Агроекспорт України у серпні 2026 року очікується на рівні близько 1,33 млн тонн, що на 54% менше, ніж у липні, та може стати найнижчим показником для серпня за весь період повномасштабної війни, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
“Очікуваний серпневий експорт буде на 68% нижчим за середній серпневий експорт 2022-2025 років – 4,19 млн тонн, а також на 64% нижчим за попередній мінімум серпня періоду повномасштабної війни – 3,71 млн тонн у 2025 році”, – зазначили у компанії.
За даними брокерів, у першій половині серпня через усі види транспорту було експортовано 641,9 тис. тонн агропродукції, тоді як за весь липень – 2,889 млн тонн.
Частка морського транспорту у сукупному експорті скоротилася з 86,5% у липні до 51,4% у перші 15 діб серпня, тоді як частка залізниці зросла з 11,2% – до 38,5%.
Водночас збільшення частки залізничного транспорту не означає відновлення зернового потоку: експорт зерна залізницею скоротився на 68% порівняно з липнем та на 77% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За поточний період серпня через західні переходи залізницею відвантажено 250 тис. тонн, що на 126% більше порівняно з відповідним періодом липня, тоді як у напрямку портів Великої Одеси – лише 53,2 тис. тонн, або на 94,5% менше.
“Приріст сухопутного напрямку компенсував лише близько 15% втрати морського портового потоку; навіть разом зі збільшенням експорту через Ізмаїл компенсація не перевищує 19%”, – зазначено у повідомленні.
Інтенсивність передачі зернових вагонів через західні переходи за перші 18 діб серпня зросла у 2,3 раза – до 160,6 вагона на добу проти 71,3 вагона у липні. Найбільшу інтенсивність мав румунський напрямок – 49,1 вагона на добу, далі Польща – 47,9 вагона, Словаччина – 34,8 вагона та Угорщина – 28,8 вагона.
Станом на 19 серпня у напрямку кордону перебувало 9,524 тис. вагонів, що на 21% більше, ніж наприкінці липня, зокрема, кількість зернових вагонів зросла до 979 із 369.
Ізмаїльський напрямок також нарощує перевезення, проте не може компенсувати втрату морського експорту: експортне перевезення зерна через Ізмаїл зросло з 10 тис. до 38,8 тис. тонн, тоді як у напрямку портів Великої Одеси скоротилося на понад 0,9 млн тонн.
Відвантаження зернових залізницею в напрямку портів Великої Одеси за перші п’ять днів серпня скоротилися на 84,3% порівняно з аналогічним періодом липня – до 40,8 тис. тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
За її даними, загальний обсяг експорту агропродукції з України за 1-6 серпня становив 312,9 тис. тонн проти 784,5 тис. тонн за аналогічний період липня, скоротившись на 60,1%. При цьому експортна виручка зменшилася на 38,4% – до $201,5 млн із $326,9 млн.
Найбільше скорочення припало на зернові: експорт пшениці за перші шість днів серпня становив 93,2 тис. тонн проти 294,9 тис. тонн на початку липня, кукурудзи – 33,5 тис. тонн проти 293,7 тис. тонн відповідно.
Водночас у структурі серпневого експорту з’явився сезонний потік ріпаку обсягом 27,9 тис. тонн, а відвантаження соєвої макухи зросли до 25,7 тис. тонн із 18,6 тис. тонн за аналогічний період липня. Експорт соняшникової олії скоротився до 30,7 тис. тонн із 52,1 тис. тонн.
За перші п’ять діб серпня залізницею загалом перевезено 182 тис. тонн зернових вантажів і продуктів перемелу, що на 44,1% менше за аналогічний період липня.
“Дані УЗ за перші п’ять днів місяця показують різке скорочення залізничного зернового потоку до морських портів, тоді як сухопутні залізничні переходи та автомобільний експорт працюють відносно активніше”, – зазначено в повідомленні.
Щодо сухопутних логістичних каналів, за 1-6 серпня через автомобільні пункти пропуску експортовано 59,6 тис. тонн агропродукції проти 53,6 тис. тонн за аналогічний період липня (на 11,3% більше).
