ПрАТ “Завод металоконструкцій “Укрсталь Запоріжжя” завершив 2025 рік з чистим збитком 4,821 млн грн, тоді як у 2024 році він був 15,803 млн грн.
Згідно із повідомленням компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), на призначених на 17 квітня 2026 року зборах акціонерів товариства пропонується чистий збиток за 2025 рік залишити непокритим.
Згідно з порядком денним, акціонери розглянуть звіт наглядової ради за минулий рік, затвердять результати фінансово-господарської діяльності та затвердження порядку покриття збитків, а також прийняття рішення про використання резервного капіталу товариства.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна“, пропонується, зокрема, чистий збиток, отриманий товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2025 році, у розмірі 4 млн 821,120 тис. грн, залишити непокритим. Також у питання щодо прийняття рішення про використання резервного капіталу товариства пропонується використати резервний капітал, який станом на 31 грудня 2025 року становить 80,038 тис. грн, а саме направити його на покриття збитків.
ПрАТ “Завод металоконструкцій “Укрсталь Запоріжжя” є правонаступником ПАТ “Запорізький завод металевих конструкцій” (зміна назви відбулася у квітні 2017 року). Основний вид діяльності – виробництво будівельних металоконструкцій.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, АО “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Ріфт” належить 56,303% акцій ПрАТ “Завод металоконструкцій “Укрсталь Запоріжжя”, ТОВ “Технологічний ренесанс” – 42,9107%.
Статутний капітал ПрАТ – 137,424 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,01грн.
ПрАТ “Інтерпайп Дніпропетровський Втормет” (Дніпро), що входить до трубно-колісної компанії (ТКК) “Інтерпайп”, завершив 2025 рік зі збитком 2,821 млн грн, тоді як за результатами 2024 року він отримав чистий прибуток 65,931 млн грн.
Згідно з інформацією компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР, планується провести 15 квітня поточного року річні загальні збори акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори).
На порядок денний винесено 11 питань, серед яких визначення основних напрямів діяльності товариства у 2026 році., розгляд звітів наглядової ради, аудиторського звіту за 2025р, затвердження річної фінансової звітності та порядку покриття збитків. Крім того, планується, зокрема, припинити повноваження діючих члені наглядової ради та обрати нових,
Згідно з проєктами рішень, які є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, акціонерам пропонується основними напрямами діяльності товариства у 2026 році визначити збільшення обсягів заготівлі та переробки металобрухту; розвиток ломозаготівельних потужностей; зменшення витрат на виробництво та максимізація прибутку від господарської діяльності.
Також пропонується затвердити звіти за 2025 рік. У зв’язку з тим, що за результатами фінансово-господарської діяльності товариства за 2025 рік отримано збиток у розмірі 2,821 млн грн. затвердити порядок покриття збитків: збитки покрити у відповідності до чинного законодавства.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
“Інтерпайп Дніпропетровський Втормет” спеціалізується на заготівлі та переробці брухту чорних металів у Дніпропетровській області з подальшою реалізацією цього товару, зокрема на підготовці металошихти для сталеплавильних підприємств. Виробничі потужності підприємства мають можливість забезпечити переробку брухту в кількості 1,350 млн тонн на рік. Товариство має розгалужену регіональну заготівельно-виробничу мережу цехів (м. Дніпро, м. Нікополь, м. Павлоград, м. Житомир, м. Київ, м. Одеса, м. Полтава, м. Вінниця, м. Харків, м. Черкаси).
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, компанія Interpipe Limited (Кіпр) володіє 98,6699% акцій ПрАТ “Інтерпайп Дніпропетровський Втормет”.
Статутний капітал компанії становить 64,876 млн грн.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Конті” (Костянтинівка Донецької обл.), один із лідерів кондитерського ринку України, завершило 2025 рік із чистим збитком у розмірі 263,93 млн грн, що у 2,67 раза більше за показник 2024 року.
