Як повідомляє Fixygen, Coinbase Global, оператор найбільшої в США криптовалютної біржі, зафіксував чистий збиток у першому кварталі 2026 року через падіння вартості своїх активів у цифрових валютах.
Як йдеться в прес-релізі компанії, чистий збиток у січні-березні склав $394,1 млн, або $1,49 у розрахунку на акцію, порівняно з прибутком у розмірі $65,6 млн, або $0,24 на акцію, отриманим за аналогічний період попереднього року.
Показник включає в себе зниження вартості криптовалютних активів, що належать компанії, на $482,4 млн.
Квартальний виторг Coinbase скоротився до $1,41 млрд з $2,03 млрд роком раніше. Експерти, опитані FactSet, в середньому прогнозували виторг у розмірі $1,49 млрд.
Дохід компанії від комісій за транзакції в минулому кварталі склав $755,8 млн проти прогнозу в $805,2 млн. Дохід від продажу передплат склав $583,5 млн замість очікуваних $619,3 млн.
Акції Coinbase подешевшали на 4,6% на додаткових торгах у четвер. З початку поточного року капіталізація компанії впала майже на 15%, до $52,28 млрд.
Оператор зв’язку ПрАТ “Датагруп”, який з вересня 2024 року входить до групи компаній DVL (Датагруп-Volia-lifecell), у 2025 році збільшив чистий збиток у 4,3 рази порівняно з 2024 роком – до 66,60 млн грн, йдеться у річному звіті компанії.
Згідно з ним, чистий дохід компанії зріс на 21% – до 1 млрд 980,31 млн грн, у тому числі доход від надання інтернет-послуг – на 11,3%, до 874,02 млн грн, від послуг мобільного телефонного зв’язку – на 27,8%, до 535,8 млн грн.
“Датагруп” у минулому році скоротила валовий прибуток на 32,5% – до 366,92 млн грн, тоді як збиток від операційної діяльності склав 39,36 млн грн проти 204,18 млн грн операційного прибутку у 2024 році.
Зазначається, що компанія протягом 2025 року розвивала телекомунікаційну мережу за технологією xPON для забезпечення електронно-цифрових послуг абонентам в умовах блекаутів, а також забезпечила живлення шляхом впровадження додаткового обладнання: батареї та генераторів.
Згідно зі звітом, капітальні інвестиції минулого року скоротилися на 28,3% – до 328,25 млн грн.
Щодо планів, то “Датагруп” має наміри розширити перелiк послуг iнформацiйної безпеки, зокрема мова йде про розширений захист вiд DDoS-атак, та надалі підвищувати нерго- i ресурсоефективність компанiї.
Протягом 2025 року середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу становила 1,7 тис. осiб, середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом – 147 фахівців.
Як повідомлялося, у вересні 2024 року NJJ Holding під керівництвом французького інвестора Ксав’є Ньєля завершила придбання національного постачальника послуг фіксованого доступу до інтернету Датагруп-Volia і третього за величиною мобільного оператора lifecell. Активи було об’єднано в групу DVL.
Національний поштовий оператор “Укрпошта” у 2025 році зменшив чистий збиток на 50% порівняно з 2024 роком – до 206,55 млн грн, тоді як його виручка зросла на 1,1% – до 13 млрд 118,42 млрд грн, що на 13% менше плану, йдеться у річному звіті компанії.
Згідно з ним, валовий прибуток “Укрпошти” за 2025 рік збільшився на 8,6% – до 1,56 млрд грн, в той час як збиток від операційної діяльності зріс на 2,9% – до 414,50 млн грн.
В компанії також повідомили, що торішні доходи від внутрiшніх посилок та мiжнародних зросли на 9% порівняно з позаминулим роком – до 2,79 млрд грн. Розповсюдження перiодичних друкованих медiа принесло “Укрпошті” на 1% більше –274,4 млн грн, що зумовлено переглядом тарифiв.
