Україна має багатий вибір дизайнерів, які створюють одяг і аксесуари світового рівня. Водночас розвиток модної індустрії багато в чому підтримують сучасні платформи, такі як ресейл майданчик https://theoriginals.com.ua/ua/, що пропонує унікальні можливості для покупців і брендів, як такі майданчики сприяють зростанню локальних дизайнерів, і згадаємо найпопулярніші українські бренди.
Ресейл платформи забезпечують зручність, доступність і сталий розвиток модної індустрії. Їх ключові переваги:
Такі майданчики також допомагають брендам розширювати аудиторію, створюючи додаткові канали продажу.
Українська мода вирізняється креативністю, якістю та глибоким зв’язком із традиціями. Серед топових брендів:
Ці бренди часто представлені на ресейл майданчиках, де можна знайти колекційні речі за привабливими цінами.
| Перевага | Опис |
| Економія коштів | Речі можна купувати на 30-60% дешевше порівняно з оригінальними цінами. |
| Якість | Українські бренди відомі високими стандартами виробництва. |
| Екологічність | Менше відходів і ресурсів для створення нового одягу. |
| Унікальність | Рідкісні речі, які важко знайти у звичайних магазинах. |
Такі покупки дозволяють підтримати локальних дизайнерів і водночас економити.
Ресейл майданчики стають дедалі популярнішими, але важливо вибрати найкращий варіант:
Популярні варіанти для українських покупців — Shafa, ModnaKasta, Second Friend Store.
Ресейл майданчики сприяють розвитку української моди, допомагаючи брендам знаходити нових клієнтів і підтримувати екологічність. Відомі українські бренди, представлені на таких платформах, стають доступними для більшої кількості людей, відкриваючи двері до унікального стилю та якості. Оновлюйте гардероб із розумом, підтримуючи локальну індустрію моди.
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року скоротили споживання металопрокату на 7,95% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 995,6 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у середу, за цей період імпортовано 1 млн 135,6 тис. тонн, або 37,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-листопаді-2024 метпідприємства виробили 5,741 млн тонн металопрокату (118% проти аналогічного періоду 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 3,881 млн тонн, або 67,6%. У січні-листопаді 2023 року частка експорту склала 54,4% (2,664 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,864 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-жовтні-2024 становить 46,25%, що помітно перевищує показник січня-листопада 2023 року (41,79%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 11 місяців 2024 року майже на рівні показника січня-листопада 2023 року (39,04% і 38,46% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-жовтня 2023 року (14,71% у 2024 році проти 19,74% у 2023 році).
“За 11 місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 3254,2 тис. тонн, з яких 1034,2 тис. тонн, або 31,78% імпортовано. Таким чином, за 11 місяців 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку проти 11 місяців 2023 року на 7,95% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 6,13%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту за 11 місяців 2024 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (78,87% і 19,52% відповідно); у січні-листопаді 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 75,23% і 23,98%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-листопаді 2024 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (70,3%), Африки (10,5%) та іншої Європи (8,1%).
Серед металургійних імпортерів за 11 місяців 2024 року перше місце посідають інші країни Європи (50,6%), на другому – ЄС-27 (28,0%), на третьому – країни Азії (20,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
Ввезення в Україну легкових автомобілів, включно з вантажопасажирськими автомобілями-фургонами та перегоновими авто (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому виразі в січні-листопаді поточного року зросло на 8,4% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до EUR3,995 млрд.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в понеділок, до трійки країн, з яких найбільше ввозили авто, увійшли США, Німеччина та Японія, водночас імпорт авто зі США зріс на 9,5% – до EUR734,69 млн, а їх частка в структурі імпорту авто становила 18,39% проти 18,2% роком раніше.
Автомобілів з Німеччини, частка яких у структурі імпорту скоротилася на 0,6 в. п. – до 15,24%, ввезено на EUR608,9 млн (на 4,3% більше), а частка авто з Японії скоротилася до 11,5% з 14,4% роком раніше – їх ввезено на EUR462,83 млн (майже на 13% менше).
З інших країн імпорт легкових авто становив майже EUR2,19 млрд (частка 56,48%), тоді як роком раніше – EUR1,9 млрд (51,55%).
За даними статистики, у листопаді імпорт легкових транспортних засобів в Україну становив EUR360,7 млн – на 1,6% менше, ніж роком раніше.
За даними Держмитслужби, у січні-листопаді Україна експортувала такі транспортні засоби на EUR9,5 млн, тоді як роком раніше – на EUR27,3 млн, водночас найбільше вони експортувалися в Канаду (на EUR1,8 млн), Німеччину (EUR1,54 млн) і США (EUR1,53 млн), тоді як торік – у Грузію, ОАЕ і Німеччину.
Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна не займатиметься продовженням транзиту російського газу.
«Ми не будемо займатися продовженням транзиту російського газу, ми не будемо давати можливості заробляти додаткові мільярди на нашій крові. Будь-яка країна світу, яка може отримати щось дешеве від Росії, врешті-решт стане, питання завтра чи через місяць, рік, залежною від Російської Федерації. Це їхні політики. Тому транзитувати російський газ ми не будемо», – сказав Зеленський на прес-конференції у Брюсселі в четвер.
Зеленський зазначив, що в розмові з прем’єр-міністром Словаччини він заявив, що якщо буде не російський газ, а газ іншої країни, і не буде сплати коштів у РФ до закінчення війни, Україна готова розглядати такий варіант.
Водночас Зеленський підкреслив, що Україна не допустить додаткових заробітків для РФ.
В Україні 2024 року очікується збільшення виробництва соєвих бобів.
«Укроліяпром» оцінює врожай сої в сезоні-2024 у 6,1 млн тонн, що на 28% більше, ніж роком раніше. Подібне зростання в асоціації пояснюють істотним збільшенням виробничих площ – на 46,6%, до 2,66 млн га.
В Україні 2024 року було вироблено 21,7 млн тонн насіння основних видів олійних культур, що становить 94% порівняно з минулим роком, повідомили в галузевій асоціації «Укроліяпром».
Виробництво соняшнику поточного сезону оцінюють у 12 млн тонн проти 13,9 млн тонн у 2023/24 маркетинговому році (МР, липень-2023-го – червень 2024-го), що демонструє зниження на 14%.
Урожайність олійної попередньо скоротилася на 7,8%, до 22,6 ц/га, площа збирання – на 5,4%, до 5,3 млн га.
Що стосується ріпаку, то «Укроліяпром» оцінює його врожай у 3,6 млн тонн проти 4,4 млн тонн у попередньому сезоні. Його було зібрано майже з 1,26 млн га (-11,2%) за врожайності 28,4 ц/га (-2,7%).
При цьому асоціація звертає увагу на те, що офіційна інформація про збирання зернових та олійних в Україні в частині можливого виробництва насіння соняшнику має розбіжності з оцінками різних експертів ринку, що майже традиційно для ринку. Так, за площі 5,004 млн га та врожайності 21 ц/га виробництво насіння соняшнику на офіційному рівні сягне 10,5-11,0 млн тонн, що значно відрізняється від низки експертних оцінок.
«Такі розбіжності повторюються практично щороку. За підсумками маркетингового року, виходячи з фактичного експорту олії, зокрема соняшникової, можна підтвердити значно більше, ніж офіційне, виробництво олійних культур (найбільше – по соняшнику)», – резюмували в “Укроліяпром”.
