Пасажиропотік через український кордон з 16 по 22 серпня склав 768 тис., що на 1,3% менше порівняно із рекордним для воєнного часу рівнем двох попередніх тижнів, свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно з ними, якщо чотири попередні тижні потік на в’їзд на 15-32 тис. переважав потік на виїзд, то з наближенням нового учбового року вони вирівнялися: потім на виїзд збільшився с 378 тис. до 385 тис., тоді як на в’їзд зменшився з 400 тис. до 383 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, збільшилася зі 144 тис. до 145 тис., а потік машин із гуманітарними вантажами скоротився з 524 до 449.
У цю неділю станом на 9:00 на кордоні з Польщею, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 55 легкових авто та 4 автобуси була у ПП “Устилуг”. 40 машин та 4 автобуси очікували проходження кордону у ПП “Краківець”, тоді як в ПП “Шегині” накопичилося 19 автобусів.
На кордоні з Угорщиною найбільші черга у 45 машин були на переході “Косино”, тоді як у ПП “Лужанка” вона складала 30 авто, “Дзвінкове” – 20 та “Тиса” – 15.
На кордоні зі Словаччиною у ПП “Ужгород” та “Малий Березний” очікували контролю відповідно 30 та 20 авто, а на кордоні з Румунією черга були тільки в ПП “Дякове” – 30 машин.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року на 4,2% вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 370 тис. та в’їхало 367 тис. людей, потік машин також був менший – 133 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 116 тис., з яких 80 тис. – сезонно з початку літа.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалась в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а загалом у світі – у 5,676 млн (5,643 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,669 млн на кінець минулого року.
Банки України за січень-липень 2025 року отримали 95,50 млрд грн чистого прибутку, що на 1,2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомив Національний банк України.
Згідно з його даними, чистий процентний дохід зріс на 14,3% – до 151,74 млрд грн, чистий комісійний – на 12%, до 35,41 млрд грн.
В той же час результат від переоцінки ОВДП та від операцій купівлі-продажу валюти скоротився на 28,1% – до 17,24 млрд грн, а загальні адміністративні витрати зросли на 20,8% – до 72,24 млрд грн, інші операційні витрати – на 15,5%, до 11,92 млрд грн.
Окрім того, якщо за 7 місяців минулого року банки збільшили відрахування в резерви всього на 0,38 млрд грн, то за 7 місяців цього року – на 4,93 млрд грн.
В липні чистий прибуток українських банків склав 14,42 млрд грн, що на 1,9% гірше за показник липня-2024. Хоча чистий процентний дохід зріс на 14,9% – до 22,84 млрд грн, чистий комісійний – на 18,3%, до 5,30 млрд грн, але результат від переоцінки ОВДП та від операцій купівлі-продажу валюти впав в три рази – до 1,77 млрд грн.
Тож навіть розформування у липні резервів на 0,24 млрд грн не змогло завадити зменшенню чистого прибутку порівняно із липнем минулого року.
В загальній структурі доходів та витрат банків за 7 місяців цього року частка процентних доходів зросла до 70,8% з 68,7% торік, тоді як частка процентних витрат зменшилася до 33,6% з 34,5%.
Щодо частки комісійних доходів, то вона також збільшилася за січень-липень цього року до 21,3% з 21,0% за січень-липень минулого року за зменшення частки комісійних витрат до 14,5% до 15%.
В той же час частка загальних адміністративних витрат зросла до 31,2% з 29,9%.
Як повідомлялося, платоспроможні банки України за 2024 рік отримали 103,69 млрд грн чистого прибутку, що на 24,6% більше за показник 2023 року.
В минулому році, як і у 2023 році ставка податку на прибуток банків восени була збільшена до 50% заднім числом на весь рік, тоді як на цей рік вона складає 25%.
Відстежимо ціни станом на кінець червня 2025 року на основні зернові та олійні культури, що експортувалися з України, а також коливання їхньої вартості на світовому ринку.
Ціна на пшеницю (Франція, FOB) склала 235 USD/т, згідно з даними операторів ринку від 25.06.2025. Це на 1USD менше, ніж минулого тижня, більше на 6USD за попередній місяць і на 3USD – за попередній рік. Ціна на пшеницю (Україна, 2-ий клас, CPT) для центральних областей (26.06) становила 192 USD/т. Ця цифра не змінилась протягом тижня, зменшилась на 15USD за місяць і збільшилась на 45USD за рік. Для портів сума була 206 USD/т, що менше на 3USD за тиждень і на 18USD за місяць, але більше на 19USD за рік.