В той же час спостерігалося падіння доходів за мiжнародний поштовий обмiн (iмпорт) – на 9%, до 1,22 млрд грн у зв’язку з стагнацiєю ринку посилок, консолiдацiї замовлень в одне вiдправлення за нижчим тарифом.
Доходи від пересилання мiжнародних поштових вiдправлень “EMS” у 2025 році теж впали на 13%, або на 43,7 млн грн, – до 287,9 млн грн.
Доходи від сфери “пенсiя та грошова допомога” зменшилися на 8% – до 2,58 млрд грн. Основним фактором “Укрпошта” назвала перехiд пенсiонерiв на обслуговування в банкiвську систему, який поступово посилюється, в тому числi за рахунок додаткових державних програм з виплати соцiальних допомог лише через банкiвськi картки.
Доходи від iнших фiнансових послуг скоротилися на 2% – до до 47,5 млн грн, що зумовлено зниженням обсягiв послуг з видачi готiвки та поповнення платiжних карток через термiнали компанії.
У звіті також вказано, що від письмової кореспонденцiї доходи зменшились на 2% – до 1,73 млрд грн, хоча дрiбнi пакети становили 1,12 млрд грн, що на 4% бiльше проти даних за 2024 рiк за рахунок вiдновлення дiлової активностi на ринку.
У компанії наголосили, що головними факторами, які вплинули на збитковість у 2025 році, стали прискорений вiдтiк пенсiонерiв та вiдповiдне падiння в традицiйних послугах, невиконання планiв щодо росту посилок та затримки з продажем нерухомостi через пiзнє отримання погодження вiд акцiонера. Однак компанія частково компенсувала ці фактори оптимізацією фонду оплати праці та інших витрат.
Зазначається, що “Укрпошта” продовжує генерувати операційний прибуток на рiвнi EBITDA: у 2025 році його отримано 503 млн грн проти 472 млн грн за 2024 рiк.
Згідно зі звітом, національний оператор у 2025 році сплатив 3,62 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 495,7 млн грн бiльше 2024 року, в тому числі до державного бюджету сплачено 961,7 млн грн, що на 395,8 млн грн бiльше проти попереднього року.
Щодо капітальних інвестицій”Укрпошти”, то їх обсяг минулого року склав 1,21 млрд грн.
Зауважується, що на 2026 рік закладаються капінвестиції 991,6 млн грн з врахуванням ПДВ, з яких кошти від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) – 89,5 млн грн, власнi кошти – 736,7 млн грн.
Передбачається, що капітальні інвестиції буде спрямовано на запуск мережi поштоматiв, придбання технологiчного та сортувального обладнання для нових логiстичних термiналiв, логiстичних центрiв та депо,придбання IТ-обладнання, що включає в себе мережеве обладнання та комп’ютерну технiку.
Серед інших сфер планується інвестувати кошти в купівлю низькошвидкiсного електротранспорту (трициклiв, електроскутерiв), оновлення формату вiддiлень, забезпечення їх автономностi, зокрема, придбання генераторiв, iнверторiв, вiд’єднання вiд спiльних мереж, а також розвиток мережi вантажних вiддiлень і впровадження проєкту “Аптека”.
Крім того, передбачається придбання IТ-технiки для впровадження автоматизованих процесiв та подальший розвиток мобiльних додаткiв для клiєнтiв і спiвробiтникiв, цифровізація процесів та інших складових.
У звіті зазначається, що станом на кінець 2025 року вибiрка коштiв за кредитною угодою з Європейського інвестиційного банку (ЄIБ) не здiйснювалася. Компанія звернулася до банку iз формальним запитом щодо скасування кредитного фiнансування, оскiльки воно фактично не використовувалося.
Фiнансування за кредитною угодою з ЄБРР на кінець минулого року було отримано в сумi EUR53,11 млн, погашено – EUR18,66 млн, а загальна заборгованiсть на 31 грудня становила EUR34,45 млн.
