Первинні реєстрації нових і вживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у березні 2026 року зросли на 21% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до 247 од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Порівняно з лютим поточного року попит на автобуси збільшився на 44,4%.
При цьому частка нової техніки в цьому обсязі становила 52%, тоді як торік – 34%.
У березні до трійки лідерів серед нових автобусів не увійшов жоден український виробник, найчастіше реєстрували автобуси Isuzu – 29 од., Ford – 23 од. та Citroen – 15 од.
Серед вживаних автобусів найчастіше реєструвались Mercedes-Benz – 57 од. Volkswagen – 10 од. та Van Hool – 9 од.
Всього у першому кварталі поточного року автобусний парк України поповнили 647 автобусів (+6% до аналогічного періоду 2025 року). З них нових – 319 од. (+10%); вживаних – 328 од. (+2,5%).
Як повідомлялось з посланням на дані “Укравтопрому”, автопарк України 2025 року поповнили 2,7 тис. автобусів – на 21% більше, ніж 2024 року, зокрема 1343 нових (+4%), та 1364 од. імпортованих вживаних (+44%).
Будівельний ринок України на початку 2026 року демонструє неоднозначну динаміку: інфраструктурне та інженерне будівництво залишається головним драйвером, тоді як житловий та частина комерційного сегмента продовжують відчувати тиск з боку собівартості, обмеженого платоспроможного попиту та військових ризиків. При цьому повна офіційна статистика за січень-березень 2026 року ще не опублікована: згідно з календарем органів статистики, дані щодо будівництва за січень-березень мають з’явитися наприкінці квітня, тому оперативна картина станом на 10 квітня складається насамперед за підсумками січня-лютого та супутніми показниками першого кварталу.
Після зростання обсягу виконаних будівельних робіт у 2025 році на 12% — до 248,1 млрд грн — ринок увійшов у 2026 рік із вищою базою, проте вже в перші місяці темпи почали вирівнюватися. У січні обсяг будівельних робіт зріс на 3,3% у річному вимірі, до 11,254 млрд грн, при цьому будівництво будівель скоротилося на 6,5%, у тому числі житлових — на 12%, нежитлових — на 4%, тоді як інженерне будівництво додало 15,5%. За підсумками січня-лютого ринок вже показав зниження на 1,8% у річному вимірі, до 23,04 млрд грн: житловий сегмент просів на 11,5%, нежитловий — на 9,5%, а інженерні споруди, навпаки, зросли на 8,5%.
Окремим фактором тиску залишається зростання вартості робіт. За даними Держстату, у лютому 2026 року ціни на будівельно-монтажні роботи зросли на 7,2% порівняно з лютим минулого року, а за підсумками січня-лютого — на 6,5%. У житловому будівництві зростання цін за два місяці склало 6,1%, у нежитловому – 6,9%, в інженерному – 6,4%. Це означає, що навіть за умови збереження окремих точок зростання маржинальність девелоперів і підрядників залишається під тиском, особливо в проєктах, де ціни продажу або бюджетні ліміти не встигають за подорожчанням робіт.
Житловий сегмент при цьому зберігає неоднорідну картину. З одного боку, Нацбанк у січневому інфляційному звіті вказував, що в четвертому кварталі 2025 року кількість об’єктів, за якими розпочалося будівництво, зросла на 19% у річному вимірі, у тому числі за рахунок житла — на 77%, а кількість введених в експлуатацію будівель збільшилася на 21%, у тому числі житла — на 40%. З іншого боку, НБУ у грудневому огляді фінансової стабільності зазначав, що продажі в недобудованих об’єктах залишаються млявими, особливо на ранніх стадіях будівництва та в менш безпечних регіонах, а ціни на житло в більшості регіонів змінюються слабо, що свідчить про стриманий попит.
