Перемога опозиційного «Студентського списку» на позачергових парламентських виборах у Сербії 25 жовтня 2026 року відкриває перспективу зміни уряду після 14 років домінування політичної сили Александра Вучича. При цьому, як проаналізувало сербське ділове видання Parametar, принципової зміни позиції Белграда щодо російсько-української війни найближчим часом може не відбутися: студентський рух виступає за територіальну цілісність України, але водночас заявив про намір зберегти відмову Сербії від санкцій проти Росії.
Згідно з попередніми даними дослідницьких організацій Ipsos і CeSID, список «Студенти перемагають» отримав близько 52% голосів і може розраховувати на 138 із 250 депутатських мандатів. Політичний блок «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» набрав 39,3% голосів, що відповідає приблизно 104 мандатам.
Александар Вучич увечері 25 жовтня визнав поразку свого блоку, заявивши, що студентський рух отримає від 135 до 140 місць у парламенті, а його політична сила — близько 105.
Для самостійного формування парламентської більшості необхідно 126 депутатських мандатів. Таким чином, у разі підтвердження попередніх результатів студентський рух зможе сформувати новий уряд без участі попередньої правлячої коаліції.
Остаточні результати виборів має затвердити Республіканська виборча комісія Сербії.
Як раніше аналізував сербський діловий портал Parametar, головною особливістю виборів 2026 року стало перетворення студентського протестного руху на самостійну політичну силу, здатну конкурувати із Сербською прогресивною партією. У публікації від 6 жовтня видання зазначало, що боротьба за владу фактично зосередилася між двома найбільшими блоками, тоді як традиційна опозиція опинилася на другому плані.
При цьому ключовими питаннями майбутнього уряду стануть не лише боротьба з корупцією та реформування державних інститутів, а й відносини з Євросоюзом, Росією, Китаєм і сусідніми балканськими державами.
Попри опозиційність щодо Вучича, студентський рух не виступає за негайний розрив політичних та економічних відносин Сербії з Росією.
30 вересня 2026 року представники руху «Студенти в блокаді» опублікували заяву з питань зовнішньої політики та санкцій, підтвердивши намір зберегти відмову Сербії від обмежувальних заходів щодо Російської Федерації.
Свою позицію рух пояснив негативним ставленням до санкцій як інструменту розв’язання міжнародних конфліктів, пославшись, зокрема, на історичний досвід самої Сербії та наслідки санкційної політики для населення. Таким чином, з одного з найбільш чутливих для України питань позиція майбутньої парламентської сили практично збігається з курсом попередньої сербської влади.
Водночас політична програма «Студентського списку» передбачає повагу до територіальної цілісності України.
Як повідомило 24 жовтня європейське видання The New Union Post із посиланням на програму руху, студенти виступають за збереження політики неприєднання до санкцій проти Росії за одночасного визнання територіальної цілісності України.
Це означає, що рух не пропонує переглядати міжнародно визнані кордони України, але й не має наміру автоматично приєднуватися до санкційної політики Євросоюзу.
Водночас політична платформа студентів об’єднує людей із різними поглядами, зокрема прихильників європейської інтеграції та більш консервативні групи.
За оцінкою польського Центру східних досліджень (OSW), опублікованою 21 жовтня, студентський рух зосередився насамперед на внутрішніх реформах, боротьбі з корупцією та відновленні незалежності державних інститутів, уникаючи детального визначення зовнішньополітичного курсу.
Тому остаточна політика нового уряду щодо України та Росії залежатиме від його персонального складу, розподілу повноважень і рішень після формування кабінету міністрів.
Для України перемога руху створює можливості для оновлення двостороннього політичного діалогу, проте сама по собі не гарантує зміни позиції Сербії щодо санкцій проти Росії.
За Александра Вучича Белград дотримувався політики балансування між Москвою, Брюсселем і Києвом.
Сербія офіційно підтримувала суверенітет і територіальну цілісність України, надавала гуманітарну допомогу, брала участь в окремих міжнародних ініціативах і зберігала дипломатичні контакти з українським керівництвом. Водночас країна відмовилася приєднуватися до більшості західних санкцій проти Росії, продовжуючи підтримувати економічні та енергетичні зв’язки з Москвою.