Як повідомлялось, національний оператор за січень-березень 2026 року отримав чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн або 0,5% більше за аналогічний період 2025 року, однак на 40% менше, ніж передбачалося у плані. Виручку компанія у першому кварталі зменшила на 0,1%, або на 5 млн грн, – до 3,34 млрд грн, що на 2% нижче плану.
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.), завершив перший квартал 2026 року зі збитком 47,56 млн грн, тоді як за той же період 2025 року чистий прибуток складав 3,34 млн грн.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації НКЦПФР проміжним звітом компанії, її чистий дохід скоротився втричі – до 371,12 млн грн.
Експортні поставки (до Литви) були незначними (0,46% загальної суми продажів).
КВБЗ отримав 7,5 млн грн валового збитку супроти 74,1 млн грн прибутку роком раніше, а збиток від операційної діяльності перевищив минулорічний у 5,5 раза – до 70,1 млн грн.
Непокритий збиток на 1 квітня 2026 року склав майже 279 млн грн. Поточні зобов’язання КВБЗ досягли 3,55 млрд грн, довгострокові – 150,9 млн грн.
За даними заводу, в першому кварталі він реалізував 74 вантажні вагони, зокрема в березні 61 од. (в січні – 3, в лютому – 10).
Основними клієнтами були приватні компанії, які закуповували вантажні вагони для забезпечення перевезень зернових культур, нафтопродуктів та великогабаритних контейнерів.
За даними компанії, у січні-лютому (дані за березень поки відсутні) серед вагонобудівних підприємств України КВБЗ зайняв третє місце з часткою 20,3% (всього за 2 міс. вагонобудівниками на ринок поставлено 64 вагони), а лідерами серед приватних підприємств залишаються ДМЗ “Карпати”, КВБЗ та “ТАС Дніпровагонмаш”.
В січні-березні завод капітально відремонтував електропоїзд ЕКр-1-001, продовжив ремонт дизель-поїзду, а також виготовляв пасажирські вагони для Укрзалізниці, які були поставлені в квітні.
Водночас КВБЗ підкреслює, що в першому кварталі український ринок вантажних перевезень та вагонобудування, як і раніше, перебував у складному становищі, що пов’язано з військовими діями та економічними труднощами в Україні, зокрема скороченням обсягів промислового виробництва, насамперед у гірничо-металургійному комплексі.
“Зниження експорту руди та металопродукції через обмежену пропускну здатність портів і логістичні ускладнення безпосередньо вплинуло на зниження вантажної бази; наявні інфраструктурні обмеження (незважаючи на часткову стабілізацію роботи морських коридорів, ризики їх функціонування залишались високими, що стримувало довгострокові контракти на перевезення та інвестиції у придбання нових вагонів)”, – зазначається у звіті.
Однак, за оцінкою КВБЗ, вже наприкінці кварталу почали з’являтися перші ознаки стабілізації, зокрема завдяки поступовому відновленню експорту аграрної продукції та адаптації логістичних маршрутів, що створило передумови для можливого пожвавлення ринку у наступних періодах.
Зокрема, зазначає завод, у березні залізницею перевезено 3,3 млн т зернових вантажів – на 11,4% більше за лютий-2026 і на 36,9% за березень-2025. Обсяг перевезення зернових культур у першому кварталі зріс на 3% – до 8,5 млн т.
В експортному сполученні у березні перевезено 2,7 млн т – на 9% більше порівняно із лютим-2026 та на 35% до березня-2025.
На думку компанії, “оживити” ринок нових вантажних вагонів зможе і рішення Верховного суду України від 25 лютого поточного року, яким він залишив чинним наказ Мінінфраструктури від 2021 року, що передбачає поетапне скорочення граничних строків експлуатації вантажних вагонів. Скасування наказу вимагав Укрметалургпром.
КВБЗ виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів, ескалатори.
Як повідомлялось, 2025 року він скоротив чистий дохід на 30,5% порівняно з 2024 роком – до 2 млрд 617,2 млн грн, та отримав 184,5 млн грн, тоді як 2024 року чистий прибуток склав 81,1 млн грн. Було реалізовано 143 вантажних та 51 пасажирських вагонів.
