Anton – Сторінка 24 – Ukraine open for business

Ferrexpo скоротила виробництво окатків на 34% через проблеми з ПДВ

Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-червні цьогоріч виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні торік (3 млн 297,441 тис. тонн).

Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).

У пресрелізі наголошується, що з січня по квітень 2025 року сума відмов у відшкодуванні ПДВ становить $31 млн. Через чинне на сьогодні призупинення відшкодування ПДВ та пов’язане з цим зниження фінансової ліквідності група була змушена скоротити обсяги виробництва з двох до однієї лінії огрудкування, а також зменшити виробництво високоякісного концентрату. В результаті загальний обсяг комерційного виробництва за другий квартал склав 1,3 млн тонн, що на 40% менше, ніж 2,1 млн тонн, досягнутих у першому кварталі.

Однак група продемонструвала гнучкість та спритність, продовжуючи користуватися високим попитом на свій концентрат з боку клієнтів у Китаї, який становив понад третину її асортименту продукції за перші два квартали 2025 року, зазначається в повідомленні.

Поміж іншим вона доклала зусиль для зниження своїх витрат, щоб залишатися фінансово життєздатною. Це передбачає скорочення робочого часу для співробітників, скорочення закупівель товарів та послуг та призупинення всіх несуттєвих капвитрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність.

Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що сильний імпульс на початку року, який враховує, зокрема, підвищене квартальне виробництво з моменту повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, був значно обмежений у другому кварталі, оскільки компанія почала відчувати вплив рішень податкових органів щодо призупинення відшкодування ПДВ. Через це у II кв.-2025 відбулося зниження виробництва до 1,3 млн тонн.

“Незважаючи на слабший ринок залізорудних окатишів, нам вдалося значно змінити наш виробничий портфель та скористатися перевагами високого попиту в Китаї на наші високоякісні низькоглиноземисті залізорудні концентрати. Протягом перших шести місяців 2025 року продажі концентрату становили 36% нашого виробничого портфеля, що втричі більше, ніж за аналогічний період рік тому. У складних умовах діяльності та на ринку залізної руди приємно, що ми змогли бути такими гнучкими та скористатися перевагами попиту на високоякісні концентрати”, – констатував топменеджер.

Разом з тим він вказав, що зниження цін на залізну руду та зменшення виробництва негативно вплинули на рентабельність. Ситуацію посилили вищі ціни на сировину, таку як газ та електроенергія. Протягом другого кварталу група активно працювала над зниженням своєї вартості, щоб залишатися фінансово життєздатною.

“Це включає скорочення робочого часу або відпустки приблизно 37% співробітників, скорочення закупівель товарів та послуг, а також призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, КСВ та гуманітарних витрат. Водночас, докладаються всі зусилля та вживаються заходи з відповідними органами влади та урядовими установами в Україні та на міжнародному рівні, щоб спробувати вирішити питання призупинення відшкодування ПДВ”, – додав Дженовезе.

Як повідомлялося, Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні торік (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).

Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. В четвертому кварталі 2024 року випустила 1 млн 503,373 тис. тонн окатків, що на 18% вище за показники попереднього кварталу (1 млн 269,727 тис. тонн).

Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2024 рік зросло на 66% до 2023 року, до 6 млн 889,879 тис. тонн із 4 млн 152,028 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату сягнув 819,338 тис. тонн проти 306,703 тис. тонн у 2023 році. Також компанія, зокрема, виробила 489,720 тис. тонн DR-окатків, 4 млн 984,990 тис. тонн окатків преміум-класу і 595,831 тис. тонн інших окатків.

Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.

Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.

FERREXPO, ВИРОБНИЦТВО, ОКАТЫШ, ПДВ

У Нaціональному заповіднику «Софія Київська» відбувся великий благодійний вечір – Свято Музики

26 червня 2025 року у Національному заповіднику «Софія Київська» відбулося Свято Музики, організоване Франко-українською торгово-промисловою палатою, щоб відсвяткувати початок літа, музику і солідарність.

Це свято є обов’язковою французькою подією з 1982 року.

Вже вдруге CCIFU спільно з партнерами організовує цей захід. Але цього разу він був не лише святковим, а мав також благодійний характер – всі зібрані кошти в розмірі 35 000 євро підуть на підтримку

Національного реабілітаційного центру «Незламні» (UNBROKEN Ukraine) у Львові, а саме його відділення для пацієнтів з травмами спинного мозку.

Справжнє свято музики подарували гостям: Svitlo Concer з добіркою французьких пісень у новому звучанні, віртуозна гра одного з кращих сучасних піаністів Євгена Хмари та український музичний гурт TVORCHI, виступ якого з перших секунд захопив увагу публіки, створивши неймовірну атмосферу драйву та щирих емоцій.

