Металургійні підприємства України в жовтні поточного року збільшили виробництво сталі на 5,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 604 тис. тонн з 571 тис. тонн, але знизили на 0,1% до попереднього місяця, коли було вироблено 610 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 23-тє місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у жовтні-2024 зафіксовано зростання виплавки сталі до жовтня-2023 у половині країн першої десятки, окрім Японії, США, Росії, Південної Кореї та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками жовтня є такою: Китай (81,880 млн тонн, зростання на 2,9% до жовтня-2023), Індія (12,456 млн тонн, “плюс” 1,7%), Японія (6,925 млн тонн, “мінус” 7,8%), США (6,551 млн тонн, “мінус” 2%), РФ (5,6 млн тонн, “мінус” 15,2%), Південна Корея (4,487 млн тонн, менше на 18,3%), Німеччина (3,217 млн тонн, “плюс” 14,7%), Бразилія (3,075 млн тонн, “плюс” 16,2%), Туреччина (2,998 млн тонн, “плюс” 0,7%) та Іран (2,960 млн тонн, “мінус” 1,9%).
Загалом у жовтні поточного року виплавка сталі зросла на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 151,193 млн тонн.
За 10 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників є такою: Китай (850,730 млн тонн, зниження на 3%), Індія (122,982 млн тонн, більше на 5,6%), Японія (70,214 млн тонн, падіння на 3,7%), США (66,666 млн тонн, “мінус” 1,9%), РФ (59,435 млн тонн, “мінус” 6,8%), Південна Корея (52,330 млн тонн, “мінус” 6,4%), Німеччина (31,581 млн тонн, “плюс” 5%), Туреччина (30,905 млн тонн, “плюс” 12,4%), Бразилія (28,394 млн тонн, більше на 6%) та Іран (24,956 млн тонн, “плюс” 0,6%).
Загалом у січні-жовтні 71 країна виробила 1 млрд 546,586 млн тонн сталі, що на 1,6% менше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас Україна за 10 місяців 2024 року виробила 6,487 млн тонн сталі, що на 25,7% вище за обсяги за січень-жовтень 2023 року. Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 10 місяців-2024.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Страхова група “ТАС” (Київ) за січень-жовтень 2024 року виплатила за укладеними договорами страхування 1,618 млрд грн, що на 53,3% перевищує суму відшкодувань компанії за 10 місяців минулого року, повідомляється на сайті страховика.
Понад чверть усього обсягу виплат, або 27,94%, припало на КАСКО -452,2 млн грн, що на 38,9% перевищує відповідний показник за 10 місяців 2023 року, 32,3%, або 523,5 млн грн – на ОСЦПВ (+31,7%), 21,8%, або 352,8 млн грн – на “Зелену картку” (+99,8%).
Частка ДМС у портфелі виплат компанії за підсумками восьми місяців становила 14,33%, або 231,9 млн грн (+87,2%).
За договорами страхування майна СГ “ТАС” за звітний період виплатила 11 млн грн (+60,3%).
За іншими договорами страхування компанією було виплачено 47,2 млн грн (+85,8%).
СГ “ТАС” зареєстрована в 1998 році. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій і філій та 450 офісів із продажу по всій території України.
Фінляндія оголосила про виділення 20,5 млн євро на підтримку української освітньої системи, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“20 млн євро будуть спрямовані на підтримку освітньої реформи в Україні в межах проєкту, який триватиме з 2025 до 2028 року. Проєкт співпраці розроблявся спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством освіти і культури Фінляндії та Фінським національним агентством з освіти”, – йдеться в повідомленні відомства.
Крім того, Фінляндія надасть 500 тис. євро на підтримку програми шкільного харчування Всесвітньої продовольчої програми (WFP) в Україні.
За словами міністра освіти і науки України Оксена Лісового, уряд Фінляндії є одним із ключових партнерів із реформування освіти, починаючи з 2018 року.
“Ми маємо багато спільних програм, метою яких є зміцнення соціального захисту учнів та учениць, а також надання їм психосоціальної підтримки”, – додав він.
У 2024 році ринок праці Німеччини зіткнувся з помітними викликами, відображаючи загальні економічні труднощі країни. Рівень безробіття, скоригований з урахуванням сезонних коливань, збільшився до 6,1% у жовтні, що є найвищим показником з лютого 2021 року. Кількість безробітних сягнула 2,856 мільйона осіб, збільшившись на 27 тисяч порівняно з попереднім місяцем.
Попри високий попит на робочу силу в низці галузей, можливості для безробітних знайти роботу відновлюються повільно. Очікується, що промисловість продовжить скорочувати робочі місця, тоді як попит на фахівців в інших секторах залишається високим.
У 2024 році в Німеччині було запроваджено нову допомогу з безробіття – Bürgergeld, яка замінила колишню Arbeitslosengeld II. У 2024 році суму допомоги було збільшено до €563.
