Оператор мобільного зв’язку “Київстар” хоче купити онлайн-сервіс таксі “Uklon”, відповідні заявки на придбання мобільним оператором українських ТОВ “Тех Уклон”, “Уклон Корпорейт”, “Уклон Україна” і кіпрської UKLON LTD надійшли до Антимонопольного комітету України (АМКУ) в грудні 2024 року, повідомив комітет на запит Forbes Україна.
“АМКУ отримав заявку про надання дозволу “Київстар” на набуття контролю (через ТОВ “Уклон Корпорейт”) над активами “Уклон Україна”, що забезпечують здійснення діяльності з райд-хейлінгу, доставки та онлайн-реклами”, – цитує видання в п’ятницю відповідь відомства.
Зазначається, що вищезазначені заявки перебувають на розгляді АМКУ.
Співзасновник і член правління Uklon Сергій Смусь у грудні 2024 року в ефірі “Business Breakfast з Володимиром Федориним” зазначав, що за час існування Uklon отримував багато пропозицій щодо купівлі, проте жодна з них не була цікавою. “Якщо від когось буде гарна пропозиція, ми її розглянемо”, – зазначав він.
Видання інформує, що з урахуванням військового дисконту Смусь оцінював компанію в 7-8х EBITDA. Тоді як оцінка аналітичного відділу Forbes Ukraine передбачає, що поточна ціна компанії може становити $40-80 млн.
СЕО “Київстар” Олександр Комаров повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” 23 січня, що підтверджує плани інвестувати в Україну ще майже $600 млн до 2027 року і вживає заходів щодо можливого неорганічного розширення бізнесу. За його словами, “Київстар” здійснив купівлю 2024 року невеликого фіксованого оператора.
“Дивимося на інші цілі, зокрема й у рамках цифрової екосистеми”, – зазначив CEO провідного українського мобільного оператора.
Згідно з даними дашборду monobank, на таксі його клієнти витрачають близько 5% коштів, водночас частка Uklon становить близько 46%.
За даними YouControl, Uklon закінчив три квартали 2024-го з виручкою 1,2 млрд грн, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Дочірнє підприємство (ДП) «Ламелла» (Тячів Закарпатської обл.), яке випускає меблі і на 100% належить естонській «Хімбалт Трейд», у зв’язку з гострою потребою в працівниках після розширення виробничих потужностей, має намір залучити на роботу 160 осіб із Бангладеш, повідомив голова Закарпатської облдержадміністрації Мирослав Білецький.
«Тут (на підприємстві) працює 430 осіб, а у зв’язку зі збільшенням виробничих потужностей на підприємстві є 700 робочих місць. Бізнес, який створив усі умови, закупив обладнання, матеріали, гостро потребує працівників, і шукає їх за кордоном. Так, підприємство веде переговори з Міністерством закордонних справ щодо працевлаштування на умовах трудового договору 160 осіб із Народної Республіки Бангладеш», – написав він у Facebook після відвідування ДП “Ламелла”.
Білецький додав, що з метою працевлаштування іноземних працівників компанія викупила готель, переобладнала його та облаштувала відповідно до потреб тривалого проживання.
Він повідомив, що ДП «Ламелла», яке працює з 2001 року, встигло вирости з невеликого цеху з виготовлення меблевих деталей у великого виробника, чиї товари експортуються до країн Європи.
«Тут дбають про працівників: безкоштовні обіди, транспортування до місця роботи в радіусі 50 км, а середня заробітна плата становить 25 тис. грн», – зазначив голова ОДА.
«Це важливий сигнал для закарпатців – наш край стрімко розвивається, у нас працюють заводи, фабрики, які потребують людей. Не потрібно виїжджати в європейські країни – гідну зарплату та умови праці можна знайти вдома», – додав Білецький.
За його даними, за 2022-2024 роки ДП «Ламелла» сплатило до бюджетів усіх рівнів понад 182 млн грн податків і зборів, із них військового збору – понад 4,5 млн грн.
