Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Прибуток “Червоної зірки” зріс на 66% у I кварталі 2025

ПрАТ “Хімфармзавод “Червона зірка” (Харків) в січні-березні 2025 року збільшило чистий прибуток на 66% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,144 млн грн.

Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід від реалізації за цей період збільшився на 27% – до 100,558 млн грн.

“Хімфармзавод “Червона зірка” – український виробник лікарських препаратів, лікувальної косметики і добавок дієтичних.

За даними системи Опендатабот, чистий прибуток компанії за 2024 рік склав 24,063 млн грн, що на 64% більше, ніж в 2023 році.

Кінцевим бенефіціаром компанії є Олена Галкіна.

,

Акції ІМК зросли на 15% після оголошення про дивіденди EUR0,63/акція

Рада директорів агрохолдингу ІМК в ході конференц дзвінку 22 травня затвердила виплату проміжних дивідендів на базі звітності на кінець березня цього року на загальну суму EUR22,37 млн (EUR0,63 на акцію).

Інформацію про відповідні рішення аграрна група оприлюднила на своєму сайті.

ІМК зазначила, що під час визначення дивідендів було враховано, що чистий прибуток за перший квартал 2025 року склав EUR16,74 млн, нерозподілений прибуток на кінець березня – EUR7,08 млн, а емісійний дохід – EUR17,84 млн.

Дивіденди будуть сплачені 5 червня акціонерам за станом на 29 травня. Після оголошення про дивіденди акції ІМК подорожчали приблизно на 15%, або PLN4 – до PLN31,9 за акцию (около EUR7,5).

Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.

ІМК завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виручка зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.

, ,

Збір ячменю в Україні у 2025 році скоротиться на 40% — «Пуск»

В Україні у сезоні-2025 очікується суттєве зменшення валового збору ячменю на тлі скорочення посівних площ та впливу погодних ризиків, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради.

“Цьогоріч очікуємо збір ячменю близько 5,1-5,3 млн тонн, що на 40% нижче від довоєнного рівня. Це означає суттєве зниження пропозиції вже на старті сезону і ринок поступово починає це враховувати у цінах”, – зазначили аналітики.

Експерти привернули увагу, що попит на український ячмінь підвищується, особливо з боку Китаю, який повертається на ринок, та країн Південної Європи. Це формує передумови для стабілізації і навіть підвищення експортної активності.

“Китай уже законтрактував близько 500 тис. тонн українського ячменю на липень-серпень, а європейські імпортери, зокрема, Іспанія та Італія також активізують закупівлі. Трейдери прагнуть заздалегідь закрити потреби в обсягах, зважаючи на обмежені перспективи внутрішнього виробництва”, – розповіли аналітики.

Вони також бачать потенціал для підвищення цін у другій половині року, особливо якщо погодні ризики підтвердяться і врожай виявиться ще меншим за прогноз.

“На старті сезону модель цін показує рівень $200-205/тонна на базисі CPT, але вже до грудня-січня можна очікувати позначки $230-240/тонна. Ринок уже демонструє готовність платити більше за обмежену пропозицію якісного ячменю”, – прогнозують у “Пуск”.

KSG Agro збільшив дохід у свинарстві на 64% — до $8,9 млн

Агрохолдинг KSG Agro у 2024 році збільшив валовий дохід від реалізації у свинарському сегменті до $8,9 млн, що на 64% більше проти попереднього року, повідомила пресслужба агрохолдингу.

“Зростання прибутковості на 64% за рік навіть у мирний час можна вважати значним результатом. Агрокомпанії ще до війни звикли працювати з аномальними ризиками, серед яких – епідемії, неврожаї та зміни клімату. Війна кратно примножила непередбачуваність та перелік загроз. Тому без якісної системи управління ризиками агробізнесу не обійтися і поточна ринкова позиція нашого агрохолдингу вкотре це підтверджує. Своїми наробками в сфері управління ризиками та інвестиціями під час війни ми готові ділитися з іншими українськими компаніями”, – сказав голова ради директорів агрохолдингу Сергій Касьянов, якого цитує пресслужба.

