Український будівельний ринок у 2024 році зріс на 20% у порівнянні з попереднім роком, досягнувши близько 200 млрд грн (4,6 млрд євро), повідомив директор компанії Rauta Андрій Озейчук в авторській колонці для агентства Інтерфакс-Україна.
За його словами, попит на нове житло збільшився на 7% завдяки державній програмі «єОселя», а найбільші інвестиції у секторі комерційної нерухомості були зосереджені у складські, виробничі та торгові об’єкти.
Сегмент реконструкції та захисту критичної інфраструктури склав близько 20% обсягу ринку.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
4 липня ц. р. Президент Республіки Узбекистан взяв участь у 17-му саміті Організації економічного співробітництва (ОЕС), який проходив у м. Ханкенді під головуванням Президента Азербайджану.
У саміті взяли участь глави держав і урядів держав-членів ОЕС, включаючи Іран, Киргизстан, Таджикистан, Туреччину, Пакистан, Казахстан, Туркменістан, а також представники Афганістану, міжнародних організацій та бізнес-кіл регіону.
Учасники обговорили перспективи поглиблення багатостороннього співробітництва та обмінялися думками з ключових питань міжнародного та регіонального порядку денного.
На початку свого виступу Президент Шавкат Мірзійоєв окреслив поточні виклики безпеці та сталому розвитку, підтвердив свою прихильність мирному врегулюванню конфліктів, наголосивши на важливості справедливого врегулювання палестинсько-ізраїльського питання. Серед нових ініціатив висунуто:
• Прийняття концепції «Стратегічні цілі економічного партнерства – 2035», яка передбачає акцент на цифровізацію, інновації та штучний інтелект.
• Проведення зустрічі міністрів торгівлі з питань ЕКО в Ташкенті для обговорення стратегічних питань і підготовки Угоди про спрощення процедур торгівлі.
• Створення системи «зелених коридорів» для швидкого обміну інформацією та безперешкодної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
• Розробка довгострокової програми Ecoinvest для стимулювання приватних та міжнародних інвестицій у стійкі проекти в регіоні.
• Формування альтернативних транспортних коридорів, зокрема, розвиток залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан з подальшим з’єднанням з Трансафганським коридором.
• Прискорене створення Цифрового транспортного та митного офісу для координації цифровізації логістики.
• Проведення форуму національних авіакомпаній ECO в Самарканді з метою стимулювання авіаперевезень, туризму та маркетингової взаємодії в авіаційному секторі.
• Розробка дорожньої карти розширення туристичних послуг, спрямованої на подвоєння туристичного потоку в рамках ОЕС.
• Створення транскордонної «зеленої програми» відновлення екосистем у пустельних районах з акцентом на лісорозведення та розвиток рекреації.
• Підготовка пропозицій щодо реформування ОЕС з метою підвищення її ефективності та авторитету на міжнародній арені.
На завершення свого виступу Президент Узбекистану висловив упевненість, що саміт надасть нового імпульсу економічному співробітництву та відкриє етап змістовної трансформації регіонального партнерства.
Повний текст виступу Президента Узбекистану
Швейцарська Nestlé запустила першу виробничу лінію нової фабрики вермишелі в Смолигові (Торчинська селищна громада Луцького р-ну Волинської обл.), що є результатом оголошених 30 місяців тому інвестицій у розмірі CHF40 млн ($50 млн за поточним курсом), оголошених раніше, йдеться у релізі компанії у понеділок.
“Виробнича потужність першої лінії дозволить компанії виробити 5000 тонн вермішелі до кінця 2025 року з запланованим збільшенням обсягів виробництва з відкриттям додаткових ліній у наступні два роки”, – зазначається у релізі.
Nestlé вказує, що фабрика у Смолигові є четвертою фабрикою, відкритою за 30 років роботи компанії в Україні.
“З відкриттям нової фабрики компанія створила на Волині європейський хаб з виробництва харчових продуктів в Україні, поєднавши нову фабрику у Смолигові з вже працюючою у сусідньому Торчині”, – наголошується у повідомлені.
Згідно з ним, компанія розширює виробництво вермішелі, щоб задовольнити зростаючий попит на неї як в Європі, так і в Україні під брендами Maggi та “Мівіна”. Нова фабрика є експортно-орієнтованим підприємством: 75% продукції буде постачатися на ринки ЄС під брендом Maggi, що збільшить валютні надходження в Україну. В той же час 75% сировини для виробництва надходить від локальних постачальників в Україні, ключовими інгредієнтми є пшениця та соняшникова олія.
“Вигідне географічне розташування фабрики на заході України створює для Nestlé ідеальні умови для виробництва в Україні як для місцевого ринку, так і для експорту”, – наводяться у релізі слова генерального директора Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі.
Він додав, що фабрика є сучасним, цифровим та повністю автоматизованим виробництвом.
Голова Волинської ОВА Іван Рудницький нагадав, що в області вже працює фабрика з виробництва кетчупів та соусів під маркою “Торчин” та дистрибуційний центр Nestlé, а запуск нової фабрики створив ще понад 300 нових робочих місць, і їх кількість буде збільшена найближчим часом й загалом перевищить 1500 осіб у новоствореному виробничому хабі на Волині.
