Міжнародний Інститут Свободи (ILI) представив оновлений Індекс економіки здорового глузду 2026 – рейтинг, який оцінює якість економічної політики урядів та адекватність їхніх рішень з точки зору базових аксіом розвитку. За підсумками цього року Україна набрала 24 бали, знизилася з 89-го на 95-те місце та залишилася у четвертій групі країн.
«Індекс економіки здорового глузду – унікальна для України розробка, яка дає змогу оцінити своєрідний “економічний IQ” державного управління. Під урядом у цьому випадку ми маємо на увазі не лише Кабмін, а весь контур ухвалення рішень, до якого можна віднести центральну і місцеву владу, законодавців, виконавчу вертикаль, політиків, депутатів і полісі-мейкерів, тобто всіх, хто реально впливає на економічну політику країни», – зазначив директор Міжнародного інституту свободи Михайло Камчатний на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
Загалом до Індексу 2026 року увійшли 144 країни, які було структуровано на 5 груп за підсумковими балами. Україна отримала 581 бал, погіршивши результат на 24 бали у порівнянні з попереднім роком. У підсумковому ранжуванні вона опинилася між Руандою та Гамбією. На самій презентації це було окреслено як «діагноз» економічної політики: країна перебуває у четвертій групі – групі «рідкісних проявів розуму», тобто в зоні, де окремі рішення можуть бути раціональними, але системна якість політики залишається слабкою.
«Для України цей індекс – це насамперед діагноз, адже ми перебуваємо на 95-му місці зі 144 країн, у групі з рідкісними проявами розуму в економічній політиці, і це сигнал, що до економіки треба ставитися значно серйозніше навіть під час війни. Якщо ми хочемо бути конкурентними щодо країн Центральної та Західної Європи, залучати капітал, інвестиції та робочі місця, то маємо не посилювати помилкові податкові й регуляторні рішення, а робити інститути привабливішими й послідовно змінювати економічну політику», – наголосив президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук.
У презентації представники ILI підкреслили, що Індекс економіки здорового глузду є агрегатним показником, побудованим на основі 15 аксіом (наприклад, що краще бути вільним, ніж невільним; багатим, ніж бідним; здоровим, ніж хворим) і шести міжнародних індексів, які охоплюють ключові параметри розвитку держави. Серед них – свобода людини, економічна свобода, захист прав власності, верховенство права, процвітання та інноваційність. Також у виступі окремо згадувались діловий клімат, конкуренція, якість державного управління, соціальний захист, довкілля та інфраструктура як складові логіки оцінювання.
Спікери також пояснили технічний принцип, за яким менша кількість балів означає кращий результат, а діапазон моделі – від умовно ідеальних 6 балів до 902 балів (найгірші позиції у всіх індикаторах). Після цього всі країни розподіляються на п’ять груп – від «урядів розумних рішень» до групи з найгіршими результатами.
Новим лідером рейтингу стала Швейцарія, яку в ILI називають прикладом уряду, орієнтованого на науку, факти та якісну оцінку потенціалу країни. Також у трійці лідерів – Ірландія, яка піднялася одразу на 5 позицій. У топ-10 погіршили позиції Фінляндія, Нова Зеландія, Нідерланди та Швеція, тоді як Люксембург і Австралія покращили результати. США та Німеччина, за повідомленням ILI, зберегли свої місця.
Під час презентації спікери також окремо акцентували увагу на Швейцарії, Данії та Ірландії як прикладах держав, де високі позиції в індексі корелюють із якістю життя, інституційною стабільністю та довгостроковим економічним зростанням.
У своєму виступі Ярослав Романчук наголосив, що Україні потрібна не лише концентрація на безпеці та обороноздатності, а й рамка «економіки здорового глузду», яка б не суперечила завданню розвитку навіть під час війни. Він прямо пов’язував це з конкуренцією за капітал, участю в ланцюгах доданої вартості та створенням умов, за яких українці матимуть мотивацію працювати і розвивати бізнес в Україні.
Серед проблемних точок у презентації також згадувалися низькі позиції України в окремих міжнародних індикаторах – зокрема, за індексом свободи людини та економічної свободи, тоді як за захистом прав власності позиція оцінювалася як відносно краща (в межах першої сотні). Водночас спікери звертали увагу на слабкі параметри якості державного управління та регуляторної політики.
На презентації як важливі орієнтири для України спікери також називали Естонію та Чехію – постсоціалістичні країни, які увійшли до першої групи. Їхній досвід було подано як приклад довгого, послідовного курсу на лібералізацію, конкурентні інститути та інтеграцію в європейські виробничі ланцюги.
Також у презентації значну увагу приділили темам інфляції, боргового навантаження, розміру державного сектору, регуляторного тиску та якості державного управління як факторам, що прямо впливають на інвестиції та довгострокове зростання. Для України ці питання були подані як частина ширшої проблеми – дефіциту системної економічної раціональності у формуванні політики.
«Індекс економіки здорового глузду 2026 – це, по суті, універсальний інструмент оцінки соціально-економічного розвитку, економічного зростання та якості інститутів, який може використовувати будь-який уряд. Ми розглядаємо його і як інструмент економічної просвіти, і як практичний орієнтир для полісі-мейкерів, щоб вони бачили, як конкретні інституційні та регуляторні чинники впливають на розвиток країни та соціальні показники», – підсумував Ярослав Романчук.
