Корпоратизація ДП «Ліси України», передбачена проектом Програми дій уряду, оприлюдненим у понеділок, передбачає перетворення державного підприємства на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатиме державі, повідомила в коментарі «Інтерфакс-Україна» директор департаменту GR і корпоратизації держпідприємства Юлія Плиска.
За її словами, для корпоратизації ДП «Ліси України» Державне агентство лісових ресурсів України (ДАРЛУ) напрацювало спеціальний законопроект, який знаходиться в профільному міністерстві. Практично всі найбільші українські держкомпанії проходили корпоратизацію на підставі спеціального закону. У разі ж, якщо корпоратизація ДП «Ліси України» відбуватиметься без спеціального законопроекту, виникне необхідність законодавчого врегулювання окремих аспектів процесу, які регулюватимуть особливості перетворення підприємства в АТ.
“Переваги корпоратизації – зрозуміла для міжнародних інвесторів модель управління, яка є умовою для залучення інвестицій. Проведення незалежної оцінки активів відкриє можливість залучення коштів міжнародних фінансових організацій: Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). На відміну від унітарного підприємства акціонерна компанія має більшу гнучкість у реалізації інвестиційних проектів. Крім того, акціонерне товариство отримує право спрямовувати кошти від реалізації неліквідних активів на розвиток компанії”, – зазначила Плиска.
Очікується, що корпоратизація «Лісів України» прискорить впровадження нових сучасних технологій, оновлення матеріально-технічної бази і таким чином підвищить ефективність виробництва. Однак при цьому держава залишиться власником земель лісфонду, які, як і раніше, не підлягатимуть приватизації.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів в оприлюдненому в понеділок проекті Програми дій уряду назвав одним із своїх пріоритетів прийняття нового законодавства про ринок деревини та проведення корпоратизації ДП «Ліси України».
АТ, ДП, Ліси України
Україна у січні-липні-2025 скоротила імпорт нікелю та виробів на 26,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 – до $12,446 млн (у липні – $1,875 млн), експорт нікелю та виробів становив $746 тис. (у липні – $139 тис.) проти $423 тис. за 7 місяців-2024.
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
Україна розширюватиме географію дипломатичної присутності у світі у 2025-2026 роках, передбачено у проєкті Програми дій уряду у сфері відповідальності Міністерства закордонних справ, яка оприлюднена у понеділок.
Згідно з опублікованим у понеділок проектом, до кінця 2025 року має відкритися ще 4 посольства України і до 9 нових консульських установ.
Крім того, планується підвищення статусу двох діючих консульств і затвердження рішення про створення від 10 до 20 почесних консульств України.
До кінця 2026 року мають запрацювати три нових дипустанови в країнах Латинської Америки.
Українські підприємства у січні-липні поточного року збільшила імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 29,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $109,984 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у вівторок, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс на 12,7% – до $55,437 млн.
У липні імпортовано міді на $16,821 млн, експортовано – на $9,357 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Агрохолдинг KSG Agro у січні-червні 2025 року збільшив виручку до $9,4 млн, що на 20,2% більше проти аналогічного періоду 2024 року, а операційний прибуток – на 37,5% до $765 тис., повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Збільшення виручки від реалізації та операційного прибутку в важкий воєнний період є визначним результатом та черговим підтвердженням правильності нашої стратегії вертикально інтегрованого холдингу, яку ми почали реалізовувати задовго до початку війни. Крім того, свою роль зіграла наша програма оновлення свинопоголівʼя, яку ми активізували в 2024-2025 роках”, – зауважив голова Ради директорів KSG Agro Cергій Касьянов.
Як повідомлялося, протягом 2025 року агрохолдинг KSG Agro активно омолоджував стадо на власному свинокомплексі. Так у червні-липні свинопоголівʼя було поповнено 500-ми племінними чистопородними свиноматками генетики Danish Pig Genetics від компанії-постачальника Breeders of Denmark A/S (Данія). В агрохолдингу стверджують, що це дозволить КSG Agro вже в поточному році оновити свинопоголів’я 4 тис. високопродуктивних гібридних свиноматок F-1.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.
За даними KSG Аgro, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році агрохолдинг розпочав реалізацію стратегії “сетецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.
Україна у січні-липні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному вираженні на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 364,669 тис. тонн із 343,678 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, імпорт коксу у грошовому вираженні за цей період знизився на 2,8% – до $121,049 млн.
Його завезли переважно з Польщі (89,62% поставок у грошовому вираженні), Індонезії (7,90%) та Чехії (2,45%).
У зазначений період Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
