За даними Fixygen, акціонери ПрАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» планують провести загальні збори акціонерів 30 квітня. Компанія працює в сегменті будівельних матеріалів і спеціалізується на виробництві бетонних виробів для будівництва. На корпоративному сайті підприємство також вказує серед основних напрямків бетон і розчини, залізобетонні вироби, плити перекриття, палі, перемички та інші будівельні конструкції.
ПрАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» зареєстровано в Борисполі Київської області. За даними відкритих реєстрів, підприємство засновано 26 січня 1995 року, його статутний капітал становить 217,1 тис. грн, керівник — Ігор Шалімов. Основний вид діяльності — виробництво виробів із бетону для будівництва.
Згідно з даними про бенефіціарів, прямим вирішальним впливом у компанії володіють Володимир Шалімов із часткою 63% та Ігор Шалімов із часткою 35%.
За даними Opendatabot, виручка підприємства у 2025 році склала 463,58 млн грн, чистий прибуток — 15,57 млн грн, активи на кінець року — 188,0 млн грн. У 2024 році дохід компанії становив 553,21 млн грн, чистий прибуток — 9,27 млн грн.
Акціонери Страхової компанії “Форте Лайф” (Київ) на зборах на початку квітня 2026 року прийняли рішення спрямувати 14 млн грн на виплату дивідендів.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, розмір дивідендів на одну просту іменну акцію становитиме 583,33 грн. Строк виплати дивідендів – з 21 квітня по 31 травня 2026 року.
Згідно з даними НКЦПФР, Оксана Кулешина володіє 99,8% акцій страховика.
СК “Форте Лайф” (раніше – СК “Страховий союз життя”) зареєстровано у 2005 році, спеціалізується на наданні послуг у сфері страхування життя.
За даними НБУ, “Форте Лайф” за 2025 рік зібрала страхових премій на суму 83,179 млн грн та виплатила 18,9 млн грн відшкодувань.
На початку 2026 року болгарський ринок житла почав виходити з фази ажіотажу, пов’язаного з переходом країни на євро, і повертається до більш спокійної моделі попиту. Кількість угод скоротилася приблизно на 10%, тоді як обсяг пропозиції зріс більш ніж на 25%, що посилило переговорні позиції покупців і збільшило терміни експозиції об’єктів.
Одним з головних факторів торішнього розігріву був так званий «ефект євро» — очікування, що після зміни валюти житло подорожчає ще швидше. Однак цей драйвер, судячи з поточної динаміки, значною мірою вже відігрався. Болгарія перейшла на євро з 1 січня 2026 року, а голова центробанку Дімітар Радев заявив Reuters, що інфляційний ефект від переходу виявився обмеженим і в основному одноразовим.
При цьому ринок не виглядає слабким у класичному розумінні слова, оскільки його продовжує підтримувати іпотечне кредитування. Збережуться низькі ставки за іпотекою — близько 2,47%, а офіційні дані Болгарського народного банку, опубліковані через BTA, показують, що обсяг житлових кредитів населенню на кінець лютого 2026 року зріс на 27,8% у річному вираженні — до 17,299 млрд євро. Це свідчить про те, що попит з боку кінцевих покупців зберігається, хоча спекулятивний компонент помітно слабшає.
Таким чином, болгарський ринок нерухомості не входить у фазу різкого спаду, а скоріше переходить до більш реалістичної конфігурації: менше ажіотажу, більше пропозиції та більш обережний покупець. Для інвесторів це означає закінчення періоду, коли сам факт вступу до єврозони автоматично підтримував очікування швидкого зростання цін, а для звичайних покупців — появу більш комфортного вікна для вибору та переговорів.
Джерело: https://relocation.com.ua/bulgarias-real-estate-market-is-shifting-from-a-boom-to-a-slowdown/
Українці здебільшого не підтримують використання військовими свого авторитету для впливу на електоральні процеси, що свідчить про чіткий суспільний запит на відмежування армії від політичної боротьби, зокрема виборчої. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group.
