Ухвалення закону з поправками до Кримінального процесуального кодексу (КПК) №4555-IX (у Раді йшов під №12414) значно послаблює незалежність антикорупційних органів, ставить під загрозу євроінтеграційні прагнення України, а також порушує принципи верховенства права та законності, зокрема, через порушення процедур, передбачених регламентом Верховної Ради, з такою публічною заявою виступила Асоціація правників України (АПУ) в середу.
Серед норм, які розкритикувала АПУ, скасування виключної підслідності НАБУ і САП щодо корупційних злочинів, позбавлення прокурорів САП повноважень на віднесення до компетенції НАБУ інших проваджень, прямо не передбачених КПК, і закріплення права генерального прокурора витребувати матеріали будь-якого провадження та можливість доручення аналізу таких матеріалів щодо дотримання вимог закону будь-якому іншому прокурору.
У заяві також наголошується на закріпленні виключної компетенції генпрокурора на повідомлення про підозру топпосадовцям і надання йому повноважень на закриття кримінального провадження щодо топпосадовців.
“Можливість призначення прокурора без проведення конкурсу – на підставі особистої заяви та за результатами спеціальної перевірки. Така норма нівелює стандарти добору, суперечить принципу незалежності прокуратури та створює ризики для легітимності кадрових рішень”, – прокоментували в АПУ ще одну з норм ухваленого закону.
На її думку, закріплення такої підстави для відсторонення слідчого/детектива як невиконання вказівок прокурора може використовуватися як інструмент впливу на процесуальну незалежність.
Асоціація також вказала на розширення приводів для проведення «невідкладного» обшуку без судового рішення за рахунок вилучення або збереження доказів, тоді як раніше це було можливим лише для забезпечення життя осіб, збереження майна або в разі переслідування осіб.
АПУ наголошує, що незалежність антикорупційних органів є ключовою вимогою міжнародних партнерів та умовою фінансової підтримки України. Її забезпечення було передбачено, зокрема, в рамках візової лібералізації з ЄС та програм з МВФ.
“Більше того, такий закон може створити перешкоди для приєднання України до ЄС, адже порушує принципи верховенства права, що є фундаментальною складовою євроінтеграційного процесу. З огляду на зазначене, Асоціація правників України закликає Верховну Раду ініціювати невідкладний перегляд положень закону, що підривають інституційну незалежність НАБУ та САП”, – йдеться в заяві.
Асоціація також закликає міжнародних партнерів продовжити моніторинг і сприяння дотриманню принципів незалежності антикорупційної системи України, а професійну правничу спільноту та громадськість – до напрацювання змін, які відповідатимуть міжнародним стандартам правової держави.
Переробка альтернативних олійних в новому сезоні може зрости у разі підписання законопроєкту, що містить “соєво-ріпакові правки”, проте несуттєво, переробка ріпаку становитеми 500-550 тис. тонн, сої – 2,7 млн тонн, соняшнику – 13,6-13,8 млн тонн, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Дійсно, дія експортного мита для сої та ріпаку може зробити внутрішні ціни на олійні більш привабливими для переробних підприємств, проте є ряд чинників, що можуть обмежити обсяги переробки, зокрема очікуваний нижчий урожай альтернативних олійних і більший – по соняшнику, а також наявні складнощі з реалізацією продуктів переробки”, – пояснили аналітики.
За інформацією експертів, потенціал урожаю ріпаку в Україні зменшується в міру просування збиральної кампанії, оскільки демонструє значно нижчі показники урожайності, ніж очікувалося. Наразі валовий збір даної культури “АПК-Інформ” оцінює на рівні близько 3 млн тонн (- 18% до 2024/25 МР).
При цьому конкуренція в цьому секторі між експортерами та переробниками залишиться високою навіть за умови дії експортного мита, оскільки ряд компаній вже має зобов’язання за зовнішньоекономічними контрактами, а пропозиція сировини від аграріїв залишається низькою, що підтримуватиме ціни на ріпак, тоді як ціни на ріпакову олію поки що перебувають під тиском через кон’юнктуру ринку нафти, а також збільшення виробництва олійної культури в ЄС.
“Наша оцінка переробки ріпаку в Україні в сезоні-2025/26 поки що не перевищує 500-550 тис. тонн (на рівні попереднього сезону). При цьому в разі покращення перспектив “маржі” у даному секторі не виключається перегляд оцінки в більший бік”, – прогнозують аналітики.
Перпективи сектору соєвих бобів, на їхню думку, теж має неоднозначний вигляд.
Площа сівби сої в 2025 року виявилася більшою, ніж прогнозувалося, але, за оцінкою “АПК-Інформ”, її урожай навряд чи перевищить показник попереднього року та за умови росту потенціалу урожайності очікується на рівні 6,3 млн тонн (-8%). Проте це може стати одним із найбільших показників для галузі, що може відповідним чином вплинути на ціни й зберегти високу привабливість для переробників.
У новому сезоні за умови дії експортного мита на сою її переробка може досягти 2,7 млн тонн (+3%) і стати новим рекордом для галузі.
Також важливим чинником виступатиме кількість зібраного урожаю соняшнику та “маржа” його переробки.