ПрАТ “Концерн Хлібпром” (Львів), один із найбільших виробників хліба в Україні, у 2025 році отримало основну частку доходу від виробництва хліба, що становила 170,18 млн грн, або 76,31% від загальної структури реалізації.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) річною звітністю емітента, іншими вагомими статтями доходу стали виробництво кави та чаю – 26,81 млн грн (12,02%), торгівля електротоварами – 2,61 млн грн (1,17%), а також виробництво сухарів та кондитерських виробів – 1,41 млн грн (0,63%). Менші частки в структурі виторгу припали на виробництво інших харчових продуктів (301,35 тис. грн), виробництво борошна (271,21 тис. грн), а також на гуртову торгівлю кавою та продуктами харчування.
Як зазначається, щоденний обсяг виробництва та реалізації хлібної, кондитерської продукції та напівфабрикатів в Україні та за її межами становить до 160 тонн.
За даними Opendatabot, дохід “Концерну Хлібпром” у 2025 році зріс на 9,5% порівняно з 2024 роком – до 2 млрд 228,92 млн грн. Чистий збиток скоротився у 13,5 раза – до 5 млн грн проти 67,57 млн грн роком раніше. Активи на кінець року становили 1 млрд 190,76 млн грн, а зобов’язання зменшилися на 10,1% – до 509,95 млн грн. Статутний капітал компанії становить 163,55 млн грн.
“Концерн Хлібпром” – одне з найбільших підприємств українського ринку хліба, щодня виробляє до 160 тонн продукції: хлібної, хлібобулочної, кондитерської та напівфабрикатів із тіста. До його структури входить п’ять переробних підприємств, розташованих у Львівській та Вінницькій областях. Йому належать торгові марки Agrola, Bandinelli, 2go, “Люблянна” та “Вінницяхліб”.
Бенефіціаром підприємства є Наталія Антонова.
ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-березні поточного року наростило чистий збиток у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 373,955 млн грн з 660,923 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, її дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 13,2%, – до 19 млрд 667,141 млн грн з 17 млрд 376,525 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець березня становив 29 млрд 917,367 млн грн.
При цьому консолідований збиток “Запоріжсталі” у першому кварталі 2025 року становив 1 млрд 446,646 млн грн, у першому кварталі 2024 року – 566,486 млн грн. Дохід не змінився – такий, як у неконсолідованому звіті.
Згідно з річним звітом підприємства, “Запоріжстаь” ” у 2025 році наростила чистий прибуток у два рази порівняно з попереднім роком – до 1 млрд 764,886 млн грн з 880,562 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 2,4%, – до 72 млрд 14,156 млн грн з 70 млрд 307,933 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2025 року становив 30 млрд 882,574 млн грн.
При цьому консолідований прибуток “Запоріжсталі” у 2025 році становив 1 млрд 328,605 млн грн, у 2024 році – 1 млрд 593,521 млн грн. Дохід не змінився – такий, як у неконсолідованому звіті.
Як повідомлялось, “Запоріжсталь” за 9 міс-2025 скоротило чистий прибуток на 3,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 547,508 млн грн з 1 млрд 597,318 млн грн, її чистий дохід за цей період зріс на 0,9%, – до 53 млрд 583,352 млн грн з 53 млрд 131,601 млн грн.
“Запоріжсталь” у 2024 році отримала 1 млрд 593,521 млн грн чистого прибутку проти чистого збитку роком раніше в розмірі 3 млрд 899,537 млн грн. При цьому дохід у 2024 році складав 70 млрд 307,933 млн грн проти 56 млрд 428,254 млн грн у 2023 році. Загальна кількість персоналу групи на початок 2025 року складала 9,328 тис. працівників.
“Запоріжсталь” завершила 2022 рік з чистим збитком у розмірі 4 млрд 864 млн 684,828 тис. грн, тоді як у 2021 році отримала 16 млрд 809 млн 158,412 тис. грн чистого прибутку.
“Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.