Імпорт в Україну холодильників, морозильників і теплових насосів у січні-листопаді поточного року в грошовому вираженні зріс на 21,3% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до $251,59 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно зі статистичними даними відомства, холодильну та морозильну техніку імпортували переважно з Китаю (32,3% імпорту, або $81,3 млн), Польщі (23,7%, або $59,7 млн) і Туреччини (12,3%, або $30,8 млн), тоді як роком раніше найбільше такої техніки ввозили з Польщі (28%), потім слідували Китай (21%) і Туреччина (15,2%).
Водночас у листопаді ввезення холодильної та морозильної техніки скоротилося на 5% до листопада-2023 – до $17,3 млн.
Тим часом Україна в січні-листопаді наростила на 56,7% експорт такої техніки – до $68,05 млн, зокрема, експорт до Польщі зріс у 6,6 раза до $13,52 млн (майже 20% експорту цієї техніки), до Казахстану – на 21,2% до $13,37 (19,7%), до Узбекистану більш ніж утричі до $7,53 млн (11%).
В Україні тривалим часом найбільшим виробником побутових холодильників і морозильників був завод “Норд” у Донецьку, який у 2016 році вимушено через війну припинив роботу і переніс виробництво холодильників до Китаю.
На сайті дистрибуторської компанії останнє повідомлення про продаж техніки в інтернет-магазині датовано червнем 2020 року.
Крім цього, KTD Group, що випускає в Україні побутову техніку під торговельними марками Saturn, ST і Laretti, у лютому 2019 року заявляла про початок дослідного випуску побутових холодильників на новому заводі в Черкасах, проте відтоді про цей проєкт нічого не відомо.
Крім того, в галузі холодильної техніки в сегменті B2B в Україні працює торгово-промисловий холдинг UBC Group, що має заводи в Харкові та Вінниці.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і глобальний страховий і перестрахувальний брокер Aon заявили про запуск спеціалізованої програми, спрямованої на відновлення активності ринку страхування військових ризиків в Україні, в рамках якої ЄБРР надає гарантії в розмірі EUR110 млн.
«Партнерство банку з Aon сприятиме відновленню активності міжнародних перестрахувальних компаній на українському ринку військового страхування. Нова гарантія Банку поліпшить доступ страхових компаній приватного сектору до перестрахування, що призведе до подолання поточних викликів, спричинених війною», – пояснюється в прес-релізі ЄБРР у четвер.
Згідно з ним, у програмі візьмуть участь міжнародна перестрахувальна компанія MS Amlin і українські страхові компанії «ІНГО», Colonnade і UNIQA. Уточнюється, що ініціативу підтримують донори, включно з Францією, Великою Британією, Норвегією та Фондом технічного співробітництва Тайвань-Бізнес-ЄБРР.
У рамках нової програми гарантій для відновлення України в розмірі EUR110 млн ЄБРР надасть міжнародним перестрахувальним компаніям гарантію, яка покриватиме певні пов’язані з війною ризики, застраховані українськими страховими компаніями. Програма передбачає використання вже наявної ринкової інфраструктури та перевірених механізмів страхової галузі для забезпечення захисту, якого потребують інвестори з приватного сектору, наголошується в релізі.
Констатується, що російське повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року призвело до значного обмеження доступу до послуг перестрахування, оскільки міжнародні компанії здебільшого припинили працювати на українському ринку. Це, своєю чергою, значно обмежило можливості українських страхових компаній пропонувати комерційні продукти страхування від військових ризиків.
Підкреслюється, що нова програма є першою програмою такого типу і працюватиме як відкрита платформа, через яку різні учасники страхового ринку зможуть отримати доступ до гарантії. Глобальна спеціалізована перестрахувальна компанія MS Amlin є першим міжнародним партнером на цьому ринку, який приєднався до програми банку. Завдяки цій програмі, ця британська компанія зможе скоротити обсяг відповідних зобов’язань на своєму балансі, що дасть їй змогу відновити активну співпрацю з українськими страховими компаніями для забезпечення вкрай необхідного страхування військових ризиків.
Уточнюється, що на початковому етапі програма охоплюватиме страхування наземних вантажних перевезень, пошкодження транспортних засобів і залізничного рухомого складу. Надалі її може бути розширено на інші види майна з урахуванням потреб ринку.
З огляду на те, що такі поліси, як правило, короткострокові, програма розрахована на повторне використання капіталу з досягненням сукупного покриття, що перевищить суму гарантії у багато разів залежно від фактичної кількості проданих полісів і частоти страхових вимог, вказав ЄБРР.
