Асоціація правників України відкрила X Щорічний судовий форум «Незалежна судова влада –фундамент держави в умовах турбулентності» разом з проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя». Програмним координатором заходу виступила Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group.
В Києві, Україна, пройшов перший день Х ювілейного Щорічного судового форуму. Метою заходу стали обговорення з представниками судових інституцій, міжнародними та національними експертами актуальних питань, пов’язаних з функціонуванням судової системи в Україні.
Захід відкрили та привітали учасників та спікерів Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group, програмна координаторка форуму, Ліліт Данеґян-Босслер, Голова Відділу з реформ сектору правосуддя Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи, та Стен Ньорлов, Голова Офісу Ради Європи в Україні, Представник Генерального Секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи.
«Необхідно перестати грати у популізм, адже економити на судах під час проведення реформ, це все одно, що економити на армії в ході війни. Лише по-справжньому незалежна судова влада здатна забезпечити фундамент успішної правової держави в умовах турбулентності.
Сподіваюсь, що цей форум стане містком між суспільством та судовою гілкою влади. Адже в розвинутому суспільстві, громадяни мають бути обізнані в тих процесах, що відбуваються у судовій системі, а юридична спільнота повинна активно йти на контакт. Тому що лише разом ми здатні збудувати розвинену, європейську Україну», – зазначила Анна Огренчук.
Стен Нерлі доповів, що відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів є головним на поточному етапі судової реформи в Україні. За його словами, Рада Європи разом з донорами активно бере участь в просуванні судової реформи в Україні.
Сьогодні робота спрямована на формування Етичного ради при Вищій раді правосуддя, та Рада Європи не бере участь в призначенні окремих експертів в Етичну раду при ВРП, щоб зберегти об’єктивність процесу.
Ліліт Данеґян-Босслер впевнена, що основною метою судової реформи в Україні повинні стати суди першої та апеляційної інстанцій. За її словами, на цьому наполягає “Європейська комісія” За демократію через право “(“Венеціанська комісія”), як повідомили Українські Новини під час участі у форуму.
“… Основною метою реформ повинні бути судді першої та апеляційної інстанцій”, – повідомила Данегян-Босслер. Вона зазначила, що судові реформи в Україні важливі в першу чергу для країни.
Також Данегян-Босслер повідомила, що за останні роки українська судова система зазнала суттєвих змін, а деякі з них відбувалися дуже швидко.
Глава відділу Ради Європи при цьому вдавалася в питання, чи було під час реформи чітке стратегічне бачення?
Перша сесія «Взаємозв’язок розвитку суспільства та судової влади» пройшла під модеруванням Сергія Притули, волонтера, громадського діяча та телеведучого.
Доповідачі та теми цієї панелі:
Дмитро Гудима, суддя Великої Палати Верховного Суду «Розвиток суду у контексті змін соціуму. Хто є драйвером процесів?»
Ганна Вронська, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, – «Реалізація Концепції сталого розвитку та її залежність від стану судової системи» доповіла про Концепцію сталого розвитку, яка ґрунтується на п’яти головних принципах:
Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби. Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов’язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.
Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на благополучніше життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем.
Необхідно налагодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема відносно використання енергії.
Розміри і темпи росту населення повинні бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.
Геннадій Друзенко, голова правління Центру конституційного моделювання, в свої доповіді «Neither the purse nor the sword: суспільна репутація як джерело судової влади» зазначив наступне:
“The judiciary, on the contrary, has no influence over either the sword or the purse; no direction either of the strength or of the wealth of the society; and can take no active resolution whatever. It may truly be said to have neither FORCE nor WILL, but merely judgment” – ця відома цитата авторства Александра Гамільтона з 78 числа «Записок Федераліста», мала б бути епіграфом до кожної судової реформи. В основі впливовості судової гілки влади лежить насамперед її бездоганна репутація. Якщо суспільство не довіряє служителям Феміди, усі намагання реформувати судову систему, приречені на фіаско. А суди залишатимуться критично залежними від інституцій, що контролюють бюджет та силовиків.»
Дмитро Третьяков, юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини, заступник секретаря Адміністративного трибуналу Ради Європи «Практика Європейського суду з прав людини у справах проти України: віддзеркалення розвитку суспільства та права» зазначив, що Європейський суд з прав людини захищає інтереси усіх громадян, а не тільки заявників.
