Найбільше українці довіряють у виконанні державних завдань «Азову», Силам спеціальних операцій, підрозділу СБУ «Альфа», 2-му корпусу НГУ «Хартія» і 3-му армійському корпусу. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group.
Так, відповідаючи на запитання про те, яким саме підрозділам громадяни найбільше довіряють у виконанні державних завдань, респонденти найчастіше називали 1-й корпус Національної гвардії України «Азов» із показником (15,2%). Впритул до нього за рівнем довіри опинились Сили спеціальних операцій Збройних сил України (14,7%) та Центр спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомий під неофіційною назвою «Альфа» (13,4%).
2-й корпус Національної гвардії України «Хартія» отримала 11,7% підтримки респондентів, обійшовши Третій армійський корпус на 0,7%.
До переліку підрозділів із помітним рівнем довіри також увійшли підрозділ активних дій «Kraken» Головного управління розвідки Міністерства оборони України (7,3%), 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада (5,4%) та 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» (4,9%). Ці результати свідчать про стабільну підтримку бойових підрозділів, які мають репутацію ефективних у виконанні конкретних операційних завдань.
Менший, але все ж помітний рівень довіри демонструють 47-ма окрема механізована бригада «Маґура» (4,5%), 92-га окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка (3,9%), а також 55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» і добровольчі військові формування (по 3,5%).
«Навіть незначна різниця між показниками “Хартії” та 3-го корпусу є показовою, оскільки вона відображає сприйняття суспільством ролі підрозділів поза політичним контекстом. Менш медійні, але більш аполітичні структури можуть викликати вищий рівень довіри, особливо в умовах війни, коли ключовим критерієм є виконання завдань», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Надходження до бюджету від оренди державного майна у першому кварталі 2026 року становили майже 246 млн грн, що складає 30,7% річного плану, повідомила пресслужба Фонду державного майна України (ФДМУ).
За даними відомства, у січні-березні було проведено 164 успішних аукціони оренди держмайна, середнє зростання ціни становило 1,7 раза. Також було продовжено 195 договорів оренди, середнє зростання вартості становило 1,01 раза.
Загальна кількість учасників аукціонів – 399.
Найбільшою угодою у першому кварталі стала оренда нежитлових приміщень у Києві за 120 тис. грн/міс.
Як повідомлялося, у 2025 році до бюджету надійшло 970,6 млн грн від оренди державного майна, що становило 97% річного плану.
Оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” за перші три місяці 2026 року сплатили понад 1 млрд грн податків до державного бюджету та бюджетів громад Київщини, Донеччини, Дніпропетровщини, Одещини та Києва, повідомив операційний холдинг у п’ятницю.
“Навіть в умовах постійних атак на енергосистему та складної роботи у прифронтових регіонах, оператори систем розподілу “ДТЕК Мережі” продовжують системно підтримувати економіку країни”, – зазначили в компанії.
До державного бюджету було спрямовано 872 млн грн, ще 243 млн грн – до місцевих бюджетів.
“Ми працюємо у надскладних умовах, відновлюємо мережі після обстрілів і водночас підтримуємо економіку. За перший квартал цього року ОСР “ДТЕК Мережі” вже перерахували понад мільярд гривень до бюджетів різних рівнів”, – зазначила генеральна директорка ДТЕК Мережі Аліна Бондаренко.
У 2025 році ОСР “ДТЕК Мережі” сплатили понад 5,8 млрд грн податків. Із них майже 4,9 млрд грн – до державного бюджету, понад 0,9 млрд грн – до місцевих.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес з розподілу електроенергії та експлуатації електромереж в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР холдингу обслуговують 5,1 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.
За даними Fixygen, ПрАТ «Завод скляних виробів» проведе загальні збори акціонерів 27 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — річна звітність, розподіл прибутку та рішення щодо корпоративного управління.
Компанія займається виробництвом склотари та скляної продукції для харчової промисловості. Підприємство має тривалу історію та працює на внутрішньому ринку.
ПрАТ “Укргідроенерго” 9 квітня 2026 року уклало першу угоду з моменту запуску секції “Імпорт-Експорт електричної енергії” на Українській енергетичній біржі (УЕБ), повідомила компанія у телеграм-каналі у п’ятницю.
“Саме “Укргідроенерго” виступило ініціатором аукціону та здійснило продаж електричної енергії за напрямком перетину Україна-Молдова”, – зазначили у товаристві.