Nestlé – одна з найбільших компаній світу у сфері виробництва продуктів харчування та напоїв, представлена у 187 країнах. Пропонує широкий асортимент продуктів і послуг для родин і хатніх тварин. Має понад 2000 торговельних марок.
Nestlé розпочала діяльність в Україні 1994 року з відкриття представництва, 1998 року придбала контрольний пакет акцій ЗАТ “Львівська кондитерська фабрика “Світоч”, а з 2018 року володіє 100% акцій підприємства. У травні 2003 року в Києві засновано ТОВ “Нестле Україна”, а наприкінці того року Nestlé стала власником 100% акцій підприємства “Волиньхолдинг”.
У 2010 році Nestlé SA придбала ТОВ “Техноком” у Харкові, виробника продуктів швидкого приготування під ТМ “Мівіна”. У 2012 році у Львові було створено Nestlé Business Service (NBS Europe), який є одним із семи сервісних центрів Nestlé у світі та надає послуги з підтримки підрозділів Nestlé в більш ніж 40 країнах світу.
Бізнес Nestlé в Україні представлений такими напрямами: кава та напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.
Наприкінці минулого року Дзанеллі повідомляв, що Nestlé в Україні у 2024р наростила обсяги виробництва на 7-8%, а у 2025р очікує зростання на 10%.
З початку 2025 року судова система України демонструє певний прогрес у впровадженні нових технологій, але є затримки в розгляді справ і виконанні судових рішень, вважає адвокат адвокатського об’єднання Barristers Віталій Чаюн.
“Війна вплинула на всі аспекти функціонування судів, від фізичної безпеки суддів до доступу громадян до правосуддя. Незважаючи на це, суди продовжують працювати, адаптуючись до умов воєнного стану та вимог євроінтеграційних реформ. У першому півріччі 2025 року судова система демонструє певний прогрес у впровадженні нових технологій і реформ, але стикається з низкою проблем, таких як затримки в розгляді справ і труднощі з виконанням судових рішень«, – сказав він агентству »Інтерфакс-Україна“.
Чаюн нагадав, що в 2024 році на розгляд до судів усіх інстанцій і юрисдикцій надійшло 5,3 млн справ, з них суди розглянули 4,4 млн справ.
«Не розглянутими залишилися приблизно мільйон прав. Це свідчить про значне навантаження на судову систему, особливо з огляду на умови воєнного стану та кадровий дефіцит. Можна припустити, що кількість справ у 2025 році залишатиметься високою, з огляду на зростання у 2024 році та продовження воєнного стану», – сказав він.
Чаюн зазначив, що в першому півріччі 2025 року судова система України «продовжує адаптацію до умов війни та реформування в рамках підготовки до вступу в ЄС», а серед основних тенденцій роботи судової системи можна визначити впровадження дистанційних судових засідань, які дозволяють проводити слухання без фізичної присутності учасників.
«Це особливо важливо в умовах війни, коли багато громадян є внутрішньо переміщеними особами або проживають у зонах бойових дій. З урахуванням таких викликів розвиток дистанційного судового провадження стає пріоритетним завданням, виконання якого зможе забезпечити ефективність судового розгляду та процесуальну економію», – сказав він.
Крім того, Чаюн звернув увагу на проблему заповнення суддівських вакансій: у 2025 році планується призначити 1800 суддів до місцевих судів, 550 – до апеляційних і 25 – до Вищого антикорупційного суду. Втім, через тривалість процедур призначення суддів «суддівський корпус залишається “знекровленим” вже багато років».
Чаюн також відзначив процеси модернізації судових ІТ-систем і створення нових спеціалізованих судів.
Коментуючи терміни розгляду справ в українських судах, юрист звернув увагу, що вони «залишаються однією з ключових проблем». «Розгляд справ може затягуватися на роки через брак фінансування на базові потреби, такі як марки, конверти та канцелярське приладдя, необхідні для відправки кореспонденції учасникам справ», – сказав він.
За словами Чаюна, затримки стосуються «всіх типів справ, включаючи економічні, які часто є складними через велику кількість документів і сторін». Він нагадав, що протягом січня-квітня 2025 року на розгляді в судах різних інстанцій перебувало 59,4 тис. справ за позовами до органів ДНС на суму 413,8 млрд грн. У той же час було розглянуто 6,9 тис. справ на суму 78,7 млрд грн, з них: на користь органів ДНС – 2,3 тис. справ (у т.ч. немайнові спори) на суму 44,4 млрд грн, і на користь платників податків – 4,6 тис. справ на 34,3 млрд грн.
“Хоча точних даних про терміни розгляду економічних справ у першому півріччі 2025 року немає, затримки зберігаються через перевантаженість судів і обмежене фінансування. Очікується, що заповнення суддівських вакансій і модернізація ІТ-систем у майбутньому сприятимуть прискоренню розгляду справ, але в першому півріччі 2025 року значних поліпшень досягнуто не було, а кадровий голод у суддівській системі тільки посилює негативні тенденції”, – підкреслив юрист.
