Загальні збори Національної академії педагогічних наук України обрали Олега Топузова президентом НАПН на п’ятирічний термін – з 18 вересня 2026 року до 17 вересня 2031 року.
За результатами таємного голосування його кандидатуру підтримали 185 учасників зборів, дев’ять проголосували проти, ще два бюлетені визнали недійсними. Топузов був єдиним кандидатом на посаду.
Він змінив Василя Кременя, який очолював академію з 1997 року. Загальні збори одноголосно обрали Кременя почесним президентом НАПН довічно.
Представляючи програму розвитку академії, Топузов визначив чотири основні принципи роботи – наступність, компетентність, відкритість і результативність.
«Моє завдання – не починати все з початку. Моє завдання – зберегти найкраще і з вами відкрити новий етап розвитку нашої академії», – заявив він.

Серед основних напрямів роботи нового керівництва Топузов назвав посилення впливу педагогічної науки на формування державної освітньої політики, відновлення людського капіталу, подолання освітніх втрат, підтримку молодих науковців та дослідження впливу штучного інтелекту на систему освіти.
Однією з ключових ініціатив має стати системний форсайт розвитку освіти України до 2035 року. Він охоплюватиме можливі сценарії розвитку дошкільної, шкільної, професійної, вищої освіти та освіти дорослих з урахуванням демографічних змін, потреб ринку праці, технологічного розвитку та європейської інтеграції.
«Наші дослідження повинні завершуватися не лише монографіями, статтями чи рекомендаціями. Вони мають впливати на державницькі рішення», – наголосив Топузов.
Окремим пріоритетом він визначив наукове забезпечення освіти у воєнний період і під час повоєнного відновлення. Йдеться, зокрема, про психологічну стійкість дітей і молоді, підтримку педагогів, інклюзію, реінтеграцію ветеранів та українців, які повертатимуться з-за кордону.
За словами нового президента НАПН, відновлення України має починатися з відновлення людського капіталу.

Топузов також запропонував започаткувати загальноакадемічну програму «Штучний інтелект і майбутнє освіти». Дослідження мають охопити зміну ролі вчителя, підходів до оцінювання знань, питання академічної доброчесності та компетентностей, необхідних учням у наступні 10-20 років.
Європейська інтеграція НАПН передбачатиме розширення спільних досліджень, участь у міжнародних консорціумах і програмах Horizon Europe, Erasmus+ та COST, академічну мобільність і збільшення кількості спільних міжнародних публікацій.
Для молодих дослідників планується створити програму «Молодий вчений НАПН України», яка передбачатиме грантову підтримку, наставництво, міжнародну мобільність та участь у великих наукових проєктах.
Під час звітних зборів також було представлено результати діяльності НАПН у 2017-2026 роках. За цей період установи академії завершили 163 фундаментальні та 195 прикладних досліджень, підготували понад 14 тис. наукових статей і більш як 250 монографій, препринтів та інших наукових праць.
Фонд електронної бібліотеки НАПН зріс до 40 тис. повнотекстових ресурсів, а кількість їх завантажень досягла 19 млн. Установи академії щороку брали участь майже у 50 міжнародних науково-освітніх проєктах і програмах.
Під час зборів також сформовано нове керівництво академії. Віцепрезидентами НАПН обрано Володимира Лугового та Віталія Панка, а нову президію сформовано у складі 29 осіб, з яких 22 раніше до неї не входили.
Національна академія педагогічних наук України здійснює фундаментальні та прикладні дослідження у сфері освіти, педагогіки та психології, бере участь у розробленні освітніх стандартів, навчальних програм, підручників і науковому супроводі реформ системи освіти.