CCIFU, Благодійний вечір, Свято Музики, Софія Київська, Хмара

Імпорт вживаних авто зріс на 7%, лідер — Volkswagen Golf

Український автопарк у липні цього року поповнили майже 20 тис. ввезених з-за кордону уживаних легкових автомобілів, що на 7% більше, ніж за той самий місяць минулого року, повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.

Як повідомлялося, у квітні травні цей ринок перейшов до позитивної динаміки порівняно з тим самим місяцем торік, збільшившись на 14% до більш ніж 22 тис од. Тобто відносно травня-2025 у червні попит скоротився на 10%.

Згідно з повідомленням “УкрАвтопрому”, середній вік вживаних автомобілів, що перейшли на українську реєстрацію за минулий місяць, становив 8,8 року (в травні- 9,3 року).

Найбільша частка у сегменті ввезеного автомобільного “секондхенду” з великим відривом традиційно належить бензиновим авто – 48%. Далі, випередивши дизельні, йдуть електромобілі – 23%, дизельні зайняли 21%, гібриди – 5% і авто з ГБО – 3%.

Лідером цього сегмента авторинку впевнено залишається Volkswagen Golf – 985 реєстрацій у червні.

До десятки найпопулярніших моделей ввійшли також Renault Megane – 698 од., Skoda Octavia – 652 од., VW Tiguan – 64 од., Tesla Model Y – 567 од., Audi Q5 – 560 од., Nissan Rogue – 520 од., Tesla Model 3 – 513 од., Nissan Leaf – 468 од., VW Passat – 451 од.

Загалом за перше півріччя, за даними асоціації, українці придбали 113,4 тис. імпортованих легковиків з пробігом, що незначно (на 0,1%) більше показника за аналогічний період 2024 року.

Як повідомлялося, за даними “УкрАвтопрому”, 2024 року попит на уживані іномарки з-за кордону збільшився на 4% проти 2023 року – до 222,1 тис. од., що становило 75% ринку легкових авто.

Своєю чергою інститут досліджень авторинку, аналізуючи попит на вживані авто (імпорт плюс внутрішні перепродажі), зазначає на сайті, що на внутрішньому ринку впродовж червня 2025 року сервісні центри МВС зареєстрували 71,3 тис. угод купівлі-продажу – менше на 12,9% порівняно з травнем-2025 та на 27,5%, ніж у червні-2024.

Першість в цьому сегменті також із суттєвим відривом зберіг Volkswagen (8,682 тис. реєстрацій), випереджаючи найближчого конкурента BMW (4,129 тис) майже вдвічі.

Далі в десятці – Renault, ВАЗ і Skoda, які майже зрівнялися між собою (та з BMW ) за обсягами, але орієнтовані на різні цільові групи: Завершують список Audi, Toyota, Ford, Mercedes-Benz і Hyundai — стабільно популярні марки, які закривають потреби різних сегментів: від бюджету до преміуму, від бензину до гібридів.

Серед моделей найбільш популярним у червні Volkswagen Passat (2,532 тис.од, трохи відстає Skoda Octavia (2,124 тис.), на третій сходинці — Volkswagen Golf, особливо популярний у містах.

Середній вік авто в сегменті вторинних перепродажів склав 15,7 року.

За даними інституту, всього у червні попит на вживані авто (імпорт та внутрішній ринок) скоротився на 12% проти травня-2025 – до 91,85 тис. од.

IMPORT, Volkswagen Golf, АВТО

Надходження до держбюджету України зросли на 42%, видатки — на 24%

Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України у першому півріччі 2025 року склали 1,87 трлн грн, тоді як касові видатки – 2,4 трлн грн, це приблизно на 42% та 24% перевищує відповідні показники першого півріччя 2024 року.

Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті, за загальним фондом надходження зросли на 43% – до 1,3 трлн грн, тоді як видатки – на 21%, до 1,87 трлн грн.

Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році на друге місце по надходженням за перше півріччя цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 167,8 млрд грн проти 97,1 млрд грн торік.

Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 245,3 млрд грн (у першому півріччі 2024 року – 223,9 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 156,1 млрд грн за відшкодування 86,2 млрд грн (132,1 млрд грн за відшкодування 70,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 155,7 млрд грн (147,6 млрд грн), акцизного податку – 132,7 млрд грн (91,1 млрд грн).

Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 55,6 млрд грн (64,2 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 25,2 млрд грн (23,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 18,8 млрд грн (23,4 млрд грн).

Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) дода до бюджету прибуток Національного банку.

Згідно з інформацією, запущений G7 в кінці минулого року механізм ERA використання доходів з заморожених російських активів суттєво збільшив надходження до бюджету грантової міжнародної допомоги – до 210,9 млрд грн проти 40,3 млрд грн у першому півріччі 2024 року.

Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-червні 2025 року зросли на 23% – до 314,6 млрд грн, у тому числі у червні – на 20%, до 57,4 млрд грн.

Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-червень 2025 року становили 856,2 млрд грн (746,9 млрд грн), або 87,0% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 232,5 млрд грн (242,4 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 44,7 млрд грн (72,92 млрд грн) – $642,0 млн та EUR388,8 млн ($1149,5 млн та EUR665,7 млн).

При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 111,7 млрд грн (164,2 млрд грн).

Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $15,0 млрд ($12,8 млрд), у тому числі в рамках ERA – близько $11,0 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.

Окрім того Україна отримала ще EUR3,1 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,44 млрд від МВФ та $0,24 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE) та “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE).

Платежі з погашення державного боргу за січень-червень 2025 року склали 322,4 млрд грн (259,1 млрд грн), або 97,6% плану, платежі з обслуговування – 179,85 млрд грн (132,8 млрд грн), або 73,9% плану.

Як повідомлялося, держбюджет-2025 затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. В той же час уряд вже запропонував парламенту збільшити видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.

У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.

Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.

видатки, ДЕРЖБЮДЖЕТ, Надходження

Україна увійшла до Ради ФАО

Україна отримала потужне міжнародне визнання: за результатами голосування на 44-й сесії Конференції Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у Римі, Україну обрано до складу Ради ФАО – одного з найвищих керівних органів Організації, пише SEEDS.

Мандат України в Раді триватиме з 1 липня 2024 року до завершення наступної конференції у 2027 році. Це рішення стало визнанням ролі України як гаранта глобальної продовольчої безпеки, попри триваючу війну з росією.

Представник України – Олексій Пінчук

Офіційним представником України виступив Олексій Пінчук, директор Департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства аграрної політики та продовольства. Саме він очолив українську делегацію на Конференції та виголосив національну заяву від імені Уряду України.

«Разом з міжнародними партнерами ми брали участь у визначенні порядку денного ФАО на наступні роки — включно з протидією дезінформації та блокуванням шкідливих ініціатив, запропонованих російською делегацією. Пишаюсь тим, що лідерство, стійкість і цінності України визнаються на світовій аграрній арені», – зазначив Олексій Пінчук.

Ключові результати для України

Обрання до Ради ФАО ООН

Україна здобула місце серед 49 країн-членів Ради ФАО – органу, який формує політику та стратегії організації. Підтримка кандидатури України свідчить про міжнародну довіру до аграрної спроможності України.

Заява Уряду України

30 June 2025, Rome, Italy. 30 June 2025, Rome, Italy. A group photo at the end of the Inaugural FAO Treaty Ceremony during the 3rd day of the 44th Session of the FAO Conference. FAO Headquarters (Plenary Hall).
Photo credit must be given: ©FAO/Pier Paolo Cito. Editorial use only

У своєму виступі делегація підкреслила:

готовність просувати сталий аграрний розвиток,
впроваджувати кліматоорієнтовані рішення,
підтримувати малі та середні фермерські господарства.
Також окреслено критичні потреби:
масштабне розмінування сільгоспземель,
відновлення сільської інфраструктури,
системна підтримка фермерів у післявоєнний період.

Приєднання до Угоди про заходи держави порту (PSMA)

Україна офіційно стала стороною цього міжнародного договору, спрямованого на боротьбу з незаконним, незадекларованим і нерегульованим рибальством. Це ще один крок до гармонізації рибної політики України з міжнародними стандартами.

Активна участь у формуванні політики ФАО ООН

Україна долучилась до голосувань щодо визначення пріоритетів діяльності ФАО ООН:

заблоковано спроби рф нав’язати шкідливі ініціативи,
підтримано рішення щодо протидії дезінформації в агросфері.

Що це означає для агросектору України

Це означає прямий вплив на глобальні рішення:

Україна бере участь у формуванні ключових документів ФАО щодо продовольства, клімату, безпеки та інновацій.
Дипломатична перемога проти рф і білорусі. Попри подачу їхніх кандидатур, ці країни не були обрані до Ради.
Залучення фінансування та підтримки фермерів

Україна зможе посилити міжнародні програми допомоги, зокрема:

для фермерів у зонах бойових дій,
у рамках програм демінування, цифровізації та кліматичної стійкості, із використанням механізмів компенсації збитків (зокрема Register of Damage Caused by the Aggression, підтриманого ЄС).

Погляд у майбутнє

Україна планує:

реалізовувати масштабні програми для фермерів-фронтовиків (насіння, техніка, теплиці, системи поливу),
посилити співпрацю з міжнародними донорами та країнами глобального Півдня,
активніше включатися у трансформацію світових продовольчих систем.