Згідно із повідомленням компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), питання про затвердження результатів діяльності та порядок покриття збитків винесено на порядок денний дистанційних загальних зборів акціонерів, що призначені на 27 квітня. Збитки за 2025 рік акціонерам пропонують покрити за рахунок прибутку майбутніх років.
Крім фінансових результатів, акціонери планують розглянути спеціальну доповідь виконавчого органу щодо причин зменшення власного капіталу товариства та затвердити план заходів для стабілізації фінансового стану підприємства.
Збори також передбачають переобрання наглядової ради. Зокрема, планується припинити повноваження чинних членів наглядової ради А.Дюміна, С.Коломійця і С.Лісенкова з подальшим обранням нового складу шляхом кумулятивного голосування. У проєкті рішення вказано, що члени наглядової ради працюватимуть на безоплатній основі.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, дохід підприємства у 2025 році (прогноз) становитиме 200,01 млн грн, що на 26,8% менше ніж у 2024 році (273,26 млн грн). Чистий збиток за 2024 рік склав 98,58 млн грн, що у 6,8 раза менше за від’ємний показник 2023 року (672,16 млн грн). Боргові зобов’язання компанії у 2024 році незначно скоротилися — до 1,604 млрд грн проти 1,613 млрд грн роком раніше. Водночас активи підприємства за звітний період зменшилися на 25,9% — до 337,68 млн грн порівняно з 455,86 млн грн у 2023 році. Оновлені дані у системі наразі відсутні. Статутний капітал підприємства становить 54,052 млн грн.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Конті” засноване 22 жовтня 1997 року в Костянтинівці Донецької області. Спеціалізується на виробництві какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, а також борошняних кондитерських виробів і тортів тривалого зберігання. Асортимент налічує близько 200 найменувань, серед яких ключові бренди: “Super Kontik”, “Bonjour KONTI”, “Тimi”, “Amour”, “BiSKonti” та “Джек”.
Кінцевими бенефіціарами компанії є Борис і Світлана Колеснікови (володіють по 24,99% акцій). Серед інших акціонерів із великими частками: Сергій Кий (9,99%), В’ячеслав Ляшко (9,99%), ТОВ “Ючер” (9,99%), Раїса Такташева (7,49%) та Тетяна Ахметова-Айдарова (6,99%).
Кременчуцький завод дорожніх машин (АТ “Кредмаш”, Полтавська обл.) завершив 2025 рік зі збитком 26,9 млн грн, що майже у 2,1 раза більше за аналогічний показник 2024 року (13,08 млн грн).
Згідно з оприлюдненою інформацією до порядку денного загальних річних зборів акціонерів товариства 10 квітня, непокритий збиток станом на початок 2026 року також становить 26,9 млн грн.
У порядок денний зборів внесено питання щодо джерел покриття отриманих збитків за 2025 рік, а проєктом рішень цими джерелами визначено нерозподілений прибуток за минулі роки, резервний капітал та додатковий капітал (кошти на розвиток виробництва).
Поточні зобов’язання товариства за рік зменшились на 36,4% – до 34,3 млн грн, довгострокові збільшились на 8,5%, до 4,9 млн грн.
АТ “Кредмаш” вдалося знизити сумарну дебіторську заборгованість на 41,3% – до 10,9 млн грн, а активи загалом скоротились на 9% до 469 млн грн, зокрема, гроші та еквіваленти зменшились у 3,4 раза – до майже 19 млн грн.
Чистий збиток на одну просту акцію склав 79,73 грн (роком раніше – 38,27 грн).
Акціонери на зборах також планують достроково припинити повноваження членів наглядової ради та обрати новий її склад.
Як повідомлялось, голова наглядової ради – президент і власник 15,97% акцій АТ “Кредмаш” Микола Данилейко помер у квітні минулого року, а згодом власницею цього пакету стала членкиня НР Олена Степаненко (ймовірно донька Данилейка), яка до цього володіла 4% акцій товариства.
“Кредмаш” спеціалізується на розробці та виготовленні асфальто- і ґрунтозмішувальних установок, запасних частин до будівельної та дорожньої техніки, автоцистерн, автобітумовозів, чавунного і сталевого лиття.