Як пояснили у компанії, вказана угода стала важливим кроком у розвитку біржової торгівлі електроенергією та розширенні можливостей організованого ринку. Угода також має практичне значення для всієї енергосистеми: окрема біржова секція для імпортно-експортних операцій робить такі операції більш прогнозованими та прозорими, дозволяє краще балансувати систему в умовах змінного попиту і генерації, а також відкриває додаткові можливості для залучення ресурсу ззовні або реалізації надлишків електроенергії. У результаті система отримує більше гнучкості, а ринок – зрозумілі правила гри для всіх учасників.
“Для “Укргідроенерго” ця угода – результат роботи цілої команди фахівців, а також стратегічний крок у розвитку прозорого, конкурентного та інтегрованого з європейськими практиками ринку електроенергії”, – зазначив т.в.о. гендиректора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький.
За його словами, компанія, ініціюючи такі механізми, відкриває нові можливості для ефективного експорту, підвищення ліквідності біржової торгівлі та зміцнення енергетичної взаємодії з сусідніми країнами.
Як повідомлялося, Україна у березні скоротила імпорт електроенергії на 25% порівняно з попереднім місяцем – до 942,1 тис. МВт*год, а також відновила експорт е/е, який перед тим востаннє здійснювався 10 листопада 2025 року. Обсяги експорту у березні склали 30,2 тис. МВт*год.
Одне з найбільших металургійних підприємств Дніпропетровської області завершило реалізацію комплексного проєкту з енергонезалежності. На заводі введено в експлуатацію найбільшу дахову СЕС для підприємства в Україні потужністю 4 МВт у комплексі з промисловою системою зберігання енергії (BESS) ємністю 4,2 МВт·год. Проєкт, реалізований компанією Rayton, дозволить заводу економити близько $1,5 млн щороку.
З 1 квітня 2026 року повна вартість електроенергії для промисловості (2 клас напруги) у регіоні становить 9–10 грн/кВт·год, а в пікові вечірні години на ринку на добу наперед (РДН) сягає 12–15 грн/кВт·год. При щомісячному споживанні заводу у 400–500 МВт·год рахунки за світло складали 4–5 млн грн. Крім того, раптові відключення електроенергії загрожували зупинкою електродугових печей, що означало десятки тисяч гривень прямих збитків щогодини та ризик пошкодження дороговартісного обладнання.
«Для сучасної промисловості, особливо такої енергоємної як металургія, власна генерація та промислові батареї — це вже не питання екологічного тренду, а базова умова виживання та конкурентоздатності, — прокоментувала Ольга Лесько, директор і співзасновниця компанії Rayton. — Цей комплекс у Дніпрі став одним із найбільших гібридних проєктів для промисловості в Україні і найбільшою існуючою в Україні даховою станцією для власного споживання на баластному кріпленні. Ми створили систему, яка не просто генерує кіловати, а інтелектуально керує споживанням цілого заводу, захищаючи його від блекаутів та цінових шоків на ринку електроенергії».
Як працює інтелектуальна енергосистема заводу
Комплекс СЕС (4027 кВт) та система зберігання (4180 кВт·год) працюють як єдиний організм, вирішуючи три ключові завдання:
Економічний ефект: окупність за 3 роки
Загальний обсяг інвестицій у сучасний енергетичний комплекс склав близько 3,9 млн доларів, з яких 3 млн доларів спрямовано на будівництво сонячної електростанції (СЕС), а ще близько 900 тисяч доларів — на інтеграцію установок зберігання енергії (УЗЕ).
Прогнозована щорічна генерація СЕС складає 4 млн кВт-год, що при середньому тарифі у 8 грн дозволить акумулювати близько 32 млн грн (понад 727 тис. доларів) фінансового результату на рік, повертаючи щонайменше третину вкладених коштів щорічно. Хоча системи накопичення дещо здорожчують «сонячний» кіловат, їх використання дозволяє вийти на максимальну ефективність і отримувати 1,5 млн доларів щорічно (економія від генерації СЕС і УЗЕ сумарно — ред.).
«Економічна модель сонячної електростанції показує окупність менше трьох років, що є безпрецедентним показником, який доводить надвисоку рентабельність подібних рішень, — додає Ольга Лесько. — За прогнозований 30-річний строк експлуатації СЕС і УЗЕ принесуть заводу понад 1,9 млрд грн чистої вигоди».
Довідка про компанію:
Rayton – компанія, яка прагне зробити сонячну енергетику доступною для всіх. Ми пропонуємо промисловим підприємствам готові рішення на базі сонячних електростанцій та промислових систем накопичення електроенергії.
Компанія реалізувала понад 300 проєктів сумарною потужністю більше 100 МВт сонячної генерації та понад 40 МВт·год систем зберігання енергії (BESS). Проєкт у Дніпропетровській області входить у ТОП-3 наймасштабніших реалізованих об’єктів компанії.