За даними Spike Brokers, середньодобова передача зернових вантажів і шротів через прикордонні переходи за перші п’ять днів серпня становила 142 вагони проти 139 вагонів у липні.
Найбільше зросли обсяги на румунському напрямку – до 31,2 вагона на добу, або на 29,3 вагона більше за липневий рівень. Польща збільшила передачу до 27,4 ваг./добу (+13.8). Натомість Угорщина скоротила цей показник до 23 ваг./добу (-15.9), Словаччина – до 14,2 ваг./добу (-2.7). Накопичення зернових вагонів у напрямку кордону піднялося з 369 до 521 вагона, або на 41.2%
“На відміну від слабшого загального темпу аграрного експорту, автомобільний канал почав серпень активніше, ніж липень. Проте його абсолютна місткість залишається недостатньою для компенсації скорочення великотоннажних зернових потоків через морські порти”, – зазначено в повідомленні.
На дунайському напрямку також зафіксовано зростання активності: кількість зерновозів у русі збільшилася до 1 296 вагонів (+155), середньодобове вивантаження – до 157 вагонів (+106).
Як повідомляє «Сербський економіст», уряд Угорщини планує до 2035 року виділити 3,55 трлн форинтів, або близько 9,8 млрд євро, на модернізацію національної залізничної мережі.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр та міністр транспорту й інвестицій Давид Вітезі презентували програму 22 липня на станції Ракошпалота-Уйпешт у Будапешті. Влада називає її одним із найбільших залізничних проєктів в історії країни.
Програма розрахована на кілька циклів. Її основними завданнями стануть підвищення надійності перевезень, скорочення часу в дорозі, реконструкція колій і станцій, оновлення рухомого складу та розвиток міжнародних залізничних маршрутів.
Влада має намір забезпечити конкурентоспроможне залізничне сполучення з усіма адміністративними центрами Угорщини, модернізувати регіональні лінії та розширити приміські перевезення навколо Будапешта та великих міст. Окремими напрямками стануть розвиток вантажних перевезень, створення залізничного сполучення з аеропортом Будапешта та інтеграція державних і міських транспортних систем.
На реалізацію програми передбачається спрямувати 1,1 трлн форинтів із фондів згуртування ЄС та 700 млрд форинтів із європейського фонду відновлення RRF. Ще 400 млрд форинтів планується залучити у вигляді кредитів Європейського інвестиційного банку, аналогічну суму — через концесійні проєкти. Близько 950 млрд форинтів становитимуть зобов’язання за проєктами наступного бюджетного циклу ЄС на 2028–2034 роки.
Уряд планує придбати щонайменше 35 нових поїздів InterCity та 42 приміські електропоїзди, а також розпочати реконструкцію десяти найбільш завантажених вокзалів країни. Середній вік поїздів MÁV та приміських поїздів HÉV зараз становить близько 43 років, а на 42% залізничної мережі діють суттєві обмеження швидкості.
На основних напрямках влада розраховує довести середню швидкість руху до 100 км/год. Окремі ділянки планується підготувати для руху поїздів зі швидкістю 160–200 км/год.
Більше EUR20 млн очікується залучити для АТ “Укрзалізниця ” під час Конференції з відновлення України (URC 2026) в межах бізнес складової, що передбачатиме підписання певних документів, повідомив в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, міністерство, в розрізі стійкості, презентує ситуативні центри, які розгорнуті по всій країні. Йдеться про центри, де диспетчери в режимі онлайн 24/7 координують загрози повітряної тривоги або будь-якої іншої небезпеки, ухвалюючи рішення щодо зупинки поїздів, евакуації людей або зміни маршрутів руху вантажів.
“Це дуже серйозна робота, яка нам допомагає мінімізувати шкоду і зберігати життя пасажирів та співробітників, попри постійні атаки”, – наголосив Кулеба.
Віцепрем’єр з відновлення також зауважив, що “Укрзалізниця” та портова галузь беруть на себе найсильніший удар в контексті постійних ворожих обстрілів.
“Росіяни це роблять абсолютно свідомо, розуміючи, що таким чином вони можуть знищити наш експортний потенціал, щоб ми не змогли вивозити те, що виробляємо”, – наголосив Кулеба.
