Створення першого українського агрохабу у Гані є позитивним кроком для розширення присутності на африканському ринку, проте для закріплення у регіоні Україні необхідно залучати міжнародні фінансові інституції як гарантів безпеки та переходити від експорту сировини до постачання продукції з доданою вартістю, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
“Африка – складний регіон, але водночас це континент, який найбільше у світі потерпає від дефіциту продовольства. Україна виробляє у п’ять разів більше харчів, ніж споживає сама. Тому розширення нашої присутності на африканському ринку – це і порятунок життів, і величезні економічні перспективи”, – сказав він в ефірі “Українського радіо”.
За його словами, попередні спроби вітчизняного бізнесу інвестувати у виробництво в Африці або самостійно постачати збіжжя часто завершувалися фінансовими втратами та випадками піратства через політичну нестабільність. Для мінімізації подібних ризиків Козаченко пропонує залучати до співпраці структури ООН, зокрема, ФАО, та світові фінансові установи, які можуть виступати посередниками та гарантами торговельних операцій.
Наразі частка українських товарів у загальному імпорті країн Африки становить менше 5%. Для нарощування обсягів експерт радить використовувати досвід Туреччини та ОАЕ, які постачають на континент не сировину, а готовий продукт – борошно, макарони та крупи.
На думку Козаченка, стратегічною ціллю держави має стати залучення протягом 10 років близько $85-90 млрд інвестицій саме у внутрішню переробку. Це дозволить збільшити річний агроекспорт із поточних $27 млрд до понад $120 млрд.
Оцінюючи вибір локації для хабу, голова УАК зауважив, що Західна Африка є складним регіоном через внутрішні конфлікти. Більш перспективним напрямком для логістичних центрів він вважає Північну Африку, зокрема, Марокко, де є стабільніша економіка та можливості для подальшого розподілу продукції по всьому континенту.
Створення агропродовольчих хабів як нового формату міжнародного співробітництва у сфері продовольчої безпеки обговорили заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Денис Башлик і генеральний директор фонду сталого розвитку DIHAD Sustainable Об’єднаних Арабських Еміратів Organisation Халед Аль-Аттар, повідомила прес-служба Міністерства економіки.
“Україна вже активно працює над розширенням ініціативи Food from Ukraine, а саме над створенням продовольчих хабів в африканських країнах. Це не просто про експорт – це про будівництво локальної інфраструктури для зберігання, переробки та дистрибуції продовольства. Ми прагнемо масштабувати цей підхід. Разом ми можемо створити мережу сучасних продовольчих хабів, які забезпечать стабільні поставки продовольства в регіони, які найбільше цього потребують, в тому числі і на Близький Схід. Це внесок у глобальну продовольчу безпеку і стабільність”, – сказав Башлик під час переговорів.
Заступник міністра підкреслив, що продовольча безпека і побудова продовольчих хабів, зокрема на Близькому Сході, можуть стати новим стратегічним напрямком співпраці, і висловив упевненість, що розвиток такої співпраці сприятиме формуванню нової інноваційної агроекосистеми і поглибленню економічних та інвестиційних зв’язків між країнами.
Сторони також приділили увагу розвитку співпраці між державою і бізнесом на рівнях B2B і B2G, а також налагодженню партнерств між науковими установами. Серед практичних кроків – організація українського павільйону на виставці DIHAD в ОАЕ, а також проведення тематичного круглого столу, присвяченого питанням продовольчої гуманітарної допомоги.
DIHAD Sustainable – спеціалізована платформа та міжнародна ініціатива, спрямована на просування стійких практик у галузі сільського господарства, продовольства, водного сектора, лісового господарства та природокористування. Об’єднує державні інститути, міжнародні організації, агробізнес, наукові установи та громадські організації для обміну знаннями, передовим досвідом і технологіями, які сприяють сталому розвитку секторів сільського господарства в умовах кліматичних змін, економічних викликів і зростаючих вимог до екологічної безпеки.
