Китай у 2024 році значно зміцнив свої позиції в економіці Сербії, ставши її найбільшим торговельним партнером і обійшовши при цьому Європейський Союз.
За даними на 2023 рік, обсяг двосторонньої торгівлі між Китаєм і Сербією склав 4,35 млрд доларів США, що на 23,7% більше порівняно з попереднім роком. У 2024 році, після набрання чинності Угодою про вільну торгівлю між країнами 1 липня, подальше зростання товарообігу прискорилося, що й призвело до перевищення показників торгівлі з Китаєм порівняно з ЄС. Про це інформує ТГ канал Сербський економіст.
Одним із чинників зростання, було збільшення імпорту високотехнологічного обладнання, електроніки та сировини для металургійної галузі з Китаю. Крім того, Китай активно інвестує в ключові інфраструктурні проєкти Сербії, як-от будівництво індустріального парку поблизу Нові-Сада і модернізацію залізничної лінії Белград-Будапешт.
Наприклад проєкт будівництва індустріального парку поблизу Нові-Сада з інвестиціями в 300 млн євро, створить близько 5 000 нових робочих місць.
Модернізація залізничної лінії Белград-Будапешт та інші інфраструктурні проєкти, спрямовані на поліпшення транспортної мережі та логістики в регіоні.
Зміцнення зв’язків з Китаєм дає змогу Сербії диверсифікувати торговельні відносини і знижувати залежність від ЄС і Росії, що сприяє сталому економічному зростанню і розвитку ключових галузей.
Сербський Економіст – https://t.me/relocationrs
Україна в грудні 2024 року імпортувала молокопродуктів (МП), зокрема, за товарними позиціями 0401-0406 УКТ ЗЕД (молоко і вершки незгущені, молоко і вершки згущені, кисломолочні продукти, молочна сироватка, масло вершкове та інші жири, сири всіх видів і кисломолочний сир) на $38,5 млн, що є рекордним значенням за 2022-2024 роки.
Як повідомили в Спілці молочних підприємств України (СМПУ), попередній максимум (у вартісній оцінці) на рівні близько $29 млн фіксували в січні 2022-го та грудні 2023 рр.
Аналітики звернули увагу, що обсяги імпорту молокопродуктів у грудні-2024 більш ніж на третину перевищили показник грудня 2023 року.
“Це стало наслідком наявної в другому півріччі 2024 року цінової ситуації на ринку молока-сировини. Адже з червня по грудень ціни на молоко-сировину ґатунку екстра в Україні зросли майже на 45% (менш ніж із 14 грн більш ніж до 20 грн за кг). Це автоматично зумовило зниження конкурентоспроможності вітчизняних молокопродуктів, насамперед сирів, на внутрішньому ринку. Як наслідок, ціна молока-сировини в Україні до кінця листопада впритул наблизилася до середньоєвропейського показника, перевищивши показники окремих європейських країн із розвиненим молочним скотарством”, – пояснили в галузевому об’єднанні.
Водночас обсяги імпорту молокопродуктів у грудні-2024 більш ніж у 2,1 раза перевищили відповідний показник травня-червня 2024 року, коли в Україні було зафіксовано позитивне сальдо експорту-імпорту зовнішньої торгівлі цими товарами.
За інформацією аналітиків, найбільше зросли обсяги імпорту сирів: у грудні в Україну ввезли понад 5,34 тис. тонн цієї продукції на суму приблизно $32 млн, що на 43% більше від попереднього максимуму в грудні-2023, коли було ввезено 3,73 тис. тонн сирів. У липні-жовтні стандартний показник імпорту сирів в Україну становив близько 3 тис. тонн.
Обсяги експорту молокопродуктів у грудні 2024 року стрімко знизилися порівняно з попередніми місяцями – до мінімуму з березня 2024 року. Якщо середній показник експорту цих товарів у червні-листопаді перевищував $20 млн, то в грудні він опустився нижче за позначку в $16 млн. Суттєво знизилися обсяги експорту: ТП 0405 (олія та молочні жири) становили лише 44% від показника серпня та 68% від показника листопада; ТП 0406 (сири) були на рівні 60% від показників жовтня-листопада.
