Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, ввела в експлуатацію новий блок на шахті “Ювілейна” із загальними запасами залізної руди 35,6 тис. тонн.
Як повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, новий блок 116-122 з покладу “Головний” восьмого підповерху на горизонті -1420 м на шахті “Ювілейна” здано в експлуатацію 9 липня.
“Якість рудної сировини у цій виробничій одиниці висока, середній вміст заліза в масиві становить 58,53%. Запаси блоку планується освоїти за два місяця”, – коментує заступник головного інженера Василь Лубинець, якого цитує видання.
Також повідомляється, що гірники підготували сучасну самохідну техніку для подальшого відпрацювання покладу “Дружба” на новому горизонті -1227м шахти ім.Фрунзе. Для освоєння нових блоків планується використовувати комплекти самохідної техніки: бурові машини, навантажувачі, самоскиди, які підприємство придбало для розвитку нових горизонтів.
Так, нещодавно багатотонну вантажівку-самоскид DRUK-20 підготували, спустили в шахту та зібрали на горизонті -1227 м. Ця техніка має вантажність 20 тонн і призначена для експлуатації у вузьких тунелях.
На виробництві будуть застосовувати два самоскиди. Другий планується спустити в шахту у серпні.
“Самоскид буде використовуватися в нарізних роботах, проходці, підготовці блоків до видобутку та транспортуванні сировини на поверхню. Похилими з’їздами з відмітки -1227 м на горизонт -1193 м самоскид транспортуватиме видобуту рудну сировину до пункту розвантажування для подальшого видання на-гора”, – пояснив начальник управління з організації та забезпечення виробничих процесів Костянтин Гуменок.
Такий спосіб транспортування дозволить підвищити ефективність виробничих процесів, піднімати руду на поверхню без поглиблення бункерного комплексу. Подібна технологія вже набула популярності на світових видобувних виробництвах, але на криворізькому родовищі буде застосована вперше.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
В Києві 4-5 вересня пройде XVІІ Міжнародна щорічна практична виставка та конференція PrivateLabel&FMCG Master-2025, яка дозволить відділам ВТМ роздрібних мереж та компаній-постачальників розпочати та/або продовжити співпрацю, визначити стратегії та тактики ефективного розвитку бізнесу .
Ініціатором та організатором Події виступає B2B Медіа-Група TradeMasterGroup.
Дата та місце проведення: 4-5 вересня 2025р. м. Київ, Берестейський, 40-Б, ВЦ «АККО Інтернешнл»
Партнери виставки
Генеральний Партнер Батарейки НАША СИЛА – Наш Сильний Партнер
ЕКОпартнер – ГК Екосфера
Логістичний оператор №1 в Україні: FTP – Freight Transport Partner
ПАРТНЕР з ліцензування брендів – Nerd agency (FILM.UA Group)
Партнер з документообігу та друку – Konica Minolta Ukraine
Партнер з автоматизації виробництва – КONSORT
Ваш надійний партнер у світі електронного документообігу – WhiteDoc
Партнер конференції – ПП «АВІК-2000»
Технологічний Партнер – Listex
Косметичний партнер – ПроКейр
Партнер кава-брейку – Discaf
Партнер паперового пакування – Univest
Трансформаційний Партнер – EALC
ІТ Партнер – Спілка Автоматизаторів Бізнесу
Партнер у створенні брендового смаку та паковання – Асканія-Пак
Міжнародний партнер в логістиці – Success logistics Group
Партнер конференції European Pallet Association E.v. EPAL
Ваш провідник у світі побутової та автохімії – Luxord/Garage
Партнер конференції Виробник заморожених ягід, фруктів та овочів –ТОВ Ярофрут
Конференція збере понад 750+ власників та топ-менеджерів роздрібних мереж (власників, генеральних, комерційних директорів, директорів з роботи з продажу та маркетингу, закупівель, керівників СТМ). Провідних виробників та імпортерів FMCG товарів. Подія спрямована на перебудову співпраці рітейлерів і постачальників в нових умовах ринку, відновлення бізнесу компаній, сталий розвиток після війни та знаходження нових партнерів в Україні та за кордоном в напрямку PrivateLabel.
Програма заходу формується:
Модератор конференції Сергій Мицик, комерційний директор КФ “Десна”.
На Виставці Вас чекають:
Повна програма та Реєстрація тут
Контакти: +38 067-502-30-13, reklama@trademaster.com.ua
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Національний банк України (НБУ) 16 липня оголосив тендер на медичне страхування співробітників з очікуваною вартістю закупівлі послуги 106,912 млн грн, повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro. Заявки на участь приймаються до 11.00 31 липня. Розмір надання забезпечення пропозицій учасників -1 млн грн.
Як повідомлялося, НБУ 4 червня 2024 року оголосив про намір укласти зі СК «Універсальна» (Київ) договір на добровільне медичне страхування своїх співробітників. Цінова пропозиція компанії склала 76,720 млн грн проти очікуваної вартості 77,244 млн грн. У тендері також брали участь страхові компанії «Країна» з ціновою пропозицією 72,368 млн. грн і СК «ВУСО» з 76,728 млн. грн.
Виробник опалювальних котлів АТ “Завод “Маяк” (АТ “Маяк”, Зміїв Харківської обл.) у період з 25 липня до 25 жовтня поточного року має намір виплатити акціонерам дивіденди за підсумками 2024 року в розмірі 214,8 тис. грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), дивіденди буде виплачено з розрахунку 1,023 тис. грн на одну акцію (номіналом 1 тис. грн).
Як повідомлялось, відповідне рішення ухвалили загальні збори акціонерів 25 квітня.
