Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс виступив за повне припинення видачі туристичних віз громадянам Росії на рівні Європейського Союзу. На його думку, такі обмеження необхідні для протидії гібридним загрозам, з якими стикаються європейські держави.
Як повідомила газета Financial Times 18 жовтня 2026 року, Кулбергс в інтерв’ю виданню закликав усі країни ЄС посилити візову політику щодо російських громадян, наголосивши на необхідності єдиного підходу до питань безпеки.
За словами глави латвійського уряду, країна щодня стикається з гібридними загрозами з боку Росії, зокрема спробами незаконного перетину кордону, використанням міграційних потоків для дестабілізації ситуації, а також ризиками диверсій і розвідувальної діяльності.
Кулбергс зазначив, що у 2026 році Латвія очікує найбільшого за останні п’ять років міграційного тиску на свої кордони. Він вважає, що обмеження туристичних поїздок росіян до Європи має стати одним із превентивних заходів безпеки.
Особливу увагу латвійський прем’єр звернув на Францію, Італію та Іспанію, які залишаються найбільшими країнами ЄС за кількістю виданих російським громадянам шенгенських віз.
За даними Європейської комісії, на ці три держави припадає понад 70% віз, виданих росіянам у 2025 році. Загалом минулого року громадяни РФ отримали понад 600 тис. шенгенських віз.
Питання подальшого посилення візових обмежень обговорювалося під час засідання Європейської ради у Брюсселі 15-16 жовтня. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що ЄС має можливості для додаткового обмеження приватних і ділових поїздок російських громадян.
За інформацією Financial Times, Франція також розглядає суттєве посилення візових обмежень, зокрема щодо колишніх російських військовослужбовців. Італія демонструє готовність обговорювати додаткові заходи, хоча раніше ці країни не підтримували повної заборони туристичних віз.
Водночас загальноєвропейського рішення про припинення видачі туристичних віз росіянам поки не ухвалено. Видача короткострокових шенгенських віз залишається компетенцією національних органів держав-членів ЄС, які розглядають заяви відповідно до спільного Візового кодексу.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Євросоюз уже запровадив низку обмежень. Зокрема, 12 вересня 2022 року було припинено дію угоди про спрощений візовий режим між ЄС та Росією.
Це призвело до збільшення вартості оформлення віз, посилення вимог до документів і продовження строків розгляду заяв.
У листопаді 2025 року Європейська комісія додатково обмежила видачу багаторазових шенгенських віз громадянам РФ, які проживають і подають заяви в Росії, зберігши окремі винятки.
У липні 2026 року ЄС також ухвалив правову основу для обмеження видачі короткострокових віз російським військовослужбовцям і колишнім учасникам бойових дій проти України. Відповідні положення передбачають винятки з гуманітарних причин та інших визначених законодавством підстав.
За оцінками Європейської комісії, кількість шенгенських віз, які щорічно видаються російським громадянам, скоротилася приблизно з 4 млн до початку повномасштабної війни до 618 тис. у 2025 році.
Пропозиція Латвії передбачає подальше посилення цих обмежень і фактичне припинення туристичних поїздок росіян до країн Шенгенської зони на підставі нових туристичних віз.
Андріс Кулбергс очолює уряд Латвії з 28 травня 2026 року. Раніше він був депутатом Сейму та працював у парламентських комітетах із питань економіки, підприємництва, енергетики й регіональної політики. Латвія є членом Європейського Союзу та НАТО і має спільний кордон із Росією та Білоруссю.
Джерело: Financial Times, інтерв’ю від 18 жовтня 2026 року
