Україна у 2023/24 маркетинговому році експортувала 31,887 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 6,8% менше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на оперативні дані Державної митної служби.
За її даними, 2,217 млн тонн зернових і зернобобових було відвантажено поточного місяця, що на 11,4% більше за минулорічний показник.
Згідно з повідомленням, у розрізі культур з початку поточного сезону Україна експортувала 12,761 млн тонн пшениці, при цьому в березні на зовнішні ринки було поставлено 989 тис. тонн); ячменю – 1,782 млн тонн (159 тис. тонн); жита – 1 тис. тонн (0); кукурудзи – 17,059 млн тонн (1,064 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна станом на 13 березня також поступається показнику минулого року й оцінюється в 75,7 тис. тонн (у березні – 1,7 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 71,9 тис. тонн (1,6 тис. тонн).
Україна станом на кінець лютого 2023/2024 маркетингового року, який стартував 1 липня, відвантажила на експорт уже понад 29,1 млн тонн зернових, зернобобових культур і борошна, повідомив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Він уточнив, що в розрізі основних культур на зовнішні ринки було поставлено 15,8 млн тонн кукурудзи, 11,5 млн тонн пшениці та 1,6 млн тонн ячменю.
“Якщо порівнювати з аналогічною датою минулого року – то є відставання майже у 2,6 млн тонн (хоча, наприклад, по пшениці відвантажено на чверть мільйона тонн більше, ніж торік)”, – уточнив голова парламентського фінансового комітету.
Уповільнення темпів експорту зерна Гетманцев пояснив тим, що півтора місяця, у липні-першій половині серпня минулого року, коли через вихід Росії зі стамбульської зернової ініціативи морський експорт вимушено опинився на паузі, Україна мала напрацювати “альтернативний зерновий коридор”. У серпні 2023 року завдяки ЗСУ він став доступним, і в перші місяці іноземні судновласники були стриманими й обережними, уважно придивляючись, чи справді новий маршрут безпечний, нагадав він.
“У листопаді 2023 року окремі “друзі та сусіди” під штучними й надуманими приводами почали створювати нам перешкоди на сухопутному кордоні, і ці процеси тривають і досі”, – написав Гетманцев.
Голова парламентського комітету висловив упевненість, що найближчим часом Україна повністю перекриє нинішнє відставання.
Він підкреслив, що в останні місяці спостерігається повернення України на майже довоєнні експортні обсяги, морем відвантажується іноземним замовникам 90% українського зерна, залежність від сухопутного коридору на західному кордоні зменшується.
“Отже, Україна й надалі продовжить відігравати роль одного з гарантів світової продовольчої безпеки, одночасно поповнюючи скарбничку серйозними валютними надходженнями (найближчим часом аграрна продукція залишатиметься ключовою статтею українського експорту)”, – резюмував Гетманцев.
Механізм страхування перевезення зерна Unity Facility українським морським коридором, оголошений у середині листопада 2023 року, з лютого 2024 року розширено на судна, що перевозять не тільки зерно, а будь-які інші вантажі, повідомив партнер Oliver Wyman Кріспін Еллісон (Crispin Ellison).
“Об’єднавши зусилля індустрії та уряду, ми змогли створити механізм (facility), де ціни значно нижчі за половину від тих, що на звичайному комерційному ринку. І тепер, цього місяця, у лютому, ми розширили цю можливість, включивши до неї перевезення всіх вантажів, а не тільки зерна”, – сказав він на вебінарі в середу про страхування політичних ризиків, організованому Американо-українською діловою радою (USUBC) і Міністерством торгівлі США.
За його словами, формально про це буде заявлено в п’ятницю, але така можливість уже доступна і фактично збільшує цей механізм утричі.
Еллісон нагадав, що після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи, страхові ставки зросли тільки за елементом військового ризику приблизно до 5%, що було абсолютно непідйомно і призвело до припинення судноплавства в липні-серпні.
Створений з використанням публічно-приватного партнерства (PPP), в якому уряд України надав фонд відшкодування $20 млн, механізм Unity Facility дає змогу страхувати приблизно 1000 суден на рік з максимальною страховою вартістю $50 млн для кожного судна, що забезпечує експорт близько 30 млн тонн зерна. Доступ до фонду відшкодування здійснюється через акредитив в українських банках і DZ Bank.
Згідно з представленими Еллісоном матеріалами, розглядається паралельний механізм для покриття вантажів, підтримуваний фінансуванням ЄБРР для уряду України.
Експерт підкреслив, що відносно невеликий обсяг страхового капіталу дав змогу експортувати товари на суму близько $20 млрд, і його оцінка становить 6-8% ВВП України.
Як повідомлялося, механізм Unity Facility було створено за підтримки уряду Великої Британії, міжнародного брокера з перестрахування Marsh McLennan і ще понад десятка британських страхових компаній.
За даними Мінвідновлення, створений військово-морськими силами ЗСУ морський коридор і Дунай із серпня 2023 року забезпечив експорт майже 26 млн тонн вантажів, із яких понад 18 млн тонн – продукція українських аграріїв. Уточнювалося, що з портів “Великої Одеси” було відправлено 854 судна в 42 країни.
Україна з початку 2023-2024 маркетингового року експортувала 28,579 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 4,703 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомив із посиланням на дані Державної митної служби заступник міністра аграрної політики та продовольства з цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик у Telegram.