За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року, Степаненко належить 20,0047% статутного капіталу товариства, голові правління Олександру Тверезому – майже 10,21%, ТОВ “Євроавтоматизація” більше ніж 9,6%, “КДМ Інвест” – 9,8%.
За даними фінзвіту підприємства, у 2024 році воно скоротило чистий дохід на 23% до попереднього року – до 143,7 млн грн.
Було реалізовано тільки дві асфальтозмiшувальнi установки (попереднього року – три), середня ціна реалізації яких склала 52,5 млн грн, а також колiсна технiка на 1,1 млн грн, запчастини до будiвельно-дорожньої технiки на 18,8 млн грн та товари народного споживання на 58,7 млн грн.
При цьому на експорт поставлена продукція (запчастини, товари народного споживання) на 63,6 млн грн (45,1% від обсягу реалізації), зокрема до Грузії, Молдови, Туркменистану, Казахстану, Азербайджану.
Підприємство підкреслювало, що виробнича дiяльнiсть ПрАТ пов’язана з виконанням державних програм з будівництва та експлуатації автомобільних доріг, які наразі згорнуті, що негативно позначилось на обсягах виробництва і продажів.
“Кредмаш” у 2025 році освоював виробництво нової продукції, зокрема розробив і поставив замовнику ключове обладнання для технології переробки відходів свинцевих акумуляторів — плавильний барабан і блок пальника для плавлення свинцю.
Крім того, завод поставляв замовникам устаткування для сушки піску та мінеральних матеріалів, обладнання для зимового утримання доріг (відвали та піскорозкидачі об’ємом 9 та 7 кубометрів), а у грудні розпочав відправку асфальтозмішувальної установки КДМ2067 споживачу у Миколаївську область.
Як повідомлялося, у довоєнному 2021 році завод реалізував продукцію на 1,2 млрд грн. У червні 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу Кременчука було частково зруйновано промислові об’єкти заводу.
Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів, з початку повномасштабного вторгнення сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства з посиланням на дані Державної екологічної інспекції.
“Це — найбільші екологічні втрати, зафіксовані в Європі за сучасної історії”, — наголосили в Мінекономіки.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять 1,29 трлн грн шкоди ґрунтам, 967 млрд грн шкоди атмосферному повітрю, 117,8 млрд грн — забруднення та засмічення водних ресурсів, 3,63 трлн грн — руйнування територій природно-заповідного фонду.
Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах, зазначили в Держекоінспекції. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тис. тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки, акцентували у відомстві. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та у Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території “Кінбурнська коса”, “Олешківські піски”, “Каховське водосховище”, “Нижній Дніпро”, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них “Асканія-Нова” і Чорноморський біосферний заповідник.
У Держекоінспекції нагадали про проблеми з українськими ґрунтами. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільгосппродукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
Екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив — унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі — на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах — спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
“Наприкінці 2024 року екологічні збитки від повномасштабної війни становили 2,78 трлн грн, а сьогодні вони вже перевищують 6 трлн. Ця цифра, нажаль, продовжує зростати щодня, так само, як і масштаби знищення української природи. Екологічна шкода, завдана росією, вимірюється не лише трильйонами гривень — попереду десятиліття, необхідні для відновлення зруйнованих екосистем. А масштаб екологічних руйнувань вийде далеко за межі України”, — зауважив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства констатувало, що 6,01 трлн грн — лише підтверджені втрати на підконтрольних Україні територіях. Остаточний масштаб екологічної шкоди буде відомий після повної деокупації та можливості провести повне дослідження.
ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” (ЄГОК, м. Горішні Плавні, Полтавська обл.), яке входить до гірничорудної компанії Ferrexpo мажоритарного акціонера Костянтина Жеваго, в січні-вересні цього року отримало чистий збиток у розмірі 879,341 млн грн, тим часом як в аналогічному періоді минулого року був прибуток 514,369 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід за цей період знизився на 45,3% – до 8 млрд 124,766 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 171,842 млн грн.
