Іноземні інвестори наразі не готові фінансувати проекти в Україні через слабкий попит на металопродукцію і високі ризики.
Про це повідомив генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков в інтерв’ю телеканалу Bloomberg Television, відповідаючи на запитання про вплив війни на інвестиції в Україну, необхідність мирних гарантій та інвестиційні можливості компанії в сусідніх країнах.
«Ситуація в Україні залишається досить складною, ми не спостерігаємо жодного уповільнення війни. Навпаки, за останні півроку військові дії стали ще інтенсивнішими. Отже, інвестиційний клімат все ще не сприяє вкладенням в Україну. Однак як гравець на міжнародній арені, особливо на європейських ринках, «Метінвест» вирішив розпочати проєкт будівництва заводу з виробництва «зеленої» сталі в Італії. Цей завод стане пілотним проектом для нас і нашого партнера Danieli, щоб відновити українську металургійну промисловість після остаточного завершення війни», – сказав СЕО.
За його словами, заморожування війни недостатньо – в України є негативний досвід з Мінськими угодами. Тому зараз потрібні надійні гарантії безпеки для країни, і тільки це допоможе залучити великі інвестиції, зокрема в «зелену» металургію. До цього малоймовірно, що в країну прийдуть значні інвестиції.
Стосовно проєкту в Італії, керівник компанії повідомив, що його вартість оцінюється в EUR2,5 млрд і фінансуватиметься через інвестиції в акціонерний капітал, а також переважно за підтримки кредитних коштів європейських фінансових інституцій, зокрема державних і громадських коштів.
«Якщо ми говоримо про Україну, нам знадобиться такий самий обсяг інвестицій, щоб змінити українську металургійну промисловість. Саме тому я наголошую, що без остаточного завершення війни та надійних гарантій безпеки реалізація цих планів у найближчому майбутньому виглядає малоймовірною. Важко уявити, щоб інвестори погодилися вкладати суттєві кошти в модернізацію української металургійної галузі в нинішніх умовах», – пояснив Риженков.
Він ще раз вказав на необхідність щонайменше гарантій безпеки: «Я не впевнений, які саме мирні угоди мають бути укладені, але гарантії безпеки мають надійти від наших союзників і партнерів – від США і Європи. І вони мають бути достатньо вагомими, щоб переконати інвесторів, що це справжнє завершення війни, і що росія не нападе знову за кілька місяців або років».
Гендиректор також зазначив, що наразі інвестори просто не вкладають коштів: реалізуються інвестиції, які підтримуються урядами європейських та інших країн світу, а також держінвестиції. Однак приватні інвестиції призупинено, інвестори чекають на прояснення ситуації.
Водночас, пояснив СЕО, «ми відкриті до будь-яких проєктів, які можуть забезпечити синергію з нашою ресурсною базою в Україні. Розглядаємо можливість придбання та модернізації потужностей, які поки що не належать до категорії декарбонізованої сталі, але мають потенціал стати такими. Є кілька об’єктів у сусідніх країнах, які відповідають цьому критерію, але я не називатиму їх, оскільки це може вплинути на переговори»
Крім того, в компанії вивчають проблемні металургійні активи з потенціалом декарбонізації, які можна відновити і повернути до роботи – ці активи переважно розташовані в Південній і Східній Європі, а це регіон діяльності групи, і саме тому вони привертають увагу «Метінвесту».
Відповідаючи на запитання про ситуацію на ринках металопродукції, гендиректор констатував, що попит у металургійній галузі наразі залишається слабким, особливо в Європі.
«Сталеливарні компанії по всій Європі зазнають труднощів. Проте сталь залишається найбільш універсальним матеріалом у світі, і ця галузь характеризується високою циклічністю. Тому зараз ми перебуваємо в низхідній стадії циклу, але знаємо, що в майбутньому неминуче відбудеться відновлення. Тому ми готові інвестувати сьогодні, щоб скористатися перевагами майбутнього зростання», – резюмував Риженков.
