Створення першого українського агрохабу у Гані є позитивним кроком для розширення присутності на африканському ринку, проте для закріплення у регіоні Україні необхідно залучати міжнародні фінансові інституції як гарантів безпеки та переходити від експорту сировини до постачання продукції з доданою вартістю, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
“Африка – складний регіон, але водночас це континент, який найбільше у світі потерпає від дефіциту продовольства. Україна виробляє у п’ять разів більше харчів, ніж споживає сама. Тому розширення нашої присутності на африканському ринку – це і порятунок життів, і величезні економічні перспективи”, – сказав він в ефірі “Українського радіо”.
За його словами, попередні спроби вітчизняного бізнесу інвестувати у виробництво в Африці або самостійно постачати збіжжя часто завершувалися фінансовими втратами та випадками піратства через політичну нестабільність. Для мінімізації подібних ризиків Козаченко пропонує залучати до співпраці структури ООН, зокрема, ФАО, та світові фінансові установи, які можуть виступати посередниками та гарантами торговельних операцій.
Наразі частка українських товарів у загальному імпорті країн Африки становить менше 5%. Для нарощування обсягів експерт радить використовувати досвід Туреччини та ОАЕ, які постачають на континент не сировину, а готовий продукт – борошно, макарони та крупи.
На думку Козаченка, стратегічною ціллю держави має стати залучення протягом 10 років близько $85-90 млрд інвестицій саме у внутрішню переробку. Це дозволить збільшити річний агроекспорт із поточних $27 млрд до понад $120 млрд.
Оцінюючи вибір локації для хабу, голова УАК зауважив, що Західна Африка є складним регіоном через внутрішні конфлікти. Більш перспективним напрямком для логістичних центрів він вважає Північну Африку, зокрема, Марокко, де є стабільніша економіка та можливості для подальшого розподілу продукції по всьому континенту.
За підсумками дострокових парламентських виборів у Болгарії перше місце посіла коаліція Progressive Bulgaria, пов’язана з колишнім президентом Руменом Радевим. За даними Reuters з посиланням на часткові офіційні результати після підрахунку 91,68% бюлетенів, вона отримала 44,7% голосів. На другому місці розташувалася GERB з 13,4%, на третьому – Continue the Change – Democratic Bulgaria з 13,2%.
Згідно з даними болгарських агентств та exit polls, до парламенту також проходять Movement for Rights and Freedoms та Vazrazhdane, тоді як BSP – United Left балансувала біля прохідного бар’єру. Таким чином, новий склад Народних зборів залишається багатопартійним, однак переможець отримав значно сильніший мандат, ніж будь-яка сила на попередніх виборах останніх років.
Тепер ключовим питанням стає формування уряду. У разі, якщо «Прогресивна Болгарія» отримає достатню кількість мандатів (що, найімовірніше, і станеться), Болгарія може вперше за тривалий період отримати однопартійний або домінуючий кабінет. Якщо ж для більшості виявиться недостатньо місць, на країну чекають переговори про коаліцію або зовнішню парламентську підтримку. Це особливо важливо після кількох років політичної нестабільності та частих змін урядів.
Для економіки Болгарії результат виборів важливий у контексті бюджетної політики, інфраструктурних рішень та управління наслідками вступу країни до єврозони з 1 січня 2026 року. Сильний уряд теоретично може прискорити прийняття рішень щодо інвестицій та реформ, однак багато чого залежатиме від того, наскільки швидко переможець зуміє перетворити електоральний успіх на дієву виконавчу модель.
Для регіону підсумки голосування мають значення через роль Болгарії як члена ЄС і НАТО, а також країни Чорноморського басейну. Будь-які зміни зовнішньополітичної лінії Софії здатні вплинути на регіональну координацію з питань енергетики, безпеки та питань, пов’язаних з військовими діями між РФ та Україною.
Експорт яєць з України за підсумками березня 2026 року сягнув 216,2 млн штук, що є рекордним показником за останні п’ять років, повідомив Союз птахівників України з посиланням на дані митної статистики.
У профільному об’єднанні зауважили, що порівняно з лютим фізичні обсяги відвантажень зросли на 23% і на 25% проти березня 2025 року – зростання на 25%. При цьому валютна виручка продемонструвала значно стрімкіший стрибок і додала 57% порівняно з березнем 2025 року – до $24 млн.
“Загалом протягом першого кварталу 2026 року на зовнішні ринки було поставлено 579,5 млн штук яєць на загальну суму $66 млн. Фізичний експорт за цей період збільшився на 17%, тоді як грошові надходження злетіли одразу на 74% відносно аналогічного періоду минулого року”, – уточнили в асоціації.
Основними споживачами української продукції у січні-березні залишалися країни ЄС – їхня частка в експортній структурі склала 74%. Найбільші обсяги припали на Іспанію (26,1%), Велику Британію (13,1%), Польщу (11,7%) та Ізраїль (8,3%).
Як зазначили у галузевому об’єднанні, такий розрив між темпами зростання фізичних обсягів та виручки пояснюється сприятливою ціновою кон’юнктурою, що встановилася на європейському ринку на початку року.
Інвестиційна компанія S1 REIT, яка управляє фондами нерухомості за моделлю REIT, зареєструвала новий фонд «S1 Plaza Позняки», в активах якого будуть комерційні площі торгового центру, повідомили в прес-службі компанії.
