ТОВ “Гадз-Агро” (Тернопільська обл.), аграрний підрозділ групи компаній OKKO Group, завершило перший етап жнив, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомлення, в сезоні-2025 “Гадз-Агро” отримало врожайність озимого ріпаку на рівні 3,87 т/га, озимого ячменю – 9,23 т/га, озимої пшениці – 8,63 т/га, ярого ячменю – 6,58 т/га, ярої пшениці – 6,95 т/га, гороху – 4,61 т/га.
“Обжинки завершено! Це був непростий, але надзвичайно результативний період, у якому кожен працівник вніс свою частку в спільну справу. Ці цифри — не лише показники врожайності, а й свідчення відданої праці, професіоналізму та згуртованості нашого колективу”, — зазначили в компанії.
“Гадз Агро” займається рослинництвом і тваринництвом на 26 тис. га. Є одним із найбільших садівничих підприємств України. Має власну переробку, зокрема виробляє та експортує яблучні чипси під ТМ Garden Gadz, які з 2023 року реалізуються в міжнародній торговельній мережі Lidl.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, засновником компаній є Петро Гадз (50%) та власник ГК OKKO Group Віталій Антонов через “ГнГ Рітейл Лімітед” (50%).
За інформацією CEO OKKO Group Василя Даниляка, важливою складовою аграрного портфеля OККО є партнерство з “Гадз-агро”, до капіталу якого компанія увійшла в 2023 році. Частину бізнесу, пов’язану із садівництвом, OKKO вирішила не інтегрувати.
Ритейлер побутової техніки та електроніки Comfy (ТОВ “Комфі Трейд”) за підсумками січня-червня 2025 року збільшив виторг на 19%, зафіксував зростання попиту майже в усіх категоріях техніки, повідомила пресслужба компанії.
Ритейлер не розкриває абсолютні цифри виторгу у першому півріччі. За даними YouControl, у першому кварталі 2025 року виторг виріс на 14,5% порівняно з першим кварталом 2024 року – до 8 млрд грн.
Згідно із пресрелізом, виторг від онлайн-продажів Comfy за шість місяців збільшився на 27% до показників аналогічного періоду минулого року, при цьому ринок виріс на 15%.
Близько 27% всіх онлайн-продажів компанії генерує мобільний застосунок, зазначається у повідомленні. У першому півріччі кількість його користувачів збільшилася на 28% до першого півріччі минулого року, частка щомісячно активних користувачів (MAU) зросла за рік на 50%.
Зазначається, що у першому півріччі 2025 року зафіксоване зростання попиту майже у всіх категоріях техніки. Так, у категорії дрібної побутової техніки середній приріст становить 32%, аксесуарів – 34%. Лідерами категорії стали мультипечі, продажі яких виросли на 248,1%, а також зволожувачі повітря (+59%), кавомашини (+40%) та пароочисники (+37%). Тенденцію до зростання попиту продовжують демонструвати стайлери (+62%), епілятори (+61%), електричні зубні щітки (+57%).
У великій побутовій техніці найбільше зростання показали кондиціонери (+84%), сушильні та посудомийні машини (+46% та +22% відповідно), попит на які зріс завдяки стабільній ситуації з енергопостачанням.
За даними Comfy, у сегменті цифрової та аудіо-відео-техніки стабільне зростання у першому півріччі 2025 року показали домашні аудіосистеми (+184%), об’єктиви для фотокамер (+172%), фотокамери (+53%) та планшетні комп’ютери (+49%).
“Водночас зниження продажів зафіксовано в нішах, які “перегрілися” минулого року, – павербанки та зарядні станції, а також морозильні камери, транспорт”, – зазначив ритейлер.
Сума сплачених податків мережею Comfy у січні-червні 2025 року сягнула 992 млн грн, що на 14% більше, ніж у першій половині 2024 року.
За даними YouControl, власником ТОВ “Комфі Трейд” виступає Comfy Holdings Limited (100%, Кіпр), кінцевими бенефіціарами – Станіслав Роніс і Світлана Гуцул.