«Метінвест» складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
Група компаній Vitagro сумарно з початку повномасштабного вторгнення інвестувала в розвиток своїх проєктів близько $50 млн, повідомив директор з розвитку та інвестицій компанії Сергій Савчук на конференції «Ведення агробізнесу в Україні» в Києві в середу.
За його інформацією, основні інвестиції було зроблено в будівництво заводу з виробництва мікродобрив і засобів захисту рослин (ЗЗР) Vitagro Partner, біометановий і біоетанольний заводи, а також у нарощування потужностей олійноекстракційного заводу.
Савчук уточнив, що на будівництво заводу Vitagro Partner було витрачено близько $8 млн, а біометанового – понад $6 млн. Біометановий завод першим у країні під’єднали до газотранспортної системи України, і він уже третій місяць закачує біометан для експорту.
Сума інвестицій у завод із виробництва біоетанолу склала $20 млн, розширення потужностей олійноекстракційного заводу обійшлося в менш ніж $15 млн.
«Проєкти, які планувалися і розвивалися вже під час війни. Група Vitagro відчула, що і в умовах війни можна працювати і розвивати нові проєкти, тому, наприклад, на державному аукціоні купила спиртзавод у Тернопільській області і тепер там виробляють 25 тис. тонн біометану на рік. Паралельно запускається виробництво білкової кормової добавки для тварин (DDGS), потужність якого складе 25 тис. тонн на рік», – розповів представник компанії.
Групу компаній VITAGRO створено 1999 року. У 2021 році в ній було зайнято 5 тис. працівників, її виручка склала $211,3 млн, EBITDA – $101 млн.
Земельний банк групи становить 85 тис. га. У складі групи також насіннєвий завод і завод із виробництва засобів захисту рослин, а також потужності з виробництва соняшникової олії та один із п’яти найбільших фруктових садів в Україні. VITAGRO також має 5 тис. голів ВРХ і 110 тис. голів свиней, елеваторні потужності на 400 тис. тонн, а також три цегельні заводи і дев’ять асфальтних заводів, чотири сонячні електростанції сумарною потужністю 16 МВт.
Перший пілотний біометановий проєкт VITAGRO було презентовано в червні 2023 року в с. Доброгорща в Хмельницькому р-ні Хмельницької області, де на базі ферми та біогазового заводу збудовано біометановий завод потужністю 2,9 млн куб. м на рік, інвестиції в проєкт оцінюються у EUR7,6 млн. Для виробництва метану використовуватимуться гній, силос і солома з ферм групи, де утримують свиней і ВРХ.
Згідно з інформацією в Єдиному держреєстрі юридичних осіб та фізосіб-підприємців, основним бенефіціаром Vitagro є народний депутат Сергій Лабазюк, гендиректором – Петро Лабазюк.
ТОВ “Дніпрометиз – ТАС” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка за підсумками січня-березня поточного року знизило чистий прибуток у 4,5 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 3,915 млн грн з 17,581 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, за окреслений період чистий дохід збільшився на 14,5% – до 782,886 млн грн.
При цьому нерозподілений прибуток підприємства до кінця березня-2024 становив 252,814 млн грн.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2023 року “Дніпрометиз” отримав чистий прибуток 17,581 млн грн, тоді як завершив аналогічний період 2022 року з чистим збитком 8,645 млн грн, чистий дохід збільшився на 54% – до 683,802 млн грн.
“Дніпрометиз” за підсумками 2023 року знизив чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з 2022 роком – до 9,658 млн грн із 24,733 млн грн. За минулий рік чистий дохід збільшився на 8,2% – до 2 млрд 677,836 млн грн.
“Дніпрометиз” за підсумками 2022 року знизив чистий прибуток у шість разів порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.
“Дніпрометиз-ТАС” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
У власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578-відсоткова частка ТОВ “Дніпрометиз”.