ТОВ отримало у 2024 році чистий прибуток у розмірі 1 млрд 84,107 млн грн проти 1 млрд 832,538 млн грн у 2023-му.
ТОВ “Єристівський ГЗК” добуває залізну руду вищої та нижчої якості. ТОВ зареєстровано 14 липня 2008 року. Станом на 31 грудня 2024 року кількість працівників компанії становила 1797 особи (у 2023р. – 1789 особи).
Згідно з річним звітом, станом на 31 грудня 2024 року у Ferrexpo AG (Швейцарія) знаходиться 99,999% частка ТОВ “ЄГЗК”, у ТОВ “Феррекспо Сервіс” (Україна) – 0,001%.
При цьому зазначається, що контроль над ТОВ “Феррекспо Сервіс” здійснює компанія Ferrexpo AG, яка на 100% знаходиться у власності Ferrexpo plc (кінцева материнська компанія). Частку менше 50% в компанії Ferrexpo рlс у кінцевому рахунку утримує Мinсо Trust, бенефіціарами якої є Костянтин Жеваго та його найближчі родичі і яка була створена для управління часткою участі у групі компаній Ferrexpo.
Статутний капітал ТОВ “ЄГОК” – 8 млрд 263,698 млн грн.
У звіті також констатується, що 12 лютого 2025 року Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення, яке пізніше набуло чинності з указом президента №81/2025 про введення персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо певних осіб, поміж яких – Жеваго. Хоча санкції не були накладені на компанію, персональні санкції проти Жеваго можуть мати непрямий вплив на діяльність компанії, зокрема відмову у відшкодуванні ПДВ, що може також вплинути на здатність компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
Ймовірно, що дочірні компанії групи Ferrexpo в Україні не отримають жодного бюджетного відшкодування ПДВ, поки санкції проти Жеваго не будуть скасовані. Тож компанія скоригувала свою довгострокову модель, щоб відобразити нижчий рівень генерування грошових потоків, спричинений потенційною відсутністю відшкодування ПДВ, і, як наслідок, зниженим рівнем обсягів надання послуг з екскавації гірничої маси, обсягів виробництва та реалізації що своєю чергою негативно вплине на балансову вартість активів компанії в майбутніх періодах, констатується в звіті.
Також зазначено, що 4 березня 2025 року Державне бюро розслідувань України зробило заяву для ЗМІ про те, що Печерський районний суд м. Києва задовольнив клопотання Генпрокуратури України про передачу 49,5% корпоративних прав ПрАТ “Полтавський ГЗК”, які належать Ferrexpo AG, до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). У заяві також згадується передача АРМА корпоративних прав ще у 15 нерозкритих юридичних осіб. Ця передача пов’язана з поточним судовим процесом проти Жеваго, пов’язаним з банком “Фінанси та Кредит”.
“Керівництво компанії розуміє, що Ferrexpo AG залишається 100% власником компанії, і не очікує, що передача 49,5% корпоративних прав до АРМА якось вплине на здатність компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Управління активами здійснюється на підставі договору про управління, укладеного між АРМА та обраним управителем”, – йдеться у звіті.
Крім того констатується, що оновлений базовий сценарій фінансової довгострокової моделі, що оцінює достатність ліквідності та прогнозних грошових потоків компанії для продовження діяльності на безперервній основі протягом 12 місяців після дати затвердження цієї фінансової звітності, передбачає, зокрема, виробничий план з урахуванням обмеженої можливості виробництва та збуту готової продукції в 2025-2026 роках. При цьому обсяг виробництва готової продукції у 2025-2026 фінансових роках становитиме приблизно 40-50% від довоєнного рівня, з очікуваним відновленням майже до довоєнного рівня у 2027 році, з одночасною роботою лише однієї з 4-х виробничих ліній цеху виробництва окатків дробильно-збагачувальної фабрики Полтавського ГЗК.
