Європейська рада, що об’єднує глав держав ЄС, на засіданні 21-22 березня принципово підтримала продовження ще на рік лібералізації торговельного режиму з Україною, яка передбачає пільгові умови для українського експорту в ЄС, однак узгодження остаточного рішення ще триває, повідомила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина.
“Європейська рада проголосувала за рішення щодо торговельної лібералізації”, – сказала вона на саміті експортерів, організованому Forbes Україна, у п’ятницю, додавши, що залишається тільки низка технічних питань.
“Рішення щодо торговельної лібералізації обговорювалося під час засідання Європейської ради. Лідери ЄС підтримали важливість продовження автономних торговельних преференцій. Процес узгодження триває”, – уточнила Стефанишина в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Віцепрем’єрка зазначила, що у висновку за підсумками засідання Європейської ради зазначено, що вона закликає продовжити роботу без зволікань щодо вирішення питань, пов’язаних з автономними торговельними преференціями для України, “у справедливий і збалансований спосіб”.
“Водночас закріплено необхідність знаходження довгострокового рішення в рамках Угоди про асоціацію ЄС-Україна, зони вільної торгівлі”, – вказала також Стефанишина.
Раніше повідомлялося, що Європейська рада та Європейський парламент попередньо домовилися продовжити призупинення дії імпортних мит і квот на український експорт до ЄС ще на рік, до 5 червня 2025 року, посиливши захисні заходи щодо чутливої сільськогосподарської продукції. Нові захисні заходи, зокрема, зобов’язують Єврокомісію автоматично знову запровадити тарифні квоти, якщо імпорт яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупи та меду перевищить середнє арифметичне обсягу імпорту в 2022-2023 роках.
Водночас великі європейські аграрні асоціації та профспілки фермерів заявляють про недостатність запропонованих заходів для захисту ринку ЄС від імпорту української агропродукції і вимагають посилення обмежень. Вони наполягають, зокрема, під час розрахунку лімітів імпорту з України враховувати дані за довоєнний 2021 рік, коли такий імпорт був мінімальним замість запропонованих Єврокомісією двох воєнних років – 2022-2023. Крім того, фермерські асоціації пропонують включити пшеницю до переліку чутливої сільгосппродукції, експорт якої лімітуватиметься захисним механізмом.
Президент Європейської ради Шарль Мішель запевняє, що конкретні кроки щодо використання доходів від заморожених російських активів будуть зроблені дуже швидко з тим, щоб перший 1 млрд євро було виділено Україні, зокрема й на військову допомогу, вже 1 липня цього року.
“Ми ухвалили дуже важливе рішення, уможлививши відкласти несподівані доходи – а це пропозиція Європейської комісії – і ми сповнені рішучості діяти дуже швидко з тим, щоб ми змогли взяти частину цих грошей на підтримку України, включно з можливістю (підтримки) військовим обладнанням. Це демонструє, що 27 лідерів, які були за столом, розуміють серйозність ситуації”, – сказав він у четвер у Брюсселі на прес-конференції після закінчення засідання Європейської ради.
Мішель переконаний, що необхідні кроки, спрямовані на те, щоб механізм запрацював, будуть зроблені “дуже швидко”. “Ці пропозиції були представлені Комісією вчора. У Європейській раді є значна підтримка цьому підходу”, – повідомив президент Європейської ради.
За словами Мішеля, бельгійське президентство підтвердило, що теж “має намір працювати з усіма колегами дуже швидко”. “Це справді дуже важливо, тому що буде більше можливості підтримувати Україну військовим обладнанням, тим, що потрібно терміново”, – наголосив він.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зі свого боку заявила, що вона рада тому, що лідери схвалили використання надзвичайних доходів від знерухомлених російських активів. “Це надасть фінансування для постачання Україні військового обладнання. Ми можемо очікувати, що зможемо зібрати 3 млрд євро у 2024 та аналогічну суму в майбутні роки… Є сильна підтримка використати несподівані доходи від іммобілізованих активів для військової підтримки України. Я сказала лідерам, що якщо ми діятимемо швидко з тим, щоб завершити наші пропозиції, то ми зможемо виділити 1 млрд уже 1 липня. Активи в наших руках, і якщо ми будемо швидкими, будуть конкретні дії влітку”, – пояснила вона.
ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА, Європейська рада, російські активи, УКРАЇНА, Шарль Мішель
Канцлер Німеччини Олаф Шольц налаштований оптимістично щодо виділення EUR50 млрд для України, передає Reuters.
“У нас є інші способи допомогти Україні, але ми не відмовилися від мети знайти рішення тут”, – сказав Шольц.
Канцлер Німеччини і президент Франції Еммануель Макрон сподіваються, що Україна отримає допомогу від ЄС.
Як повідомлялося, позачергове засідання Європейської ради, на якому має бути ухвалено рішення про перегляд бюджету ЄС, так само як і про продовження фінансування України в розмірі EUR50 млрд на період до 2027 року, відбудеться наприкінці січня-лютого, але конкретної дати ще немає. Водночас Європейська комісія має намір працювати над запасним варіантом, який дасть змогу це робити.
Reuters, Еммануель Макрон, Європейська рада, Олаф Шольц, ФІНАНСУВАННЯ УКРАЇНИ