«За попередніми оцінками, на основі цього підходу гарантія банку може забезпечити страхове покриття загальним обсягом до EUR1 млрд вартості товарів і транспортних засобів на рік, що матиме значний економічний ефект», – прогнозує ЄБРР.
Вказується також, що додаткову донорську підтримку пообіцяли Європейський Союз і Швейцарія. Згідно з релізом, ЄБРР та Aon працювали над підготовкою програми в тісній координації з Міністерством економіки та Національним банком України, зокрема, для забезпечення взаємодоповнюваності між новою ініціативою та іншими програмами, пропонованими іншими міжнародними організаціями й урядом України, з метою розширення страхування військових ризиків для українських компаній та зміцнення української економіки.
Україна в січні-листопаді поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,05 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 622,694 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс на 87% – до $222,891 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (84,90% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (8,18%) та Угорщини (2,85%).
За 11 місяців року країна експортувала 1,593 тис. тонн коксу на $366 тис. до Молдови (99,73%) і Латвії (0,27%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді 2024 року експорту не було, тоді як за 11 міс-2023 експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення відбувалося переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
ПрАТ “Українська аграрно-страхова компанія” (УАСК, Київ) у січні-вересні 2024 року зібрала 9,643 млн грн валових премій, що на 46,02% менше обсягу аналогічного періоду минулого року.
Про це повідомило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг”, підтвердивши компанії рейтинг фінансової стійкості на рівні “uaАА” за національною шкалою.
Згідно з повідомленням на сайті РА, зокрема, надходження від фізичних осіб зросли на 14,44% – до 0,206 млн грн, а премії від перестраховиків у розглянутому періоді були відсутні. Таким чином, за підсумками дев’яти місяців 2024 року, враховуючи частку фізичних осіб у брутто-преміях на рівні 2,14%, юридичні особи переважали в клієнтському портфелі страховика.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за три квартали 2024 року зменшилися на 57,52% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 3,650 млн грн, а коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 10,25 в.п. – до 37,85%.
Чисті премії компанії в аналізованому періоді знизилися на 35,36% – до 5,993 млн грн, а чисті зароблені премії зменшилися на 22,57% – до 8,161 млн грн.
За дев’ять місяців 2024 року компанія виплатила своїм клієнтам 4,528 млн грн страхових виплат і відшкодувань, що на 64,00% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Рівень виплат у розглянутому періоді зріс на 31,50 в.п. до 46,96%.
За підсумками дев’яти місяців 2024 року фінансовий результат від операційної діяльності становив 6,992 млн грн (порівняно з операційним збитком за дев’ять місяців 2023 року), а чистий прибуток зріс за аналогічний період 2023 року у 8,35 раза до 9,182 млн грн.
Активи компанії на 1 листопада 2024 року знизилися на 1,56% – до 80,473 млн грн, власний капітал показав приріст на 6,87% – до 68,314 млн грн, зобов’язання скоротилися на 31,80% – до 12,159 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 31,56% – до 14,334 млн грн.
РА також повідомляє, що на звітну дату УАСК сформувала портфель поточних фінансових інвестицій у сумі 63,462 млн грн, які складалися з інвестицій в ОВДП.
СК “Українська аграрно-страхова компанія” (раніше – СК “Саламандра-Дніпро”) працює на ринку країни з 1995 року.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, 84,750% статутного капіталу “УАСК” належить агрофірмі “Добробут”, ТОВ “Астарта-Київ” – 5,5%, ТОВ “Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт»” – 9,75%.
Завод «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест», створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), продовжує програму розширення асортименту продукції, що випускається.
Згідно з інформацією підприємства, роботи з випуску нової продукції здійснюються за індивідуальними замовленнями.
Так, у листопаді на стані 400/200 вперше прокатали і відвантажили арматуру номінальним перетином 9,5 і 11,5 мм. Поряд з арматурними профілями номіналом 10 і 12 мм вона використовується в будівельній галузі, зокрема під час зведення житла та інфраструктурних об’єктів. Нестандартні параметри профілерозмірів дають змогу замовникам оптимізувати витрати металу на будівництво бетонних конструкцій будівель і споруд, забезпечуючи при цьому необхідну міцність.
Розробники такого рішення внесли зміни в технологію виробництва, таблицю калібрування, схему прокату, виконали калібрування валків тощо.
У листопаді українським замовникам вироблено і відвантажено 1 тис. тонн арматури 9,5 і 1500 тонн арматури 11,5.
Головний прокатник «Каметсталі» Олександр Олійник зазначив, що розширення сортаменту сталевої продукції, зокрема за індивідуальними замовленнями, дає змогу підтримувати статус клієнтоорієнтованого виробника на ринках українського та європейського металу.
