Китай оновив законодавство про оборонну мобілізацію, посиливши вимоги до готовності промисловості, технологічних компаній і цивільної інфраструктури працювати на потреби оборони, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Нову редакцію Закону КНР про мобілізацію національної оборони ухвалено 28 серпня 2026 року, вона набуває чинності 1 жовтня. Документ містить 14 глав і 82 статті проти 72 статей у редакції 2010 року та деталізує механізми переходу держави, економіки й суспільства від мирного до воєнного режиму.
Одним із ключових нововведень стало посилення ролі даних і технологій у мобілізаційній системі. Підприємства, які отримають відповідні завдання, повинні резервувати не лише обладнання, матеріали та комплектуючі, а й технології, дані та програмне забезпечення. Влада також має оцінювати стійкість виробничих ланцюгів, доступність ресурсів і здатність підприємств швидко нарощувати випуск необхідної продукції.
Після оголошення мобілізації визначені компанії можуть бути зобов’язані виконувати військові контракти, змінювати номенклатуру продукції або збільшувати виробництво. Постачальники ресурсів при цьому мають надавати пріоритет оборонним завданням.
Промисловий потенціал Китаю робить ці механізми особливо значущими. У 2025 році ВВП країни становив близько 140,19 трлн юанів, а додана вартість переробної промисловості — близько 34,7 трлн юанів. Китай випустив 34,8 млн автомобілів, 484,3 млрд інтегральних схем і 773 тис. промислових роботів. Витрати на дослідження й розробки досягли 3,93 трлн юанів.
Водночас ухвалення закону саме по собі не означає оголошення мобілізації або рішення про початок війни. Значна частина відповідних механізмів існувала й у попередній редакції. Нинішня реформа передусім технологічно оновлює систему, уточнює порядок підготовки та скорочує потенційний час між політичним рішенням і переходом промисловості до виконання оборонних завдань.
Офіційний оборонний бюджет КНР на 2026 рік становить 1,94 трлн юанів. За оцінкою SIPRI, військові витрати Китаю у 2025 році сягнули близько $336 млрд і зростали вже 31-й рік поспіль.
Для світової економіки посилення мобілізаційної готовності Китаю важливе через його ключову роль у виробництві електроніки, акумуляторів, машин, суден і промислового обладнання. У кризовому сценарії зміна пріоритетів поставок може впливати на міжнародні ланцюги постачання та доступність компонентів.
