Перевезення зернових і олійних культур з України до Польщі залізницею у 2022 році зросли у 27 разів порівняно з 2021 роком, повідомив держсекретар Міністерства інфраструктури Польщі Рафал Вебер на Міжнародній конференції з розвитку транспорту на європейському рівні, не уточнивши абсолютний показник.
Водночас голова Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, який брав участь у конференції, зазначив, що за цей період могли з’явитися нові логістичні шляхи.
“Активність центральноєвропейських країн виявилася вирішальною в перші тижні і місяці війни, тож могли з’явитися нові логістичні шляхи”, – наводить його слова прес-служба польського міністерства на сайті відомства.
Найєм наголосив, що ситуація зі зростанням перевезень вимагає мобілізації з польського боку і подальшої інтеграції транспортних систем України та ЄС.
Подальша активізація торговельних потоків ставить Польщу перед необхідністю збільшення перевалочних потужностей портової інфраструктури, можливості якої до останнього часу були стримувальним фактором для зростання поставок зернових з України, наголошували учасники конференції.
“Порти мають бути занадто великими, щоб справлятися зі зростаючими потоками вантажів. Порт Гданськ наразі досягає своєї максимальної перевалочної потужності. Ми повинні передбачити, що станеться, і підготувати більше причалів”, – заявив на конференції директор порту “Гданськ” Лукаш Грейнке.
Минулого року найбільші польські морські порти “Гданськ”, “Гдиня” і “Щецін-Свіноуйсьце” опрацювали загалом понад 133 млн тонн вантажів, що стало рекордом, сказав заступник міністра інфраструктури Республіки Польща Ґжеґож Вітковскі.
Він наголосив, що польський уряд продовжить реалізацію амбітних проєктів у польських портах, щоб вони могли розв’язувати завдання, пов’язані з включенням транспортного коридору “Балтійське море – Чорне море – Егейське море” до основної Транс’європейської транспортної мережі ТЕН-Т.
Оператор мобільного зв’язку “Київстар” відзначає необхідність участі держави в реалізації покриття мобільним зв’язком залізниць.
“Це складне питання, в якому багато залежить від позиції держави. Я не вірю в те, що це може бути комерційно виправданий проект. Відповідно, це залежність від участі в ньому держави… Це просто величезні інвестиції. У нас там немає оптоволоконної мережі, тобто необхідно буде будувати практично нові сегменти”, – заявив президент “Київстару” Олександр Комаров на зустрічі з журналістами 26 травня.
За його словами, і прем’єр-міністр, і міністр цифрової трансформації з розумінням ставляться до позиції “Київстару” щодо того, що покриття мобільним зв’язком усієї протяжності залізниць неможливо вирішити виключно за рахунок інвестицій мобільного оператора.
Водночас головний експерт зі спектральної стратегії “Київстару” Ігор Єрещенко наголосив, що в міру покриття 4G-мережею населених пунктів, покриття залізничного полотна також збільшуватиметься. Проте доки не буде вирішено питання фінансування, добитися 100%-го покриття силами виключно операторів не вдасться.
Він також заявив, що раніше за 2024-2025 рр. вирішення питання 100%-го покриття мобільним зв’язком мережі залізниць в Україні очікувати не варто.