Відповідно до інформації International Grains Council, вартість кукурудзи (США, FOB) станом на 25.06 – 192 USD/т. Це менше на 8USD за тиждень і на 16USD за місяць, але більше на 3USD за рік. Ціна на кукурудзу (Україна, CPT) на 26.06 для центральних областей склала 204 USD/т. Вона не змінилась за тиждень, але зменшилась за місяць на 4USD і зросла на 73USD за рік. Для портів – 216 USD/т (теж без змін, порівняно з попереднім тижнем, мінус 16USD, порівняно з попереднім місяцем, і плюс 3USD порівняно з 2024 р.
«Звернімо увагу на прогноз світового виробництва кукурудзи у 2025/26 МР. Він знижений на 1 млн т і становить 1276 млн т, тоді як було 1225 млн т у поточному сезоні. А ось прогноз світового споживання підвищено на 1 млн т і становить 1269 млн т. Тож оцінку кінцевих запасів кукурудзи опустили на 2 млн т (до 282 млн т). Показник нинішнього сезону це перевищить на 7 млн т», – зазначив аналітик ринку зернових Кореніцин Олександр.
Щодо вартості ячменю (Франція, FOB) станом на 25 червня, то вона сформувалася на рівні 216 USD/т. Це менше на 6USD протягом тижня і на 5USD протягом місяця, але більше на 11USD протягом року. Проаналізуємо цінові зміни на ячмінь (Україна, CPT). Станом на 26.06 вартість була (центральні області) – 171 USD/т. Це більше на 3USD за тиждень і на 46USD за рік, але менше на 30USD за місяць. Для портів ціна – 188 USD/т, що більше на 6USD за тиждень, на 40USD за рік, але менше на 2USD за місяць.
Ціни на основні зернові та олійні культури, експортовані з України, кінець червня 2025
За словами Кореніцина Олександра Сергійовича, ціна на насіння соняшника в ЄС (Rotterdam, FOB) на 25.06 – 655 USD/т. Зміни такі: +5USD за тиждень, -14USD за місяць і +170USD за рік. Ціна на насіння соняшника (Україна, CPT) на 26.06 (центральні області) – 509 USD/т. Це менше на 8USD за тиждень і 16USD за місяць, але додалося 109USD до ціни за рік. Для портів вартість – 507 USD/т. Позначка опустилась на 6USD за тиждень і піднялась на 9USD за місяць і на 148USD за рік. 1 111USD коштує тонна соняшникової олії (Україна, FOB) станом на 26.06. Вартість зросла на 8USD за тиждень і на стільки ж – за місяць.
Розрахунок цінових коливань на сою відштовхується від її вартості станом на 25 червня (Бразилія, FOB) – 420 USD/т. Вона знизилась на 10USD за тиждень і на 16USD за рік, але зросла на 15USD за місяць.
«Ціна на сою (Україна, CPT), якщо брати центральні області, то на 26.06 склала 349 USD/т, що менше на 8USD, ніж тиждень тому, на 4USD, ніж місяць тому, і на 23USD, ніж 2024. Ціна для портів – 368 USD/т. Вона знизилась за тиждень, місяць та рік на 14USD, 13USD і 10USD відповідно», – повідомив аналітик Олександр Кореніцин.
Ціна на ріпак (Франція, FOB) на 25.06 – 557 USD/т. Зміна цін: мінус 9USD за тиждень, плюс 7USD за місяць, плюс 55USD за рік. Вартість ріпаку (Україна, CPT) на 26.06 для центральних областей – 497 USD/т (додалося 106USD за рік), для портів – 531 USD/т (на 110USD більше за рік).
PORT, аграрний сектор, вартість, долар, збір врожаю, Кореніцин Олександр, СОЯ, ЦІНА, ЭКСПОРТ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про необхідність фундаментальної переоцінки системи соціальних виплат, оскільки нинішня модель соціальної держави більше не є фінансово стійкою, повідомляє The Telegraph.
«Соціальна держава, якою ми її маємо сьогодні, більше не може фінансуватися з того, що ми економічно можемо собі дозволити», – сказав Мерц у суботу на партійній конференції на рівні федеральної землі.
За даними видання, витрати на соціальне забезпечення в Німеччині перевищили рекордні €47 млрд у 2024 році і продовжують зростати на тлі старіння населення і зростання безробіття. При цьому державний борг Німеччини становить 62,5% від ВВП – один з найнижчих показників в єврозоні.
