Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками січня-липня 2021 року прискорилося до 2,1%, зазначає Міністерство економіки.
“У січні-липні 2021 року, за розрахунками Міністерства економіки, зведений індекс виробництва (ЗІВ) збільшився на 1,3% (на 1% у січні-червні 2021 року, падіння на 6,6% за січень-липень 2020 року відповідно), ВВП – на 2,1%”, – зазначило Мінекономіки в липневому огляді економічної активності на сайті в середу.
Як повідомило міністерство, зростання ВВП у зазначеному періоді відбулося за рахунок промисловості, сільського господарства, транспорту та будівельної галузі. Зокрема, в липні промисловість п’ятий місяць поспіль показала зростання, проте воно сповільнилося до 0,2% проти 1,1% у червні 2021 року. Виробництво сільськогосподарської продукції в липні зросло на 9,2% проти падіння на 16% у червні-2021, що зумовлено насамперед активною фазою кампанії зі збирання врожаю.
За даними Мінекономіки, за сім місяців цього року обсяг будівельної продукції залишився на рівні відповідного періоду 2020 року. Стримувальним фактором зростання стало подорожчання собівартості будівництва, хоча реалізація проектів житлового будівництва залишається активною, до того ж відчувається пожвавлення іпотечного кредитування.
Крім цього, скорочення за сім місяців-2021 продемонструвала внутрішня торгівля – на 1% проти зростання на 0,9% у січні-червні. На думку Мінекономіки, це зумовлено суттєвим падінням оптового товарообігу – на 8% (зростання на 5,7% у січні-червні), хоча на тлі розширення споживчого попиту і відновлення економічної активності в більшості сфер економіки обіг роздрібної торгівлі зріс на 13% (за шість місяців зростання становило 13,8%). Динаміку внутрішньої торгівлі також стримували зниження попиту на послуги оптової торгівлі з боку окремих промислових підприємств, стримані настрої бізнесу.
Водночас ризиками для прогнозу зростання ВВП за підсумками року на 4% Мінекономіки називає частоту, тривалість і рівень жорсткості можливих нових карантинних обмежень, погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури на світових ринках, а також повноцінний запуск “Північного потоку-2”, який може позначитися на відхиленні від очікуваних показників транзиту.