ДП «Ламелла» спеціалізується на виробництві меблів із натурального дерева (від масиву деревини до готового виробу), і, за його інформацією на сайті, є найбільшим виробником таких меблів у Закарпатті.
Серед клієнтів – великі ритейлери, міжнародні мережі, інтернет-магазини та нішеві меблеві бутики Європи. «Ламелла» – офіційний постачальник продукції для товаропровідної компанії в країнах Балтії та Скандинавії – ТМ “Furniteco”.
За даними проєкту Clarity Project, 2023 року ДП «Ламелла» збільшило чистий прибуток на 95,3% до 2022 року, до 99,4 млн грн за умови зростання чистого доходу на 10% – до 639,3 млн грн, а за підсумками січня-вересня-2024 прибуток збільшився на 17% до того самого періоду 2023 року – до 92,3 млн грн за умови зростання виручки на 31% – до 626,2 млн грн.
Кінцевим бенефіціаром ТОВ «Хімбалт Трейд» вказано жителя Естонії Едуарда Овчарова.
Himbalt Trade – торгова компанія, що спеціалізується на постачанні нафтопродуктів, нафтохімічної та хімічної продукції по всьому світу.
Бюджетний запит Агентства з міжнародного розвитку США (USAID) для України на 2025 фіскальний рік (ФР, з 1 жовтня 2024 року до 30 вересня 2025 року становить $481,6 млн, ідеться в матеріалах на сайтах агентства, чия допомога іноземним державам була заморожена новою американською адміністрацією на 90 днів.
“Ми повинні забезпечити стратегічний провал війни Путіна проти України, підтримуючи український уряд і народ”, – наводиться в документі обґрунтування виділення коштів.
Зазначено, зокрема, що $321 млн призначено для повністю або частково керованих рахунків USAID, “щоб допомогти відповісти на зростаючі потреби в економіці, розвитку та безпеці, включно зі зміцненням енергетичної інфраструктури після систематичних нападів з боку Росії, поліпшенням кібербезпеки, розвитком сільськогосподарського сектору для створення експорту, а також підтримкою громадянського суспільства, включно з активістами, журналістами та незалежними ЗМІ”.
Згідно з документом, запитані на 2025 рік кошти перевищують бюджет 2023ФР, коли вони становили $411,1 млн, однак того року було виділено додаткові бюджети для України на загальну суму ще на $18,94 млрд.
Як зазначається на українській сторінці USAID, від початку війни 24 лютого 2022 року агентство виділило $2,6 млрд на гуманітарну допомогу, $5 млрд допомоги, спрямованої на розвиток, і $30 млрд у формі прямої бюджетної підтримки.
У бюджетному запиті для України на 2025ФР, зокрема, передбачено $71 млн на підтримку охорони здоров’я, зокрема $53 млн і $12 млн на боротьбу з ВІЛ/СНІДом і туберкульозом, $27,1 млн – на кліматичні цілі, $22,6 млн – на підтримку АПК, $91,1 млн – на підтримку демократії, прав людини та управління, $13 млн – на цифрові технології, $21,2 млн – на гендерну політику, $2,4 млн – на вищу освіту.
Уже цими вихідними українські реципієнти фінансування USAID почали повідомляти про його припинення.
Зокрема, Veteran Hub повідомив про вимушене зупинення роботи філії у Вінниці та Лінії підтримки на невизначений термін, які працювали безперервно відповідно з 2020 року та з березня 2022 року.
“З 2018 року ми утримувалися від публічного фандрейзингу, бо віримо, що донати насамперед потрібні на військо. Сьогодні ми змушені вперше публічно звернутися за підтримкою”, – написала організація.
