Верховний суд прийняв рішення про припинення права володіння приватного товариства на берегоукріплення в урочищі Берковщина, неподалік житлового комплексу на вул. Дніпровська набережна, 14 у Дарницькому районі Києва, повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.
“Йдеться про набережну неподалік житлового комплексу на вул. Дніпровській набережній, 14, що у Дарницькому районі столиці. Власники гідроспоруд встановлювали шлагбауми та ворота, перекриваючи доступ до річки людям, які хочуть там прогулятися, але не мешкають в житловому комплексі”, – йдеться у пресрелізі.
За вказаною адресою розташований житловий комплекс River Stone.
Зазначається, що гідротехнічні споруду у вигляді набережної довжиною площею майже 500 кв. м, виконують функції захисту від розмиву, та розташовані на комунальній земельній ділянці водного фонду площею понад 3,1 га вартістю понад 67 млн грн в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро.
Водночас приватне підприємство зареєструвало право власності на вказані гідротехнічні споруди, що загрожувало вибуттям ділянки з власності територіальної громади та створювало обмеження у доступі киян до набережної Дніпра, йдеться у повідомленні.
“Верховний суд погодився з доводами прокурора: право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстровано ні за ким. Таким чином, суд поставив крапку у цій справі – доступ до набережної Дніпра повинні мати усі охочі, а не лише мешканці одного житлового комплексу”, – резюмували у прокуратурі.
Як повідомив активіст Олег Симороз, 22 серпня біля ЖК River Stone почався демонтаж паркану, який блокував доступ до набережної. Після цього цегляний паркан почали відновлювати невідомі особи.
“В Дарницькому районі столиці на набережній біля ЖК River Stone тітушня зводить нову стіну, яка обмежує вільний доступ громадян. Нагадую, що Верховний суд України зобов’язав забезпечити на набережній вільний доступ громадян”, – зазначив він.
Будівництво житлового комплексу бізнес-класу River Stone у Дарницькому районі столиці було розпочато у 2010 році. Проєкт складається із дев’яти 23-поверхових будинків, останній з яких введено в експлуатацію 2021 року. Девелопером ЖК виступила компанія UDP, генеральним підрядником – ТОВ “Будівельна компанія “Міськжитлобуд”, замовником – ТОВ “Лівобережжя Плюс”.
За даними “ЛУН”, дозвіл на виконання будівельних робіт був виданий 2011 року, внесені зміни в документ у 2017 та 2020 роках.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/general/1098583.html
ПрАТ “Страхова компанія “Перша” (Київ) у січні-червні 2025 року зібрало 666,9 млн грн валових премій, що на 29,3% перевершило показник першого півріччя рік тому, чистих премій – 622,5 млн грн (+29,5%), повідомило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” в інформації про підтвердження компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості на рівні “uaAA” за національною шкалою за результатами діяльності зазначеного періоду.
Зокрема, надходження від фізичних осіб виросли на 41,91% до 262,406 млн грн, а від перестрахувальників – на 9,84%, до 1,730 млн грн. Частка фізичних осіб в брутто-преміях страховика сягнула 39,35%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за у першому півріччі 2025 року виросли на 26,99% порівняно з тим самим періодом 2024 року, до 44,364 млн грн, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 0,12 відсоткового пункту (в.п.), до 6,65%.
СК “Перша” у січні-червні 2025 року виплатила своїм клієнтам 291,001 млн грн страхових виплат та відшкодувань, що на 39,75% вище від обсягу виплат за аналогічний період 2024 року. Таким чином, рівень виплат збільшився на 3,26 в.п., до 43,64%.
Операційний прибуток страховика за звітний період виріс до 26,601 млн грн, а чистий прибуток – до 36,134 млн грн.
Активи компанії на 1 липня 2025 виросли на 17,51% до 1,291 млрд грн, власний капітал показав приріст 20,33% і становив 302,655 млн грн, зобов’язання збільшилися на 16,68%, до 988,597 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти – на 27,62%, до 292,168 млн грн.
Агентство зазначає, що станом на звітну дату СК “Перша” сформувала портфель поточних фінансових інвестицій в банківські депозити в обсязі 57,125 млн грн, які разом з грошовими коштами та їх еквівалентами покривали 35,33% її зобов’язань.
