Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” бізнесмена Вадима Григор’єва придбати нерухомість у Києві, продавцем якої виступив Фонд держмайна (ФДМ).
Відповідне рішення АМКУ затвердив 6 липня, повідомляється на сайті відомства.
Раніше Житомирський меблевий комбінат став переможцем аукціону ФДМ з приватизації історичної будівлі колишнього готелю “Ермітаж” у Києві 25 травня. Як повідомив ФДМ у червні, інвестор сплатив до державного бюджету 373 млн грн за придбаний актив.
Переможець аукціону в місячний термін після реєстрації права власності на об’єкт приватизації зобов’язаний звернутися до відповідного органу культурної спадщини та укласти охоронний договір.
Опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти оцінили необхідні стартові інвестиції в реставрацію будівель готелю “Ермітаж” у межах EUR8-10 млн.
Будинки зведено в 1902-1904 роках за проектом київського архітектора Андрія Фердинанда Краусса – автора багатьох будівель, зведених у столиці в той час. У зазначеному будинку розташовувався один із найкращих готелів міста “Ермітаж”. Власником будинку був мільйонер і виробник цегли Яків Бернар. Торцева стіна в 1960-х була прикрашена мозаїчним панно “Українська пісня” авторства Степана Кириченка.
Зазначені споруди мають охоронний статус. Розпорядженням Київської міськдержадміністрації 1998 року їх було внесено до переліку пам’яток історії та культури місцевого значення.
Згідно з даними Opendatabot, ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” (ПрАТ “ЖМК”), зареєстровано 2003 року, розмір статутного капіталу 4,9 млн грн. Кінцевий бенефіціар – Вадим Григор’єв.
Наприкінці 2021 року ФГВФО продав на аукціоні “Прозорро.Продажі” головний офіс ВТБ Банку, розташований на перетині вул. Пушкінської та бул. Т. Шевченка в центрі Києва, ПрАТ “Дипробудмашина” бізнесмена Вадима Григор’єва за 294,3 млн грн.
Раніше Григор’єв уже придбав частину активів ВТБ Банку: бізнес-центр “Інком” за 390 млн грн і офісний центр (Київ, бул. Вацлава Гавела, 6,) за 351 млн грн, а також київський бізнес-центр “Ренесанс” у Альфа-банку.
Григор’єв також є власником групи компаній Merx після викупу частки Валерія Хорошковського 2004 року.
Міська рада Житомира планує на засіданні у понеділок, 24 жовтня, виділити земельні ділянки під будівництво двох біо-ТЕЦ, що планується НАК “Нафтогаз України”, повідомив міський голова Сергій Сухомлін.
“У понеділок проводимо позачергову сесію, надаємо земельні ділянки під будівництво великих біо-ТЕЦ у Житомирі. Велике спасибі “Нафтогазу”. Він уже замовив обладнання, меморандуми про будівництво з ним підписано”, – сказав він під час профільної дискусії Energy Club у четвер.
За його словами, ці ТЕЦ, які працюватимуть у тому числі на RDF (Refuse Derived Fuel, паливо з відходів після сортування – ЕР), яке виробляється на нещодавно відкритому сміттєпереробному заводі, дадуть можливість отримати 15 МВт електроенергії для міста та знизити споживання газу в ОЗП до 5 млн. куб. м, тоді як на 2022 рік планується 43-45 млн. куб. м, а 2015 року споживання було 97 млн куб. м.
При цьому мер зазначив, що у місті цього року вже запущено в роботу додатково кілька квартальних локальних котелень на тріску, а відкрита торік ТЕЦ на цій сировині додатково дає у мережу 1,1 МВт електричної енергії.
“В умовах, коли в результаті російських ракетних атак 18 жовтня Житомир був повністю знеструмлений, це дуже суттєво допомагає”, – сказав Сухомлін.
Водночас він повідомив, що міська влада протягом останніх двох днів після ворожих ударів розробила план забезпечення енергоресурсом критичних підприємств, зокрема, за допомогою генераторів.
“Ми виділили кошти. Зараз у Туреччині терміново закуповуємо генератори великої потужності”, – сказав Сухомлін.
Він пояснив, що ці генератори будуть використовуватись для енергозабезпечення водоканалу, головної каналізаційної станції 600 кВт та 26 насосних станцій.
“Принаймні, у такому разі воду ми подаватимемо, погодинно, але будемо”, – запевнив мер.
Крім того, він розповів, що приблизно такий план із генераторами розрахований і для теплокомуненерго, до якого входять 10 районних та 32 квартальних котелень, зокрема, місто матиме приблизно п’ять-шість бригад з генераторами по 250 кВт, які включатимуть квартальні котельні на чотири-п’ять годин, щоб прогрівати систему.
“Ми опрацьовуємо цю систему, щоб місто не залишалося без тепла і води, тому що буржуйка в кожній квартирі у багатоповерховому будинку – це страшна картина може бути”, – зауважив міський голова.
За його словами, на крайній випадок у кожному мікрорайоні міста за розробленим планом мають бути великі пункти обігріву, розміщені, наприклад, у садах чи школах, де є автономні котельні.
“Ми зіткнулися із абсолютно новими викликами. Ми розраховували просто на економію. А коли система не може працювати, тому що елементарно немає електроенергії, ми до цього не були готові”, – наголосив мер.
Як повідомлялося, у Житомирі 18 жовтня внаслідок завданих російськими окупантами ударів припинило роботу електро- та водопостачання. Як повідомляв міський голова Сергій Сухомлін, місто протягом години залишалося повністю знеструмленим і позбавленим водопостачання, лікарні працювали на резервному харчуванні.
Протягом дня, за його словами, 25-30% міста підключено до електричної енергії, але потужностей поки що не вистачає для повноцінної роботи водоканалу та каналізації.
Сухомлін сказав, що поки що складно оцінити масштаби збитків і, відповідно, скільки часу потрібно на повну ліквідацію наслідків удару, при цьому зазначив, що все впирається в питання потужностей.
Наприкінці вересня Сухомлін анонсував відкриття першого в Україні сміттєпереробного заводу, зупинене на початку війни, орієнтовно протягом найближчих кількох тижнів.
Він зазначив, що обсяги RDF сировини, яку можна буде виробляти зі сміття, що продукується містом і використовувати для виробництва тепла, дозволяють замістити 20 млн куб. м природного газу на рік.
Згідно з інформацією на сайті Житомирської міськради, потужність сміттєпереробного заводу, будівництво якого розпочалося у травні минулого року, становить 0,5 млн куб. м на рік.
На початку жовтня “Нафтогаз” повідомив, що розпочав підготовчі роботи з будівництва ТЕЦ, які працюватимуть на біомасі (дерев’яній трісці) та RDF, у Львові та Житомирі. Плановий період здачі об’єктів в експлуатацію у Львові – перший квартал 2023 року, у Житомирі – четвертий квартал 2023 року.
Загалом “Нафтогаз” має намір побудувати щонайменше дев’ять ТЕЦ та біокотельних у восьми регіонах України загальною потужністю 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної.
