Виторг десяти найбільших компаній роздрібної торгівлі за підсумками 2024 року становив 529,2 млрд грн, лідерами стали мережі “АТБ “, “Сільпо” та “Аврора”, засвідчують дані індексу Opendatabot.
Сумарно десяток найбільших компаній у сегменті роздрібної торгівлі забезпечив майже 12,4% загальноукраїнського виторгу за минулий рік.
Згідно з даними проєкту, у трійці лідерів за сумою виторгу у 2024 році опинилися “АТБ-Маркет” з показником 208,9 млрд грн (+15,3% до попереднього року), “Сільпо-Фуд” з 93 млрд грн (+9,8%) та “Вигідна покупка” з 38 млрд грн (“Аврора”, +40,6%).
До десятка найбільших роздрібних операторів увійшли також “Фора” (35 млрд грн, +18,5%), Rozetka (29,7 млрд грн, +16,8%), Novus (29 млрд грн, +23%), Metro (28,7 млрд грн, +12,5%), “Руш” (магазини EVA та інтернет-магазин EVA.UA, 26,9 млрд грн, +28,2%), “Омега” (Varus, 20 млрд грн, +14,3%), “Фудком” (“Велика кишеня”, 19,9 млрд грн, +16,1%).
Індекс Opendatabot – це аналітичний інструмент, що публікується щорічно та дає змогу оцінити реальний стан і географію українського бізнесу. Індекс базується на даних із державних реєстрів, Opendatabot, фінансової звітності компаній, інформації про зв’язки із РФ, санкційних списках та інших аналітичних інструментах.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року лідерами індексу Opendatabot у категорії роздрібної торгівлі були “АТБ”, “Сільпо” та “Фора”, а в 2022-му “Фору” потіснили “Епіцентр” і Metro.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” (ДЗМВ, Донецька обл.) за підсумками роботи у 2024 році знизило чистий прибуток на 34,8% у порівнянні з попереднім роком – до 15,671 млн грн.
Згідно з оголошенням ДЗМІ про проведення 18 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути звіт наглядової ради товариства за 2024 рік та прийняття рішення.
Крім того, у черзі денній – затвердження результатів фінансово-господарської діяльності ДЗМВ за 2024 рік, визначення порядку розподілу прибутку за підсумками роботи в 2024 році, прийняття рішення про виплату дивідендів.
Відповідно до проєктів рішень, наявних у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, планується затвердити суму чистого прибутку за підсумками роботи заводу за 2024 рік у розмірі 15,671 млн грн та прийняти рішення про виплату дивідендів за 2024 рік у розмірі 0,23 грн на 1 акцію. Спосіб виплати дивідендів – безпосередньо акціонерам. Залишок чистого прибутку залишити без розподілу.
Крім того, акціонери на зборах мають визначити основні напрямки діяльності на 2025 рік, прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів.
Чистий прибуток ДЗМІ у 2024 році становив 15,671 млн грн, у 2023-му – 24,049 млн грн, у 2022-му – 33,832 млн грн.
ПрАТ “Дружківський завод металевих виробів” спеціалізується на виробництві метизної продукції: болтів, гайок, заклепок для загального машинобудування, кріплень для верхньої будови залізничних колій, високоміцних кріплень для будівельних і мостових конструкцій. У травні 2022 року на підприємстві було видано наказ про припинення дії трудових договорів у зв’язку з військовою агресією Росії і неможливістю здійснення виробничо-господарської діяльності. Пізніше компанія змінила юридичну адресу з Донецької області, м.Дружківка на Дніпропетровська обл., м.Дніпро.
За даними НДУ на четвертий квартал 2024 року, у власності фізособи Олексія Спиридонова перебувало 14,9949% акцій підприємства, Олени Міщенко-Солоної (резидентка Іспанії) – 13,0304%, Ірини Міщенко – 24,5167%, Сергія Попкова – 5,8611%, Антона Малікова – 9,75%, Олени Малікової – 8,25%, Валерія і Дмитра Малікових – по 9,774%.
Статутний капітал підприємства – 3,323 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,05 грн.
Загальна площа житлових будинків, щодо яких зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2024 року скоротилася на 7,2% порівняно з 2023 роком – до 3,9 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2024 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків знизилася на 8,6% до попереднього року, до 3 млн 684,2 тис. кв. м, тоді як одноквартирних зросла на 19,4%, до 196,5 тис. кв. м. Також зросла загальна площа нового будівництва будинків для колективного проживання – у 3,2 раза, до 22,6 тис. кв. м, що є найвищим показником з 2019 року.
Кількість заявлених на старті будівництва квартир загалом збільшилася на 3,7%, до 69,3 тис., водночас у багатоквартирних будинках кількість заявлених квартир зменшилася на 11,4% порівняно з 2023 роком і становила 40,9 тис. кв. м.
Лідером за обсягами нового будівництва житла у 2024 році стала Львівська область – там показник становив 793,2 тис. кв. м, що на 8,9% менше за попередній рік.
