Чоловіки мобілізаційного віку з України, які вже перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, не повинні втратити свій статус у рамках чинного режиму. Можливі обмеження, які обговорюються в ЄС, можуть стосуватися насамперед нових заявників, якщо механізм тимчасового захисту буде продовжено або змінено після березня 2027 року.
Обговорення розпочалося після публікацій європейських ЗМІ про те, що частина країн ЄС розглядає можливість обмежити доступ до продовженого тимчасового захисту для українських чоловіків призовного або мобілізаційного віку. Йдеться не про негайне позбавлення статусу тих, хто вже перебуває в ЄС, а про можливі параметри майбутнього режиму після завершення нинішнього періоду дії тимчасового захисту.
Чинний тимчасовий захист для українців у ЄС продовжено до 4 березня 2027 року. Цей механізм було вперше активовано в березні 2022 року, і він дозволяє українцям жити, працювати, отримувати доступ до освіти, медицини та соціальної підтримки в країнах ЄС без проходження стандартної процедури надання притулку.
Єврокомісія раніше наголошувала, що поточні правила тимчасового захисту застосовуються до всіх українців, які мають право на цей статус, без окремого винятку для чоловіків мобілізаційного віку. Можливі зміни мають обговорюватися країнами-членами ЄС і потребуватимуть окремого політичного та правового рішення.
За даними Eurostat, на кінець березня 2026 року в країнах ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,33 млн осіб з України.
Німеччина залишалася найбільшою країною розміщення — близько 1,275 млн осіб, або 29,4% усіх отримувачів тимчасового захисту в ЄС. На другому місці була Польща — 961,4 тис. осіб, або 22,2%, на третьому — Чехія — 379,8 тис., або 8,8%.
Структура українців під тимчасовим захистом залишається переважно жіночо-дитячою. За даними Eurostat, дорослі жінки становили 43,3% усіх отримувачів тимчасового захисту, неповнолітні — 30,1%, дорослі чоловіки — 26,6%.
В абсолютних цифрах це означає, що в ЄС під тимчасовим захистом перебували приблизно 1,87 млн дорослих жінок, близько 1,30 млн дітей і приблизно 1,15 млн дорослих чоловіків.
За приблизною оцінкою можна говорити про діапазон близько 0,9–1,1 млн українських чоловіків працездатного та потенційно мобілізаційного віку, які перебувають під тимчасовим захистом в ЄС. Це орієнтовна оцінка, а не офіційна статистика щодо військовозобов’язаних.
Обговорення можливих обмежень пов’язане з двома паралельними процесами. З одного боку, ЄС шукає довгострокову модель для мільйонів українців, які перебувають під тимчасовим захистом уже понад чотири роки. З іншого — Україна відчуває гостру потребу в людських ресурсах для оборони та відновлення економіки.
При цьому будь-які зміни в ЄС будуть юридично чутливими. Обмеження доступу до захисту за статтю, віком або мобілізаційним статусом може викликати дискусії про дискримінацію, права людини, національні повноваження держав та узгодження політики ЄС з Україною.
Таким чином, чинний статус українців у ЄС зберігається щонайменше до березня 2027 року. Питання про те, чи будуть нові обмеження для чоловіків мобілізаційного віку після цієї дати, поки що перебуває на стадії обговорення і не є прийнятим рішенням.