“Поки що очікується, що виробництво даної олійної може зрости на 8% – до близько 14 млн тонн, а переробка – до 13,6-13,8 млн тонн, що може трохи знизити інтерес крупних заводів до альтернативних олійних”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Селіх надзвичайним і повноважним послом України в Султанаті Оман. Відповідний указ № 531/2025 опубліковано на сайті глави держави.
Ольга Селіх має багаторічний дипломатичний досвід роботи в системі Міністерства закордонних справ України. У різний час обіймала посади в центральному апараті МЗС та дипломатичних установах за кордоном. Донедавна працювала в одному з департаментів МЗС, що курують питання країн Близького Сходу та Північної Африки.
Султанат Оман офіційно встановив дипломатичні відносини з Україною в 1992 році. Посольство України в Маскаті розпочало роботу в 2018 році. Двостороннє співробітництво розвивається в сферах торгівлі, освіти, сільського господарства та енергетики. Оман залишається одним з ключових партнерів України в зоні Перської затоки.
Призначення нового посла в Маскат відображає прагнення України активізувати двосторонні зв’язки та розширити економічну і політичну присутність у регіоні.
Про отримання одразу трьома виробниками державних контрактів на виробництво дронів-перехоплювачів у вівторок повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
“Держава розвиває ринок українських дронів-перехоплювачів. Вчора три виробники отримали державні контракти. Загалом маємо вже чотири контракти на понад 3 млрд грн. Будемо надалі масштабувати ці технології”, – написав він у Facebook в середу.
Шмигаль також повідомив, що разом з першим віцепремʼєр-міністром Михайлом Федоровим зустрівся з представниками державного кластеру оборонних інновацій Brave1, командою Міністерства цифрової трансформації, виробниками дронів та найбільшими волонтерськими фондами України.
“Зосередилися на забезпеченні безпілотниками наших воїнів на передовій. Велику увагу приділили дронам-перехоплювачам, які здатні протидіяти російським “шахедам”. Президент поставив завдання розвивати цей напрям. І маємо вже чотири держконтракти з виробниками. Цього тижня також говорили з великими державними банками про кредитування виробників під держгарантії”, – повідомив міністр.
Крім того, за словами Шмигаля, Міністерство оборони веде перемовини з партнерами про залучення фінансування на закупівлю таких перехоплювачів, і вже досягнуто перших домовленостей.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 519/2025 про призначення Олександра Балануци надзвичайним і повноважним послом України в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), а також постійним представником при Міжнародному агентстві з відновлюваної енергетики (IRENA), штаб-квартира якого розташована в Абу-Дабі.
Олександр Балануца (Balanuța) — досвідчений дипломат, раніше обіймав посаду надзвичайного і повноважного посла України в Державі Кувейт. З 2024 року він також виконував обов’язки спеціального представника України з питань взаємодії з арабськими країнами Перської затоки.
Призначення в ОАЕ стало логічним продовженням його дипломатичної місії на Близькому Сході. Балануца активно працював над розширенням економічних, енергетичних та інвестиційних зв’язків між Україною та країнами регіону, в тому числі в питаннях залучення інвестицій в українську ВДЕ-сферу.
Україна та ОАЕ встановили дипломатичні відносини в 1992 році. Посольство України в Абу-Дабі працює з 1993 року. Емірати є одним з ключових партнерів України на Близькому Сході, особливо в контексті торгівлі, високих технологій та енергетики.
Призначення нового посла свідчить про намір України поглибити взаємодію з ОАЕ та міжнародними інститутами, такими як IRENA, в умовах глобального енергетичного переходу.
IRENA (International Renewable Energy Agency) – Міжнародне агентство з відновлюваної енергетики, засноване в 2009 році, об’єднує 169 країн (станом на 2025 рік). Мета організації – просування сталого розвитку та використання всіх форм відновлюваних джерел енергії в усьому світі. Штаб-квартира агентства знаходиться в Абу-Дабі (ОАЕ). Україна є повноправним членом IRENA з 2018 року.
Група “Нафтогаз” залучила 4,7 млрд грн кредиту ПриватБанку для наповнення підземних сховищ газу (ПСГ) необхідними обсягами газу, повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.
“Група “Нафтогаз” залучила 4,7 млрд грн кредиту від ПриватБанку. Кошти спрямовано для формування необхідних запасів газу у підземних сховищах для сталого проходження опалювального сезону”, – написав Корецький у Facebook у середу.
Він зазначив, що паралельно триває співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та країнами-партнерами.
“Вдячний керівництву ПриватБанку за швидку реакцію на наш запит. Дякую Уряду за підтримку наших зусиль з підготовки до зими”, – зазначив очільник “Нафтогазу”.
Компанія вказала, що диверсифікує джерела і маршрути постачання газу для підвищення енергетичної безпеки та стійкості України в умовах повномасштабної війни.
Як повідомлялося, навесні 2025 року “Нафтогаз” повідомляв про намір спрямувати на невідкладну закупівлю 1 млрд куб. м газу кредит Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) обсягом EUR270 млн та грантове фінансування розміром EUR140 млн, надане урядом Норвегії через фонд NORAD. Також компанія законтрактувала 440 млн куб м зрідженого природного газу ( LNG) в польського концерну ORLEN.