За даними компанії, у 2024 році її чистий прибуток становив 0,215 млн грн (роком раніше – 4,61 млн грн), нерозподілений прибуток – 16,37 млн грн.
Статутний капітал товариства – 210 тис. грн, його розділено на 210 акцій.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року “Маяк” виплатив дивіденди з розрахунку 2,195 тис. грн на одну акцію.
За даними НКЦПФР, станом на перший квартал 2024 року 52,38% акцій АТ “Завод “Маяк” володіє гендиректор Олексій Муштай, пакетами по 14,2857% – Тетяна Самусенко і Зоя Гарагата.
Завод “Маяк” створено 1991 року, випускає побутову опалювальну техніку під ТМ “Маяк”.
За даними Clarity Project, чистий дохід компанії 2024 року скоротився на 6% проти 2023 року – до 65,7 млн грн.
Брати участь у новому форматі поставок зброї Києву, який запропонував президент США Дональд Трамп, на даний момент погодилися Данія та ФРН, тоді як Франція, Італія, Чехія та Угорщина відмовилися, повідомляють у середу західні ЗМІ.
Крім того, агентство Bloomberg у середу зазначило, що Європа все сильніше відчуває необхідність припинити залежність від американської зброї.
“Європа значною мірою залежить від оборонної промисловості США. Однак через торгові мита, ставлення президента Трампа до НАТО і його недостатнє прагнення брати на себе захист країн альянсу, європейські країни частіше будуть віддавати пріоритет інвестиціям у власні оборонні комплекси”, – розповіли співрозмовники агентства.
За інформацією європейського порталу Politico, Франція відмовилася брати участь у купівлі американської зброї для України. Співрозмовники видання повідомили, що замість цього уряд країни має намір зосередитися на нарощуванні власного оборонного бюджету, який минулими вихідними президент республіки Еммануель Макрон пообіцяв збільшити до 2027 року майже вдвічі порівняно з бюджетом на 2017 рік.
Крім того, Париж хоче підтримати європейських виробників, які раніше також постачали Україні протиракетні зенітні комплекси та інше озброєння.
Італія також не має наміру закуповувати у США озброєння для поставок в Україну, але при цьому продовжить надавати військову допомогу Києву. Неназвані представники Міноборони заявили газеті «Стампа» – у відомстві ніколи не велись розмови про закупівлі американської зброї для Києва.
Крім того, газета зазначає, що Італія не має коштів для здійснення операцій такого роду. За словами співрозмовників видання, ця проблема настільки гостра, що єдина закупівля у США, яку запланувала Італія на найближчі десять років, – це закупівля партії винищувачів F-35 для власних потреб.
В уряді Чехії, в свою чергу, заявили, що військова допомога Києву продовжиться, однак за допомогою участі в інших ініціативах і закупівель у чеських, а не американських виробників.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Будапешт не має наміру брати участь у закупівлях американської зброї для України.
Офіційну згоду на закупівлю озброєнь у США на даний момент дали Берлін і Копенгаген. Глава МЗС Данії Ларс Расмуссен заявив про повну готовність приєднатися до фінансування.
У МЗС Нідерландів, у свою чергу, заявили, що розглядають можливість участі в програмі. Однак, незважаючи на позитивну оцінку ініціативи урядом, Амстердам ще не підтвердив свою прихильність до безпосередньої участі в ній.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, очікується, що до фінансування можуть приєднатися Швеція і Норвегія, а також Велика Британія.
Трамп 11 липня оголосив, що союзники США по НАТО будуть купувати у Вашингтона зброю, яку згодом можна буде передавати Україні.
Рютте під час прес-конференції з Трампом у понеділок назвав «логічним», що за поставки американської зброї в Україну заплатять європейські країни.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що країни ЄС воліли б, щоб Вашингтон надавав частину військової допомоги Україні безоплатно. «Якщо ми платимо за цю зброю, то це означає, що саме ми, а не США, надаємо цю військову допомогу», – сказала Каллас на прес-конференції в Брюсселі. Вона підкреслила, що в Брюсселі «хотіли б бачити розподіл цих витрат».
Номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у першому кварталі 2025 року склав 1 трлн 923,1 млрд грн, повідомила Державна служба статистики у вівторок.
Вона підтвердила оцінку зростання реального ВВП до першого кварталу 2024 року в 0,9%.
Окрім того, за даними Держстату, зміна дефлятора у першому кварталі цього року склала 16,9%, тоді як в четвертому кварталі минулого року – 12,8%.
Як повідомлялося, в оновленому наприкінці червня макропрогнозі МВФ за рахунок переглянутого з 12% до 13,5% ВВП-дефлятора цього року оцінка номінального ВВП України у 2025-2027 роках збільшена приблизно на 150 млрд грн: 8,87 трлн грн цього року, 10,19 трлн грн – наступного та 11,32 млрд грн – 2027 року.
НБУ у квітні знизив очікування зростання економіки України у поточному році до 3,1% з 3,6% у попередньому січневому макроекономічному прогнозі, у наступному – з 4,0% до 3,7%.
За даними Держстату, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2024 році сповільнилося до 2,9% з 5,5% у 2023-му. У четвертому кварталі 2024 року до відповідного кварталу 2023 року ВВП країни зменшився на 0,1%.
Номінальний ВВП України за минулий рік, як попередньо оцінив Держстат, становив 7 трлн 658,7 млрд грн, зміна дефлятора – 12,3%, зокрема у четвертому кварталі номінальний ВВП становив 2 трлн 194,4 млрд грн, зміна дефлятора – 12,8%.
