АТ “Укрзалізниця” спільно з молдовською стороною запускає тестовий варіант логістики до Міжнародного аеропорту Кишинева – 13 квітня маршрут поїзда №351 Київ – Кишинів буде продовжено до станції Ревака, розташованої поблизу аеропорту.
Як повідомила компанія, на станції Ревака для пасажирів організують безкоштовний шатл, який доставлятиме до терміналу аеропорту.
В “Укрзалізниці” зазначили, що тестовий рейс має показати доцільність зупинки поблизу аеропорту, і у разі суттєвого попиту Ревака може стати постійною зупинкою на маршруті поїзда №351.
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні в лютому 2026 року зросли на 7,2% порівняно з лютим 2025 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статистичного відомства, у лютому 2026 року порівняно з лютим 2025 року ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 6,7% (на 1,6% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому – на 7,7% (2,1%), інженерному – на 7% (1,6%). У січні-лютому поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року ціни на будівельні роботи зросли на 6,5%, зокрема в житловому секторі – на 6,1%, нежитловому – 6,9%, інженерному – 6,4%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на будівельні та монтажні роботи зросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 – на 15,8%.
Українська промислова компанія «Інтерпайп» долучилася до ще одного проекту в галузі альтернативної енергетики, поставивши труби для вітроелектростанції у Північному морі біля берегів Великої Британії.
Згідно з інформацією компанії, будівництво станції за 69 км від берегів англійського Саффолка перебуває на фінальній стадії – встановленні турбін.
Як уточнюється, труби «Інтерпайпу» вже були використані при складанні опор для майбутніх «вітряків». Продукція компанії служить як система причалів біля опор вітрових турбін, де зможуть швартуватися човни обслуговуючого персоналу. Всього для цього проекту було виготовлено та відвантажено майже 2500 тонн труб різних розмірів.
«Особливість труб для цього замовлення – у товщині стінок і необхідності дотримання геометричних параметрів, а також у вимогах до стійкості металу до корозії в морському середовищі. Для нас дуже важливо відповідати очікуванням клієнтів і кінцевих користувачів», – пояснив менеджер з продажу труб на ринки Європи Хорхе Руїс.
Запуск проєкту заплановано на кінець 2026 – початок 2027 року. Станція вироблятиме не менше 1,4 ГВт·год електроенергії та зможе забезпечувати нею понад 1,3 млн домогосподарств.
«Інтерпайп» – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії поставляється в 70 країн світу через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2025 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 5,556 млрд грн.
Україна в березні 2026 року експортувала 12,43 тис. тонн молочних продуктів на суму $35,38 млн, що за натуральними обсягами на 25,1% більше, ніж у лютому, а за виручкою – на 44%, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
Як зазначило галузеве об’єднання, натуральний експорт порівняно з березнем 2025 року зріс лише на 1%, тоді як грошові надходження скоротилися на 7%.
Загалом в першому кварталі 2026 року країна поставила на зовнішні ринки 30,56 тис. тонн молочної продукції (-2%) на суму $81,46 млн (-9%). У березні ключовими позиціями стали згущене молоко та вершки (25% експорту), сири (17%), вершкове масло (15%) та казеїн (15%).
Зростання поставок у березні аналітики АВМ пов’язують з війною на Близькому Сході та логістичним колапсом в Ірані, який був потужним конкурентом України на ринках Іраку, країн Перської затоки та Центральної Азії. Через перебої в іранському експорті покупці почали повертатися до українських постачальників, ціни на продукцію яких наразі є майже ідентичними.
Україна в березні відносно лютого 2026 року наростила експорт згущеного молока до 3,6 тис. тонн (+20%), сироватки до 1,71 тис. тонн (+24%), сирів до 1,32 тис. тонн (+14%) та морозива до 1,37 тис. тонн (+96%). Проте відвантаження незгущеного молока впало до 2,01 тис. тонн (-10%). Виручка за згущене молоко зросла до $8,92 млн, за сири – до $6,15 млн.
“Збільшення пропозиції сировини та слабкий попит всередині країни змушують переробників активніше виходити на зовнішні ринки. Попри квотування, частка ЄС у структурі експортної виручки сягнула 36%. Зокрема, Німеччина стала стратегічним ринком для казеїну та свіжих сирів під private label, а Польща, крім імпорту в Україну, активно закуповує наше масло та суху сироватку”, – зазначили в асоціації.
На тлі зростання експорту тиск на внутрішній ринок посилює імпорт. Україна у січні-березні ввезла 16,95 тис. тонн молочки (+10%) на $83,18 млн, де 63% припадає на сири. Експерти попередили, що надлишок європейських сирів, які переспрямовуються з Китаю, загрожує вітчизняним сироварам і може призвести до падіння закупівельних цін на молоко в Україні.
Зовнішньоторговельне сальдо у першому кварталі-2026 залишилося негативним і становило -$1,72 млн.
Для стабілізації ситуації галузеве об’єднання наполягає на запровадженні державних захисних заходів проти неконтрольованого імпорту з ЄС.
Первинні реєстрації нових і вживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у березні 2026 року зросли на 21% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до 247 од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Порівняно з лютим поточного року попит на автобуси збільшився на 44,4%.
При цьому частка нової техніки в цьому обсязі становила 52%, тоді як торік – 34%.
У березні до трійки лідерів серед нових автобусів не увійшов жоден український виробник, найчастіше реєстрували автобуси Isuzu – 29 од., Ford – 23 од. та Citroen – 15 од.
Серед вживаних автобусів найчастіше реєструвались Mercedes-Benz – 57 од. Volkswagen – 10 од. та Van Hool – 9 од.