Як повідомлялося, Comfy за підсумками 2024 року отримав 47 млрд 720,9 млн грн виторгу, що на 27,1% вище показника 2023 року. 2024 рік став першим, коли компанія перевищила виторг у $1 млрд. Мережа магазинів налічує більше 100 торгових об’єктів.
Хлібобулочні вироби в 2025 році продовжать дорожчати, якщо 2024 року вони додали в ціні 20%, то 2025 року ріст становитиме ще 15-20%, повідомив директор ТОВ “Київ Хліб Юрій Дученко.
“На 2025 рік ми бачимо тенденцію до подорожчання продукції. Це зрозуміло, тому що зросли затрати, насамперед на сировину, тобто борошно, на енергоносії, заробітна плата зросла. До кінця року, гадаю, будуть кроки в бік подорожчання. До кінця року воно (подорожчання – ІФ-У) становитиме 15-20%”, – сказав він під час конференції “Хліб.ua” в Києві у четвер.
Дученко наголосив, що наразі більшість хлібопекарів працюють на межі рентабельності, а деякі навіть у мінусі.
Оцінюючи перспективи та тенденції галузі в 2025 році, директор “Київ Хлібу” відзначив ріст попиту на хліби простих рецептур у тоннах. Водночас спостерігається падіння продажів пшеничних, булочних і здобних виробів. Тобто, за його словами, попит на більш маржинальні продукти в тоннах зменшується.
Серед основних проблем галузі експерт назвав вимивання обігових коштів у переробних підприємств через низьку рентабельність виробництва, енергетичну залежність, зниження купівельної спроможності українців, логістичні складнощі, обмеження експорту і тінізацію ринку, яка досягла 40-50%.
“Не можна казати, що наш ринок повністю у тіні. Йдеться про роботу за спрощеною системою оподаткування, про деякі схеми в оплаті праці. Тому продукт, який виробляється і продається за цінами нижче, ніж на 20%, – це серйозна конкуренція на ринку, де працює близько 4 тис. виробників, які виготовляють та продають такий самий продукт, який коштує грошей, і за який покупець голосує своїм гаманцем. Серед виробників існує дуже велика конкуренція”, – наголосив Дученко.
Вирішити ситуацію, на думку директора “Київ Хлібу”, допоможуть автоматизація промислового виробництва, застосування інноваційних технологій, зокрема штучного інтелекту, зміна каналів збуту, розвиток фастфуду і стрітфуду, франчайзингові схеми роботи та акцент на свіжому здоровому хлібі.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova у повному обсязі розмістила облігації серії “H” загальною номінальною вартістю 1 млрд грн після погашення 30 липня облігацій серії “E” на таку саму номінальну суму.
Відповідний звіт про випуск облігацій Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) затвердила 19 серпня 2025 року.
Номінал облігації складає 1 тис. грн, кількість 1 млн, розміщення здійснюється без публічної пропозиції. Інформація щодо інших параметрів випуску не розкривається.
У травні цього року НКЦПФР схвалила розміщення двох нових випусків облігацій “Нової пошти” – серій “G” та “H” номінальним обсягом 1 млрд грн кожен. Компанія декларувала спрямування залучених коштів на розвиток термінальної мережі (35%), в інвестиції в ІТ (15%), в BDF контейнери та автотранспорт (30%) та у тару для розміщення посилок (20%).
“Нова пошта” у липні 2025 року в повному обсязі розмістила облігації серії “G” загальної номінальною вартістю 1 млрд грн.
На середину цього року “Нова пошта” мала зобов’язання за трьома випусками облігацій серій “E”, “F” та “G” відповідно на 995,82 млн грн з погашенням 30 липня цього року, 998,45 млн грн з погашенням 1 червня наступного року та 999,38 млн грн з погашенням 2 травня 2027 року. Ставка за облігаціями “F” та “G” складає 16% річних. В активі компанії вже п’ять погашених випусків облігацій з серпня 2020 року на загальну суму 3,6 млрд грн.
