Українці масово звертатимуться до судів із вимогою відшкодування шкоди, заподіяної воєнною агресією, безпосередньо від РФ і до держави Україна – щодо забезпечення своїх прав у зв’язку з російською агресією, зазначають у Верховному суді.
“Найбільше ми очікуємо справ про відшкодування шкоди, завданої військовою агресією. Тут потрібно розділяти дві категорії таких справ. За відповідачами ці спори пред’являються як до РФ, так і до держави Україна”, – сказав на прес-конференції в п’ятницю голова Касаційного цивільного суду Борис Гулько.
Він пояснив, що в першому випадку громадяни порушують питання відшкодування збитків від РФ, а позови до України подають у зв’язку з тим, що держава не забезпечила безпеку, здоров’я і життя, збереження їхнього майна.
“Ми у своїх судових рішеннях неодноразово підтверджували позицію про те, що РФ не має судового імунітету на території України під час військової агресії. У рішенні зазначено, що імунітету немає з лютого 2014 року, коли фактично були зайняті території Донбасу і Криму”, – зазначив він.
Гулько підкреслив, що громадяни України подають позови до РФ про відшкодування майнової та моральної шкоди.
“Також суд висловив позицію щодо звернень громадян до держави Україна у зв’язку зі знищенням майна або заподіянням шкоди у зв’язку із загибеллю людей…. Держава Україна за це не несе відповідальності, оскільки ці дії вчинені РФ, але держава Україна всіма можливими засобами сприяє відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди”, – розповів він.
Голова Касаційного цивільного суду пояснив, що дії держави Україна в цьому контексті стосуються створення відповідних реєстрів, пошуків можливості відшкодування збитків за допомогою міжнародних механізмів.
“До нас ще не надходили справи про те, що держава Україна не вжила жодних заходів по відношенню до того, щоб забезпечити безпеку громадян”, – наголосив голова Касаційного цивільного суду.
Також він наголосив, що з війною частими стали спори щодо дітей та спілкування з ними, оскільки батьки вивозили дітей за кордон.
“Судовими рішеннями, які надходять до Касаційного цивільного суду ми фактично формуємо практику. Зокрема, одне з останніх рішень було про те, що державний виконавець не має права змінювати спосіб спілкування батьків з дитиною”!”, – розповів він.
За словами Гулька, справа стосувалася способу спілкування батька з дитиною, яку мама вивезла за кордон. Згідно з рішенням судового виконавця, спосіб спілкування з дитиною може бути за допомогою інтернету і месенджерів. “Ми своїм рішенням сказали про те, що державний виконавець не має повноважень змінювати спосіб виконання рішення. Це може зробити тільки відповідний суд за поданням державного виконавця”, – пояснив Гулько.