Важливим опорним механізмом для первинного ринку залишається пільгова іпотека. Станом на початок квітня 2026 року банки в рамках програми «єОселя» з початку року видали 2152 кредити на 4,19 млрд грн, а загалом з початку роботи програми житло придбали 24 765 сімей на загальну суму 43,1 млрд грн. При цьому лише в одному з останніх тижневих зрізів 101 із 158 кредитів припав на житло «першої продажу», включаючи 48 кредитів на квартири в будинках на стадії будівництва. Це підтверджує, що частина попиту на нове житло у 2026 році, як і раніше, підтримується саме державно стимульованою іпотекою.
На думку засновника інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максима Уракіна, у січні-березні 2026 року український будівельний ринок увійшов у фазу більш складного, але більш зрілого зростання. «Зараз уже не можна говорити про єдиний будівельний бум. Україна фактично живе на трьох паралельних ринках: перший — це відновлення та інженерна інфраструктура, де зберігається стабільний попит; другий — це локально активний житловий сегмент у відносно безпечних регіонах; третій — це заморожені або дуже повільні проєкти в зонах підвищеного ризику. Головна тенденція початку 2026 року — не просто зростання обсягів, а перерозподіл капіталу на користь інфраструктури, логістики, промислової та соціальної нерухомості», — вважає Уракін.
За його оцінкою, у найближчі місяці ринок залежатиме від трьох факторів — подальшого фінансування відновлення, стійкості програми «єОселя» та здатності компаній утримувати собівартість будівництва. «Якщо державні та міжнародні програми відновлення збережуть темп, а іпотечний інструмент продовжить підтримувати первинний попит, будівельний сектор у 2026 році зможе утриматися в позитивній зоні. Але без розширення довгострокового фінансування та зниження військових ризиків ринок житла зростатиме точково, а не фронтально», — зазначив засновник Experts Club.
Загалом початок 2026 року показує, що будівельний ринок України залишається живим і адаптивним, однак його зростання стає дедалі більш сегментованим. Найбільш стійко почуваються інфраструктурні, логістичні та відновлювальні проєкти, тоді як масове житлове будівництво все ще залежить від безпеки, доступної іпотеки та здатності девелоперів фінансувати проєкти на тлі зростаючих витрат.
EXPERTS CLUB, URAKIN, ЖИТЛО, ІНФРАСТРУКТУРА, Ринок будівництва
За даними Fixygen, акціонери ПрАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» планують провести загальні збори акціонерів 30 квітня. Компанія працює в сегменті будівельних матеріалів і спеціалізується на виробництві бетонних виробів для будівництва. На корпоративному сайті підприємство також вказує серед основних напрямків бетон і розчини, залізобетонні вироби, плити перекриття, палі, перемички та інші будівельні конструкції.
ПрАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» зареєстровано в Борисполі Київської області. За даними відкритих реєстрів, підприємство засновано 26 січня 1995 року, його статутний капітал становить 217,1 тис. грн, керівник — Ігор Шалімов. Основний вид діяльності — виробництво виробів із бетону для будівництва.
Згідно з даними про бенефіціарів, прямим вирішальним впливом у компанії володіють Володимир Шалімов із часткою 63% та Ігор Шалімов із часткою 35%.
За даними Opendatabot, виручка підприємства у 2025 році склала 463,58 млн грн, чистий прибуток — 15,57 млн грн, активи на кінець року — 188,0 млн грн. У 2024 році дохід компанії становив 553,21 млн грн, чистий прибуток — 9,27 млн грн.
Акціонери Страхової компанії “Форте Лайф” (Київ) на зборах на початку квітня 2026 року прийняли рішення спрямувати 14 млн грн на виплату дивідендів.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, розмір дивідендів на одну просту іменну акцію становитиме 583,33 грн. Строк виплати дивідендів – з 21 квітня по 31 травня 2026 року.
Згідно з даними НКЦПФР, Оксана Кулешина володіє 99,8% акцій страховика.
СК “Форте Лайф” (раніше – СК “Страховий союз життя”) зареєстровано у 2005 році, спеціалізується на наданні послуг у сфері страхування життя.
За даними НБУ, “Форте Лайф” за 2025 рік зібрала страхових премій на суму 83,179 млн грн та виплатила 18,9 млн грн відшкодувань.