У серпні 2026 року президент України Володимир Зеленський відвідав Белград, де провів переговори із сербським керівництвом. За підсумками зустрічей сторони підтвердили взаємну повагу до територіальної цілісності та зацікавленість у розвитку економічного співробітництва.
Важливою обставиною залишається позиція України щодо Косова. Київ не визнає його незалежності, що створює певну основу для взаєморозуміння між двома країнами в питаннях міжнародного права та непорушності кордонів.
Ця позиція може зберегтися і за нового уряду, оскільки студентський рух також виступає проти визнання незалежності Косова.
Водночас відсутність наміру запроваджувати санкції проти Росії обмежує можливості для швидкого зближення зовнішньополітичних позицій Києва та Белграда.
Однією з можливих змін може стати активніше співробітництво в питаннях європейської інтеграції, демократичних реформ і відновлення державних інститутів.
Представники студентського руху неодноразово наголошували на необхідності зміцнення верховенства права, незалежності судової системи та боротьби з корупцією.
Якщо майбутній кабінет міністрів активізує переговори про вступ Сербії до ЄС, перед Белградом неминуче постане питання повнішого узгодження зовнішньої політики з європейською, зокрема щодо ставлення до санкцій проти Росії.
Однак на сьогодні студентський рух не заявляв про готовність змінити свою позицію з цього питання.
З економічного погляду зміна уряду Сербії може відкрити додаткові можливості для співробітництва з Україною у промисловості, будівництві, енергетиці, сільському господарстві та інформаційних технологіях.
Одним із потенційних напрямів залишається участь сербських компаній у відновленні української інфраструктури після війни.
Сербія має підприємства будівельного, машинобудівного, металургійного та електротехнічного профілю, продукція яких може використовуватися під час відновлення енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури та промислових підприємств України.
Український бізнес, своєю чергою, може бути зацікавлений у розширенні присутності на сербському ринку, розвитку спільних виробництв і використанні Сербії як логістичного та інвестиційного напряму на Західних Балканах.
Додаткові перспективи пов’язані з агропромисловим комплексом, харчовою переробкою, фармацевтикою та технологічними послугами.
Водночас реалізація таких проєктів залежатиме від економічної політики нового уряду та готовності обох країн створювати практичні механізми підтримки двостороннього бізнесу.
Як зазначав Parametar в аналітичній публікації від 28 вересня 2026 року, однією з основних проблем сербської економіки залишається залежність від іноземних інвестицій і великих державних інфраструктурних програм.
За даними, наведеними виданням із посиланням на Національний банк Сербії, приплив прямих іноземних інвестицій у 2025 році скоротився на 33,5%, з рекордних €5,23 млрд до €3,48 млрд.
На цьому тлі одним із першочергових викликів нового уряду стане відновлення довіри інвесторів і забезпечення передбачуваності державної економічної політики.
У разі успішного проведення інституційних реформ Сербія може стати привабливішим партнером для українських компаній, зацікавлених у роботі на ринках Південно-Східної Європи.
Таким чином, перемога студентського руху може сприяти розвитку українсько-сербських відносин насамперед через економічне співробітництво, європейську інтеграцію та інституційні реформи.
Однак очікувати автоматичного переходу Белграда до жорсткішої політики щодо Росії підстав поки що немає. Офіційна позиція руху поєднує визнання територіальної цілісності України з відмовою від санкцій проти Москви.
Вирішальними стануть перші зовнішньополітичні рішення нового уряду, його кадровий склад і готовність розвивати практичне співробітництво з Києвом.
«Студентський список» сформувався на основі масових протестів, що почалися після обвалення навісу залізничного вокзалу в Нові-Саді 1 листопада 2024 року, внаслідок якого загинули 16 людей. Основними вимогами руху стали розслідування трагедії, боротьба з корупцією, незалежність державних інститутів і проведення дострокових парламентських виборів.
Джерело: Parametar
