Чистий збиток підприємства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України, об’єднання українського ринку санаторно-курортних послуг ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” у 2022 році скоротився в 1,9 раза порівняно з 2021 роком і становив 35,5 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, фінансові результати “Укрпрофоздоровниці” та її дочірніх підприємств буде затверджено на загальних річних зборах акціонерів 24 квітня.
Згідно з повідомленням, активи “Укрпрофоздоровниці” у 2022 році скоротилися на 4% і становили 928 млн грн. Сумарна дебіторська заборгованість знизилася на 6,4% – до 120,6 млн грн. При цьому поточні зобов’язання незначно зросли – до 97,3 млн грн, тоді як довгострокові на кінець року були відсутні.
Непокритий збиток підприємства минулого року збільшився на 20% – до 234,7 млн грн.
Акціонери також мають намір збільшити статутний капітал дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Хмільник” (Вінницька обл.) на 5,5 млн грн – до 19,9 млн грн.
Планується також змінити назву дочірнього підприємства “Укрпрофоздоровниці” – Клінічного санаторію ім. Горького (Одеса) на “Клінічний санаторій ім. Горького”. Горького (Одеса) на “Клінічний санаторій “Перший оздоровчо-реабілітаційний” і внести відповідні зміни до його статуту.
“Укрпрофоздоровниця” створена Федерацією профспілок і Фондом соцстрахування України з втрати працездатності (ФПСУ і ФССУ). Є найбільшим підприємством у сфері лікувально-оздоровчих закладів країни і загалом об’єднує 42 курортно-санаторних підприємства. За даними на сайті “Укрпрофоздоровниці”, в її користуванні перебуває 61 джерело мінеральних вод і 13 родовищ лікувальної грязі.
Чистий збиток ПрАТ “Артвайнері” (раніше – “Артемівськ Вайнері”, Київ), основні потужності якого розташовані в Бахмуті, у 2022 році становив 77,29 млн грн, тоді як 2021 рік підприємство завершило з чистим прибутком 47,17 млн грн.
Згідно з оголошенням компанії про проведення річних зборів акціонерів 24 квітня, у результаті якщо на кінець 2021 року нерозподілений прибуток “Артвайнері” становив 75,46 млн грн, то 2023 рік товариство зустріло з непокритими збитками 1,83 млн грн.
У планах ПрАТ на зборах акціонерів збитки, понесені компанією 2022 року, компенсувати коштом нерозподіленого прибутку, а непокриті ним збитки покрити коштом прибутку майбутніх років.
Згідно з інформацією, активи “Артвайнері” за минулий рік скоротилися на 21%, до 705,72 млн грн, зокрема основні засоби – на 12,8%, до 115,14 млн грн.
Компанії вдалося в 2,6 раза скоротити сумарну дебіторську заборгованість – до 132,8 млн грн і на 20% поточні зобов’язання – до 445,92 млн грн, зберігши незначну довгострокову заборгованість 7,1 млн грн.
Крім того, підприємство на 2,4% збільшило запаси – до 392,49 млн грн і в 3,4 раза вільні грошові кошти – до 50,68 млн грн.
“Артвайнері” був одним із найбільших у Східній Європі виробником ігристих вин традиційним пляшковим способом. Його потужності становили 25 млн пляшок щорічно. ТМ компанії – “Крим”, “Артемівське”, Krimart, Charte і Soloking. Компанія має досвід експорту продукції більш ніж у 20 країн світу.
“НВ Бізнес” у вересні минулого року повідомляв, що завод “Артвайнері” і склади в Бахмуті було законсервовано, тоді як підприємство налагодило розлив п’яти найпопулярніших різновидів “Артемівського” на виробничих потужностях партнерів “Таїрове Вайнері”.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) завершив 2022 рік зі значним чистим збитком через війну і роботу підприємства на 25% від потужності, проте отримав від корпорації ArcelorMittal фінансову допомогу в розмірі $600 млн.
Як повідомив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо під час спілкування з трудовим колективом і керівниками підрозділів, виклад якого опублікувала корпоративна газета “Металург”, за всіма показниками минулий рік був складним для підприємства.
“Фінансова ситуація була дуже складна, маємо значний чистий збиток, але ми отримали значну фінансову допомогу від корпорації ArcelorMittal. Вона склала понад $600 млн. Ці кошти були необхідні для того, щоб продовжувати виплачувати працівникам зарплату і далі працювати, незважаючи на складнощі із закупівлею сировини, її високу вартість та інші проблеми”, – пояснив топ-менеджер.
За його словами, додаткових втрат підприємство зазнало і через логістику.
“У цьому питанні нам потрібно і зараз бути максимально гнучкими. Щотижня ми приймаємо рішення, який вид продукції нам слід продавати, щоб мінімізувати витрати. Сподіваємося, що в поточному році ситуація виправиться”, – сказав керівник меткомбінату, висловивши надію на зведення збитків до нуля.
Лонгобардо також повідомив, що наразі підприємство планує збільшувати виробництво, щоб у підсумку вийти хоча б на довоєнний рівень.
Торкаючись теми охорони довкілля, гендиректор наголосив, що перед підприємством до кінця 2023 року стоїть завдання і далі скорочувати застарілі активи.
“Україна працює над тим, щоб з багатьох питань відповідати умовам ЄС. І вже зараз зрозуміло, що цей шлях вона пройде набагато швидше, ніж передбачалося. Наше підприємство теж прискорюється за багатьма напрямками. Після війни і виходу виробництва на довоєнні потужності компанія планує інвестувати в модернізацію підприємства, реалізовувати і впроваджувати новітні технології виробництва”, – сказав Лонгобардо.
