“ДТЕК Київські регіональні електромережі” у 2024 році інвестували в ремонт та розвиток мереж 1,5 млрд грн, цього року інвестиції планують в 1 млрд грн, повідомив генеральний директор компанії Віталій Шайда.
“Сума інвестицій у ремонт і розвиток мережі у 2024 році становить 1,5 млрд грн. У 2025 році ми інвестуємо ще понад 1 млрд грн”, – сказав він під час брифінгу у Києві.
За його словами, компанія відремонтувала й оновила понад 9,5 тис. км повітряних ліній електропередачі, оновила майже 2 тис. енергооб’єктів, виконала 852 ремонти кабельних ліній, розчистила понад 4 тис. км трас від порослі. Він наголосив, що завдяки цим масштабним підготовчим роботам компанія змогла якісно підготуватись до осінньо-зимового періоду та успішно його пройти, забезпечивши надійне електропостачання жителям Київщини в умовах воєнного стану.
Шайда уточнив, що у 2024 році компанія підключила до своїх мереж майже 13 тис. об’єктів, що складає 80% показника 2021 року.
“Це свідчення того, що Київщина живе, будується, розвивається, а це потребує сучасної електроінфраструктури. Тому всі наявні ресурси ми спрямовуємо на посилення мереж, аби задовольнити потребу області в стійкій та надійній енергосистемі”, – зазначив він.
Згідно з даними Шайди, протягом 2024 року до мереж компанії було приєднано п’ять промислових об’єктів “зеленої” енергетики: дві СЕС, один біоенергетичний об’єкт та дві станції з виробництва теплової енергії.
Крім того, до мереж компанії приєднались 1,5 тис. просьюмерів – побутових станцій сонячної генерації.
Шайда також зазначив, що у 2024 році в Ірпінському енерговузлі впроваджено пілотний проєкт із цифровим двійником електромереж. За його словами, це дозволяє оперативно реагувати на аварії, краще планувати навантаження й підвищувати надійність електропостачання
У планах “ДТЕК КРЕМ” на 2025 рік – відремонтувати понад 1,6 тис. енергооб’єктів та понад 9 тис. кілометрів повітряних ліній, розчистити від порослі понад 4 тис. км трас.
Ринок житлової нерухомості Греції 2025 року продовжує демонструвати стійке зростання, незважаючи на глобальні економічні виклики. Попит на житло залишається високим як серед місцевих жителів, так і серед іноземних інвесторів, що сприяє збільшенню цін і розвитку нових проєктів.
В Україну надійшло 111,1 тис. доз вакцини проти дифтерії та правця (АДП), які є частиною поставок у рамках співпраці Міністерства охорони здоров’я з Глобальним альянсом з вакцин та імунізації (Gavi).
Як повідомляє МОЗ, GAVI фінансує частину вакцин на підтримку національної програми з імунізації. Закупівлю та доставку вакцин до країни здійснює ЮНІСЕФ. Розподіл препаратів до областей координує Центр громадського здоров’я.
Вакцина призначена для щеплення дітей за Національним календарем щеплень та буде розподілена до медзакладів між областями.
Імпорт свинцю та виробів із нього в Україну за перший квартал 2025 року зріс у 7,4 раза – до $2,09 млн ($863 тис. – у березні).
Експорт знизився на 25,2% – до $2,12 млн ($773 тис. – у березні).
У 2024 році імпорт також зріс у 2,4 раза – до $2,39 млн, тоді як експорт впав на 22,9% – до $11,4 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Логістика залишається однією з найскладніших проблем українських експортерів продуктів переробки зернових з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, заявив директор ГС “Борошномели України” Родіон Рибчинський на міжнародній конференції Baltic Grains & Oils Conference в Ризі 16 квітня.
“Дуже допомогли нам шляхи співдружності, тобто ті відкриті шляхи, які нам надали європейські країни на свою залізницю, в тому числі сюди на балтійські порти та на польські порти. Але це все одно не дає змоги в повному обсязі компенсувати ті втрати, яких ми зазнали з початку війни”, – процитувало його виступ інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
За його словами, є можливість через Дунай відвантажувати продукцію до порту Констанца, але залишаються воєнні ризики, страхові компанії ці ризики оцінюють як високі, відповідно залишається суттєвою вартість логістики.
“Балтійські порти, з одного боку, цікаві тим, що тут є прямі контейнерні лінії і є можливість відвантажування на Північну Америку, на Південну Азію й таке інше. Але це дуже велике коло для того, щоб товар туди потрапив… Фактично ми бачимо, що порівняно з 2021 роком лише порт Венспілс перевалив трішки більше української продукції, всі інші порти зменшили. Наприклад, через порт Клайпеда фактично удвічі скоротилися обсяги перевалки у 2023 році”, – зазначив Рибчинський.
Водночас польські порти суттєво збільшили обсяги перевалки української продукції, зокрема продуктів переробки зернових.
Балтійські порти, за словами Рибчинського, залишаються важливими альтернативними шляхами для експорту з України. Серед основних переваг – доступ до Північної та Західної Європи, терміни доставки, стабільність клімату, сучасна інфраструктура, менше заторів і, головне, безпека судноплавства. Серед недоліків – логістичні витрати у 2-3 рази вищі порівняно з портами Дунаю, вища вартість обробки вантажів, “вузькі” місця на залізниці.
Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” відновив посівні роботи після вимушеної паузи, спричиненої значним похолоданням, повідомила пресслужба компанії.
В” Контінентал” нагадали, що розпочали посівну кампанію в останніх числах березня з посіву цукрового буряку та посадки картоплі, наразі сіють соняшник.
Загалом у новому сезоні “Контінентал” вирощуватиме ярі культури на площі майже 96 тис. га, із яких найбільшу частку займе соя — 49,5 тис. га, під кукурудзу відвели 26 тис. га, під соняшник — 15,7 тис. га, цукрові буряки – 2,5 тис. га, картоплю – 2,1 тис. га.
“Стартувати доволі рано з посівом ярих допомогли як сприятливі погодні умови, так і підготовка ґрунту, що почалася згідно запланованих термінів — у середині березня. Однак подальші опади сповільнили темпи робіт, а суттєві пониження температури в першій половині квітня взагалі їх призупинили”, — зазначили в компанії.
Пікове навантаження польових робіт в “Контінентал” очікують у другій половині квітня, разом із початком посіву кукурудзи та сої. Завершити посівну кампанію сподіваються у другій декаді травня, якщо погода знову не внесе відчутних коректив.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic засновано у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
“Контінентал Фармерз Груп” — сільськогосподарська компанія, яка обробляє 195 тис. га землі в 5 областях Західної України: Тернопільській, Львівській, Хмельницькій, Чернівецькій та Івано-Франківській. Компанія спеціалізується на рослинництві: вирощує зернові, олійні та технічні культури, а також є одним із найбільших в Україні виробників картоплі.