У другому кварталі 2025 року компанія збільшила неконсолідований чистий прибуток на 2,6% порівняно із аналогічним періодом 2024 року – до 905,45 млн грн за зростання виручки на 22,9% – до 12 млрд 712,14 млн грн. Загалом за перше півріччя цього року чистий прибуток “Нової пошти” зменшився на 19,6% – до 1 млрд 195,74 млн грн за зростання виручки на 22,1% – до 24 млрд 571,27 млн грн.
Власний капітал компанії за перше півріччя 2025 року збільшився на 6,1% – до 12,30 млрд грн, тоді як зобов’язання – на 2,8%, до 20,56 млрд грн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” лишається експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Компанія є лiдером експрес-доставки по Україні. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Аптечні продажі в Україні за підсумками першого півріччя 2025 року у грошовому виразі зросли на 11% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 105,214 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,78% – до 567,02 млн упаковок, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” дані проведеного дослідження компанія “Бізнес Кредит”.
Згідно з ними, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками першого півріччя склала 185,56 грн за упаковку, що на 14,17% більше, ніж було в аналогічному періоді торік.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у січні-червні 2025 року зросли в грошовому виразі на 10,33% – до майже 81,929 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,32% – до майже 399,292 млн грн.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками першого півріччя року становила 205,19 грн за упаковку, що майже на 13% більше ніж рік тому.
Аптечний продаж БАДів у січні-червні у грошовому виразі зріс на 17,67% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, до майже 11,679 млрд грн, а в натуральному скоротився на 1,5% – до 49,479 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 19,5% – до 236,03 грн за одиницю товару.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2024 року зросли в грошовому вираженні на 10,67% порівняно з 2023 роком – до 192,843 млрд грн, в натуральному скоротилися на 5% – до понад 1,157 млрд упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2024 року становила 166,59 грн – на 16,53% більше ніж у 2023 році.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у 2024 році зросли до 151 млрд грн, або на 10,83% порівняно з попереднім роком, проте в натуральному виразі скоротилися на 5,64% – до 810,155 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2024 року становила 186,39 грн за одиницю товару, що на 17,45% вище за рівень 2023 року.
Аптечний продаж БАДів у 2024 році у грошовому виразі збільшився на 11,06% – до 19,992 млрд грн, в натуральному скоротився майже на 3,06% – до 99,012 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками 2024 року підвищилася на 14,56% порівняно з 2023 роком – до 201,92 грн за одиницю товару.
У лютому президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО від 12 лютого про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців, згідно з яким уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня буде знижено ціни на 30%. Також передбачалося встановити з 1 березня заборону на здійснення маркетингових послуг та послуг із промоції лікарських засобів, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, до впровадження Кабінетом Міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Україна нарощує експорт соняшникової олії до Індії, в липні 2025 року вона постачила її цій країні 78 тис. тонн, що на 57% більше ніж у червні, повідомило аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт “.
Агентство послалося на дані індійських джерел, згідно з якими частка української олії становила 39% в загальному імпорті у липні цього продукту до Індії, обсяг якого становив 200 тис. тонн. Таким чином, Україна вперше з початку війни обійшла тут РФ, чий експорт до Індії становив у цьому сегменті 49 тис. тонн, або 25% в загальних обсягах, ввезених в країну.
“Протягом останніх сезонів РФ домінувала на індійському ринку соняшникової олії, тоді як частка України коливалася між 13% і 34%. Однак у другій половині сезону-2024/25 російські виробники скоротили обсяги виробництва через низьку рентабельність, що призвело до зменшення пропозиції на зовнішніх ринках. Додатковим фактором стало не нульове експортне мито на російську олію “, – пояснили експерти.
За інформацією аналітиків, Україна впродовж вересня 2024-го – липня 2025 року експортувала до Індії 767 тис. тонн соняшникової олії, що на 55% більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.
“Цей показник є рекордним з 2022 року, підтверджуючи позицію Індії як ключового імпортера української олії. Зростання експорту відображає стабільне відновлення позицій України на світовому ринку “, – резюмували в “УкрАгроКонсалт “.