У Києві 2024 року загальна площа нового будівництва житла зросла на 12% до 2023 року – до 335,6 тис. кв. м, у Київській області – на 3,3%, до 636,3 тис. кв. м.
Високі показники Держстат зафіксував також у Закарпатській області (+44,6%, до 370,2 тис. кв. м), Івано-Франківській («мінус» 27%, до 342,6 тис. кв. м), Вінницькій (+36,7%, до 315,1 тис. кв. м). В інших областях України обсяг нового будівництва минулого року становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії. Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла у 2023 році становила 4,2 млн кв. м, у 2022 році – 6,67 млн кв. м, у 2021 році – 12,7 млн кв. м.
Державна архівна служба України планує у 2025 році реалізувати проєкт побудови підземного сховища на тисячу квадратних метрів, повідомив голова Анатолій Хромов.
“Це одна із найбільших проблем, тому що у нас майже всі державні архіви переповнені. Питання ми вирішуємо зазвичай таким чином, що навіть тут в Києві переоблаштовуємо всі вільні площі під можливість збереження документів. Всі цокольні приміщення і підвали висушуємо, ремонтуємо і облаштовуємо під сховище, таким чином знаходячи нові площі для релокованих колекцій”, – сказав Хромов в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“, відповідаючи на запитання, наскільки на сьогодні гостро стоїть питання заповненості архівних сховищ.
В той же час, за його словами, уряд затвердив стратегію захисту національної ідентичності, де йдеться про архіви під час війни. Один із пунктів якраз – про покращення матеріально-технічної бази, тобто створення нових площі для збережень, зокрема про побудову сучасних підземних сховищ.
Хромов розповів, що найближчим часом планується реалізувати проєкт підземного сховища Державної архівної служби.
“Станом на сьогодні ми поновили кошторисну документацію і провели експертизу, є запевнення від Міністерства юстиції, що вони допоможуть нам знайти кошти або в бюджетному плані, або через донорів для того, щоб побудувати це в цьому році або принаймні ввести в експлуатацію на початку наступного року. Але знаєте, проблема не лише в грошах, зараз величезна проблема знайти підрядника, який може виконати професійні роботи, і щоб у нього був штат немобілізованих працівників”, – додав він.
Крім того, він зазначив, що, крім амбіції завершити проєкт підземного сховища, в планах – завершити тривале заморожене будівництво величезних сховищ, які вже більш як 10 років не будуються.
“Підземне сховище приблизно на тисячу квадратних метрів з усім обладнанням, потребуватиме приблизно 140 млн грн. По двох висотних сховищах, а там десятки тисяч квадратних метрів, разом з реконструкцією наявних приміщень, де ми перебували, до війни сума йшла про 100 млн доларів. Суми достатньо великі, але ми думаємо про поетапне впровадження, тому що одночасно неможливо і побудувати, і знайти такий ресурс в умовах війни, коли пріоритети у держави, суспільства, очевидно, знаходяться на підтримці сектору оборони”, – додав голова Укрдержархіву.
У свою чергу заступниця міністра юстиції Вікторія Васильчук підкреслила, що якщо проєкт підземних сховищ вдасться, це значно підвищить захист документів у разі обстрілів чи пожеж.
Як повідомлялося, у 2022 році Хромов заявив, що Україна – єдина пострадянська країна, яка не збудувала нового комплексу центральних архівів.
У лютому 2025 року він сказав, що побудувати підземні сховища на весь Національний архівний фонд на 100 млн справ нереально.
Це рішення є останнім свідченням того, що адміністрація Трампа відмовляється від притягнення президента Росії Володимира В. Путіна до відповідальності за злочини, вчинені проти українців.
Очікується, що рішення США про вихід з Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії проти України, який є частиною Євроюсту, буде оголошено в понеділок.
Міністерство юстиції повідомило європейських чиновників, що США виходять із багатонаціональної групи, створеної для розслідування діяльності лідерів, відповідальних за вторгнення в Україну, включно з президентом Росії Володимиром Путіним, ідеться в листі, направленому членам організації в понеділок.
Рішення про вихід із Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії проти України, до якого адміністрація Байдена вступила 2023 року, є останнім свідченням відходу адміністрації Трампа від зобов’язань президента Джозефа Р. Байдена-молодшого щодо притягнення пана Путіна до особистої відповідальності за злочини, вчинені проти українців.
Групу було створено для притягнення керівництва Росії, а також її союзників в особі Білорусі, Північної Кореї та Ірану до відповідальності за категорію злочинів, що визначаються міжнародним правом і договорами як агресія, що порушує суверенітет іншої країни та не розпочата з метою самооборони.
«Влада США повідомила мені, що завершить свою участь в ICPA» до кінця березня, – написав Майкл Шмід, президент головної організації групи, Агентства Європейського союзу зі співробітництва в галузі кримінального правосуддя, більш відомого як Євроюст, у внутрішньому листі, отриманому The New York Times.