“Обсяги імпорту у вартісній оцінці в грудні-2024 у 2,4 раза перевищували обсяги експорту – це рекордне значення за період воєнного стану в Україні (попередній максимум фіксували в грудні-2023, коли перевищення становило 2,15 раза)”, – констатували в бізнес-об’єднанні.
Експерти прогнозують, що в січні 2025 року негативний тренд у зовнішній торгівлі молокопродуктами збережеться – обсяги імпорту суттєво переважатимуть над відповідними показниками експорту.
“Очевидно, що рівень цін на молоко-сировину, що сформувався на початок грудня-2024 року, зумовлює втрату конкурентоспроможності вітчизняними молокопродуктами як на зовнішніх, так і на внутрішньому ринку. Єдиним виходом із цієї ситуації є збільшення пропозиції молока-сировини, що можливо лише за рахунок реалізації дієвих заходів державного стимулювання інвестиційної активності в секторі молочного скотарства в Україні”, – резюмували в СМПУ.
Еспресо в Україні знову подорожчало: 2024 року за чашечку кави в середньому потрібно було заплатити 31 грн, що на 11% дорожче, ніж роком раніше, повідомляється в дослідженні Індексу Еспресо від Poster POS, виконаного для сервісу Опендатабот.
Згідно з дослідженням, загалом Еспресо в Україні піднявся в ціні в 1,7 раза з початку повномасштабної війни – з 19 грн 2021 року до 33 грн на кінець 2024 року.
Станом на кінець грудня найдорожчу каву в Україні, як і 2023 року, п’ють в Одеській області – 40 грн за чашку. Тільки за рік ціна в регіоні зросла на 20%. Далі йде Львівська область – тут чашка еспресо коштує 39 грн. Третю сходинку посіла Волинська область, де порція еспресо коштує 37 грн.
Найдешевша кава другий рік поспіль фіксується в Хмельницькій і Сумській областях: 28 грн за чашку.
Дослідники зазначили, що найбільше за 2024 рік – на 29% – подорожчало еспресо у Вінницькій області: до 31 грн за чашку. Лише в Харківській області вартість порції еспресо залишилася незмінною – 34 грн.
“Еспресо – основна складова кожного кавового напою, тому його вартість безпосередньо впливає на ціну будь-якого напою в кафе”, – пояснили в Опендатабот.
Індекс Еспресо – економічний показник, що використовується для вимірювання вартості стандартної порції еспресо в різних містах світу. Він може бути корисним для порівняння рівня цін і вартості життя в різних місцях. Такий індикатор допомагає оцінити, наскільки велика різниця в цінах на однакові товари і послуги в різних країнах, відображає купівельну спроможність і рівень інфляції, стверджують у компанії Poster POS.
Українська компанія з автоматизації ресторанів Poster POS – українська компанія з автоматизації ресторанів, яка є розробником програми обліку в системі HoReCa і встановлюється на планшетах. Послугами розробника користується понад 50 тис. закладів.
Київська область торік отримала з державного бюджету понад 1,155 млрд грн для закупівлі 497 квартир для ветеранів та їхніх родин, повідомляє Київська ОВА в телеграм-каналі в суботу.
Завдяки підтримці благодійного фонду Андрія Засухи та футбольного клубу “Колос Ковалівка” в області збудували перше інклюзивне містечко на 59 сучасних будинків для ветеранів.
В області функціонує дев’ять ветеранських хабів. Серед них три класичних – у Борисполі, Броварах та Ірпені, а також шість ветеранських просторів. Незабаром планується відкриття чергового хабу в Білій Церкві.