За його інформацією, агрохолдинг розвиває вертикальну інтеграцію, регулярно проводить стрес-тестування бізнес-моделі та коригує свої стратегії. Українські та європейські інвестори позитивно реагують на очевидні успіхи агрохолдингу, розглядаючи його як високодохідний, хоча й недооцінений в період війни актив.

Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.

За даними KSG Аgro, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році агрохолдинг розпочав реалізацію стратегії “сетецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.

, ,

“Запоріжсталь” закликає обмежити експорт брухту і зупинити зростання залізничних тарифів

Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” виступає за обмеження експорту стратегічної для металургів сировини – брухту чорних металів, а також за введення мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень.

Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, про це заявив в.о. генерального директора “Запоріжсталі” групи “Метінвест” Тарас Шевченко в ході робочого візиту першої віцепрем’єра – міністерки економіки Юлії Свириденко до Запоріжжя.

Свириденко відвідала металургійне, машинобудівне та підприємство харчової промисловості. Під час зустрічі з представниками бізнесу обговорювалися поточні питання та очікування від державної політики у сфері економіки.

За словами міністерки, понад 8% промислового виробництва України сконцентровано у Запорізькій області, і попри тимчасову окупацію 80% регіону та постійні ворожі атаки на місто саме в ньому виробляється майже 20% продукції металургійної галузі та близько 7% продукції машинобудівної галузі країни.

У місті продовжують працювати “Запоріжсталь”, “Мотор Січ”, “Івченко-Прогрес”, автомобілебудівний завод, малі та середні бізнеси. Їх представники долучилися до відкритого діалогу з командою економічного блоку уряду. Бізнес озвучив виклики та запропонував власне бачення рішень для підтримки виробників.

Шевченко акцентував на нагальності збереження для металургів безмитної торгівлі з ЄС, необхідності відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) в Україні, оскільки національні виробники, на відміну від європейських колег, не мають доступу до інвестицій та фондів модернізації.

“Запровадження в 2026 році СВАМ (…) зробить економічне відновлення та реалізацію планів з модернізації та декарбонізації виробництва в Україні неможливим. Оцінюючи вплив СВАМ на українську економіку, експерти очікують падіння ВВП на 4,8%, або на $8,7 млрд тільки у 2026-му. З цієї ж причини економіка може втратити до $2,8 млрд податкових надходжень та понад 73 тис. робочих місць на підприємствах переробної промисловості”, – навів результати дослідження компанії CMD Ukraine в.о. гендиректора “Запоріжсталі”.

Особливо болючим є питання масового експорту українського металобрухту за кордон, що спричиняє гострий дефіцит важливої для виробництва сталі сировини. За твердим переконанням Шевченка, металобрухт може й буде працювати на інтереси української економіки краще, залишаючись в країні. Тонна металобрухту на експорт забезпечує мінімальні податкові відрахування і до $350 валютних надходжень, в той час як 1 тонна сталі з металобрухту приносить 15 тис. грн податків та $1,2 тис. валютної виручки.

За його словами, металобрухт – незамінна сировина для виробництва сирої сталі та металопродукції. Дефіцит брухту змушує металургів розливати чавун у чушки та реалізовувати цей немаржинальний напівфабрикат. У чотиримісячному горизонті тільки одна “Запоріжсталь” замість 300 тис. тонн металопродукції з високим ступенем переробки буде пропонувати ринку чавунну чушку з низькою доданою вартістю.

“Для української економіки загальний від’ємний ефект становитиме приблизно $75 млн недоотриманої валютної виручки”, – підкреслив топ-менеджер.