Всього у першому кварталі поточного року автобусний парк України поповнили 647 автобусів (+6% до аналогічного періоду 2025 року). З них нових – 319 од. (+10%); вживаних – 328 од. (+2,5%).
Як повідомлялось з посланням на дані “Укравтопрому”, автопарк України 2025 року поповнили 2,7 тис. автобусів – на 21% більше, ніж 2024 року, зокрема 1343 нових (+4%), та 1364 од. імпортованих вживаних (+44%).
Будівельний ринок України на початку 2026 року демонструє неоднозначну динаміку: інфраструктурне та інженерне будівництво залишається головним драйвером, тоді як житловий та частина комерційного сегмента продовжують відчувати тиск з боку собівартості, обмеженого платоспроможного попиту та військових ризиків. При цьому повна офіційна статистика за січень-березень 2026 року ще не опублікована: згідно з календарем органів статистики, дані щодо будівництва за січень-березень мають з’явитися наприкінці квітня, тому оперативна картина станом на 10 квітня складається насамперед за підсумками січня-лютого та супутніми показниками першого кварталу.
Після зростання обсягу виконаних будівельних робіт у 2025 році на 12% — до 248,1 млрд грн — ринок увійшов у 2026 рік із вищою базою, проте вже в перші місяці темпи почали вирівнюватися. У січні обсяг будівельних робіт зріс на 3,3% у річному вимірі, до 11,254 млрд грн, при цьому будівництво будівель скоротилося на 6,5%, у тому числі житлових — на 12%, нежитлових — на 4%, тоді як інженерне будівництво додало 15,5%. За підсумками січня-лютого ринок вже показав зниження на 1,8% у річному вимірі, до 23,04 млрд грн: житловий сегмент просів на 11,5%, нежитловий — на 9,5%, а інженерні споруди, навпаки, зросли на 8,5%.
Окремим фактором тиску залишається зростання вартості робіт. За даними Держстату, у лютому 2026 року ціни на будівельно-монтажні роботи зросли на 7,2% порівняно з лютим минулого року, а за підсумками січня-лютого — на 6,5%. У житловому будівництві зростання цін за два місяці склало 6,1%, у нежитловому – 6,9%, в інженерному – 6,4%. Це означає, що навіть за умови збереження окремих точок зростання маржинальність девелоперів і підрядників залишається під тиском, особливо в проєктах, де ціни продажу або бюджетні ліміти не встигають за подорожчанням робіт.
Житловий сегмент при цьому зберігає неоднорідну картину. З одного боку, Нацбанк у січневому інфляційному звіті вказував, що в четвертому кварталі 2025 року кількість об’єктів, за якими розпочалося будівництво, зросла на 19% у річному вимірі, у тому числі за рахунок житла — на 77%, а кількість введених в експлуатацію будівель збільшилася на 21%, у тому числі житла — на 40%. З іншого боку, НБУ у грудневому огляді фінансової стабільності зазначав, що продажі в недобудованих об’єктах залишаються млявими, особливо на ранніх стадіях будівництва та в менш безпечних регіонах, а ціни на житло в більшості регіонів змінюються слабо, що свідчить про стриманий попит.
Важливим опорним механізмом для первинного ринку залишається пільгова іпотека. Станом на початок квітня 2026 року банки в рамках програми «єОселя» з початку року видали 2152 кредити на 4,19 млрд грн, а загалом з початку роботи програми житло придбали 24 765 сімей на загальну суму 43,1 млрд грн. При цьому лише в одному з останніх тижневих зрізів 101 із 158 кредитів припав на житло «першої продажу», включаючи 48 кредитів на квартири в будинках на стадії будівництва. Це підтверджує, що частина попиту на нове житло у 2026 році, як і раніше, підтримується саме державно стимульованою іпотекою.
На думку засновника інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максима Уракіна, у січні-березні 2026 року український будівельний ринок увійшов у фазу більш складного, але більш зрілого зростання. «Зараз уже не можна говорити про єдиний будівельний бум. Україна фактично живе на трьох паралельних ринках: перший — це відновлення та інженерна інфраструктура, де зберігається стабільний попит; другий — це локально активний житловий сегмент у відносно безпечних регіонах; третій — це заморожені або дуже повільні проєкти в зонах підвищеного ризику. Головна тенденція початку 2026 року — не просто зростання обсягів, а перерозподіл капіталу на користь інфраструктури, логістики, промислової та соціальної нерухомості», — вважає Уракін.
За його оцінкою, у найближчі місяці ринок залежатиме від трьох факторів — подальшого фінансування відновлення, стійкості програми «єОселя» та здатності компаній утримувати собівартість будівництва. «Якщо державні та міжнародні програми відновлення збережуть темп, а іпотечний інструмент продовжить підтримувати первинний попит, будівельний сектор у 2026 році зможе утриматися в позитивній зоні. Але без розширення довгострокового фінансування та зниження військових ризиків ринок житла зростатиме точково, а не фронтально», — зазначив засновник Experts Club.
Загалом початок 2026 року показує, що будівельний ринок України залишається живим і адаптивним, однак його зростання стає дедалі більш сегментованим. Найбільш стійко почуваються інфраструктурні, логістичні та відновлювальні проєкти, тоді як масове житлове будівництво все ще залежить від безпеки, доступної іпотеки та здатності девелоперів фінансувати проєкти на тлі зростаючих витрат.
EXPERTS CLUB, URAKIN, ЖИТЛО, ІНФРАСТРУКТУРА, Ринок будівництва