«Якщо на ринку є необхідність, зокрема, в такій нестандартній арматурі, ми оперативно відреагували на запит клієнтів. У наших фахівців достатньо досвіду, знань і навичок, щоб у стислі терміни освоїти новий затребуваний вид прокату», – пояснив менеджер.
«Каметсталь» створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи «Метінвест» за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Харчовий і агротехнічний холдинг МХП, найбільший в Україні виробник курятини, подав зобов’язуючу пропозицію щодо придбання UVESA Group (UVESA) – лідера на ринку іспанської харчової промисловості у сфері виробництва м’яса птиці та свинини, повідомила пресслужба агрохолдингу.
«Угода є відкритою тендерною пропозицією, адресованою усім поточним акціонерам UVESA, що залежить від виконання певних умов, включно з, але не обмежуючись, досягненням мінімального порогу прийняття в 50,01%. Якщо для закриття угоди буде потрібне схвалення регуляторних органів, МХП забезпечить виконання всіх вимог», – наголошується в повідомленні.
В агрохолдингу наголосили, що це придбання є черговим кроком МХП у розвитку на міжнародних ринках і зміцненням позиції компанії як важливого гравця на глобальному продовольчому ринку та європейському ринку, зокрема. Розширення міжнародної присутності відповідає стратегії трансформації МХП у міжнародну кулінарну компанію з діяльністю на ключових регіональних ринках світу.
МХП – один із найбільших інвесторів України. За час повномасштабного вторгнення МХП спрямував 14,8 млрд грн у розвиток бізнесу в Україні.
«Основним пріоритетом МХП залишається подальший розвиток бізнесу в Україні. Ми працюємо над забезпеченням харчової безпеки, стабільною роботою підприємств, зміцненням економіки держави, підтримкою військових, наших команд і громад, інвестуємо в українські бізнеси, які розширюють кулінарну екосистему МХП», – наголосили в агрохолдингу та додали, що, незважаючи на війну, МХП демонструє стійкість і здатність до зростання, масштабуючи свої практики на зарубіжних активах.
Компанія вже має успішний досвід придбання та розвитку компанії в Євросоюзі – 2019 року частиною групи МХП стала Perutnina Ptuj (Словенія, Сербія, Хорватія, Хорватія, Боснія і Герцеговина).
МХП має значну експертизу у виробництві м’яса птиці – компанія вже другий рік поспіль зберігає статус найбільшого виробника птиці в Європі за даними рейтингу WATT Poultry International.
Крім того, завдяки бізнес-підходам, рішенням та експертизі команди МХП європейська компанія значно підвищила свою ефективність – EBIDTA Perutnina Ptuj зросла з $34млн у 2018 році до $91млн у 2023 році.
«Цей досвід МХП дасть змогу зробити значний внесок в агро- та харчовий сектори Іспанії. Угода сприятиме задоволенню зростаючого попиту на високоякісні та доступні продукти харчування у світі. Цей крок має велике значення для зміцнення продовольчої безпеки Європейського Союзу та повністю відповідає євроінтеграційним прагненням України стати частиною єдиного європейського ринку», – резюмували в МХП.
UVESA Group заснована 1964 року групою ветеринарів, які придбали комбікормовий завод Piensos Uve (Туделе, провінція Наварра). У 1972-1984 роках група розширила свої активи до трьох комбікормових заводів, а 1985 року обзавелася власною бойнею. У 2001 році відкрила птахівничу фабрику з цехами забою і переробки в Малазі, у 2008 році – новий птахопереробний завод і у 2016 році – птахівничий інкубатор у Наваррі. У 2017 році Prado Vega і Saconda здійснили злиття і стали Uvesa Cuellar Uvesa Catarroja. До 2020 року компанія володіла 600 інтегрованими фермами і налагодила випуск та експорт сиров’яленої ковбаси під ТМ Alpico, а також лінійки халяльних м’ясних виробів під ТМ Basmahal.
«МХП» – найбільший виробник курятини в Україні. Займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки.
Як повідомлялося, компанія 2023 року отримала $142 млн чистого прибутку порівняно з $231 млн чистого збитку роком раніше. Виручка групи минулого року збільшилася на 14% – до $3,021 млрд.
У третьому кварталі цього року «МХП» отримав $96 млн чистого прибутку, що на 75% перевищує показник третього кварталу 2023 року, водночас виручка зросла на 5% – до $773 млн, валовий прибуток зріс на 47% – до $249 млн, операційний – на 62%, до $154 млн, а скоригована EBITDA – на 56%, до $173 млн.