Він також звернув увагу на низку проблем з виконанням судових рішень. “Виконання судових рішень залишається однією з найгостріших проблем судової системи, адже понад половина судових рішень залишаються невиконаними. У 2025 році планується прийняття нового закону про цифровізацію виконавчого провадження та впровадження стратегії для поліпшення роботи виконавчої служби. Це свідчить про визнання державою наявних проблем у цій сфері. Однак протягом 2025 року, ймовірно, проблеми з виконанням судових рішень будуть зберігатися через недостатню ефективність виконавчої служби та брак ресурсів”, – сказав юрист.
“Судова система України в першому півріччі 2025 року демонструє поступовий прогрес у впровадженні реформ, проте затримки з розглядом справ, обмежений доступ до правосуддя через фінансові та технічні проблеми, а також труднощі з виконанням судових рішень залишаються значними викликами. Адвокати змушені адаптуватися до цих умов, що вимагає додаткових зусиль для захисту прав клієнтів. Подальші реформи та підтримка з боку держави і міжнародних партнерів є критично важливими для забезпечення ефективного і справедливого правосуддя в Україні”, – резюмував він.
Україна у червня 2025 року експортувала електроенергії на 14,5% більше, ніж імпортувала, що сталося вперше з жовтня 2023 року, повідомив український аналітичний центр у сфері енергетики та клімату DiXi Group з посиланням на ресурс Energy map.
“У червні експортували більше електроенергії, ніж імпортували її – на 14,5%. Це сталося вперше з 2023-го: востаннє продаж перевищив купівлю в жовтні позаминулого року”, – йдеться в повідомленні DiXi Group у Facebook.
Всього у червні було експортовано 233,4 тис. МВт*год, що у 2,6 раза перевищує показник травня.
Більше половини експорту надійшло до Угорщини – 52,4% або 122,3 тис. МВт*год. Ще 16,6% (38,7 тис. МВт*год) надійшло до Румунії, 15,9% (37,2 тис. МВт*год) – до Словаччини, 14,7% (34,2 тис. МВт*год) – до Молдови, 0,4% (0,9 тис. МВт*год) – до Польщі.
Експорт здійснювався щодня, поступово досягши піку 27 червня – 15,8 тис. МВт*год за добу.
Експерти DiXi Group зазначають, що саме того дня відновили постачання до Польщі після перерви в понад три місяці.
Що стосується імпорту, він порівняно із травнем зріс на 5% – до 203,9 тис. МВт*год, з яких 43% (87,7 тис. МВт*год) надійшли з Угорщини, 24% (48,8 тис. МВт*год) – зі Словаччини, 14,7% (30 тис. МВт*год) – із Польщі, 12,4% (25,3 тис. МВт*год) – із Румунії, 5,9% (12 тис. МВт*год) – із Молдови.
“З імпортом у повірянні з експортом усе було навпаки: від високих показників, найбільший із яких, 13,7 тис. МВт*год, припав на 9 червня, рухалися до нижчих. Уже 16-го червня придбали найменше, а саме 1,5 тис. МВт*год. Постачання впало на 6-25% із усіх країн, окрім Словаччини й Угорщини, звідки воно зросло на 35% і 13% відповідно”, – пояснює DiXi Group.
Аналітики звертають увагу, що торік у червні імпортували рекордні 858,4 тис. МВт*год, що більш ніж учетверо перевищує відповідний результат 2025 року.
Як повідомлялося, Україна у травні-2025 скоротила експорт електроенергії порівняно з квітнем на 41% – до 89,1 тис. МВт*год, при цьому наростивши імпорт на 4% – до 194,1 тис. МВт*год.
Як повідомляє «Сербский Экономист» – торгівля між Центральною Сербією та Косово демонструє стрімке зростання: тепер сербські товари активно повертаються на ринки регіону. За даними Бізнес альянсу Косова, імпорт з Центральної Сербії в перші шість місяців 2025 року досяг 110,53 млн €, проти 50,64 млн € в аналогічному періоді 2024 року — зростання на 118%.
Аналіз сектора показує, що в першу чергу подорожчали і розширили свою присутність на ринку споживчі товари та продукти харчування — включаючи безалкогольні напої, продовольство, а також будівельні матеріали, сільгосптехніка та мінеральні добрива. Ці категорії традиційно складають основу товарообігу між сербськими постачальниками та косовським споживачем.
За даними експертів, повернення сербських товарів стало можливим після пом’якшення імпортних бар’єрів, включаючи зняття повної заборони і введення післякордонного контролю на КПП «Мердаре».
Фахівці відзначають: відновлення доступу до зручної логістики і цінової привабливості зміцнює позиції Центральної Сербії на ринку Косова.
Бізнес-альянс Косова — асоціація компаній, що торгують в регіоні, аналітично відстежує торгові потоки і порушення. З 2023 року Косово поступово пом’якшувало імпортні обмеження на сербські товари, в тому числі через пункт контролю в Мердарі, що призвело до пожвавлення торгівлі.
Імпорт сербських товарів стрімко відновлюється на ринку Косова і Метохії, демонструючи не тільки економічний, але й політичний сигнал — відлига в торговельних відносинах.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1156