Мерц визнав, що не задоволений роботою уряду на даний момент, і закликав до спільних дій для прийняття складних рішень: «Давайте разом покажемо, що зміни і реформи можливі».
«Його позиція щодо обмеження соціальних витрат, ймовірно, викличе опір серед партнерів по коаліції з Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), які традиційно вважають себе захисниками соціальної держави», – йдеться в повідомленні.
Окремо Мерц закликав СДПГ і Християнсько-демократичний союз сформувати спільний «антиміграційний і дружній до бізнесу» курс коаліції. Обидві партії виступають за посилення правил утримання мігрантів перед депортацією і розширення списку безпечних країн для повернення.
Міністр фінансів і віце-канцлер уряду Німеччини Ларс Клінгбайль (Lars Klingbeil) прибув до Києва з неанонсованим візитом і заявив, що президент Росії Володимир Путін повинен розуміти: підтримка Німеччиною України не слабшає, повідомляє Reuters.
«Путін не повинен мати жодних ілюзій щодо того, що підтримка Німеччиною України може похитнутися», – сказав Клінгбайль.
«Навпаки: ми залишаємося другим за величиною прихильником України в світі і найбільшим в Європі. Україна може і надалі розраховувати на Німеччину», – додав він.
Клінгбайль закликав Путіна проявити інтерес до мирного процесу в найкривавішій війні в Європі за останні 80 років, що почалася в лютому 2022 року. Він зазначив, що Україна повинна брати участь у переговорах, а для тривалого миру потрібне припинення вогню і надійні гарантії безпеки. «З цією метою ми тісно координуємося на міжнародному рівні», – сказав міністр.
Проект Relocation проаналізував і створив короткий аналіз стану ринку офісної нерухомості Рима в першому півріччі 2025 року. Рим, залишаючись адміністративним і культурним центром Італії, поступово зміцнює свої позиції і як діловий хаб. Однак ринок офісної нерухомості тут традиційно відрізняється від Мілана, головного фінансового центру країни: активність інвесторів і орендарів нижча, а пропозиція сучасних офісів обмежена.
У першому півріччі 2025 року середня ставка оренди офісів класу А в центральних районах Рима (райони EUR, Праті, історичний центр) склала 31–34 євро за кв. м на місяць, що приблизно на 2% вище рівня минулого року.
За межами центру — в районах Тібуртина, Сан-Джованні та біля окружної дороги (GRA) — ставки тримаються на рівні 18–24 євро за кв. м.
На думку консультантів Cushman & Wakefield, попит підтримується в першу чергу державними установами, дипломатичними місіями та компаніями зі сфер енергетики та послуг, тоді як попит з боку міжнародних IT-компаній у Римі значно нижчий, ніж у Мілані.
Середня вартість купівлі офісної нерухомості в Римі в 2025 році коливається від 3 600 до 4 200 євро за кв. м в центральних районах, тоді як в передмістях (EUR периферія, Ауреліо, Аппіа-Нуова) ціни становлять 2 000–2 600 євро за кв. м.
Інвестори виявляють обережність: за даними BNP Paribas Real Estate, обсяг інвестицій в офісний сегмент Риму за перші шість місяців 2025 року склав близько 730 млн євро, що на 8% менше, ніж роком раніше. Причина — нестача нових проектів і висока конкуренція за якісні об’єкти.
Аналітики JLL Italy відзначають, що в Римі зберігається сильний інтерес до об’єктів з поліпшеними характеристиками енергоефективності: в 2025 році майже 40% угод припало на будівлі з екологічною сертифікацією. Однак пропозиція таких офісів вкрай обмежена.
У CBRE Italy підкреслюють, що значна частина римських офісів потребує модернізації, і це стримує зростання цін. Інтерес до реконструкції старих адміністративних будівель під сучасні офіси залишається, але процес йде повільніше, ніж у Мілані.
У другій половині 2025 року очікується помірне підвищення ставок оренди в преміальному сегменті (до +2-3%), особливо в кварталі EUR, де зосереджені великі бізнес-центри та держустанови. Ціни на продаж, за прогнозами Knight Frank, залишаться відносно стабільними, з можливим зростанням в центральних районах через дефіцит якісних об’єктів.
Середньострокова перспектива для Рима пов’язана з розвитком проектів редевелопменту і зростанням інтересу до гнучких офісних просторів. Однак, на думку експертів, столиця Італії в найближчі роки буде відставати за темпами зростання від Мілана, який залишиться головним драйвером офісного ринку країни.