ПрАТ “Страхова компанія “Перша” працює на страховому ринку України з 2001 року. Основна спеціалізація компанії – автомобільне страхування. СК “Перша” – член МТСБУ, Ліги страхових організацій України, Національний страховик книжок міжнародних автомобільних перевезень (МДП).
В індустріальному парку (ІП) “Західноукраїнський промисловий хаб” (Тернопільська обл.) почав відвантаження продукції завод продовольчих товарів “Бабуся Маруся”, який випускає овочеві консерви, та соління і напівфабрикати з вакуумованих овочів, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Наразі завод вже вийшов на проектний обсяг виробництва і в 2025 році планує випустити 650 тонн консервації”, – написав він у Facebook.
За інформацією нардепа, обсяг інвестицій, внесених ПАТ “Агропродсервіс” (Настасів Тернопільської обл.) у запуск заводу, склав 45 млн грн.
Будівництво промислових приміщень загальною площею 1700 кв. м і монтаж виробничих ліній тривав протягом 2024-2025 рр. На підприємстві створено 30 робочих місць, незабаром планується збільшити штат у півтора раза. У планах – налагодження експортних поставок до країн Балтії, в Ізраїль, Туреччину та Італію.
ІП “Західноукраїнський промисловий хаб” площею понад 10 га створено у 2022 році на території мʼясокомбінату, який не працював понад 10 років, але зберіг потужну інженерну та логістичну інфраструктуру. Наразі парк має більш як 58 тис. кв м реконструйованих промислових приміщень з висотою стель 5-10 м і власну підстанцію на 10 мВт.
Крім заводу “Бабуся Маруся”, на території ІП “Західноукраїнський промисловий хаб” працюють підприємства “Наша птиця” (переробка курятини), “Дельта Фуд” (виробництво соусів), “Тернопільський мʼясокомбінат” (агропереробка), а також логістичний центр, складами якого користуються шість місцевих і 16 релокованих підприємств. Підприємства ІП забезпечують 860 робочих місць. При цьому концепція парку передбачає створення 1300 робочих місць.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, власником ТОВ “Завод продовольчих товарів “Бабуся Маруся” до 2020 року був секретар парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, який є засновником “Агропродсервісу”. Наразі бізнесом керує його дружина Тетяна.
ПАТ “Агропродсервіс” створено в 1999 році. Як багатопрофільне підприємство здійснює діяльність у Тернопільській та Івано-Франківській областях. Обробляє близько 45 тис. га землі. Йому належать зернові елеватори загальною потужністю зберігання 200 тис. тонн, комбікормовий і насіннєвий заводи. Також займається птахівництвом (2 млн голів), розведенням ВРХ (близько 6 тис. голів, з них 2 тис. голів дійного стада) і свиней (60 тис. голів).
Кінцевими бенефіціарами ПАП “Агропродсервіс” є Тетяна Чайківська (володіє 70% акцій компанії і Андрій Баран (30%).
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” інвестує більше 135 млн грн у капітальні ремонти нагрівальних колодязів цеху гарячої прокатки.
Згідно з пресрелізом комбінату у четвер, компанія відповідно до щорічної програми капітальних інвестицій продовжує проведення комплексних капітальних ремонтів трьох груп нагрівальних колодязів (по чотири колодязі у кожній групі) відділення слябів цеху гарячої прокатки. Загальна сума інвестицій перевищує 135 млн грн.
“Сьогодні “Запоріжсталь” працює тільки на 75% від власних потужностей, проте програму з технічного обслуговування виробничого обладнання та його ремонту ми виконуємо на всі 100%. Зокрема, наразі триває велике оновлення нагрівальних колодязів, які є важливою ланкою технологічного процесу гарячої прокатки на “Запоріжсталі”. Від стабільності температурного режиму та рівномірності нагріву заготівки у колодязях залежить якість готової металопродукції, механічні властивості прокату, його відповідність стандартам та запитам клієнтів”, – відзначив в.о. гендиректора Тарас Шевченко.