Із початку 2024 року до Київської обласної служби зайнятості звернулися 753 учасники бойових дій. Завдяки підтримці служби, 208 осіб уже знайшли роботу.
У регіоні вже працюють 98 ветеранських бізнесів, що дає можливість колишнім військовим реалізувати свої підприємницькі ініціативи.
За весь час війни США виділили Україні $177 млрд, однак ми не отримали половини цих коштів, заявив президент Володимир Зеленський.
«Якщо ми беремо, наприклад, гроші Сполучених Штатів Америки, за весь цей час цієї війни проголосовано або ухвалено рішення було десь по 177 мільярдів. Давайте будемо чесними. Ми не отримали половини цих грошей», – сказав Зеленський в інтерв’ю Лексу Фрідману, опублікованому в неділю на YouTube каналі Офісу президента України.
Наступна президентська адміністрація Сполучених Штатів може спробувати скликати свого роду конференцію щодо України найближчим часом, повідомляють у статті, опублікованій на сайті британської газети The Telegraph у неділю.
«Коли саме, залежатиме від готовності Путіна і президента Зеленського провести такі переговори, а також від угоди про голову, порядок денний і місце проведення. Це також може залежати від Росії, особливо від того, чи не буде вона чинити обурливі вчинки, які можуть зробити такі переговори неможливими у світлі міжнародної думки. Нещодавнє збиття азербайджанського авіалайнера – це саме той акт, який підтверджує, що Росія – безпринципна держава-ізгой», – йдеться в тексті статті.
За даними видання, США «відіграватимуть центральну роль у будь-яких переговорах, незалежно від того, чи будуть вони офіційно запропоновані Трампом, чи ні», а ймовірний наступний держсекретар Марко Рубіо, «очевидно, буде очевидним головою», однак на цю роль може претендувати і голова Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн.
Водночас, у статті йдеться про скептицизм щодо здатності обраного президента США Дональда Трампа швидко закінчити війну в Україні. «Судячи з повідомлень із фронту, широко поширений скептицизм щодо здатності Трампа закінчити війну так швидко, як він сподівається. Щоб зробити це, не подаючи Путіну сигналу про те, що його агресія спрацювала, щоб уникнути підриву НАТО і обмежити ймовірність подальших нападів, Путіну доведеться піти на якісь поступки. Є можливість зробити це, і президент Зеленський дав зрозуміти, що є можливість для переговорів», – ідеться в повідомленні.
У статті вказується на те, що Трамп після виборів «не надав жодних додаткових подробиць про те, чого світ може очікувати від його обіцяної мирної ініціативи».
«Ми чекаємо подробиць ініціативи Трампа, щоб покласти край цьому жаху; якщо, звісно, її не буде відкладено через застереження, висловлені йому і його команді деякими союзниками по НАТО. Зокрема, вони можуть викликати побоювання з приводу того, як врегулювання, що розглядається на користь росіян, вплине на міжнародні відносини, фактично винагородивши Путіна за його агресію. 25 років правління Путіна свідчать про те, що щоразу, коли йому дозволяють уникнути відповідальності за будь-який злочин, він потім прагне розсунути кордони (у прямому і переносному сенсі) ще далі. Його явне бажання знову завоювати частини колишнього Радянського Союзу створює для нього очевидні потенційні цілі», – пише видання, згадавши можливість агресії проти Литви або Польщі для створення сухопутного коридору між Білоруссю і Калінінградською областю РФ.
Видання також підкреслює, що режим санкцій щодо Путіна і його поплічників «був абсолютно неадекватним», і згадує про купівлю датськими компаніями російської риби, а також про так званий тіньовий флот РФ, який займається торгівлею російською нафтою та іншими енергоносіями для іноземних клієнтів.
«Підтримуючи багатство найвпливовіших росіян і надаючи фінансові кошти для купівлі боєприпасів, компанії, які займаються цією торгівлею, підтримують владу Путіна і його друзів щасливими і дають змогу війні продовжуватися», – наголошується в статті.
