Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у листопаді становили 3,742 тис. од., що на 13% менше, ніж у листопаді минулого року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Водночас порівняно з жовтнем поточного року попит знизився на 12,5%.
Як повідомлялося, в серпні-2024 на хвилі чуток про введення 15%-го військового збору з покупців авто попит на електромобілі зріс на 68% до серпня-2023 – до 6,445 тис. од.
Однак уже у вересні цей ринок перейшов до невеликої негативної динаміки, яка прискорилася в наступні два місяці.
За даними “Укравтопрому”, у листопаді скоротилася і частка нових машин у реєстраціях – до 18% проти 19% у листопаді-2023 і 21% у жовтні поточного.
Основну масу зареєстрованих за минулий місяць електромобілів традиційно становили легкові – 3,597 тис. од. (нових – 669 од., старих – 2,928 тис. од.), а серед 145 комерційних новими були тільки 18 авто.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів листопада очолила Honda M-NV з падінням реєстрацій до жовтня поточного року майже вдвічі – до 99 од., далі йдуть BYD Song Plus (з приростом на 12 машин) – 86 од.; Zeekr 001 – 73 од.; Volkswagen ID.4 – 71 од.; Audi Q4 e-tron – 35 од.
Найпопулярнішу п’ятірку старих склали Nissan Leaf – 384 од.; Tesla Model 3 – 301 од.; Tesla Model Y – 298 од.; Hyundai Kona – 194 од. і KIA Niro EV – 156 од.
Загалом у січні-жовтні 2024 року першу реєстрацію в Україні пройшло майже 48 тис. од. автотранспорту на акумуляторних джерелах живлення (на 45,5% більше, ніж роком раніше), з них: 20% нові та 80% б/в.
Як повідомлялося, за 2023 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації нових і старих електрокарів в Україні зросли в 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.
Українське дунайське пароплавство виставило на продаж шість суховантажів, повідомив гендиректор компанії Дмитро Москаленко.
Приймання заявок від охочих узяти участь в аукціоні розпочато на майданчику zakupivli.pro 5 грудня, і триватиме до 12 грудня. Усі шість суден виставляються єдиним лотом. Його ціна – 440,68 млн грн (без ПДВ).
“УДП починає реалізацію морського флоту. Болісне, але єдино правильне рішення. Ключовий сегмент УДП – вантажні річкові перевезення. Ми маємо позбутися збиткових непрофільних активів і спрямувати ресурси на модернізацію річкового флоту. Саме в сегменті вантажних річкових перевезень у пароплавства є перспективи розвитку”, – написав Москаленко у фейсбуці у п’ятницю.
За його словами, судновласників, найімовірніше, зацікавлять відремонтовані “Вилково” та “Izmail”, з документами, готові до роботи.
“Однак важливо, щоб покупця знайшли також “Татарбунари”, “Виана ду Каштело”, “Килия” та “Рени”, які вже багато років перебувають у відстої”, – зазначив гендиректор УДП.
За словами Москаленка, минулого року УДП почало відновлювати морський флот.
“Під час блокування портів Одеси уряд поставив завдання забезпечити вивезення агропродукції з Дунайських портів. За торішніх фрахтових ставок відновлення флоту було вигідною інвестицією з коротким терміном окупності. Але після зняття блокади з портів Одеси фрахтові ставки впали в кілька разів. Дунайські порти спорожніли. І подальша тенденція невтішна”, – повідомив він.
За словами гендиректора УДП, низка приватних компаній працюють і за низьких ставок, оскільки “оптимізують податки, оперують сотнями одиниць флоту різного тоннажу, працюють у різних сегментах, на різних ринках із гарантованим зворотним завантаженням суден”.
“Ми – державна компанія, яка сумлінно сплачує всі податки. У таких нерівних умовах, маючи робочий флот у два невеликих морських судна (решта чотири в неробочому стані), конкурувати майже неможливо”, – наголосив Москаленко.
Він зазначив, що УДП опрацьовувало всі можливі варіанти: розглядали пропозиції щодо передачі суден у тайм-чартер. Однак дохід від чартеру не буде перекривати майбутні витрати на обслуговування і ремонт суден. Проєкт міг стати свідомо збитковим для держави.
“Вічно тримати судна у відстої також не варіант. Утримання флоту – значні щомісячні витрати. Нашим суднам понад 30 років, тож за деякий час доведеться знову витрачатися на продовження терміну дії документів”, – резюмував Москаленко, зазначивши, що рішення реалізувати флот підтримано акціонером – Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виробництво чавуну – на 19,8%, до 6,524 млн тонн.
У листопаді було вироблено 542,9 тис. тонн чавуну, тоді як у попередньому місяці – 624,9 тис. тонн чавуну. Як повідомлялося, Україна у 2023 році знизила виплавку чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна у 2022 році скоротила виробництво чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн. За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року).
Туреччина за підсумками листопада 2024 року обійшла незмінного лідера, Іспанію, в імпорті української кукурудзи, повідомив народний депутат, член комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук у фейсбуці.
“У фізичній вазі показники значні – 2,5 млн тонн експорту в листопаді, з них 620 тис. тонн купила Туреччина”, – написав він.
Депутат зазначив, що в листопаді загалом було експортовано агропродукції на $2,3 млрд, із них кукурудзи – лише $512 млн.
Як повідомлялося, Туреччина 10 жовтня 2024 року запровадила квоти на імпорт 1 млн тонн кукурудзи і знизила мито до 5% до кінця грудня 2024 року.
Згідно з інформацією об’єднання «Укрметалургпром», українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виплавку сталі на 23,1% – до 7,028 млн тонн.
У листопаді було вироблено 540,8 тис. тонн сталі, тоді як у попередньому місяці – 603,8 тис. тонн сталі.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн. Україна у 2022 році скоротила виробництво сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн. За 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі (103,6%).
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,741 млн тонн з 4,864 млн тонн. У листопаді було вироблено 477 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн. Україна у 2022 році скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн.