Згідно з повідомленням, від початку поточного сезону, який розпочався в липні-2023, експортовано 11,237 млн тонн пшениці, 1,596 млн тонн ячменю, кукурудзи – 15,439 млн тонн, жита – 1 тис. тонн.
Сумарний експорт українського борошна станом на 26 лютого оцінюється в 73 тис. тонн, зокрема пшеничного – 69,3 тис. тонн, резюмував заступник міністра агрополітики.
Як повідомлялося, Башлик поінформував, що збирання зернових і зернобобових культур урожаю 2023 року в Україні було виконано на площі 10,609 млн га, що становить 97% плану, з яких намолочено 58,993 млн тонн зерна.
Посіви озимої пшениці під урожай 2024 року в Україні становлять 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з новопокращеним прогнозом Мінагрополітики, за підсумками 2023 року аграрії можуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.
Українські аграрії мають намір збільшити посівні площі під соєю, цукровими буряками та скоротити під кукурудзою, повідомило Мінагрполітики за результатами проведеного опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024.
Згідно з повідомленням, 70% респондентів вказали, що планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування Мінагрополітики, проведене через Державний аграрний реєстр, засвідчило, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаються зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть скоротитися площі під соняшником.
Загалом 2024 року посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики.
Морські порти України наразі ще не завантажені на всю свою потужність і здатні наростити потенціал зернових перевезень, заявив глава Адміністрації морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин на засіданні Зернового клубу УЗА у вівторок.
“Потенціал перевезень, зокрема, з Одеси істотно більший. Доказ цьому – рекордні результати роботи українського “зернового коридору”, який було відкрито після припинення дії “зернової ініціативи”, у грудні 2023 року”, – сказав він.
За інформацією Литвина, цифри “зернового експорту” в січні 2024 року дещо нижчі за попередній місяць. Однак січень – місяць традиційного спаду морських перевезень.
Водночас він відзначив зростання доставки зернових вантажів у порти Великої Одеси як залізничним, так і автомобільним транспортом.
“Нині порт “Чорноморськ” збільшив уп’ятеро приймання автомобілів порівняно з довоєнним періодом. Однак, на жаль, для самого “Чорноморська” не дуже хороші насипні вантажі. Там є деякі складнощі з організацією процесу”, – зазначив глава АМПУ.
Він також підкреслив, що трейдери і місцева влада роблять усе можливе, щоб прискорити процес і скоротити час розвантаження автотранспорту.
Говорячи про роботу порту “Південний”, Литвин зазначив, що він використовується на 30-48% від свого потенціалу для приймання зернових вантажів.
“Міністерство інфраструктури спільно зі Збройними силами України і нами (АМПУ – ІФ-У) працюємо над тим, щоб розширити приймання вантажів, яким може завдаватися шкода (під час обстрілу портової інфраструктури російською стороною – ІФ-У). Маю на увазі, контейнерні та поромні перевезення”, – розповів Литвин.
Відповідаючи на запитання про долю портів у Миколаєві, глава АМПУ пояснив, що відомство приділяє багато уваги його долі, постійно консультується з військовими.
“Військове керівництво одностайне у своїй позиції: через питання безпеки розблокування Миколаївського порту неможливе. Порти Миколаївського регіону перебувають під прямим прицілом противника з потенційно небезпечних територій. Військові не дають зараз якихось прогнозів (щодо термінів їх розблокування – ІФ-У)”, – сказав він.
Керівник АМПУ також нагадав, що в України ще є окупований Херсонський порт, на території якого ще не було жодного співробітника відомства, – він закритий.
Як повідомлялося, АМПУ заявило, що українські морські порти готові працювати за будь-яких руйнувань і можуть наростити експорт аграрних вантажів.
Агрохолдинг “Агротрейд” 2023 року експортував близько 350 тис. тонн зерна, з яких 35%, або 116 тис. тонн, становила частка власної продукції, а 65%, або 230 тис. тонн сторонніх виробників, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, “глибокою водою” на світовий ринок агрохолдинг поставив 214 тис. тонн зерна, Дунаєм – 108 тис. тонн, а наземним транспортом – 24 тис. тонн.
“Незважаючи на те, що логістика через нестабільність і високі ціни торік була постійною проблемою, нам вдалося налагодити шляхи, які дають змогу торгувати з різних точок – коли чорноморські порти стали недоступними, ми почали експортувати Дунаєм. А відкриття нового “зернового коридору” істотно спростило роботу. Ми стали його використовувати одними з перших у державі. Поки що він працює відмінно – все прогнозовано і відсутні черги. (…) Загалом “зерновим коридором 2.0″ ми вже відвантажили чотири кораблі, або 66 тис. тонн продукції”, – процитувала прес-служба директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності “Агротрейду” Андрія Бута.
За його словами, суттєвим досягненням минулого року став повний продаж агрохолдингом власного врожаю 2022 року та нарощування торговельних обсягів. Зокрема, вдалося в стислі терміни експортувати по Дунаю рекордні для компанії обсяги озимого ріпаку – понад 30 тис. тонн. Також на світовому ринку 2023 року користувалися попитом кукурудза, соя та пшениця “Агротрейду”.
Говорячи про плани на 2024 рік, Бут повідомив, що агрохолдинг розраховує повністю експортувати власний врожай 2023 року і не зменшувати темпів торгівлі.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник і генеральний директор “Агротрейд” Всеволод Кожем’яко.