Згідно з річним звітом, загальні збори акціонерів товариства від 4 серпня 2023 року ухвалили рішення про ліквідацію ПрАТ “Дніпрометиз” шляхом його перетворення на ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” (зі зміною назви). Держреєстрація ТОВ у результаті перетворення відбулася 4 грудня 2023 року.
Статутний капітал ТОВ “Дніпрометиз – ТАС” – 83,480 млн грн.
“Укрзалізниця” оголосила про старт продажу квитків на новий міжнародний поїзд №9/10 сполученням Київ – Будапешт, повідомляє пресслужба АТ.
“Довгоочікуваний маршрут, реалізований у співпраці з угорськими залізницями, поїде з 15 грудня”, – йдеться в телеграмі.
Зазначається, що поїзд стане важливим кроком для розвантаження популярних міжнародних напрямків, забезпечуючи пряме сполучення з Будапештом – одним із ключових транспортних вузлів регіону. Пасажири зможуть зручно дістатися Відня, Мюнхена, Цюриха та інших міст Європи.
Також для комфортних подорожей у складі поїзда передбачено спальні вагони купе та люкс, що відповідають звичним стандартам для українських пасажирів. Розклад передбачає виїзд із Києва о 10:16 із прибуттям до Будапешта о 06:00 наступного дня. Зворотний рейс відправлятиметься о 22:40, а до Києва прибуватиме о 19:11. Вартість квитка в купейному вагоні становить 2800 грн.
Квитки вже доступні в застосунку та на офіційному сайті “Укрзалізниці”.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-листопада поточного року скоротило виробництво прокату на 57,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 42,9 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, у листопаді на підприємстві виготовили 7,1 тис. тонн металопрокату, що менше на 12% за листопад-2023.
“У прокатному цеху №2 в листопаді провели чергову робочу кампанію, під час якої прокатали швелери різного сортаменту – від 8 до 30. Зараз у ПЦ-2 завершують відвантаження продукції та проводять ремонти основного обладнання. Наступну прокатну кампанію заплановано на січень 2025 р.”, – констатовано в інформації.
Випуск коксу за 11 місяців 2024 року скоротився на 1% – до 266,1 тис. тонн. У листопаді виробництво коксу збереглося на рівні листопада-2023 – 23,5 тис. тонн.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Українська авіакомпанія SkyUp Airlines з квітня 2025 року починає виконувати регулярні рейси з Кишинева (Молдова) за найбільш затребуваними в Україні напрямками. Як повідомила пресслужба компанії в середу, до списку маршрутів увійшли Іспанія, Португалія, Франція, Греція, Кіпр. Купівля квитків доступна з 11 грудня 2024 року.
З Кишинева в понеділок і п’ятницю будуть доступні рейси Кишинів (RMO) – Париж (BVA), щоп’ятниці – Кишинів (RMO) – Лісабон (LIS), щосереди Кишинів (RMO) – Барселона (BCN) – на цьому напрямку кількість рейсів планується збільшити до трьох на тиждень.
Також у понеділок і п’ятницю SkyUp виконуватиме регулярні рейси Кишинів (RMO) – Аліканте (ALC), у середу і суботу Кишинів (RMO) – Пальма-де-Майорка (PMI), у вівторок – Кишинів (RMO) – Салоніки (SKG), понеділок, середу, суботу з подальшим збільшенням до чотирьох разів на тиждень – Кишинів (RMO) – Іракліон (HER). Крім того, з Кишинева компанія тричі на тиждень літатиме на Кіпр.
У SkyUp уточнили, що з огляду на потреби та запити українців обрали аеропорт Кишинева як один із найближчих міжнародних хабів до українського кордону.
Раніше повідомлялося, що SkyUp за 8 міс.-2024 збільшила кількість чартерних рейсів на 27%. Компанія має дозвіл Європейського агентства з безпеки авіаперевезень (EASA) на виконання польотів до країн Європейського Союзу і права на виконання комерційних рейсів до Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів. У червні 2022 року SkyUp Airlines отримав експлуатаційний дозвіл Швейцарії.