«Це перший фонд на базі комерційної нерухомості в портфелі компанії. Для нас його поява є логічним кроком розвитку, а для інвесторів – можливістю диверсифікувати капітал у різні типи активів. Під парасольковим брендом S1 REIT ми формуємо різнопланову пропозицію: не тільки дохідну житлову нерухомість, а й комерційну», – зазначив CEO S1 REIT Ігор Гіфес.
Як повідомлялося, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) зареєструвала проспект емісії та випуск інвестиційних сертифікатів ЗНПІФ «С1 Плаза Позняки» загальною номінальною вартістю 600 млн грн, з номінальною вартістю 100 грн, у кількості 6 млн штук.
Ключова особливість фонду «S1 Plaza Позняки» – нижчий поріг входу. Якщо для фондів S1 ВДНХ і S1 Obolon первинна інвестиція становить не менше 122 тис. грн, то в новому фонді поріг входу значно нижчий – від 1 тис. грн. Розмір мінімальної доінвестиції в «S1 Plaza Позняки» – всього від 100 грн.
Запланований прибуток S1 Plaza Позняки – 10,4% річних у валюті. Виплати дивідендів інвесторам здійснюватимуться відразу, ще до завершення будівництва об’єкта.
“До завершення будівництва прибутковість забезпечуватиметься за рахунок капіталізації та ефективного управління активами. Ми розробили модель, яка дозволить виплачувати дивіденди інвесторам з першого дня, не чекаючи завершення будівництва. Водночас ми вже маємо бачення щодо генерування грошового потоку від здачі нерухомості в оренду. Понад 60% площ торгового центру вже заброньовано міжнародними та національними торговельними мережами», – повідомив Гіфес.
Торговий центр «S1 Plaza Позняки» загальною площею 5 тис. кв. м є частиною масштабного житлового проєкту від девелопера Standard One. Об’єкт будується в Дарницькому районі Києва, поблизу станції метро «Позняки» та озера Срібний Кол. Високу відвідуваність комерційних площ забезпечуватиме не тільки інтенсивний пішохідний трафік району, а й мешканці комплексу, який налічуватиме понад 750 апартаментів.
Старт продажів сертифікатів нового фонду планується вже в травні цього року.
S1 REIT – перший в Україні оператор колективних інвестицій у дохідну нерухомість, який дає можливість стати співвласником прибуткових об’єктів з порогом входу, що в десятки разів нижчий за вартість окремого житлового або комерційного юніту. Компанія працює за моделлю Real Estate Investment
Trust (REIT), надаючи інвесторам можливість брати участь у володінні та отриманні доходу від прибуткових об’єктів без прямого управління активами.
Доступними для інвестування є три фонди – «S1 ВДНХ», S1 Obolon та «S1 Plaza Позняки». Активами цих фондів є дохідна нерухомість на базі девелоперських проєктів від Standard One.
Збірна України з тенісу вперше в історії увійшла до топ-3 світового рейтингу Кубка Біллі Джин Кінг, повідомила пресслужба Національного Олімпійського комітету (НОК).
“Історичне досягнення: збірна України з тенісу вперше в історії увійшла до топ-3 світового рейтингу Кубка Біллі Джин Кінг – найбільшого міжнародного командного змагання в жіночому тенісі”, – йдеться у повідомленні НОК у Телеграм у суботу.
Зазначається, що це стало можливим завдяки впевненій перемозі над збірною Польщі (4:0) у кваліфікації. Свої перемоги команді принесли Марта Костюк, Еліна Світоліна, Олександра Олійникова та дует сестер Кіченок —Людмила та Надія.
Наразі збірну України випереджають лише представниці Італії та Великої Британії. Попереду на українську команду, капітаном якої є Ілля Марченко, чекає фінальна частина турніру, що пройде у вересні в китайському Шеньчжені.
У НОК нагадали, що у минулому році українські тенісистки вперше потрапили до топ-5 світового рейтингу після історичного виходу до півфіналу турніру.
Рішення Туреччини відкрити імпортну квоту на 3 млн тонн кукурудзи зі зниженою ставкою мита 5% суттєво змінило ринкову кон’юнктуру, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Такий крок має стабілізувати внутрішні ціни у Туреччині та задовольнити високий попит. Внутрішній баланс країни диктує потребу в активному імпорті: власне виробництво становить близько 8 млн тонн, тоді як рівень споживання перевищує 10 млн тонн”, – зазначили аналітики.
За даними агентства, митна політика Анкари залишається жорсткою: поза межами квоти діє ставка 130%. Проте ринок адаптується завдяки тимчасовим пільговим режимам. У цих умовах Україна зміцнює присутність і вже забезпечує 85-87% турецького імпорту завдяки значній пропозиції та вигідній логістиці.
“Зараз ключовий фактор конкуренції – це швидкість відвантажень та готовність трейдерів формувати гнучкі партії. Динаміку ринку визначають дефіцит сировини всередині країни-імпортера та ефективність логістичних ланцюгів”, – наголосили в “УкрАгроКонсалт”.
Серед основних тенденцій експерти виділили трансформацію попиту через квотування та домінування регіональних постачальників на тлі дефіциту. В агентстві прогнозують, що Україна втримуватиме статус ключового партнера Туреччини саме завдяки оперативності поставок, попри захисні мита для позапорційних обсягів.