На початку 2026 року болгарський ринок житла почав виходити з фази ажіотажу, пов’язаного з переходом країни на євро, і повертається до більш спокійної моделі попиту. Кількість угод скоротилася приблизно на 10%, тоді як обсяг пропозиції зріс більш ніж на 25%, що посилило переговорні позиції покупців і збільшило терміни експозиції об’єктів.
Одним з головних факторів торішнього розігріву був так званий «ефект євро» — очікування, що після зміни валюти житло подорожчає ще швидше. Однак цей драйвер, судячи з поточної динаміки, значною мірою вже відігрався. Болгарія перейшла на євро з 1 січня 2026 року, а голова центробанку Дімітар Радев заявив Reuters, що інфляційний ефект від переходу виявився обмеженим і в основному одноразовим.
При цьому ринок не виглядає слабким у класичному розумінні слова, оскільки його продовжує підтримувати іпотечне кредитування. Збережуться низькі ставки за іпотекою — близько 2,47%, а офіційні дані Болгарського народного банку, опубліковані через BTA, показують, що обсяг житлових кредитів населенню на кінець лютого 2026 року зріс на 27,8% у річному вираженні — до 17,299 млрд євро. Це свідчить про те, що попит з боку кінцевих покупців зберігається, хоча спекулятивний компонент помітно слабшає.
Таким чином, болгарський ринок нерухомості не входить у фазу різкого спаду, а скоріше переходить до більш реалістичної конфігурації: менше ажіотажу, більше пропозиції та більш обережний покупець. Для інвесторів це означає закінчення періоду, коли сам факт вступу до єврозони автоматично підтримував очікування швидкого зростання цін, а для звичайних покупців — появу більш комфортного вікна для вибору та переговорів.
Джерело: https://relocation.com.ua/bulgarias-real-estate-market-is-shifting-from-a-boom-to-a-slowdown/
Українці здебільшого не підтримують використання військовими свого авторитету для впливу на електоральні процеси, що свідчить про чіткий суспільний запит на відмежування армії від політичної боротьби, зокрема виборчої. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group.
Згідно з представленими даними, найбільшу підтримку серед допустимих дій військових отримали заклики до політиків ухвалювати рішення у сфері оборони (30,2%), публічне висловлення позиції щодо законопроєктів (15,1%) та створення ветеранських і громадських організацій (14,9%). Водночас використання військового авторитету для впливу на електоральні настрої має найнижчий показник – мінус 15,9% балансу, що є найгіршим результатом серед усіх варіантів.
Також негативно сприймаються інші форми прямого політичного впливу, зокрема участь у формуванні політичних рішень (–0,7%), коментування політичних процесів (–0,7%) та висловлювання щодо міжнародної політики України (–2,6%).
«Ми бачимо дуже чітку позицію суспільства: військові можуть бути авторитетом у питаннях оборони, але цей авторитет не повинен переноситися у виборчі процеси. Будь-які спроби впливу на електоральні настрої сприймаються негативно і фактично делегітимізують таку участь. Це важливий сигнал для політичних акторів щодо меж допустимої комунікації з військовими», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
При цьому більше половини українців вважають, що військові під час війни мають залишатися поза політикою, що свідчить про запит суспільства на збереження професійної ролі армії до досягнення Перемоги.
Згідно з представленими результатами, 23,1% респондентів однозначно підтримують аполітичність військових, ще 27,3% – скоріше підтримують (разом 50,4%). Водночас 37,6% допускають їхню участь у політиці (23,1% – скоріше ні, 14,5% – однозначно ні), ще 12% не визначилися.
Таким чином, домінуючою є позиція, що до завершення війни військові мають залишатися зосередженими на виконанні своїх безпосередніх функцій, а не брати участь у політичних процесах.
«Ці результати показують чіткий суспільний запит на те, щоб військові до завершення війни залишалися поза політикою і концентрувалися на своїх ключових завданнях. Водночас певна частина громадян допускає їхню роль у майбутніх політичних процесах, але вже після Перемоги», — зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
