У січні–липні 2026 року Україна імпортувала близько 10,9 тис. тонн марганцевої руди, тоді як за аналогічний період минулого року імпорт такої продукції був відсутній.
Згідно з даними Державної митної служби, практично весь обсяг поставок надійшов із Гани — 10,896 тис. тонн вартістю $1,677 млн. Ще 5 тонн на суму $3 тис. було імпортовано з Китаю.
Таким чином, Гана забезпечила 99,82% вартості українського імпорту марганцевої сировини в січні-липні.
Відновлення поставок відбувається одночасно з відновленням зовнішньої торгівлі марганцевою рудою загалом. За сім місяців Україна експортувала 24,647 тис. тонн такої продукції на суму $4,227 млн.
Середня розрахункова вартість експортованої руди становила близько $171 за тонну, імпортованої з Гани — близько $154 за тонну. Ці показники є розрахунковими на основі митної вартості та фізичних обсягів поставок і не відображають відмінності в якості та характеристиках сировини.
Імпорт марганцевої руди в Україну в останні роки суттєво коливався. У 2024 році країна ввезла 84 293 тис. тонн на суму 18,302 млн доларів.
У 2025 році імпорт скоротився до 37,006 тис. тонн вартістю $5,546 млн. При цьому весь цей обсяг було поставлено з Гани лише в листопаді, тоді як у січні–жовтні імпорт практично був відсутній.
Відновлення поставок уже в першій половині 2026 року може свідчити про зростання потреби феросплавної промисловості в сировині на тлі поступового відновлення виробництва.
Основними споживачами марганцевої руди в Україні є підприємства феросплавної галузі. Нікопольський та Запорізький заводи феросплавів зупиняли виплавку після припинення видобутку сирої марганцевої руди українськими ГЗК восени 2023 року, проте влітку 2024 року виробництво феросплавів було частково відновлено.
Створення першого українського агрохабу у Гані є позитивним кроком для розширення присутності на африканському ринку, проте для закріплення у регіоні Україні необхідно залучати міжнародні фінансові інституції як гарантів безпеки та переходити від експорту сировини до постачання продукції з доданою вартістю, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
“Африка – складний регіон, але водночас це континент, який найбільше у світі потерпає від дефіциту продовольства. Україна виробляє у п’ять разів більше харчів, ніж споживає сама. Тому розширення нашої присутності на африканському ринку – це і порятунок життів, і величезні економічні перспективи”, – сказав він в ефірі “Українського радіо”.
За його словами, попередні спроби вітчизняного бізнесу інвестувати у виробництво в Африці або самостійно постачати збіжжя часто завершувалися фінансовими втратами та випадками піратства через політичну нестабільність. Для мінімізації подібних ризиків Козаченко пропонує залучати до співпраці структури ООН, зокрема, ФАО, та світові фінансові установи, які можуть виступати посередниками та гарантами торговельних операцій.
Наразі частка українських товарів у загальному імпорті країн Африки становить менше 5%. Для нарощування обсягів експерт радить використовувати досвід Туреччини та ОАЕ, які постачають на континент не сировину, а готовий продукт – борошно, макарони та крупи.
На думку Козаченка, стратегічною ціллю держави має стати залучення протягом 10 років близько $85-90 млрд інвестицій саме у внутрішню переробку. Це дозволить збільшити річний агроекспорт із поточних $27 млрд до понад $120 млрд.
Оцінюючи вибір локації для хабу, голова УАК зауважив, що Західна Африка є складним регіоном через внутрішні конфлікти. Більш перспективним напрямком для логістичних центрів він вважає Північну Африку, зокрема, Марокко, де є стабільніша економіка та можливості для подальшого розподілу продукції по всьому континенту.
Україна підтвердила готовність до відкриття продовольчого зернового хабу на території Гани та зацікавлена у спільних проєктах із переробки агропродукції, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами переговорів із ганійським колегою Самуелем Окудзето Аблакавою у Києві в середу.
Під час зустрічі сторони обговорили зміцнення глобальної продовольчої стабільності та розвиток аграрного партнерства. Сибіга підкреслив, що Україна розглядає Гану як ключового партнера у Західній Африці та готова залишатися надійним постачальником сільгосппродукції в регіон.
“Україна готова залишатися надійним постачальником аграрної продукції та водночас зацікавлена у спільних проєктах з доданою вартістю, зокрема у сфері переробки та логістики”, — сказав очільник зовнішньополітичного відомства.
Як повідомлялося, у липні 2025 року президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Гани Джоном Драмані Магамою щодо співробітництва в аграрній промисловості. Президенти домовилися про розширення практичної співпраці, зокрема у будівництві логістичного хабу для зберігання продовольства. Зеленський також підтвердив намір відправити українську делегацію до Гани для опрацювання цих проєктів.
Гана послідовно підтримує територіальну цілісність України, зокрема проголосувавши за резолюцію Генасамблеї ООН “Підтримка сталого миру в Україні” 24 лютого 2026 року.
Гана має намір реалізувати нові логістичні проєкти, які дадуть змогу наростити і зробити більш передбачуваними поставки експорту сільгосппродукції з України, раніше про подібний намір заявили Нігерія і Сенегал.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України в п’ятницю, поглиблення співробітництва в галузі сільського господарства і торговельних відносин обговорили міністр агрополітики України Микола Сольський і міністр продовольства і сільського господарства Республіки Гана Овуса Афріі Акото.
Уточнюється, що сторони розглянули питання про створення спільного проєкту – логістичного хабу для зберігання продовольства, який дасть змогу зберігати якісне зерно, сприятиме прогнозованості збуту та стабілізації світових цін на продовольство.
Мінагрополітики нагадало, що Республіка Гана – третя країна, яку відвідала делегація Мінагрополітики в рамках офіційного візиту до країн Африки, кожна з яких висловила бажання створити в себе логістичний хаб для експорту українського зерна.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у рамках турне країнами Африки прямує з візитом до Гани, повідомив речник МЗС України Олег Ніколенко.
“Продовжуємо відкривати Україну в Африці. Наступна зупинка в рамках турне міністра – Гана”, – написав Кулеба у Facebook у середу.
Раніше глава МЗС України провів успішні переговори у Кот-д’Івуарі.
“Міністр був прийнятий віце-президентом Тьомоко Мейліє Коне, зустрівся з міністром закордонних справ Кандією Камарою і відкрив бізнес-форум за участю понад двадцяти українських та івуарійських компаній. Кот-д’Івуар оголосив про рішення приєднатися до Кримської платформи. Абіджан солідарний з Україною фоні російської агресії”, – зазначив Ніколенко.
За його словами, Україна та Кот-д’Івуар домовилися активізувати співпрацю у сфері безпеки, цифровізації, освіти та сільського господарства.