Так рішення ЄСПЛ щодо примусової вакцинації у Чехії під час «Х Щорічного судового форуму» у Києві прокоментував юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Дмитро Третьяков.
«Держава не хворіє вірусами. Вірусами хворіють люди. Ми (ЄСПЛ – ред.) захищаємо інтереси людей» – сказав Третьяков. Нагадаємо, ЄСПЛ підтримав рішення влади Чехії щодо примусової вакцинації дітей проти якого виступила група батьків.
Оксана Кобрин, партнерка ЮК MORIS «Відкритість судової системи – ключ до діалогу з суспільством» зауважила, що необхідність діалогу з суспільством– це питання не тільки цінностей, а прагматичного підходу до збереження у довгостроковій перспективі ролі та значення суду.
Судова реформа – це зміна правил, а не людей.
Василь Лемак, суддя Конституційного Суду України «Захист Конституції України: місія судів здійсненна»
KEYNOTE SPEECH з темою «Роль судової влади у подоланні наслідків збройної агресії РФ проти України» відкрив Олексій Резніков, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Професійний підхід суддівського корпусу дозволяє вирішувати юридичні та гуманітарні проблеми громадян України, які опинились на тимчасово окупованих територіях, – заявив Олексій Рєзніков.
Олексій Рєзніков розповів, як вирішується проблема ставлення до документів, виданих окупаційними адміністраціями. За його словами, рішення знайшов суддя Попаснянського районного суду Луганської області Микола Мазур, який зараз є суддею Верховного суду. Саме він вперше застосував на практиці висновок Міжнародного суду ООН від 1974 року щодо так званих намібійських винятків, які визначають, що на документи, видані на окупованих територіях слід дивитись як на докази. І сьогодні українські судді використовують це у своїй практиці як юридичні докази, які дають можливість людині прийти до ЦНАП та зареєструвати факт народження дитини в окупованій Горлівці, як громадянина України.
«Велике значення сьогодні мають слова і терміни, – звернув увагу слухачів віце-прем’єр міністр. – В нас сьогодні не «лінія розмежування», а «лінія дотику», адже, якщо ми кажемо «лінія розмежування», то це означає, що ми розмежувалися зі своїми громадянами на тимчасово окупованих територіях. Саме тому ми створюємо ЦНАПи поблизу від КПВВ, де людина з окупованих територій може оформити будь які документи. Тобто, держава йде до своїх громадян», – наголосив віце-прем’єр-міністр (Mind). Такі ЦНАПи діють на усіх КВПП, якими може користуватися цивільне населення.
Спеціальним гостем заходу став Євгеній Чичваркін, власник Hedonism Wines. SPECIAL TALK модерувала Анна Огренчук.
На думку Чичваркіна в Україні досі не діють європейські стандарти правосуддя. Водночас, він додав, що в українське суспільство поділяє західні цінності, що дає сподівання на ефективне реформування судової системи у майбутньому. Свобода слова – це те, що відрязняє Україну сьогодні
Бізнесмен вважає, що сьогодні будь-які масштабні протести на території Росії неможливі. «Вся влада в Росії ґрунтується на одному – абсолютному тваринному страху», – вважає Чичваркін.
Зокрема, він також додав, що в Росії не відбулась судова реформа тому, що це дозволило саме суспільство.
Друга сесія «Нові інструменти спрощення доступу до правосуддя – рекомендації Ради Європи та національний контекст» модерувалася Іриною Кушнір, менеджеркою проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя», та Сергієм Боярчуковим, керуючий партнер «Алєксєєв, Боярчуков і партнери».
Доповідачі цієї сесії були Роман Бабій, народний депутат України, Голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв’язання спорів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Расім Бабанли, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, Сергій Чорнуцький, заступник Голови ДСА України, Микола Козлов, в.о. генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» ДСА України, та Оксана Літвінова, керівниця проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України.