Раніше повідомлялось, що тільки від початку цього року ворог спрямував на українські порти понад 1,5 тис. ударних безпілотників.
Крім того, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено 966 об’єктів портової інфраструктури та більш ніж 200 цивільних суден.
Також внаслідок атак на українські порти 257 цивільних осіб постраждали або загинули.
“Укрзалізниця” у свою чергу зазначала, що за перший квартал 2026 року ворог завдав 541 удар по залізничній інфраструктурі та рухомому складу.
Конференція з відновлення України (URC 2026) проходитиме 25-26 червня у місті Гданськ, Польща. Українську делегацію очолюватиме прем’єр-міністрУкраїни Юлія Свириденко.
АТ “Укрзалізниця” за перший тиждень червня (1-7 червня) перевезла 472,9 тис. пасажирів.
Як зазначається у повідомленні компанії в Телеграм у середу, при цьому найбільше пасажирів (понад 13 тис.) подорожувало потягом №104 Львів-Лозова.
“Вже зараз щодня ми маємо 340 тис. запитів на квитки і перевозимо 80 тис. людей”, – повідомила УЗ.
Згідно з даними за перший тиждень червня, кількість пасажирів на один вагон в середньому становило 393 особи. Показник пасажирів у дитячих групах склав 16,4 тис, а кількість військових через спецрезерв – 2,4 тис.
В УЗ додали, що загалом планують протягом трьох місяців літа перевезти 7 млн пасажирів.
На початку червня в УЗ агентству “Інтерфакс-Україна” повідомили, що літній сезон пасажирських перевезень цього року буде складнішим, ніж торік, через зростання попиту та скорочення кількості вагонів.
ЗАЛІЗНИЦЯ, КВИТКИ, Літо, пасажирські перевезення, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
Чеський залізничний оператор Leo Express із червня 2026 року запускає новий міжнародний поїзд, який з’єднає Франкфурт і Франкфуртський аеропорт із польським Перемишлем, розташованим неподалік від українського кордону.
Як повідомила компанія, маршрут проходитиме через Німеччину, Чехію та Польщу. Поїзд вирушатиме з Перемишля і прямуватиме через Краків, Остраву, Прагу, Дрезден, Лейпциг і Ерфурт до Франкфурта та аеропорту Франкфурта-на-Майні. У зворотному напрямку поїзд курсуватиме щоденно.
Перемишль став одним із ключових транспортних вузлів для українських пасажирів після початку повномасштабної війни, оскільки місто розташоване приблизно за 10 км від українського кордону і пов’язане залізничними маршрутами з Україною. Новий рейс дозволить пасажирам зручніше діставатися з прикордонного регіону до Чехії та Німеччини без складних пересадок.
Протяжність маршруту становитиме понад 1,3 тис. км, що робить його одним із найдовших прямих залізничних напрямків у Європі. За даними перевізника та профільних ЗМІ, поїзд курсуватиме щоденно в обох напрямках, а запуск маршруту очікується у червні 2026 року.
Для українських мандрівників маршрут може стати важливим додатковим каналом сполучення з Центральною та Західною Європою. Він з’єднає Перемишль із великими транспортними центрами Німеччини та Чехії, включно з Прагою, Дрезденом, Лейпцигом, Франкфуртом і одним із найбільших аеропортів Європи.
Новий поїзд також посилить роль Польщі як транзитного коридору для українців. Із 2022 року польські міста, передусім Перемишль, Жешув, Краків і Варшава, стали основними пунктами пересадки для поїздок між Україною та країнами ЄС.
Для Leo Express запуск лінії означає розширення міжнародної мережі та посилення конкуренції на залізничному ринку Центральної Європи. Компанія позиціонує новий маршрут як пряме сполучення між Німеччиною, Чехією, Польщею та українським прикордонням.
Leo Express — приватний чеський залізничний і автобусний оператор, що працює на маршрутах у Чехії, Словаччині, Польщі та інших країнах регіону. Компанія розвиває міжнародні пасажирські перевезення і конкурує з державними та приватними операторами Центральної Європи.