Таким чином, 2024 рік став для Німеччини періодом значних випробувань на ринку праці, зумовлених як внутрішніми економічними чинниками, так і зовнішніми викликами. Уряду та бізнесу належить спільно шукати рішення для стабілізації зайнятості та підтримки безробітних громадян.
Джерело: http://relocation.com.ua/riven-bezrobittia-v-nimechchyni-zbilshyvsia-do-6-1-u-zhovtni/
У неділю, 24 листопада, погодні умови можуть призвести до порушення руху транспорту на дорогах України в західних, північних (крім Сумської), східних та Вінницькій областях.
«24 листопада в західних, північних (крім Сумської), східних та Вінницькій областях на дорогах ожеледиця (I рівень небезпечності, жовтий). Погодні умови призведуть до порушення руху транспорту», – ідеться в попередженні Укргідрометцентру про небезпечні метеорологічні явища.
21 листопада 2024 року з нагоди Міжнародного дня відмови від куріння в інформаційному агентстві «Укрінформ» громадська організація «Життя» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) презентувала результати опитування щодо споживання тютюнових виробів серед дорослого населення України. Опитування проводилося у вересні-жовтні 2024 року в рамках регулярного «Омнібусу» методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI).
Результати дослідження демонструють відновлення тенденції до зниження споживання тютюнових та нікотинових виробів: 27% українців вживають тютюнові та нікотинові вироби, серед них щодня курять 23% опитаних, епізодично – 4%. Це може свідчити про ефективність антитютюнового Закону №1978, який повністю набув чинності у 2023 році, та політики щорічного підвищення акцизів.
«Порівняно з груднем 2023 року частка тих, хто вживає тютюнові або нікотинові вироби, знизилася з 30% до 27%, у 2022 році цей показник становив 32%. Тобто ми спостерігаємо тенденцію до зниження поширеності вживання тютюну та нікотину серед дорослого населення. Також знижується споживання традиційних сигарет, тоді як споживання новітніх тютюнових та нікотинових виробів, навпаки, зростає. Загалом зберігається тенденція до того, що більше курять респонденти молодшої вікової категорії», – розповіла Вікторія Захожа, заступниця директора Київського міжнародного інституту соціології.
Результати опитування демонструють найвищий рівень споживання тютюнових та нікотинових виробів серед молодої вікової групи 18-39 років: 27% респондентів цього віку є щоденними курцями. Водночас бачимо, що зростає споживання тютюнових виробів для електричного нагрівання, особливо серед молоді: 45% молодих українців віком 18-29 років курять ТВЕН, тоді як ще рік назад цей показник становив 37%.
Такі дані корелюються з рівнем впливу реклами тютюнових та нікотинових виробів: всього на неї наражаються 43% опитаних, тоді як серед молоді віком 18-39 років – до 63% респондентів. Найчастіше спостерігають рекламу тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі – 32% опитаних, на другому місці – банерна реклама в інтернеті (18%).
«Заради подолання тютюнової епідемії серед дітей та молоді ми з колегами зареєстрували законопроєкт №12091, який передбачає заборону тютюнової викладки в місцях торгівлі, банерної реклами в інтернеті, ароматизованих тютюнових виробів та впроваджує комбіновані медичні попередження на упаковках всіх тютюнових виробів. Такі заходи дозволять зменшити привабливість шкідливої продукції та захистити дітей та молодь від нікотинової пастки», – зазначила Лада Булах, народна депутатка України.
Дослідники виявили високий рівень ефективності комбінованих (графічне+текстове) медичних попереджень на тютюнових виробах для куріння, що були впровадженні з 11 липня 2024 року: 94% курців помічають такі попередження, 62% курців вони стимулювали до певних дій з відмови від куріння. Тоді як серед курців тютюнових виробів для нагрівання 74% помічають текстові попередження і лише 44,5% задумалися про відмову.
«Для тютюнових виробів для нагрівання в нашій країні створені преференційні умови: відсутність заборони ароматизаторів, винятки щодо банерної реклами, лише текстові попередження на упаковках. Як результат, споживання таких виробів зростає з кожним роком. Окрім того, тютюнова індустрія просуває податкову пільгу в розмірі 20% на ТВЕН порівняно з сигаретами, що є неприпустимим. Ухвалення такого рішення призведе до катастрофи. ВООЗ наголошує, що тютюнові вироби для нагрівання мають регулюватися так само як і звичайні сигарети», – наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор громадської організації «Життя».
Більшість українців підтримують антитютюнові заходи, спрямовані на захист молоді від приваблення до вживання тютюнових та нікотинових виробів.
Абсолютна більшість респондентів підтримує заборону реклами брендів електронних пристроїв для куріння та електронних сигарет (70%) та заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях торгівлі (68%). Дві третини опитаних підтримують заборону ароматизованих тютюнових виробів (62%), більше половини опитаних підтримує підвищення акцизного податку на тютюнові вироби та рідини до електронних сигарет (56%). Запровадження стандартизованої упаковки підтримують 50% респондентів.