«Обрання України до Ради ФАО — це не просто символічний жест, а реальний інструмент впливу, який дає нашій державі змогу просувати інтереси фермерів на глобальному рівні. У складні часи війни Україна залишається активним учасником формування міжнародної продовольчої політики», – коментує Катерина Звєрєва, директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації, міжнародна консультантка ФАО ООН.

Офіційна заява України на 44-й сесії Конференції ФАО

У межах сесії делегація України виступила з ґрунтовною заявою, яку виголосив Олексій Пінчук. У ній було детально розкрито:
• масштаби збитків агросектору через війну (понад $84 млрд втрат),
• факти використання росією продовольства як зброї,
• роль України як відповідального глобального партнера — навіть в умовах війни,
• заклик до міжнародної спільноти підтримати ініціативи, на зразок Grain from Ukraine,
• важливість розмінування, інновацій та відновлення сільського господарства.

Повний текст виступу України доступний на офіційному сайті ФАО за посиланням

Рада ФАО

На AgriAcademy вийшли два нові курси з вирощування кукурудзи від експертів агропромхолдингу «Астарта-Київ»

Платформа професійної онлайн-освіти для українського агробізнесу AgriAcademy поповнилася ще двома безкоштовними курсами для аграріїв, створеними експертами агропромислового холдингу «Астарта-Київ». У червні 2025 на платформі AgriAcademy стали доступними нові навчальні модулі, присвячені біологічним особливостям кукурудзи та технологіям її вирощування.

Курс 1: «Кукурудза. Біологічні особливості культури»

Мета курсу — надати аграріям системне уявлення про:

біохімічний склад та морфологічну будову кукурудзи
особливості використання культури у господарстві;
критичні фази росту і розвитку кукурудзи;
вплив основних агрокліматичних факторів (температури, вологи, світла) на врожайність.

Курс 2: «Кукурудза. Технологія вирощування»

Мета курсу — сформувати практичні знання щодо агротехнологій:

місце кукурудзи у сівозміні;
методи основного обробітку ґрунту;
потреби культури в елементах живлення;
правила і строки внесення добрив;
особливості збирання врожаю.

Автор обох курсів — Павло Перхайло, досвідчений агроном із понад 10-річною практикою в Астарті. До розробки курсів також долучилися методистка Світлана Семенюк і дизайнерка інтерактивних матеріалів Ольга Вейлер.

Як і всі освітні продукти на AgriAcademy, нові курси є безкоштовними, доступними онлайн у будь-який час та передбачають отримання сертифіката після успішного проходження.

Нагадаємо, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та агропромхолдинг «Астарта-Київ» у 2024 році уклали партнерську угоду щодо розвитку дистанційної освіти для українських аграріїв. У рамках співпраці передбачено створення 25 онлайн-курсів, присвячених вирощуванню, зберіганню та переробці польових культур.

Окрім нових навчальних модулів, на платформі також доступні створені раніше курси – «Соняшник. Біологічні особливості» та «Соняшник. Технологія вирощування».

AgriAcademy – навчання для аграріїв України, яке змінює галузь

AgriAcademy — безкоштовна платформа онлайн-навчання для працівників агросектору та студентів закладів аграрної освіти, започаткована ЄБРР у грудні 2022 року в межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета — посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.

Сьогодні на платформі доступно 25 онлайн-курсів — 300 годин практичного навчання з агрономії, управління, технологій, переробки, зберігання, тощо. Кожен курс включає перевірку знань і сертифікацію учасників.

Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) відбувається за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:

Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР для стабілізації та сталого зростання України (донори: Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки та Європейський Союз як найбільший донор).
Республіки Ірландія через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР (інші донори фонду: Італія, Японія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Тайбей Китай та Сполучені Штати Америки).
Сільськогосподарської та Продовольчої Організації ООН (FAO).

Запрошуємо аграріїв зареєструватися на платформі та пройти практичні курси за посиланням: https://agriacademy.org/courses-catalog

Астарта-Київ — вертикально інтегрований агропромисловий холдинг в Україні, публічна європейська компанія, яка веде соціально-відповідальний бізнес і виробляє продовольчі товари з орієнтацією на глобальні ринки.

Компанія заснована у 1993 році Віктором Іванчиком, який і дотепер є її мажоритарним власником і генеральним директором. З 2006 року акції Астарти розміщені на Варшавській фондовій біржі.

Основні види діяльності:

рослинництво (212 тис. га земель у семи областях України) та мережа елеваторних комплексів загальною потужністю одночасного зберігання 562 тис. тонн зерна

виробництво цукру (350-500 тис. тонн щорічно)

молочне тваринництво (найбільший виробник промислового молока в Україні — 119 тис. тонн в рік)

переробка сої (власний переробний завод річною потужністю 230 тис. тонн)

альтернативна енергетика

AgriAcademy, Астарта-Київ, КУКУРУДЗА

Business news from Ukraine