За його словами, до капремонту окрім фахівців інжинірингової служби, управління автоматизації та центральної електротехнічної лабораторії долучені спеціалісти підрядних організацій – “Еталонбудсервіс” та “МСК Прайм”. В межах капремонту виконають демонтаж зношених вогнетривів та замінять їх на нове футерування, зокрема виробництва “Запоріжвогнетриву”. Загальна маса вогнетривкої цегли та торкретувальної суміші становить більше 2200 тонн.
Крім того, оновлять механічне та енергетичне устаткування, комунікації, запірну арматуру, замінять близько 900 тонн металоконструкцій, проведуть ремонт та заміну гідравлічних приладів, автоматики, температурних датчиків тощо.
Нагрівальні колодязі забезпечують термічну підготовку зливків вагою до 16 тонн перед прокаткою у сляб і далі у тонкий прокат. Капітальний ремонт цього комплексу обладнання дозволить суттєво підвищити надійність його роботи, енергоощадність та мінімізувати ризики незапланованих технологічних зупинок.
При цьому уточнюється, що цьогоріч “Запоріжсталь” виконає комплекс капремонтів ключових агрегатів теплоелектроцентралі – котлоагрегату №5, турбогенератора №1 та турбокомпресорного агрегата №7. На ці цілі комбінат скерує близько 75 млн грн інвестицій. Загалом попри складну економічну ситуацію, у 2025 році бюджет капінвестицій збільшено до 1,1 млрд грн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Fixygen підготував аналіз ринку криптовалют за цей тиждень. Після оновлення історичного максимуму минулого тижня Bitcoin провів тиждень в діапазоні ~$112–117 тис., до кінця п’ятниці наближаючись до $117 тис.; Ethereum тримається в районі $4,6 тис. Сукупна капіталізація крипторинку близько $3,97 трлн, частка BTC — 58,2%, ETH — 14,0%; «перекіс» у бік біткойна відображає слабкість частини альткойнів (Altcoin Season Index ≈44/100). Ці показники — за CoinMarketCap.
Ринок реагував на виступ глави ФРС Джерома Пауелла в Джексон-Хоулі: обережний натяк на подальше зниження ставок підтримав ризикові активи — BTC і великі альткоїни відскочили після ранкової слабкості.
На початку тижня фіксувалися чисті відтоки зі спотових біткойн-ETF (кілька послідовних днів виведення коштів), що посилило корекцію після серпневого ATH. Ближче до кінця тижня в ефір-ETF пройшов помітний чистий приплив ~$287 млн — перший після чотириденної серії відтоків.
Загальна регуляторна політика ринку.
Технології та мережі. У фокусі інвесторів — дорожні карти продуктивності (наприклад, Firedancer і оновлення пропускної здатності в екосистемі Solana), що підтримує інтерес до високопродуктивних L1/L2, незважаючи на коливання цін. AInvest
На що звернути увагу наступного тижня
Український фінтех-стартап Fintech Farm (співзасновник — колишній топменеджер ПриватБанку Дмитро Дубілет) вийшов на ринок Узбекистану з новим цифровим банком Tezbank, створеним у партнерстві з місцевим Hamkorbank. Це вже п’ятий ринок компанії, повідомляє AIN.UA.
За даними місцевих ЗМІ, Tezbank працює повністю онлайн (без відділень), пропонуючи мобільний банкінг, кешбек та кредитні продукти; партнером з боку ліцензій і бек-офісу виступає Hamkorbank.
Контекст. До Узбекистану Fintech Farm запустила необанки в Азербайджані (Leobank), Киргизстані (Simbank), Індії (Roarbank) та В’єтнамі (Liobank); раніше компанія закрила проєкт у Нігерії. Стартап декларує плани виходу на 2–3 нові ринки щороку, розглядаючи Південно-Східну й Центральну Азію та Марокко.
Fintech Farm заснована у 2020 році Дмитром Дубілетом, Олександром Вітязем та Миколою Безкровним як «серійний виробник» необанків на єдиній технологічній платформі. У 2024 році компанія залучила $32 млн інвестицій (раунд за участі Bank of Georgia) для міжнародної експансії.
За оцінкою AIN.UA, сукупна клієнтська база проєктів Fintech Farm перевищує 2,5 млн користувачів; вартість компанії на початок 2024 року — $100+ млн.