У фокусі обговорювали теми:
Керівні принципи КМРЄ щодо механізмів он-лайн вирішення спорів в цивільному та адміністративному судочинстві
Суд в смартфоні – інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування. Законопроєкт № 5246
Впровадження ЄСІТС: досягнення, невдачі, перспективи
База правових позицій ВС: нові можливості для адвоката
Судові засідання on-line: виклик часу
Роман Бабій зауважив, що робота над впровадженням ЄСІТС протягом року дала певні результати (закріплення принципу поетапності у впровадженні; затвердження Положення про ЄСІТС; створення і функціонування майданчиків для спільного обговорення роботи, що сприяє прозорості і координації між різними органами; обов’язковість використання перших трьох модулів ЄСІТС), які в умовах обмеженого фінансування та певних проблем пов’язаних із недоліками у впровадженні протягом 2018-початком 2020 року, можна вважати значним кроком вперед. З огляду на позиції стейкхолдерів перспективи у подальшому розвитку і впровадженню є, навіть в умовах обмеженого державного фінансування.
Судові засідання і розгляд справ on-line – це той напрямок, який потрібно розвивати і по котрому треба рухатися. Особливо в умовах пандемії, в умовах утрудненості доступу до правосуддя у зв’язку із військовим конфліктом на Сході, та в умовах укрупнення районів та майбутнього укрупнення «судових округів».
Расім Бабанли наголосив, що база правових позицій Верховного Суду – перший в Україні ресурс підбору релевантної практики Верховного Суду за повнотекстовими документами. Технічний спосіб забезпечення єдності судової практики.
Микола Козлов проінформував, що системі судочинства щороку формується фізичних документів на майже 50 мільйонах аркушів паперу – і це лише безпосередньо в судах. Обсяг допоміжної і підготовчої документації не піддається обчисленню.
ЄСІТС — це сучасна інформаційна платформа, яка забезпечить потреби учасників судового процесу та громадян.
Особливості нової ЄСІТС:
– CloudFirst – єдиний дата центр замıсть 700+
– SaaS – судочинство як сервıс цифровıзацıя – вся ıнформацıя доступна в “цифрı”
– мобільнıсть – користуйся судом будь-де 24/7 швидкıсть роботи
– взаємодıя з Дıя – дієвий канал комунıкацıй
«У «ДІЇ» з’являться 3 нових сервіси» – про це під час «Х Щорічного судового форуму» розповіла керівниця проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України Оксана Літвінова.
«В ДІЇ можна буде отримувати повідомлення про судове засідання, у якому ви берете участь. Другий сервіс – це сплата штрафу за постановою про адміністративне правопорушення. Ключовий же сервіс, но мою думку, це отримання електронного судового рішення, яке можна буде валідувати або подавати до органів державної влади в електронному форматі», – розповіла Літвінова.
Остання третя сесія «Медіація: принципи Ради Європи та можливі шляхи їх імплементації Україною».
Сесія була присвячена наступним темам:
Рекомендації Ради Європи щодо інституту досудової медіації та практики держав-членів Ради Європи щодо мотивації сторін використовувати медіацію
Перспективи розвитку медіації в Україні : законодавчий та практичний аспект
Перспективи запровадження медіації як обов’язкового досудового порядку урегулювання спору
План пріоритетних дій Уряду на 2021 рік (забезпечення та розвиток медіації) та анонсовані урядові законопроєкти (Міністерства Юстиції; Міністерства Фінансів)
Модератором сесії виступив Олег Горецький, член Асоціації правників України, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери»
Доповідачами останньої сесії вситупили:
Андрій Костін, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики
Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зупинитися на деяких питаннях перспективи розвитку медіації в Україні. Зокрема, це питання щодо практичного аспекту пов’язаного з різними категоріями справ. Мова йде про те, що специфіка цивільних та господарських справ дещо відрізняється з точки зору застосування медіації. Для цивільних справ медіація більш прийнятна.
Єдність і прогнозованість судової практики, як об’єктивна необхідність без якої неможлива медіація. Забезпечення єдності та прогнозованості зміцнить інститут медіація та надасть можливість учасникам більш прогнозовано дивитися на перспективи судового розгляду і, відповідно, спонукатиме до досягнення врегулювання спору саме шляхом медіації.
Роль судді при застосуванні медіація, яка нажаль досі не має широкого практичного застосування та розуміння сторонами, з огляду на обмежені можливості судді висловлювати свою думку щодо розгляду справи. Зокрема, виникає питання ролі судді та невідповідності принципами змагальності процесу.
