Створення першого українського агрохабу у Гані є позитивним кроком для розширення присутності на африканському ринку, проте для закріплення у регіоні Україні необхідно залучати міжнародні фінансові інституції як гарантів безпеки та переходити від експорту сировини до постачання продукції з доданою вартістю, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
“Африка – складний регіон, але водночас це континент, який найбільше у світі потерпає від дефіциту продовольства. Україна виробляє у п’ять разів більше харчів, ніж споживає сама. Тому розширення нашої присутності на африканському ринку – це і порятунок життів, і величезні економічні перспективи”, – сказав він в ефірі “Українського радіо”.
За його словами, попередні спроби вітчизняного бізнесу інвестувати у виробництво в Африці або самостійно постачати збіжжя часто завершувалися фінансовими втратами та випадками піратства через політичну нестабільність. Для мінімізації подібних ризиків Козаченко пропонує залучати до співпраці структури ООН, зокрема, ФАО, та світові фінансові установи, які можуть виступати посередниками та гарантами торговельних операцій.
Наразі частка українських товарів у загальному імпорті країн Африки становить менше 5%. Для нарощування обсягів експерт радить використовувати досвід Туреччини та ОАЕ, які постачають на континент не сировину, а готовий продукт – борошно, макарони та крупи.
На думку Козаченка, стратегічною ціллю держави має стати залучення протягом 10 років близько $85-90 млрд інвестицій саме у внутрішню переробку. Це дозволить збільшити річний агроекспорт із поточних $27 млрд до понад $120 млрд.
Оцінюючи вибір локації для хабу, голова УАК зауважив, що Західна Африка є складним регіоном через внутрішні конфлікти. Більш перспективним напрямком для логістичних центрів він вважає Північну Африку, зокрема, Марокко, де є стабільніша економіка та можливості для подальшого розподілу продукції по всьому континенту.