Згідно з представленими даними, найбільшу підтримку серед допустимих дій військових отримали заклики до політиків ухвалювати рішення у сфері оборони (30,2%), публічне висловлення позиції щодо законопроєктів (15,1%) та створення ветеранських і громадських організацій (14,9%). Водночас використання військового авторитету для впливу на електоральні настрої має найнижчий показник – мінус 15,9% балансу, що є найгіршим результатом серед усіх варіантів.
Також негативно сприймаються інші форми прямого політичного впливу, зокрема участь у формуванні політичних рішень (–0,7%), коментування політичних процесів (–0,7%) та висловлювання щодо міжнародної політики України (–2,6%).
«Ми бачимо дуже чітку позицію суспільства: військові можуть бути авторитетом у питаннях оборони, але цей авторитет не повинен переноситися у виборчі процеси. Будь-які спроби впливу на електоральні настрої сприймаються негативно і фактично делегітимізують таку участь. Це важливий сигнал для політичних акторів щодо меж допустимої комунікації з військовими», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
При цьому більше половини українців вважають, що військові під час війни мають залишатися поза політикою, що свідчить про запит суспільства на збереження професійної ролі армії до досягнення Перемоги.
Згідно з представленими результатами, 23,1% респондентів однозначно підтримують аполітичність військових, ще 27,3% – скоріше підтримують (разом 50,4%). Водночас 37,6% допускають їхню участь у політиці (23,1% – скоріше ні, 14,5% – однозначно ні), ще 12% не визначилися.
Таким чином, домінуючою є позиція, що до завершення війни військові мають залишатися зосередженими на виконанні своїх безпосередніх функцій, а не брати участь у політичних процесах.
«Ці результати показують чіткий суспільний запит на те, щоб військові до завершення війни залишалися поза політикою і концентрувалися на своїх ключових завданнях. Водночас певна частина громадян допускає їхню роль у майбутніх політичних процесах, але вже після Перемоги», — зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Найбільше українці довіряють у виконанні державних завдань «Азову», Силам спеціальних операцій, підрозділу СБУ «Альфа», 2-му корпусу НГУ «Хартія» і 3-му армійському корпусу. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group.
Так, відповідаючи на запитання про те, яким саме підрозділам громадяни найбільше довіряють у виконанні державних завдань, респонденти найчастіше називали 1-й корпус Національної гвардії України «Азов» із показником (15,2%). Впритул до нього за рівнем довіри опинились Сили спеціальних операцій Збройних сил України (14,7%) та Центр спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомий під неофіційною назвою «Альфа» (13,4%).
2-й корпус Національної гвардії України «Хартія» отримала 11,7% підтримки респондентів, обійшовши Третій армійський корпус на 0,7%.
До переліку підрозділів із помітним рівнем довіри також увійшли підрозділ активних дій «Kraken» Головного управління розвідки Міністерства оборони України (7,3%), 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада (5,4%) та 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» (4,9%). Ці результати свідчать про стабільну підтримку бойових підрозділів, які мають репутацію ефективних у виконанні конкретних операційних завдань.
Менший, але все ж помітний рівень довіри демонструють 47-ма окрема механізована бригада «Маґура» (4,5%), 92-га окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка (3,9%), а також 55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» і добровольчі військові формування (по 3,5%).
«Навіть незначна різниця між показниками “Хартії” та 3-го корпусу є показовою, оскільки вона відображає сприйняття суспільством ролі підрозділів поза політичним контекстом. Менш медійні, але більш аполітичні структури можуть викликати вищий рівень довіри, особливо в умовах війни, коли ключовим критерієм є виконання завдань», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Надходження до бюджету від оренди державного майна у першому кварталі 2026 року становили майже 246 млн грн, що складає 30,7% річного плану, повідомила пресслужба Фонду державного майна України (ФДМУ).
За даними відомства, у січні-березні було проведено 164 успішних аукціони оренди держмайна, середнє зростання ціни становило 1,7 раза. Також було продовжено 195 договорів оренди, середнє зростання вартості становило 1,01 раза.
Загальна кількість учасників аукціонів – 399.
Найбільшою угодою у першому кварталі стала оренда нежитлових приміщень у Києві за 120 тис. грн/міс.
Як повідомлялося, у 2025 році до бюджету надійшло 970,6 млн грн від оренди державного майна, що становило 97% річного плану.