Група залишається «повністю відданою» справі притягнення до відповідальності «осіб, відповідальних за основні міжнародні злочини» в Україні, додав він.
Сполучені Штати були єдиною країною за межами Європи, яка направила старшого прокурора в Гаагу для роботи зі слідчими з України, країн Балтії, Польщі, Румунії та Міжнародного кримінального суду.
Представник міністерства не відразу відповів на прохання про коментар у неділю ввечері.
Адміністрація Трампа також скорочує роботу Групи по боротьбі з воєнними злочинами, створеної 2022 року генеральним прокурором Мерріком Б. Гарландом і укомплектованої досвідченими прокурорами. Вона мала координувати зусилля Міністерства юстиції щодо притягнення до відповідальності росіян, винних у звірствах, скоєних після вторгнення в повному складі три роки тому.
«Військовим злочинцям ніде сховатися», – заявив пан Гарланд, оголошуючи про створення підрозділу.
Департамент, додав він, «домагатиметься притягнення до відповідальності тих, хто скоює воєнні злочини та інші звірства в Україні».
Під час адміністрації Байдена група, відома під назвою WarCAT, виконувала важливу допоміжну роль: надавала перевантаженим прокурорам і правоохоронним органам України матеріально-технічну допомогу, навчання та безпосереднє сприяння в передачі обвинувачень у воєнних злочинах, скоєних росіянами, в українські суди.
Команді вдалося домогтися однієї значущої справи. У грудні 2023 року американські прокурори вперше з моменту ухвалення закону про воєнні злочини майже три десятиліття тому використали його для заочного обвинувачення чотирьох російських солдатів у катуванні американця, який проживав у Херсонській області України.
У своїх останніх коментарях президент Трамп зблизився з паном Путіним і водночас вступив у конфлікт із президентом України Володимиром Зеленським – дійшло до того, що він помилково припустив, що Україна зіграла роль у провокуванні жорстокого і незаконного військового вторгнення Росії.
«Вам не слід було починати це», – сказав пан Трамп у лютому, звертаючись до лідерів України. «Ви могли б укласти угоду». Слідом за цим він опублікував у соціальних мережах пост, у якому назвав Зеленського «диктатором без виборів» і сказав, що той «виконав жахливу роботу» на своїй посаді.
За словами людей, обізнаних із ситуацією, які говорили на умовах анонімності, оскільки не мали права обговорювати ці кроки публічно, адміністрація Трампа не пояснила причину виходу зі складу слідчої групи, окрім тієї самої, що й для інших кадрових і політичних кроків: необхідність перерозподілу ресурсів.
Джерело: https://www.nytimes.com/2025/03/17/us/politics/trump-ukraine-invasion-accountability.html
Україна у 2024 році наростила загальний імпорт насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів до $381,3 млн, що на 3,2% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Національного наукового центру Інститут аграрної економіки (ІАЕ).
Згідно повідомлення, Україна 2024 року імпортувала 8,6 тис. тонн насіння зернових та 22,2 тис. тонн олійних культур на загальну суму $302,3 млн. Науковці привернули увагу, що порівняно з 2023 роком вартість імпорту цих культур зменшилась на 3,8%, проте вона майже у 2,5 рази перевищує вітчизняний експорт насіння, який склав $122,6 млн.
Крім того, за кордоном було закуплено насіння цукрових буряків на суму $50,1 млн і насіння овочів на суму майже $28,9 млн.
“Обсяги закупівель насіння зернових та олійних культур іноземної селекції, починаючи з 2022 року, поступово зменшуються, водночас в частині імпорту насіння цукрових буряків та овочів три роки поспіль спостерігається тенденція зростання імпорту”, – наголосили науковці.
За їх інформацією, у 2023 році було імпортовано 727 тонн насіння цукрового буряку на суму у $32,8 млн, а минулого року обсяги закупівель цього виду агропродукції зросли на 52,7% і склали майже 973 тонн. При цьому ціна насіння ц 2024 році збільшилася до $51493 за тонну проти $45117 за тонну роком раніше.
За даними ІАЕ, обсяги імпортованого насіння повністю покривають потреби вітчизняних аграріїв, оскільки дозволять в 2025 році відвести під цукровий буряк понад 300 тис. га сільгоспугідь. Для порівняння, у 2023-2024 роках його посіви становили 220-250 тис. га.
До того ж, вартість імпортних поставок насіння овочів збільшилася торік на 27,3% проти показника попереднього року і склала $28,9 млн. У натуральному виразі закупівлі зросли на 17,2% – до 945 тонн.
“Отже, у 2024 році за рахунок зростання витрат на придбання за кордоном насіння цукрових буряків та овочів, загальний імпорт насіння зріс на 3,2%. Зростання вартості імпорту відбулося значною мірою за рахунок придбання більш якісного насіння та вищих категорій добазових і базових форм, які традиційно у кілька разів дорожчі, ніж сертифіковане насіння різних років сертифікації”, – резюмували в Інституті аграрної економіки.