Рімантас Сімайтіс, міжнародний експерт Ради Європи (Литва), підкреслив, що основними векторами розвитку системи досудової медіації будуть освіта та дослідження/розвиток, розширння кола основних зацікавлених сторін (судової системи, юристів, асоціацій користувачів, навчальних закладів тощо), забезпечення доступності посередництва, створення нормативно -правової бази, що буде сприяти посередництву.
Ніна Бететто, Президентка Консультативної ради європейських суддів, Голова Верховного Суду Словенії, міжнародна експертка Ради Європи.
Світлана Сергєєва, координаторка Комітету АПУ з медіації, адвокатка, медіаторка Deutsche Anwalt Akademie, партнерка АО «Юридичне бюро Сергєєвих», Віце-президентка Української академії медіації, експертка Проєкту ЄС «Право-Justice»
Луіза Романадзе, адвокатка, медіаторка (DDA), Президентка Української академії медіації, експертка Проєкту ЄС «Право-Justice»
Світлана Сергєєва, та Луіза Романадзе у своїй спільній доповіді «Медіація як обов’язкова досудова процедура: перспектива запровадження у цивільних та господарських спорах» надали основні рекомендації щодо інформаційно-оціночної зустрічі з медіатором (ІОЗМ).
Зокрема вони виділили, що задля мінімізації можливих ризиків при запровадженні обов’язкових ІОЗМ потрібно завчасно подбати про:
– територіальну доступність ІОЗМ та медіації для громадян
– фінансову доступність ІОЗМ та медіації для вразливих верств населення (оплата послуг медіатора державою)
– наявність інформаційних матеріалів для сторін спору на інтернет-ресурсах та в приміщеннях органів влади
– навчання суддів, працівників суду та інших стейкхолдерів з питань інформування про медіацію
– наявність достатньої кількість медіаторів у всіх регіонах та населених пунктах України
– забезпечення якості послуги медіації
– запровадження обов’язкових ІОЗМ має супроводжуватися розробкою механізму забезпечення доступу до обов’язкових
інформаційно-оціночних зустрічей з медіатором (суди, БПД, соціальні служби), змінами до процесуальних кодексів та інших НПА.
Законодавством мають бути передбачені виключення з загальних вимог щодо обов’язкових ІОЗМ по певним категоріям спорів.
Запровадження обов’язкових ІОЗМ має супроводжуватися потужною інформаційною кампанією та навчанням для представників різних правових професій.
Потрібно передбачити фінансові стимули забезпечення участі сторін в ІОЗМ (наприклад, покладення судових витрат на сторону, що ухилилася від відвідування обов’язкової ІОЗМ).
Окрему увагу має бути приділено питанню ведення статистики (збір даних щодо примирення та звернення до процедури врегулювання спору за участю суді, а також знеособлений обліку щодо ІОЗМ (кількість рекомендацій від суду, кількість досягнутих домовленостей тощо).
Всі матеріали та презентації спікерів X Щорічного судового форуму «Незалежна судова влада – фундамент держави в умовах турбулентності» доступні по закінченню другого дня форуму.
Асоціація правників України висловлює щиру подяку всім доповідачам та учасникам форуму, а також генеральному партнеру заходу LCF Law Group, соорганізатору Проєкту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», партнерам форуму Алєксєєв, Боярчуков та партнери, ЮК MORIS, VB PARTNERS, партнерам сесії AVELLUM, Baker McKenzie, CMS, Marchenko partners, “Goretskyy and Partners”, ESQUIRES.
Дякуємо постійним медіа партнерам АПУ та інформаційним партнерам заходу: Юридична Практика, Юридична Газета, Закон і Бізнес, Dead Lawyers Society, ЮРЛІГА та ЛігаЗакон, Інтерфакс Україна, LegalHub.online, Поради юриста, Я і Закон, Час Перших, Судово – психологічна експертиза, Українські новини, Mind, Lucky Ukraine, US.-Ukraine Business Council, American Chamber of Commerce Ukraine та PR HOUSE.
Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу: pr@uba.ua, координаторка з PR та міжнародного партнерства Юлія Матвєєва.
Майбутні заходи Асоціації правників України – за посиланням