Призупинення програм USAID відчула на собі й народна депутатка Ніна Южаніна, яка мала в неділю у складі делегації вирушити в навчальний візит, організований у рамках програми USAID RADA Next Generation (RANG) у співпраці з Вестмінстерським фондом за демократію (WF). “Але вчора пізно ввечері нам повідомили, що візит скасовано”, – написала вона у фейсбуці.
“Зараз, під час надскладних випробувань, через які проходить Україна, припинити гуманітарні проєкти – це дорівнює катастрофі. Різке припинення фінансування створює величезні ризики для України”, – написала у фейсбуці член наглядової ради Фонду Східна Європа Олеся Оленицька.
За її словами, таке рішення призведе, серед іншого, до припинення будівництва укриттів для безпечної освіти під час ракетних обстрілів з боку РФ, припинення фінансової підтримки шкіл і лікарень у прифронтових регіонах країни та руйнації усталених проєктів у гуманітарній сфері.
Видання Financial Times на вихідних повідомило, що чиновники з Бюро європейських та євразійських справ у Держдепартаменті звернулися до нового держсекретаря США Марко Рубіо зробити для України виняток у замороженні американської допомоги іноземним державам, подібно до того, як такий виняток зроблено для Ізраїлю та Єгипту (бюджетні запити для них на 2025ФР становлять відповідно $3,3 млрд і $1,433 млрд.
“Поки ми не знаємо, чи буде цей запит схвалено – повністю або частково – але з Вашингтона надходять позитивні сигнали”, – процитувало FT електронного листа, надісланого співробітникам USAID в Україні в суботу, 25 січня.
“Київстар”, найбільший оператор зв’язку України, і його материнська компанія VEON підтвердили намір інвестувати в країну сумарно $1 млрд за період із 2023 до 2027 року, повідомила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко за підсумками зустрічі на полях Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) з главою правління і засновником VEON Огі Фабелою.
“Не менш важливим є потенційний лістинг “Київстару” на Nasdaq, який відкриє Україні доступ до глобальних ринків капіталу. Крім того, глобальні технологічні партнерства з компаніями, такими як Starlink, підтримуватимуть стійке зростання”, – зазначила Свириденко в соцмережі X.
СЕО “Київстар” Олександр Комаров, який брав участь у зустрічі, уточнив агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах організованого в Давосі Фондом Пінчука “Українського сніданку”, що із задекларованого $1 млрд інвестицій компанія вже вклала понад $400 млн.
“Ми плануємо продовжувати, нічого не змінилося”, – наголосив Комаров, говорячи про збільшення цих інвестицій до $1 млрд.
Глава компанії зазначив, що перший пріоритет – це інвестиції в критичну інфраструктуру, мережу, нові технології. За його словами, “Київстар” іде в межах наміченого на початку 2024-го року плану, і досягнуті результати, зокрема, щодо нарощування швидкості передачі даних, надихають.
Комаров додав, що компанія також робить кроки щодо можливого неорганічного розширення бізнесу. За його словами, “Київстар” здійснив купівлю 2024 року невеликого фіксованого оператора.
“Дивимося на інші цілі, зокрема й у рамках цифрової екосистеми”, – зазначив CEO.
Він також сказав, що важливим завданням українського уряду є залучення внутрішніх і зовнішніх інвесторів та об’єднання з бізнесом навколо поліпшення інвестиційного клімату та бізнес-можливостей.
“Київстар” – станом на вересень 2024 року обслуговував близько 23,3 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів “Домашнього Інтернету” в Україні. Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ тощо.
У середині січня цього року VEON оголосила про підписання протоколу про наміри здійснити розміщення частини акцій “Київстару” на американській фондовій біржі Nasdaq через SPAC-компанію Cohen Circle Acquisition Corp (CCIRU).
Видання Forbes Україна в п’ятницю повідомило про подання “Київстаром” наприкінці минулого року заяви до Антимонопольного комітету про купівлю цифрового сервісу таксі Uklon.
Поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні у 2024 році скоротилося на 126,7 тис. голів унаслідок викликів війни та вимушеної релокації господарств із прифронтових областей, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
“Поголів’я скорочувалося переважно в господарствах населення. Однак молочнотоварні ферми в умовах війни продовжують працювати над нарощуванням продуктивності та збільшили поголів’я корів у грудні”, – зазначив аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі.
У галузевій асоціації послалися на дані Міністерства аграрної політики та продовольства, згідно з якими станом на 1 січня 2025 року в присадибному та промисловому секторі України утримується 2 млн 29,5 тис. голів ВРХ, зокрема 1 млн 177,7 тис. корів. Водночас поголів’я ВРХ в Україні порівняно з 1 грудня 2024 року зменшилося на 149,2 тис. голів (-7%), а чисельність корів зменшилася на 39 тис. голів (-3%), порівняно із січнем 2024 року – на 126,7 тис. голів (-6%), зокрема корів – на 85,2 тис. голів (-7%).
В АВМ уточнили, що близько 45% тварин утримують на промислових підприємствах, а 55% – у господарствах населення.
У промисловому секторі утримується 917,6 тис. голів ВРХ, що на 300 голів (+0,03%) більше, ніж на 1 грудня 2024 року. Поголів’я корів становило 378,5 тис. корів і збільшилося на 3 тис. голів (+0,8%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах скоротилося на 2,2 тис. голів (-0,2%). Кількість корів на молочно-товарних фермах зменшилася на 3,7 тис. голів (-1%).
У присадибному секторі перебуває 1 млн 111,9 тис. голів ВРХ, що на 149,5 тис. голів (-13%) менше проти 1 грудня 2024 року. Кількість корів у господарствах населення на 1 січня 2025 року становила 799,2 тис. голів, що на 42,2 тис. голів (-5%) менше, ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 124,5 тис. голів (-11%), а кількість корів зменшилася на 81,5 тис. голів (-10%).
Кухалейшвілі зазначив, що скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилося після початку повномасштабного вторгнення Росії. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Крім того, фермери залишили багато корів на окупованих територіях, які не підлягають обліку.
“На сьогодні існують передумови до релокації господарств із Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонних і прифронтових населених пунктах. Фермери зможуть перевести лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні було побудовано в 70-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам утримання тварин. Брак приміщень, придатних для утримання корів, створює передумови для подальшого скорочення поголів’я”, – звернули увагу в АВМ.
У бізнес-об’єднанні наголосили, що багато фермерів не інвестують у збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Крім того, виробничі витрати фермерів зростають швидше за ціну на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення. Найбільш вразливими до зазначених викликів виявилися господарства населення, де скорочення поголів’я ВРХ відбувається більш швидкими темпами. Підприємства навпаки виявилися більш стійкими до наслідків війни.
“Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у порівняно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують чинні та нові потужності та нарощують високопродуктивне поголів’я корів”, – резюмували в АВМ та додали, що наразі щонайменше 40 господарств реалізують ці заходи.
Страхова група “ТАС” (Київ) у 2024 році виплатила за укладеними договорами страхування 1,975 млрд грн, що на 47,3% перевищує суму відшкодувань компанії за 2023 рік.
Як повідомляється на сайті страховика, понад чверть усього обсягу виплат, або 27,3%, припало на КАСКО – 540 млн грн, що на 34,1% перевищує відповідний минулорічний показник, 32,5%, або 642,3 млн грн, – на ОСЦПВ (+30,7%), 21,8%, або 430,8 млн грн, – на “Зелену картку” (+81%).
Частка ДМС у портфелі виплат групи за підсумками 2024 року становила 14,9%, або 293,6 млн грн (+74,5%).
За договорами страхування майна СГ “ТАС” за окреслений період виплатила 12,92 млн грн (+20,5%). За іншими договорами страхування виплачено 55,7 млн грн (+84,4%).
СГ “ТАС” зареєстрована 1998 року. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій і філій та 450 офісів із продажу по всій території України.