За його словами, на 2023 рік підприємство запланувало спрямувати $130 млн на капітальні інвестиції. Основним проєктом оновлення стане будівництво хвостосховища “Третя карта”. Триватимуть роботи й над іншими не менш важливими проєктами: завершення робіт з будівництва хвостосховищ “Четверта карта” і “Миролюбівське”. Окрему увагу буде приділено проєкту з будівництва фабрики огрудкування, робота над яким призупинилася через війну.
У металургійному виробництві планується перефутерування доменної печі №9, а також продовжиться робота з її модернізації – фактично це буде будівництво нової десятої доменної печі. Також планується зростання виробництва в конвертерному цеху, поліпшення роботи МБЛЗ, на коксохімічному виробництві, в агломераційному цеху №2 тощо.
“Зараз у нас є час добре підготуватися до цього, щоб потім наполегливо працювати над підвищенням і стабілізацією виробництва та здійсненням усіх планів капінвестицій із застосуванням найсучасніших технологій”, – резюмував СЕО.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
АТ “Рітейл Груп”, що управляє продуктовими мережами “Велика Кишеня” і “Велмарт”, за підсумками 2022 року збільшило чистий збиток на 18% – до 704 тис. грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР про проведення річних зборів акціонерів, її активи за рік зросли в 2,7 раза і становили н 653,5 млн грн.
За попередніми даними, непокритий збиток у 2022 році становив 33 тис. грн, сумарна дебіторська заборгованість – 519,5 млн грн, тоді як у 2021 році вона становила 1,5 млн грн. Поточні зобов’язання до кінця року налічували 570,2 млн грн проти 154,3 млн грн у попередньому році. Довгострокові зобов’язання становили 523,9 тис. грн.
Акціонери під час зборів мають намір затвердити істотні дії за договорами за 2022 рік на загальну суму понад 3,6 млрд грн.
За даними НКЦПФР, на четвертий квартал 2022 року акціонерами “Рітейл Груп” значаться “Хазінарт Лімітед (Кіпр, 87,4%), ТОВ “Аерохолдинг” (7,8%). Бенефіціаром виступає Роман Лунін.
Створений у 2005 році холдинг Retail Group управляє торговельними мережами “Велмарт”, “Велика Кишеня”, “ВК Експрес” і ВК Select в Україні, а також мережею супермаркетів Green Hills Market у Молдові. Компанія також володіє мережею з семи ТРЦ “Екватор” в Україні.
За даними Forbes Ukraine, виручка ритейл-напрямку холдингу 2021 року склала 12,2 млрд грн.
АТ “Запорізький завод важкого кранобудування” (“Запоріжкран”), дочірня компанія фінської Konecranes, завершило 2022 рік, за попередніми даними, зі збитком у розмірі 124,31 млн грн, тоді як у 2021 році чистий прибуток становив 103,66 млн грн.
Згідно з інформацією до порядку денного загальних зборів акціонерів “Запоріжкрану” за результатами роботи у 2021 і 2022 роках, наміченого на 28 квітня, його непокритий збиток на початок 2021 року становив 83,86 млн грн (роком раніше – 25,19 млн грн нерозподіленого прибутку).
“Прибуток за 2021 рік спрямувати на покриття збитків минулих періодів і збитків 2022 року… У зв’язку з наявністю непокритого збитку станом на 31.12.2022, відсутністю резервного капіталу дивіденди за 2021 і 2022 рік не нараховувати й не виплачувати”, – ідеться в проєкті рішення зборів.
За минулий рік “Запоріжкран” незначно (на 3,4%) скоротив поточні зобов’язання – до 533,82 млн грн, довгострокові становили 7,69 млн грн (у 2,3 раза менше).
Активи компанії за 2022 рік скоротилися на 21,8% – до 538,91 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість збільшилася на 60,3% – до 96,36 млн грн, але скоротилися запаси більш ніж удвічі – до 145,49 млн грн.
Власний капітал компанії на 1 січня 2023 року становить “мінус” 2,61 млн грн, статутний – 6,41 млн грн.
“Запоріжкран” засновано 1928 року. З 2005 року його основний акціонер – один із провідних світових виробників підйомних кранів і вантажопідйомного обладнання фінська Konecranes.
Завод спеціалізується на випуску мостових, козлових і кранів спецпризначення та вузлів до них, займається виробництвом металевих конструкцій.
За даними річного звіту компанії за 2021 рік у системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід скоротився на 39% до попереднього року – до 470,72 млн грн за зростання чистого прибутку на 15% – до 103,66 млн грн. Частка експорту становила 99,7%.
На початок 2022 року середньооблікова чисельність працівників заводу становила 359 осіб.
Чистий збиток страхової компанії “Залізничні шляхи” (Полтава) за 2022 рік збільшився на 14,2%, до 13,571 млн грн, повідомляють у матеріалах до порядку денного зборів акціонерів, запланованих на 3 квітня.
Зазначається також, що активи компанії зросли на 2,9% – до 56,173 млн грн.
Власний капітал скоротився на 4,6%, до 36,6 млн грн, грошові кошти та їх еквівалент зросли на 17,9%, до 19,8 млн грн, поточні зобов’язання збереглися майже на рівні минулого року – 5,921 млн грн.
Дебіторська заборгованість за підсумками року зросла на 6,7% – до 2,748 млн грн.
Статутний капітал страховика зберігся на рівні 21,3 млн грн.
СК “Залізничні шляхи” зареєстрована 1994 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