Крім того, СЕО меткомбінату також акцентував увагу на необхідності встановлення мораторію на підвищення тарифів залізничних перевезень. Від початку повномасштабного вторгнення частка логістичної складової у собівартості металопродукції зросла в чотири рази, адже підприємства ГМК переорієнтувалися на залізничні перевезення, а сама вартість послуги додала в ціні до 60%. Залізнична логістика для металургів критична: адже для виробництва 1 тонни металу потрібно привезти 3 тонни сировини. Отже, експорт 1 тонни металу – це перевезення 4 тонн залізницею.

“Навіть незначне підвищення залізничного тарифу призводить до суттєвого збільшення собівартості продукції, яка стає неконкурентоспроможною на експортних ринках. А в такому разі експорт втрачає свій економічний сенс”, – наголосив очільник “Запоріжсталі”.

У свою чергу Свириденко запевнила учасників зустрічі у важливості діалогу та увазі до кожного з озвучених бізнесом запитів, стосовно яких команда економічного блоку уряду шукає рішення. Зокрема, це вирішення питання дефіциту металобрухту, впровадження нових фінансових інструментів для підтримки підприємств, які відновлюються після прильотів, вдосконалення програми компенсацій 15% тощо.

Очільниця Мінекономіки подякувала запорізькому бізнесу за стійкість, інвестиції та розвиток попри усі виклики, зумовлені війною.

 

, ,

Алжир запускає державну безкоштовну програму для залучення іноземних студентів

Алжир офіційно розпочав національну ініціативу для залучення іноземних студентів, відкривши країну для тих, хто бажає здобути вищу освіту у північноафриканській державі. У квітні 2025 року уряд Алжиру запустив цифрову платформу STUDY IN ALGERIAstudyinalgeria.dz, яка є частиною амбітної стратегії модернізації та інтернаціоналізації вищої освіти.

Університетська система та інфраструктура

Станом на 2025 рік в Алжирі діє понад 130 державних і приватних вищих навчальних закладів, рівномірно розподілених по всій країні. Вони пропонують:

  • сучасну інфраструктуру,
  • міжнародні академічні партнерства,
  • всесвітнє визнання алжирських дипломів.

Навчання можливе арабською, французькою або англійською мовами — залежно від спеціальності та обраного закладу.

Ступенева система освіти в Алжирі (LMD)

Алжирська система вищої освіти базується на європейській LMD-моделі, яка передбачає:

  • Бакалаврат (3 роки) — фундаментальна освіта за спеціальністю;
  • Магістратура (2 роки) — поглиблена підготовка та написання дипломної роботи;
  • Докторантура (3 роки) — наукове дослідження з публічним захистом дисертації.

Соціальний захист і побут

Іноземним студентам забезпечується:

  • Безкоштовне медичне страхування у межах університетських клінік і гуртожитків;
  • Проживання, яке надається через Національне управління з університетських справ;
  • Медичне обслуговування, що включає лікаря, стоматолога та медсестер, доступне протягом усього періоду навчання.

Спрощене отримання візи

Алжир гарантує гнучкі візові процедури для іноземних студентів, що дозволяє максимально швидко пройти процес вступу.

Платформа studyinalgeria.dz дозволяє:

  • Ознайомитись із навчальними закладами,
  • Подати заявку на вступ,
  • Отримати необхідну консультацію онлайн.

Довідка: держава Алжир

  • Столиця: Алжир
  • Населення: ~45 мільйонів
  • Розташування: Північна Африка, на узбережжі Середземного моря
  • Офіційна мова: арабська; широко використовується французька
  • Форма правління: президентська республіка
  • Сфера освіти: Алжир інвестує значні ресурси у реформування та розвиток освітньої системи з акцентом на інтернаціоналізацію.

Алжир чітко заявив про себе як про нову освітню локацію на глобальній карті. Програма STUDY IN ALGERIA — це спроба поєднати доступну якісну освіту, культурне розмаїття та стратегічне географічне положення для майбутнього покоління фахівців із різних країн світу.